«Коли звільнять?» — головне питання програмістів у Долині

Френд, що консультує стартапи для Долини, написав сьогодні, що головне питання в розмовах з програмерами: «Коли звільнять? Як цього уникнути? І що робити?»

Тож і, на мою думку, час поговорити про це прийшов. Бо тенденція очевидна і незворотна.

CEO Block, Inc. Jack Dorsey скоротив близько 4 000 людей — майже половину штату. При цьому компанія підвищила прогноз прибутку, а акції злетіли. Ринок фактично аплодував рішенню.

Схожі кейси були в Amazon, у якого минулого року були десятки тисяч звільнень кількома хвилями. У Salesforce після впровадження ШІ-агентів скоротили тисячі співробітників. Meta Platforms взагалі офіційно оголосила «Year of Efficiency».

Іншими словами, оптимізація сьогодні, це не ознака кризи, а стратегія. У Долині, до речі, радять різне. Хтось каже запускати власний стартап, поки ще є запас міцності. Хтось радить переорієнтуватися на ШІ, автоматизацію або системну архітектуру. Інші шукають більш стабільні варіанти, типу держструктур чи компаній з профспілками. Для України актуальна ніша мілтеку, але ж усе одно ніхто не гарантує «незвільнення».

Реальність же така, що менші команди з ШІ працюють на порядок ефективніше! Там, де раніше потрібно було п’ять людей, тепер достатньо двох. Це не кінець професії, але це кінець комфортної ролі «мені дали таску — я зробив».

І водночас з’являється інша можливість. ШІ знижує поріг запуску продуктів. Те, що раніше вимагало команди, сьогодні можна зробити самому, якийсь умовний мікро-SaaS або нішевий B2B, тобто власний продукт.

Питання вже не в тому, чи будуть зміни. Питання в тому, хто і як буде їх сприймати. Можна сприймати все це як загрозу, забитися в куток і чекати звільнення. А можна подумати над тим, як скористатися ШІ як шансом.

А у вас є ідеї? У мене принаймні, кілька уже є!

👍ПодобаєтьсяСподобалось5
До обраногоВ обраному1
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Щодо

CEO Block, Inc. Jack Dorsey скоротив близько 4 000 людей

Після скороченнь акції виросли! Картинка за тиждень виглядає круто:


Ок, віддалимо перспективу на 6 місяців:

Ще смішніше, віддалимо на кілька років:

Ну як на такому віддалені цей зріст?)
Компанія гепнулась на −73% з 2021-го, включно з останнім лей-офф зростом.

ШІ хайп просто підкинув зручне виправдання для провального менеджменту виходити з ситуацій з хорошою міною. Великий оверхайр ковідної ери, власні помилки, повальна мода і запит акціонерів на урізання коштів за рахунок лейофів.

Якщо ти сьогодні не скажеш що ми найпередовіші впроваджувателі ШІ і не звільниш пристойну частину штату, то виглядаєш відставшим від життя динозавром. Те що ШІ, згідно реальних досліджень, дає буст лише 3% на реальних проектах — нікого на цьому етапі не хвилює.

«Коли звільнять?» — головне питання програмістів у ЗСУ

На мою думку, якщо б ЛЛМ давали реальний зріст перформанса, то програмістів не звільняли. Навпаки, наймали б більше іншого персоналу, та викочували б більше фіч, щоб перемогти конкурентів.

Але цього немає. Навпаки, усюди новини про звільнення та «заміну» девелоперів на ЛЛМ. І, що важливіше, саме такий нарратив «з ЛЛМ ви можете звільнити половину девелоперів» несуть компанії-розробники ЛЛМ. Тому, на мою думку, хвиля звільнень — це реакція менеджменту, який повірив Антропіку і іже з ними, та захотів бути на хвилі тренду.

Справа у тому, що у більшості компаній можна зазвичай звільнити половину девелоперів, і не помітити особливої різниці. І причина тут не ЛЛМ, а, по-перше, зворотній ефект закона Брукса, по-друге — перерозподілення навантаження на інших девелоперів, по-третє — швидкість кодування зазвичай не є боттлнеком.

Этот вопрос задают все каждые пол года.
Дело не в Ши — от него больше проблем чем толку на данный момент.
В моей прошлой компании увольнять начали с 2022, сначала раз в год а потом перешли на двухразовое. Текущая компания тоже увольняет по 2р/год графику.

Объективно причины на текущий момент
— экономика и спад доходов
— раздутые зарплаты девелоперов
— раздутые команды после ковида
— средний уровень синьора подупал

Все это маячня. Долина конечно место намоленное, но отрасль это не она.
Вот чисто практически — сколько из здесь присутствующих работало на FAANG, а сколько на банки, ритейл, автомотив, телеком, ойл-н-гэс?
Отож.

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Минулого кварталу я впровадив Microsoft Copilot для 4 000 співробітників.

$30 за місце на місяць.
$1,4 млн на рік.

Я назвав це «цифровою трансформацією».

Раді директорів ця фраза дуже сподобалася.

Вони затвердили це рішення за одинадцять хвилин.

Ніхто не запитав, що саме це буде робити.

Навіть я.

Я сказав усім, що це «підвищить продуктивність у 10 разів».

Це не справжня цифра.

Але звучить переконливо.

HR запитали, як ми вимірюватимемо ці 10x.

Я відповів, що ми «використаємо аналітичні дашборди».

Вони перестали ставити питання.

Через три місяці я перевірив звіт використання.

47 людей відкрили Copilot.

12 скористалися ним більше одного разу.

Один із них — я.

Я використав його, щоб підсумувати email, який міг прочитати за 30 секунд.

Це зайняло 45 секунд.

Плюс час на виправлення галюцинацій.

Але я назвав це «успішним пілотом».

Успіх означає, що пілот не провалився публічно.

CFO запитав про ROI.

Я показав йому графік.

Графік ішов вгору і вправо.

Він вимірював «AI enablement».

Я сам вигадав цей показник.

Він схвально кивнув.

Тепер ми «AI-enabled».

Я не знаю, що це означає.

Але це є в нашій презентації для інвесторів.

Старший розробник запитав, чому ми не використовуємо Claude або ChatGPT.

Я сказав, що нам потрібна «enterprise-grade security».

Він запитав, що це означає.

Я сказав: «compliance».

Він запитав: яке саме.

Я сказав: «усі».

Він виглядав скептично.

Я запланував йому «розмову про кар’єрний розвиток».

Він перестав ставити питання.

Microsoft надіслали команду для кейс-стаді.

Вони хотіли показати нас як історію успіху.

Я сказав їм, що ми «зекономили 40 000 годин».

Я отримав це число, помноживши кількість співробітників на число, яке вигадав.

Вони не перевіряли.

Вони ніколи не перевіряють.

Тепер ми на сайті Microsoft.

«Глобальна компанія отримала 40 000 годин зростання продуктивності завдяки Copilot».

CEO поділився цим у LinkedIn.

Він отримав 3 000 лайків.

Він жодного разу не користувався Copilot.

Жоден з керівників не користувався.

У нас є виняток.

«Стратегічний фокус потребує мінімальних цифрових відволікань».

Я написав цю політику.

Ліцензії поновлюються наступного місяця.

Я прошу розширення.

Ще 5 000 місць.

Ми не використали навіть перші 4 000.

Але цього разу ми «підвищимо adoption».

Adoption означає обов’язкове навчання.

Навчання означає 45-хвилинний вебінар, який ніхто не дивиться.

Але проходження буде відслідковуватися.

Проходження — це метрика.

Метрики потрапляють у дашборди.

Дашборди потрапляють у презентації для ради директорів.

Презентації для ради директорів приводять до мого підвищення.

До Q3 я стану SVP.

Я досі не знаю, що робить Copilot.

Але я знаю, для чого він потрібен.

Щоб показати, що ми «інвестуємо в AI».

Інвестиції означають витрати.

Витрати означають зобов’язання.

Зобов’язання означають, що ми серйозно ставимося до майбутнього.

Майбутнє — це те, що я скажу.

Поки графік іде вгору і вправо.

Ми минулого тижня провели подібний мітинг, хочуть теж масово всім Copilot зробити. Я там був найактивнішим, поставив кучу запитань, чи всі розуміють, що це, і навіщо це треба. Чи всі розуміють цінову модель. Чи розуміє компанія, що користуватися будуть 5%, але платити треба за всіх.

Поки що це все виглядає дуже підозріло і дуже схоже на цей прикол з інтернету. Я бачу, що компанія готова нести нові і немалі витрати, але далеко не всі розуміють навіщо. 5% співробітників, в основному айтішники, і так вже користуються ШІ.

угу, нові покоління (і неангломовні старі теж) схоже скоро відкриють для себе снафу в його класичному викладі про довжину ланцюгу керування і трансформацію подання інформації між рівнями
foldoc.org/SNAFU principle

Claude провів попередні дослідження, ШІ ніяк не впливає на звільнення програмістів, динаміка така сама. Загалом, по сегментам там вже треба дивитись

Вони там ще провели дослідження що потенціал ШІ використаний на 10-15%, в інших сферах, взагалі 5-10%. Ну тобто ніхто крім компаній типу антропіка та інших першопроходців ще толком не використовує.

І це іще хз як міряли викорситання. Бо просто задрачувати веб-чятік то не інтеграція, місцеві іксперди це вже довели ))))

По статті тут явно вже видно втручання Діді Трампа та порятунку робочих місць саме в США. Скажімо дотації в 9 мільярдів долларів Intel і дозвіл виговляти споживчі чіпі (не для Пентанону) на потужностях TSMC і т.д. і т.п. Датацентри та інші державні інвевестиції в ІТ інфруструктуру це про це.
Також массове видворення нелегальних емігрантів, скорочення робочих віз для Індії і т.д. і т.п. — це воно. Важко сперечатись тут уряд США реально бізнес грів на податки, а громадян США та виробництво в США ставив в не конкурентні умови.
Реальні же причини конкретної кризи в США це тотальгий демпінг КНР, який супсідується урядом КНР. Наприклад китайські електромобілі комплектуються лише китайськими чіпами SMIC за вимоги уряду КНР. А об’єм державних інвестицій з 2020 більший за весь інший світ разом взятий і стратегія демпінгу в сфері становить для США реальну загрозу втрати усю індустрію в себе до 2030, забравши массовий сегмент чіпів. Без харду дуже швидко не стане і софту. А невілювати Тайвань — КНР запрсто, просто перекривши імопорт/експорт.
Іронія долі — головна причина не конкурентності виробництва чіпів в США — нестача і дороговизна кваліфікованої робочої сили, це якраз наслідки рейгономіки і дорожнечі освіти, що було закладено ще в 80-ті роки минулого століття.

Варто поглянути на цифри. Через масовий перехід на цифровий формат виробництво товарів для аналогової фотографії (плівки, фотопаперу та аматорських камер) скоротилося в десятки разів. Цей процес завершився ще десять років тому. Куди ж зникли всі фахівці, які забезпечували роботу аналогових технологій?

Хто на пенсію, а хто в інші галузі. Інженери-хіміки з Kodak і Fujifilm просто знайшли собі роботу інженерами-хіміками в фармацевтиці, акумуляторних технологіях ітд.

Ну так інженери-хіміки вміють щось робити, а айтішники не вміють нічого, крім як по клавіатурі стукати

Були Software Engineer, стануть Prompt Engineer. Задача скласти ТЗ і декомпозицію задачі на підзадачі нікуди не ділась, як не зникла і необхідність в перевірці результатів.

одна проблемка, не всі Software Engineer, стануть Prompt Engineer, бо стільки не буде потрібно.

То підуть в робототехніку чи будуть готувати дані для ШІ. Здібна людина знайде собі заняття. Критичні проблеми з роботою можуть виникнути через монополізацію цілого сектору (в ІТ цього ще немає), чи для професій з держ сектору (де регуляції і відсутність конкуренції може призводити до деформації і деградації навичок)

Це твердження звучить занадто оптимістично і дещо ігнорує реальність структурного безробіття. Проблема не в особистих якостях чи «здібностях» людини, а в тому, що при зникненні цілої індустрії відбувається масова девальвація специфічних знань.

Здібна людина, безумовно, знайде «якесь» заняття, щоб вижити. Але питання в іншому: наскільки ефективно суспільство використовує цей ресурс? Коли висококласний інженер з унікальним досвідом змушений іти в сектор послуг на низьку зарплату, бо його галузь померла, — це трагедія і для особистості, і для економіки.

Крім того, не варто забувати про вікову дискримінацію (ейджизм). Для перекваліфікації у 50 років потрібні ресурси, яких у людини в кризовий момент може просто не бути.

Переїзд у ті самі 50 років вимагає продажу житла та розриву соціальних зв’язків. Це величезний економічний і психологічний тягар.

які ще 50 років? ще до 40 всі сплавились Дніпром

Крім того, не варто забувати про вікову дискримінацію (ейджизм).

шо а5?

Для перекваліфікації у 50 років потрібні ресурси, яких у людини в кризовий момент може просто не бути.

в 20 ресурсів просто не може не бути

Переїзд у ті самі 50 років вимагає продажу житла та розриву соціальних зв’язків.

а в 20 вимагає купівлю

ЛЛМка вже і це робить нормально

Якщо це про веріфікацію, то потрібен хтось, щоб мейнтейнити feedback loops.
Якщо про декомпозицію — щоб декомпозувати задачу «Декомпозувати задачі» (вибачаюсь за тавтологію), ну і перевірити це потім.

Твердження про легкий перехід у фармацевтику звучить дещо ідилічно. По-перше, досвід у хімії фотоматеріалів — це надзвичайно вузька спеціалізація. Навички роботи зі світлочутливими шарами не конвертуються автоматично у створення ліків чи акумуляторів без серйозної перепідготовки, яка вимагає часу та ресурсів.

По-друге, аналогова фотографія — це не лише хіміки. Це величезна екосистема: інженери-механіки, майстри з ремонту складної оптики, фахівці з виробництва фотопаперу та тисячі працівників фотолабораторій. Більшість цих професій не «мігрували», а просто девальвувалися або зникли. Це приклад структурного безробіття, де старий досвід стає непотрібним ринку, а не просто змінює вивіску на дверях офісу.

Так, я розумію, що це не перехід 1 до 1, але інженер-хімік це база, на якій будується спеціалізація. Зміна спеціалізації потребує перекваліфікації. Але ж і у програмістів воно так само — сьогодні технології зовсім не ті що були 10-20 років назад. Навчання цим новим технологіям вимагає часу і ресурсів.

Інженер-механік, я впевнений, теж зміг змінити спеціалізацію на щось інакше.

Структурне безробіття дійсно виникає як невід’ємна частина глибоких технологічних трансформацій (особливо швидких) і частіше зачіпає людей 50+ без достатнього фундаменту для опанування нової спеціальності. Я думаю, що це задача держави допомогти таким людям опанувати нову професію, бо це фактично одна з головних соціальних задач держави.

Проблема не в тому, чи може «інженер-механік змінити спеціалізацію». Питання в економічній ціні цього переходу. Коли фахівець екстракласу змушений іти на стартову позицію в іншу сферу, суспільство втрачає десятиліття накопиченого досвіду. Це не просто «зміна роботи», це знецінення людського капіталу.

Щодо ролі держави — так, це її соціальна функція. Проте історія (наприклад, занепад промислових регіонів у США чи Британії) показує, що державні програми перекваліфікації часто є лише «пластирем на відкриту рану». Вони рятують від голоду, але не здатні адекватно компенсувати втрату професійної ідентичності та високого рівня життя для тисяч людей одночасно.

«Людський капітал» має багато схожого з реальним капіталом. В тому сенсі, що немає закону, який змушує його постійно зростати, цей капітал може втрачати вартість, або навіть оголосити «професійне банкрутство» і в нових реаліях, де немає достатньо попиту, «фахівець екстракласу з десятиліттями накопиченого досвіду» може вже нічого не вартувати для суспільства (бо вартість диктується попитом і пропозицією. Немає попиту — немає вартості).

Історія має безліч прикладів:

— Крах срср. Тисячі інженерів оборонних заводів, докторів марксизму-ленінізму та кадрових військових у 1991 році прокинулися «банкрутами». Їхній людський капітал був прив’язаний до планової економіки. В один момент фахівці екстракласу стали торговцями на ринках, бо їхні унікальні знання про будову ракет чи ідеологію не мали попиту. Але в той самий час люди, які мали хоча б базові знання англійської мови, розуміння того, як працює дебет/кредит (не за радянськими стандартами) або мали досвід у торгівлі, отримали вибухове зростання вартості. Вчорашній «фарцувальник» став успішним підприємцем, бо його «софт-скіли» раптом стали головною валютою.

— Перехід від пари до електрики. На початку 20 століття існували цілі династії кочегарів та механіків парових машин. Це були поважні, високооплачувані професії. Але коли заводи перейшли на електродвигуни, їхній досвід «правильного закидання вугілля» чи «відчуття тиску пари» миттєво знецінився. Вони не стали гіршими працівниками — вони просто стали носіями мертвих знань. Але суспільство, в цілому, значно виграло від нових технологій.

Структурне безробіття — це ситуація на ринку праці, коли вакансії є, і безробітні є, але вони просто не можуть «зустрітися», бо навички безробітних не відповідають вимогам наявних вакансій. І нічим іншим ніж допомогою в зміні кваліфікації (через освіту чи пільги для бізнесу, який цим займається), стимулюванням мобільності і соціальною підтримкою на перехідний час цю проблему не вирішити.

Альтернатива — це законсервувати все як є через обмеження і державні регуляції щоб зберегти видимість соціальної стабільності. Деякі країни ЄС (як Франція) намагаються йти цим шляхом, але це завжди коштує дуже дорого для майбутнього, бо економічне зростання поступово стане 0 або відʼємним, міжнародні і більш ефективні конкуренти поступово витіснять з традиційних ринків, доведеться брати все більше і більше кредитів для дотацій неефективного бізнесу і соціального захисту населення аж до моменту поки це не вибухне з страшною силою, коли кредитні кошти закінчаться, а ефективне і здібне населення виїхало і тоді банкрутство людського капіталу може статися вже в масштабі цілої країни (як колись було в Греції).

Мені здається, що стандартні «курси та пільги» часто не спрацьовують через завеликий розрив між старою та новою кваліфікацією, а стимулювання мобільності не працює через міцні соціальні зв’язки. Якщо ми хочемо бути конструктивними, варто говорити про конкретні механізми, які роблять перехід реальним.

На мій погляд, саме перехід від пасивного очікування «банкрутства» до стратегічного прогнозування і є тим реальним інструментом, якого не вистачило в історії з переходом від пари до електрики або з переходом від коня до двигуна внутрішнього згоряння.

перехід від пасивного очікування «банкрутства» до стратегічного прогнозування

Більшість людей, найймовірніше, так постійно і робить, але вони невидимі у кризовий час, а видно лише тих, хто неправильно спрогнозував.

«курси та пільги» часто не спрацьовують через завеликий розрив між старою та новою кваліфікацією, а стимулювання мобільності не працює через міцні соціальні зв’язки

Розрив не завжди великий, соціальні звʼязки не завжди блокують мобільність (я переїжджав значно більше 20 разів за життя, між різними регіонами, містами і країнами, різними культурами і мовами, як дитиною, так і дорослим, як з власною сімʼєю з дітьми так і без коли був молодшим). Допомогти абсолютно всім не вдасться ніколи, а планування наперед не завжди очевидне, бо нові технології можуть як прижитись так і бути короткостроковим тимчасовим явищем (колись вважали що за 3D-телевізорами майбутнє споживання відео контенту, але щось пішло не так).

Я вважаю що найкращий варіант це laissez-faire для економіки з повною лібералізацією ринку (лише з жорстким контролем за монополіями), але з значними податками на споживання доданої вартості (а не на її створення) для фінансування соціальної підтримки зростання (освіти, медицини, перекваліфікації, сімейного планування), а не споживання (пенсії, дотації неефективних підприємств ітд, які б краще створювати одразу накопичувальними або страховими і приватними). Тобто умовно мати ПДВ 30-50% і стільки ж податку на доход від капіталу і особливо нерухомості (для мотивації максимально ефективного її використання, а не як фінансовий інструмент для простого накопичування) і в той самий час майже 0, або символічні 5-10% податку на дохід від підприємницької діяльності і ПДФО, було б значно краще для розвитку економіки і суспільства в середній і довгій перспективі.

То не ясно, але фірма Kodak інженер якої Стівен Сассон винайшов цифровий фотоапарат в 1975, на базі матриці створеної в Bell Labs Віллардом Бойлой та Джорджем Сміттом, розорилась в 2012 не зумівши в конкуренцію на сам перед із японськими компаніями : Sony, Canon та Niokon.
Топ менеджмент компанії винахідника цифрового фотоапарата, тримач патентів і т.д. тримались за модель де основа прибутків був не фотоапарат а : плівка, фото папір, хімікати та машини для прояву і виготовлення фотографії. Кольорові струйні та лазерні принтенри, комп’ютери та головне Internet і соц сіті в яких люди стали тримати фотографії, а також куди перейшли ЗМІ та реклама із тотальною цифровізацією видавничої справи, вони повністю впустили.
Інщі виробники плівки та фотопаперу із хімікатами як не дивно вижили та трансформувались в інші бізнес моделі.
Agfa-Gevaert — випускає медичне обладнання, рентгенографію та зелений водень.
Fujifilm усе ще випускають фотопапір для автоматів миттєвого фото, а також медичну і косметичну постпродукцію.
Цифрове фото та відео призвели до скорочення приблизно 650 000 робочих місць по усьому світі що займались плівковим фото та фотопапером, а разом із тим призвела до появи 3.7 мільйонів інших робочих місць.

Факти про Kodak та Fujifilm цілком слушні, проте цифри щодо робочих місць потребують критичного погляду.

Коли ми кажемо, що замість 650 тисяч місць у фотоіндустрії з’явилося 3.7 мільйона в цифровій сфері, ми здійснюємо статистичну підміну. Ці нові вакансії це зовсім інша географія та зовсім інший віковий і професійний ценз.

Глобальний прогрес дійсно створює більше робочих місць, ніж знищує, але він робить це нерівномірно. Для конкретного інженера чи лаборанта, чия професія зникла, поява вакансії розробника мобільних додатків на іншому кінці світу не є вирішенням проблеми. Це і є головний виклик технологічних трансформацій: як допомогти тим, хто «випав» із системи, адже вони не можуть автоматично конвертуватися в ці 3.7 мільйона «нових щасливчиків»

Щодо системного безробіття, тут слушно — в Санфранциско дійсно муніципалітет робив наметове містечко ІТ-бомжів, де збирали людей пред пенсійного віку які займались технологіями, що вийшли із використання як то обслуговування дротових телефонних станцій і в віці за 50 не змогли собі знайти іншу роботу в Долині та не мали можливостей платити за оренду житла і на робили боргів. Був навіть бред, коли там опинились власники житла — які не могли платити за нього податки.
Для них поставили намети, потім допомогли виїхати з міста в глиб штату. Щодо більшости тих хто скажімо був фотографом, тримав фотоательє друкував фотографії і т.д. просто відбулась зміна технології та інша методика залучення клієнтів.
Щодо ШІ — то зараз як відомо з 2022 року не зникала жодна ІТ професія. Тим не менше за 10 років за оцінкою Гартнер, відбудеться повна трансформація. По суті ключовою навичками стане — бізнес аналіз та Sales . К цьому періоду ми дійдемо до створеня штучного над інтелекту та підійдемо до створення штучного разуму.

бізнес та Sales
ми дійдемо до створеня штучного над-інтелекту

Слово intelligence досить зручне своєю термінологічною недовизначеністю. Тому завжди є місце для приставок накшталт general/super/hyper/2.0 intelligence. Хтось би сказав (але не ми))) — intelligence або є, або нема. Доречі «ми» — то від імені всього humanity, чи представництво від імені AI, чи разом всіх intelligent things-n-beings відомого юніверса?

давайте не будемо забувати

це ставалось і до АІ

звільнення людей посилає (короткочаний сигнал), що буде більше прибутку (бо зменшили видпатки), що є дисципліна (бо готові різати людей), і що компанія реагує на негативні сигнали.

тобто якщо інвестори давали натяки, що їм щось не дуже подобається і компанія звільнила людей — вони думають «о, бач, СЕО нас почув і почав міняти щось».

АІ просто дає поштовх з 2х сторін. З одного боку, він реально може оптимізувати\автоматизувати певні речі, з іншого боку він дає можливість просто звільнити людей і «розрекламувати» це все як «АІ покращення». Ринок буде на це все позитивно реагувати.

але як сказав якись відомий чувак «звільнити людей може кожен, а ось звільнити людей без втрати вартості — це вже інше питання».

це ж доречі основа основ всіх великих кансалтансі фірм.

крок 1 — приходиш на контору і підписуєш тайм-шер (якось так, це типу означає, що консультанти отримують % від збільшення прибутку за час їх роботи)

крок 2 — готуєш дуже велику презентацію на 100 слайдів про якусь міфічну продуктивність для якої треба звільнити 25% людей на фірмі

крок 3 — прибуток шалено зростає на 1 рік, консультанти беруть свій % і йдуть.

а далі фірма сама вигрібає наслідки своїх дій

Коли це скорочення говорили про «буде більше прибутку», а не про глибоку кризу ?
Коливання курсу акцій зараз, це взагалі з розряду психології більше там і тому подібного із кровопусканням від фаз Меркурія і т.д. Хоча посиупово усе прихрдить в норму.
Власне так люди типу Баффета чи Маска які знають, що роблять і стали мульті мільярдерами. Інвестиції останнього задля біржі — це в принципі дії психопата. Хоча саме так воно і працює впровадження інновацій та науково-технічного прогрессу при чому на ранніх етапах, над ризиково але і прибутки 1 до 50 і вище.
Щодо «хороший сигнал» то за зразок взяли американський автопром, коли Ford та GM під час кризи 2008 скоротили персонал залучали кредити, закривали виробництво моделей авто які втратили ринковий попит і т.д., а Крайслер не дивлячись, що саме тут був Лі Яккока і продовжував діяти ніби нічого не сталось. Скінчилось це в край погано, концерн був поглинений спочатку Fiat, потім увійшов у Stilantis.
Щодо Block колишнього Square — те що було інновацією в 2009, тепер провайдять Apple pay та Android pay і існує велике питання що до подальшої дієвості їх бізнес моделі. І сталось це бо Apple агресивно їх задушив, спочатку хотіли зробити вороже поглинення за пів ціни, а коли не продали почали душити. Свій термінал Square і взагалі безкоштовно роздавали якись час.
Звідци усі ребрендінги, втрата Sturbucks як головного клієнта і т.д. Після чого вони пішли в крипту та почали конкурувати із Stripe та PayPal.
Це і призвело до того, що оцінка компанії і реально залучені від розміщення акцій коштів відрізняється в 10 разів. Доволі довгий час компанія показує — чисті збитки.

так в них сьогодні і зараз буде більше грошей

а яка буде криза і коли — це вже питання другорядне

для мене, коли компанія звільняє людей — це тривожни сигнал. А інвестор бачить, що на (у вакуумі) буде менше витрат, а значить більше грошей.

будь яка людина яка працювала напряму це бачила. Я колись працював на «старпат», прийшов новий менеджемент, звільнив пару людей, показав, що вони ефективні + заручив трохи більше інвестицій бо інвестори це розглянули як «сильну руку яка готова до рішучих дій», а не проблеми з кеш-флоу чи сейлз-пайплайном.

зараз я працюю на фірму яка таку штуку робить +\- кожні 2 роки з тим самим успіхом. Звільнили пару людей, показали інвесторам які вони класні управляючі, отримали бонуси.

я б хотів краще розуміти чому вони мислять саме так) але напевно тому я і не інвестор з мільярдним портфелем)

4000 осіб тобто половина персоналу, це массові скорочення штату, а не пару людей звільнили. Щоправда це було і так неменуче, контора із 2016 після невдачі ворожого поглинення Apple стала в сутності криптопомийкою якій банально не треба персонал. Тобто вже 10 років не ясно що воно.

я б хотів краще розуміти чому вони мислять саме так) але напевно тому я і не інвестор з мільярдним портфелем)

Я наводив вже приклад із Крайслером в 2008 і іронічно, що деградація управління сталась саме в Крайслері, оплоті антикризового менеджменту в 80-ті роки минулого століття.
Назагал це классична американська стратегія кризової поведінки, тільки і по усьому. Хоча реально крутий антикризовий діяч як Лі Яккока починає із того, що назначає собі зарплатню в $1 на рік. Продав не властиві підрозділи, хоч і прибуткові як то виробництво танків Абрамс. Закрив виробництво моделей які втратили ринковий попит (так із змушеним скороченням персоналу, щоправда потім повернув велику кількість) та змінив ассортимент на новітні моделі, деякі якто Джипи Вранглер та Чероккі, Додж Вайпер та Крайслер Нью Йоркер стали культовими. Але основа — економні малолітражки на одній платформі із переднім приводом, та з різними кузовами і комплектаціями під різні сегменти ринку.
Стів Джобс після поверення в Apple — змінив раду директорів, зокрема виставив на пенсію навіть Майка Маркулу з яким засновував компанію (виконавці розходились із компанії своїм ходом). В цьому був певний елемент помсти безумовно, та факт є факт те управління довело компанію на межу краху і Джобса повернули при чому на посаду СEO. Так само він закрив усі збиткові та проекти болота, деякі з них за 8 років не досягнули ніяких фінансових показників — тільки виїдали бюджети корпорації, сенс їх існування зазвичай був просто в повторенні того що робили Microsoft та IBM. Повністю змінив підход до ассортименту продукції та маркетинговий план — з маштабною компанією промоушена, Think Different, класичним антипіаром «I Mac I am PC» і т.д. і т.п.

я б хотів краще розуміти чому вони мислять
саме так)

Так підвищується ефективність, зростає дохід на працівника

На мою думку, якщо б ЛЛМ давали реальний зріст перформанса, то програмістів не звільняли. Навпаки, наймали б більше іншого персоналу, та викочували б більше фіч, щоб перемогти конкурентів.

Але цього немає. Навпаки, усюди новини про звільнення та «заміну» девелоперів на ЛЛМ. І, що важливіше, саме такий нарратив «з ЛЛМ ви можете звільнити половину девелоперів» несуть компанії-розробники ЛЛМ. Тому, на мою думку, хвиля звільнень — це реакція менеджменту, який повірив Антропіку і іже з ними, та захотів бути на хвилі тренду.

Справа у тому, що у більшості компаній можна зазвичай звільнити половину девелоперів, і не помітити особливої різниці. І причина тут не ЛЛМ, а, по-перше, зворотній ефект закона Брукса, по-друге — перерозподілення навантаження на інших девелоперів, по-третє — швидкість кодування зазвичай не є боттлнеком.

Справа у тому, що у більшості компаній можна зазвичай звільнити половину девелоперів, і не помітити особливої різниці. І причина тут не ЛЛМ, а, по-перше, зворотній ефект закона Брукса, по-друге — перерозподілення навантаження на інших девелоперів, по-третє — швидкість кодування зазвичай не є боттлнеком.

Тут воно трохи не так є таке як Bus Factor uk.wikipedia.org/wiki/Bus_factor
Щодо розробки як такої, то її суть дійсно має схожість із наприклад будівництвом. Після того як будівля чи міст збудовано, то потреба в будівельниках дійсно зникає. Якщо ще якись штукатур чи монтажник та інженер потрібені для підтримки подекуди, то решта команди потрібної для будівництва типу крановщіків чи бетонщіків і т.д. стають не потрібними. А якщо через нестачу фінансів, велику облікову ставку і т.д. і т.п. нових будівництв нема — це погані новини для будівельників.

Якщо продовжувати аналогію, то розробка софту — це будівництво, де мешканці постійно змінюють ліфт на сміттєпровід, струм подається по водопровіду, але лише якщо відкрутити одночасно гарячу і холодну воду на кухні. Тому зазвичай «будівельники» потрібні постійно.

Це в сутності особливості експлуатації, якщо є гроші — можна робити перебудови, але якщо їх нема, бо скажімо зависока облікова ставка чи банк Кремнівої Долини лопнув та нема грошей, то можна і так жити знаючи про особливості. Так само будівництво обьєкту просто можуть заморозити і відтермінувати, або взагалі відмінити — бо нема сенсу позаяк AI там і т.д. і т.п. і вже не актуально.
В цей момнет — так звільнення по скороченню штатів або якісь інші реальні проблеми та невзгоди для тих хто заробляв на життя будівництвом. А якщо були якісь замінники зарплатні, типу мотиваціонних векселів на акції і т.д. то це все просто втрачається в раз.

швидкість кодування зазвичай не є боттлнеком

Не боттлнек, але з ШІ зменшується кількісна в програмістах потреба, тому і бачимо звільнення. Умовно кажучи на спрінт потрібно не 8 девелоперів, а 4. Чому викочувати більше фіч не вийде — ви ж відповідаєте далі — тому що фічі ще треба обдумати, підготувати і т.д.

На мою думку, «потреба в програмістах» не є якимось обʼєктивним показником. Можна робити проект з трьома девелоперами, можна з 300-ми. Обмеженнями є кількість іншого персоналу та бюджет, ну і раціональність в залежності від складності та обʼєму проекта.

Складається дивна ситуація: «росте» перформанс програмістів, але не росте ні перформанс тестування, ні бізнес-аналізу, ні управління проектами тощо. Стверджується, що успішно автоматизували найскладнішу область, а більш прості — ні. Тобто там, де впровадження ЛЛМ мало б давати умовно +60% фіч за спринт, воно дає лише «треба на 60% менше девелоперів».

Виникає питання: за рахунок чого «збільшився перформанс» девелоперів (якщо він збільшився)? Бо насправді там багато способів, і всі вони погані, окрім одного. Наприклад, можна збільшити перформанс за рахунок накопичення технічного боргу, за рахунок написання якісних (!) тестів (наприклад, замість test-first писати тести, які тестують існуючу реалізацію), можна робити простішу «костильну» реалізацію замість рефакторингу, та і в цілому, якщо добре натиснути, з кожного девелопера можна отримати трохи більше фіч.

Також пропоную подумати над тим, що способи прискорити та здешевити написання коду були і раніше: індуси, філіпінці, українці, якщо існувала проблема в недостатньому перформансі саме кодування, чому не прижилися швидкі та дешеві Кумари? Це ж майже точний аналог ЛЛМ, хіба що англійську гірше розуміє. Кидай промпти, ревьюв зміни, дешево та швидко, один сеньор оркеструє десяток AI (an indian) агентів. Майже всі пробували, майже всім не сподобалося.

Щось я втратив нитку розмови.

На мою думку, якщо б ЛЛМ давали реальний зріст перформанса, то програмістів не звільняли.

Ну так — росте перформанс розробників, тому їх не треба стільки — тому звільняють. Фіч не можеть випускати більше боі ніші всі процеси не прискорили. Ви ж самі відповідаєте на свої зауваження.

Виникає питання: за рахунок чого «збільшився перформанс» девелоперів

За рахунок того, що ЛЛМ пише код, а девелопер рев’ювить. Умовно кажучи кожному девелоперу дали в користування відділ розробки, і він вже не робить сам, а делегує розробку цьому відділу. Тільки замість відділу — ЛЛМ. Тобто той самий код, який би девелопер писав руками день — ЛЛМ виплюнула за годину. Той самий код який девелопер рефаторив би день — ЛЛМ порефаторила за годину. Тести які б девелопер писав 2 дні — ЛЛМ написала за годину. І т.д. Щодо якості — я почав писати якісніший код тому що в мене зявилоьс більше часу щоб подумати архітектуру. Коли раніше не було часу на рефакторинг чи тести — тепер є. Тобто мало того що перформанс збільшився, так ще й якість цього коду покращилась.
Це не те саме що передати код індусам.

Ну так — росте перформанс розробників, тому їх не треба стільки — тому звільняють. Фіч не можеть випускати більше боі ніші всі процеси не прискорили.

Але чому можливо прискорити найскладнішу частину, і не можливо прискорити більш прості речі, наприклад, тестування.

Умовно кажучи кожному девелоперу дали в користування відділ розробки, і він вже не робить сам, а делегує розробку цьому відділу.

Я думаю, в тебе був у підлеглості відділ розробки, і ти знаєш добре, що якість коду, який видає відділ, треба постійно контролювати. Ну, звісно, якщо там не синьори. Проблема з нейрослопом у тому, що можна ЛЛМ заставити писати правильний код, але дуже важко заставити її писати якісний код. Під якісним кодом я маю на увазі код, який використовує усі абстракції, які створені на проекті для мінімізації бойлерплейту. ЛЛМ з задоволенням генерить бойлерплейт сама, і не зважаючи на те, що він може бути правильним, він усе ще є бойлерплейтом, якого не має бути.

Щодо якості — я почав писати якісніший код тому що в мене зявилоьс більше часу щоб подумати архітектуру.

Друже, нічого не стверджую, але якщо ЛЛМ пише код краще за тебе — це не дуже добре.

Під якісним кодом я маю на увазі код, який використовує усі абстракції, які створені на проекті для мінімізації бойлерплейту.

Це останній Opus4.6?

Друже, нічого не стверджую, але якщо ЛЛМ пише код краще за тебе — це не дуже добре.

у вас десь загубилася логіка, кличте Дору )

100500 курсів про радугу айті було продано та 100500 людей які просто є зайняли нішу. Зараз контори пропонують низькі оплати і вони знаходять тих хто просто є, адже АI закриває бізнес задачі як не як ( якість окреме питання ), залишаються ті хто є сильні в своїй справі, так вони зараз шукають роботу довго, але нажаль такі реалі. Не всі ходять зажди за якістю, комусь хватає просто на аби було.

Все так, але не так, потім потрібно буде комусь ліквідувати технічний борг, але наразі рожеві поні бадьоро скачуть по АІ райдузі

Ну не факт що взагалі потрібно буде підтримувати, створюється чкийсь прототип в стартапі і невідомо чи він взагалі треба буде — чи існуватиме якийсь попит. Сучасний ІТ ринок перенасичений пропозицією, софта значно більше ніж наявної пореби його купувати, ціна розробки і ціна реклами і промоушена вже полекущи доходить до 1 до 20. Це класичний червоний океан конкуренції.
Тут одразу кажу нагегерованиц AI код в мідьярд разів кращій ніж лайно навмисно писане в формі лайга індусами, щоби надурити автоматичні тули які нараховували зарплатню залежно від кількості операторів.

поживем побачим, як АІ буде добавляти фічі до свого ж легасі

Сучасний ІТ ринок перенасичений пропозицією, софта значно більше ніж наявної пореби його купувати, ціна розробки і ціна реклами і промоушена вже полекущи доходить до 1 до 20. Це класичний червоний океан конкуренції.

це можна сказати про будь-яку сферу, включаючи польоти на Марс

Не думаю, що ШІ зможе правити своє ж легасі. Мені здається, що ШІ реально змінить ринок низькотехнологігчних стартапів (типу фронтендів для якихось апі), в яких все одно 90% не спрацюють і код буде викинуто.

це можна сказати про будь-яку сферу, включаючи польоти на Марс

Там пропозиції мало, але і попиту майже нема. Оплатити це можуть хіба що уряди США чи КНР, або прямо даючи грощі NASA із держ бюджету, або посередково коли NASA робить контракт комусь типу Spase X чи Boeing.
Нагадаю, що попит відрізняється від потреби — наявністю фінансів на забеспечення цієї потреби. Тому різні елітні авто і мають малу серію, їх купити мало хто може — а хоче набагато більше народу ніж тих хто може за них заплатити. Те саме прикраси з дрогоцінних металів та каміння і т.д. і т.п. предмети демонстрації соціального статусу через розкішний вжиток. Для держав це так само інструмент політики, як і армія — демонстарція технологічної переваги. Політ Гагаріна та на Луну важив більше усіх війн разом узятих, усі копіювали соцаільно економічний стрій над держав і орієнтувались на гроші і взаємодію із урядами і бізнесом.
Так само із софтом та компьютерами на загал, окрім потреби в якомусь софті — ще необхідно щоби були грощі на його розробку і впровадження.

Питання: коли будуть набирати? Поясню: коли з’явилися автомобілі, пропали ковалі, каретні двори і перекладні станції. Але одночасно з цим з’явилися автозаправки, автомийки, СТО, перешивання салонів і ще тисячі сервісів та роботи навколо цього. Зі штучним інтелектом буде в сто тисяч разів більше коду — і «мусору», і класних речей, а навколо цього створиться ще сто тисяч сервісів, які будуть його доробляти, покращувати та прикрашати.

Зі штучним інтелектом буде в сто тисяч разів більше коду — і «мусору», і класних речей, а навколо цього створиться ще сто тисяч сервісів, які будуть його доробляти, покращувати та прикрашати.

Зі штучним інтелектом зявляться мільярди людиноподібних роботів, які будуть робити будь-що краще за будь-яку людину

але в середньому по палаті буде дешевше найняти шкіряний мішок, чим людиноподібний АІ

але в середньому по палаті буде дешевше найняти шкіряний мішок, чим людиноподібний АІ

Зфігалі, робот вже зараз коштує небагато, Unitree G1, 1X NEO або Tesla Optimus це $15-30к. А коли їх почнуть робити мільйонами, ціна можне легко бути 10к і менше

А коли їх почнуть робити мільйонами, ціна можне легко бути 10к і менше

буде робот прибиральник, робот проститутка, в ще робот солдат — за 10к і не хворіє він, мобілізовувати не потрібно, він на боїться, не спить, не хворіє і можна штампувати їх на заводі 24/7.

імо це буде справжня бімба, типа як ядерна, тільки уран не потрібно буде збагачувати.

робот солдат

«Ти абсолютно правий, люди з білими стрічками на рукавах це були теж наші союзники, наступного разу буду уважніше»

просто майбутнє з роботами може буде яке завгодно, не тількі як у Футурамі

дододо
Тільки ШІ (не стохастичних LLM) немає навіть на горизонті.

дододо
Тільки ШІ (не стохастичних LLM) немає навіть на горизонті.

Ну ось приклад. Вже зараз у Німеччині реально працюють кухні на ШІ від багатьох виробників, які готують, що замовиш. Такій кухні потрібні тільки 2-3 людиноподібні роботи, які будуть приносити необхідні продукти, мити кухню і ремонтувати, якщо буде потрібно. Навіть, якщо це неможливо зараз, то буде можливо через пару років, це ж очевидно.

Це неможливо. Якби це було можливо, не якісь нонейми це б робили, а Макдональдс і ко

Вже зараз у Німеччині реально працюють кухні на ШІ від багатьох виробників, які готують, що замовиш.

а салатик не як у меню, а щоб без олії та пармезану зробити зможе чи почне бикувати?

Питання: коли будуть набирати?

А що, Антропік/опенаі/інші мають робочих місць десятки-сотні тисяч як колись в IBM? Чи дуже багато контенту ще недоскановано?

коли з’явилися автомобілі, пропали ковалі

Ви впевнені? Бо щось підказує, що нікуди вони не пропали (вони і досі існують, до речі), чи ви думаєте, що перші автомобілі одразу на заводі на автоматичній лінії почали виробляти?
Чи може люди, які вміють обробляти метал, стали непотрібні з появою автомобілів? Я думаю, навпаки, попит на них став ще більшим, завдання складніші, а оплата вища.

Поясню: коли з’явилися автомобілі, пропали ковалі, каретні двори і перекладні станції. Але одночасно з цим з’явилися автозаправки, автомийки, СТО, перешивання салонів і ще тисячі сервісів та роботи навколо цього.

оці рєбята de.wikipedia.org/...​i/Gaubschat_Fahrzeugwerke наприклад на початку 20 сторіччя виробляли повозки, потім почали виробляти автомобілі, під час другої світової робили для фашистської армії, а також газенваген, а після війни почали займатися ремонтом трамвайчиків. тому да, набирати будуть.

Что касается продуктов — меня разговоры об этом не перестают удивлять. Видел в жизни кучу людей которые построили аутсорс-конторы из ничего, многие — вообще свитчеры которые занимались до этого Б-г знает чем. Но никогда не видел чтобы у кого-либо получился продукт. Было 170-180 клиентов у меня самого которые пытались, и куча других людей которых знал лично. Всегда сценарий один — «что-то делали-делали, и потом — ничего».
Пора уже наверное успокоиться на этот счёт — «продукт» — это миф, айти живёт за счёт кого-то кто готов тратить деньги, по чисто психологическим причинам.

Да можно, не факт что прибыль будет хотябы на покрытие собсвенных издержек или на уровне который дает или давал аусторсинг. Но если выстрелит или если маркетинг очень хорошо и правильно выстроен то прибыль значительно выше от аутсорса. Аутсорс особенно аутстаф значительное время был значительно менее рискованым только и всего.

Так в том и дело что вероятность успеха уничтожающе низкая

Там очень от непосредственно бизнесмена зависит. Стив Джобс скажем, Джоел Спольски или Питер Тиль — серийно давали результат. У условного Васи Пупкина — шансов мало, более того он будет делать или ерунду никому не нужную или клонировать что то существущее. Есть факторі успеха — как правило внедренение передовіх достижений фундаментальной науки или занятие новой ниши бизнеса. Еще есть фактор арта — как правило компьютерніе игрі или промішленній дизайн вроде Apple и т.д.
Среди стартапов у Y-Combinator и других топовіх инкубаторов процент единорогов доходит до 10% из за грамотного отбора.

Знаю декілька відносно успішних продуктів, які виросли зі стартапів. Але майже усі вони технологічно складні; оперують великими данними, мають складні алгоритми, надають доступ до інформації, яку важко або неможливо отримати інакше чи обробити самотужки, чи до експертизи, яку дуже важко отримати. Тобто вони мають реальну цінність і продають її, а продукт це лише спосіб для покупця цією цінністю скористатися.

90% стартапів — це шлак типу фронтенда для ЛЛМ чи існуючої АПІ, відстала копія існуючого продукта, сотий клон колись успішної ігри чи проекти складності туду ліста. Звісно 99.9% ніколи не вистрелить, але 1 з 10000 пощастить знайти якусь нішу і стати успішним.

90% стартапів — це шлак типу фронтенда для ЛЛМ чи існуючої АПІ, відстала копія існуючого продукта, сотий клон колись успішної ігри чи проекти складності туду ліста. Звісно 99.9% ніколи не вистрелить, але 1 з 10000 пощастить знайти якусь нішу і стати успішним.

Ви так пишите, наче це щось погане. Поки ці 10000 стартапів палять бюджети, девам на цих стартапах тепленько

Та ні, це прекрасно, не маю нічого проти. Просто дехто почав забувати, що успішний продукт — це, у 90% випадків, унікальна експертиза, чи висока відповідальність.

Це POC зроблений на коліні з допомогою AI та проданий інвесторам

Ну це успіх з точки зору аусорсера, а не власника продукту 😄

Успішний продукт — це той, на який є попит. Виробники хліба нічого фундаментально нового не вигадують.

Успішний продукт — це той, який приносить прибуток. Ну і з точки зору аутсорсера, успішним є будь який продукт, розробку якого йому замовили.

Але це суперечка про визначення

Так це нормально: більшість стартапів прогарає. Але, якщо ви запустите їх з десяток — то будете в плюсі.

Я наблюдал за карьеру около 200. Не «взлетел» ни один.
Конечно, успешные продукты существуют, но их делают не аутсорсеры и не люди уровня аутсорсеров — человеку который работает в аутсорсе или хозяин аутсорс конторы — с такими просто не о чем говорить — нет общей реальности.

А що ви рахуєте стартапом? Рівень «я вирішив зробити круту прогу»? Чи з бюджетом хоча б $300 000?

Нет, я такой же аутсорсер и говорю как раз по своему опыту. Всё что я видел за 26 лет карьеры — пережевывание денег без выхлопа (и да, бюджеты часто бывали намного больше 300к, случалось и несколько лимонов проедать, но результат всё равно был один и тот же)

с такими просто не о чем говорить — нет общей реальности.

А в чем отличие ? Я не знаю от куда взялся бред подобного рода, что его повторяют как попугаи. В целом же куча аусторс контор имеют гибридную модель, и продуктовые отделы вполне себе прибыльные и проекты вполне себе выстреливают.
С единороргами, т.е. прибылями за миллиард — там действительно, очень маленькие проценты. Обычные же продукты типа систем учета рабочего времени, управления отпусками т.п. — вполне себе обычный бизнес.

«Коли звільнять?» — головне питання програмістів у ЗСУ

никогда пока во власти сидит жулье но за это тут банят. и можно быол уже сто раз договориться

В нашей шараге ясно сказали что увольняют из-за того что слишком много людей наняли во время ковида когда процентные ставки были ниже, а не из-за АИ.

Всегда ваш, ФААНГ-синиор, он же лид.

Через півроку скажуть: А тепер звільняємо ще більше, але на цей раз через ШІ

Я думаю вернемся к увольнениям без какой-то видимой причины что бы забустить рост стоков. Это вроде как не переставало работать.

Ну или там Маск все захватит в конечном счете монопольно, за счет гос контрактов и т.п.
По идее его там хотят подключить к Intel так же как к Twitter или выкупу производства и т.д.. Он сам хочет производить чипы для ИИ.
Безработица в США приводит к BLM в конечном счете и проигрышу республиканцев на выборах, соотвестенно и смену консерваторов на MAGA внутри партии с идеологией конфедерации. Конечно это так не оставят, очевидно что будут защишать рабочие места в США, закрывать Индию и аутосрс вообще, резать рабочие визы и гринкарты. Нелегалов депортировали уже рекордное количество и т.д.
Так же будут продолжать давить на правительства как с Панамой было и т.д. Убирать неугодных вроде Мадуро и Хаменеи что играли за Китай, удешивить нефть и енергию вообще для США. Пошлины и тарифы и т.д. и т.п. Все по Рональду Рейгану.

Дивлячись як буде працювати фін бізнес модель.
Коли воно працює по методу Ханамана www.youtube.com/watch?v=BzAdXyPYKQo
То так і виходе — якщо публічна компанія показує revenew прибутки, то її починають доїти акціонери постійно виймаючи ці прибутки в дивіденди.
Але якщо навпаки — то брокери та вищий менеджмент, доїть акціонерів випускаючи різні бонди на 100 років і інші форми створення боргу, тобто векселі — щоби потім зіграти на пониження, улюблений метод ошукання лохів «Вкрав залізну дорогу і оселився на Манхеттені» (власне сам NASDAQ створив відомий шахрай Бернард Мейдофф, але попався).
Звичайні економічні цикли отримання спекулятивного прибутку, або відверто будемо казати — казіно в чистій формі, де ще і мухлюють.
Щодо реального сектору економіки, то тут не важко здогадатись — коли компанії із КНР робить під ключ рішення для логістики Панамського Каналу, чи товарної біржи Аргентини — просто усе і софт і хард і введення в експлуатацію і підтримку і т.д., то тоді компанії в США тут спасли задніх і програли конкуренцію.
Відповідно — так їм не треба стільки співробітників, контрактів нема і нема чого робити відповідно. Так і виходе, що той же IBM змушений продати свій бізнес в Китай Lenovo. HP та Apple не виготовляють в США жодної деталі. Intel — рятує від повного краху Дядько Сем, а через оборонні контракти та вимоги Пентагону виготовляти в США, що є не конкурентно здатним із низки причин, і вони в цю дупу і потрапили в кінцевому саме через це не зумівши в конкуренцію із TSMS через дорожнечу технологічної гонитви. Будувати новий завод в США значно дорожче ніж в Тайвані чи де інде, де витрати менше.
І це має глобальний характер, у автопрому в США аналогічні проблеми.

Ну доки не схоже інфляція 2.7% — хоча голова ФРС для зниження облікової ставки хоче цільовий показник у 2%.
А коли його друкують трійльонами зокрема на покриття дефіцитів держ бюджету, обслуговування держ боргу і т.д. — тоді так сценарій абсолютно реальний. Демократи програли усі вибори дуже багато в чому саме через споживчу інфляцію, тобто на реальному економічному секторі — це відчув кожний громадянин США на власному гаманці коли йшов в магазин і на ту саму суму став купляти значно менший набір товарів та послуг, тобто став бідніший. В Україні ми на превеликий жаль чудово знаємо як це.
Іран та Венісуела, це прям дуже великі неприємності для КНР та федерації — так само як і зниження світової ціни на нафту, яку фактично США починає контролювати і не давати купляти для КНР сировину в сутності по демпінговим цінам, значно дегшевше ніж для американських виробників. Так само санкції проти федерації, відрізають Євпропу від дешевих газу, маталу і т.д. з усього колишнього СРСР. Станом на зараз ми усе ще живемо переважно в економіці нафти. Стратегічно США треба визнати робить дуже вірні речі, для себе і на подальшу перспективу.
Ситуація яка була в ковід, хоч і виглядає дуже добре з розряду — «дають бери, бьють біжи», коли купа зайчіків на двох трех роботах, це завжди про тяжке похмілля яке буде після цього. Для України як країни — взагалі смертельна небезпека.

Маю трошки іншу точку зору, бо підвищення ціни на нафту буде поштовхом до підвищення цін для всього світу, і це не є дуже гарною перспективою, нажаль.

трошки піде інфляція, але ж ФРС і ЄЦБ «мишей ловлять» а як брікси то переживуть то вже інша тема

во время ковида ... а не из-за АИ

We need masks, many masks, like in COVID times — but anti-AI versions to ensure the safety of our IT specialists, just in case some AI-takeover happens!

Всегда ваш, ФААНГ-синиор, он же лид

prepping for AI-doomsday.

Останні роки розганяють штат роздутий ковідом.
ШІ дійсно суттєво трансформує процес розробки, але толкові інженери нікуди не подінуться.

Хоча, вчора Борис Чорний (творець Claude Code) заявив що цього року посада «інженера-програміста» почне зникати. На його думку код будуть генрувати всі члени команди — менеджери, продукт овнери, дизайнери, бухгалтери. А програмісти будуть писати документацію та спілкуватись з користувачами (супорт) 😂

толкові інженери нікуди не подінуться

не подінуться, але певно що то будуть не програмісти, для профі у своїх доменах достатньо отримати інструмент який значною мірою знівелює необхідність мати скіл «програміст» як окрему мас-професію (принаймні такого типу погляди на ШІ у майбутньому також існують)

Хіба програмісти не мають мати домену експертизу в продукті, коли вони пишуть для нього код?

Мабуть це проблема визначення, але програміст — це інженер з розробки програмного забезпечення, правильно? Тобто в першу чергу інженер — людина, що вирішує технічні проблеми за допомогою створення чи адаптації програмного забезпечення. І якщо не розуміти суті проблеми (не мати розуміння продукту, чи його частини, де треба щось зробити) то яким чином цю проблему можна вирішити?

Якби то краще сформулювати — існує баланс між обізнаністю у target домені та саме необхідністю в окремій професії для створення програмного забезпечення. Якщо нп науковець сам пише софт який вирішує його задачі — то він зазвичай не позиціонує себе як програміст. Чи зі спрощенням програмування, чи з розвитком ШІ хз, — у майбутньому можливо щось такого типу буде з більшістю інженерних професій — тобто без потреби наймати окремих програмістів професія яких саме програміст. Програмування як професія також має залишатися, хоча явно не в тій формі мас-продакшен на кожен чих газиліонами професійних програмістів.

якщо не розуміти суті проблеми (не мати розуміння продукту, чи його частини, де треба щось зробити) то яким чином цю проблему можна вирішити

Саме так — профі у _своїх_ доменах якраз суть _своїх_ задач розуміють краще, і для них відпаде необхідність пояснювати ту суть своїх задач програмістам, які в свою чергу і виконують роль проксі до комп’ютерів.

Якщо сформулювати стисло таке бачення у перспективі, то
— програмування то буде окремий скіл в інших професіях, а не окрема спеціальність сама по собі

програмування то буде окремий скіл в інших професіях, а не окрема спеціальність сама по собі

Амінь

вести бухгалтерію то буде окремий скіл в інших професіях, а не окрема спеціальність сама по собі
вести бухгалтерію то буде окремий скіл в інших професіях, а не окрема спеціальність сама по собі

Очень хороший пример: с развитием технологий ниша профессиональных бухгалтеров сильно сократилась и продолжает сокращаться. Точно так же, как это уже происходит с профессиональными программистами ;-)

можливо, тільки попит на професіональних бухгалтерів залишається стабільним, і за професіоналів платять досить непогано як для локального ринку (без англійської та міжнародних сертифікатів)

коду будуть генрувати всі члени команди — менеджери, продукт овнери, дизайнери, бухгалтери.

а членкині?

Хоча, вчора Борис Чорний (творець Claude Code) заявив що цього року посада «інженера-програміста» почне зникати. На його думку код будуть генрувати всі члени команди — менеджери, продукт овнери, дизайнери, бухгалтери. А програмісти будуть писати документацію та спілкуватись з користувачами (супорт)

Правильно, треба ж те лайно якось продавати

Так им, мерзким манки-кодерам! Всю работу будут делать бухгалтера!

Коли впроваджували sql чи бейсік у США — байки євангелістів були такими ж.

код будуть генрувати всі члени команди — менеджери

перейдіть в лінійний менеджмент як то тімлід (інженерінг менеджер) з посади розробника і побачите скільки у вас буде блін часу на розробку після купи мітингів і вирішення 1000 різноманітних пробелем які йдуть нескінченним потоком одна за одній, навіть із LLM — що по відчуттям прискорює розробку, але не замінює розробника це 100%.

продукт овнери

не можуть задач достатньо на спринт написати часто й густо

Этот вопрос задают все каждые пол года.
Дело не в Ши — от него больше проблем чем толку на данный момент.
В моей прошлой компании увольнять начали с 2022, сначала раз в год а потом перешли на двухразовое. Текущая компания тоже увольняет по 2р/год графику.

Объективно причины на текущий момент
— экономика и спад доходов
— раздутые зарплаты девелоперов
— раздутые команды после ковида
— средний уровень синьора подупал

— не має необхідністі в стількох програмистах

Наприклад, на моєму ПК взагалі немає платного софту.
На телефоні з платного лише Trello та ChatGPT.
Із додатків взагалі — ще банкінг, месенгер і гуглкарти. І більше не треба.
У знайомих розрбників приблизно також.
Більшість розробників не користується і навіть не буде покупати той софт, який пише.

Я за работу в продуктовых компаниях, софт напрямую не для продажи как бы.
То что у вас на пк — дело личное.

Наприклад, на моєму ПК взагалі немає платного софту.

Бо користуєшся безкоштовним, а там товар — ти.

Не завжди. Є ж опенсорс.

Твій безоплатний Linux пишуть розробники за реальні гроші великих корпорацій. Безоплатна апа для доставки насправді списує твої гроші при кожному замовлені. Uber так само. В безоплатному браузері ти платиш своєю увагою до реклами. І так далі.

Якщо уважно подивитися, майже увесь софт написано за гроші. Просто гроші ці не за код беруть, а якось більш хитро.

Коли я в 1998 році їхав на курси університету, таксист мені казав: скоро програмісти не потрібні будуть, всі програми вже написано.

— раздутые зарплаты девелоперов

шо шо. у вас 7к+? якщо ні то зараз навпаки на ринку вже нище реального ринку пропронують

Виталий, у вас логика где? Людей который наняли в пик, зарплаты остались. Таких прозе уволить и нанять новых. Не ?

Да и топик о долине, ваши 7к ни к селу ни к городу.

Дело не в Ши — от него больше проблем чем толку на данный момент.

Чому це? Як на мене всілякий манкі кодінг робить добре знаю не мало людей хто взагалі каже що майже не кодить ручками тільки підправляє.

Объективно причины на текущий момент
— экономика и спад доходов
— раздутые зарплаты девелоперов
— раздутые команды после ковида
— средний уровень синьора подупал

Що головна причина це економіка, а ніякий не ШІ це цілком згоден коли в ковідні роки заливали баблом то розмітали всіх на ринку. Про середній рівень не дуже зрозуміло.

Як на мене всілякий манкі кодінг

LOL, тут ШИ выигрывает, неудивительно — у манки кодеров то.

Про середній рівень не дуже зрозуміло.

Title inflation

LOL, тут ШИ выигрывает, неудивительно — у манки кодеров то.

Я не мав на увазі порівнювати манкі кодеров з ШІ. Просто який проект не візьми там завжди є частина яка нудна і тупа. От її добре скидувати на ШІ.

Title inflation

Ну це або планочку задрали, або вимоги раніше були низьки.

Ши — от него больше проблем чем толку на данный момент.

Ахаха!

бо забагато говнокодерів яким треба платити тому їх виженуть, залишаться справжні профі

В мене стратегія проста — вчити те що потрібно на ринку.

Інженери все одно будуть потрібні, тільки сет скілів змінюється.

Враховуючи пасивну більшість, для прогресивної меншості все буде ок)

Повторюсь. Це ті незаменимі робітники, яких на думку ДОУ, ШІ не замінить:

x.com/...​tatus/2025557779210010815

Мелко, надо было сразу инсту с луками и полсиськой.

Це ті незаменимі робітники, яких на думку ДОУ, ШІ не замінить:

а ти десь бачив, шоб ШІ суші жував? отож
тому таких робітників ШІ ніколи не замінить.

Мій товарищ коли працбвали тут був худий як щіпка, разом із тим дуже високий. Коли перейшов в Google пише «F@ck you metabolism» пост. Виявилось там разносили піцу в фісі на дурно і він наїв собі ряху як кабан за короткий строк. Довелось йти до дієтодога і набагато дешевше було купляти собі здорову їжу самому.

Це маркетинговий відос із ціллю якось рятувати катострофічне падіння ціни на комерційну нерухомість в Каліфорнії. Той же Маск їх усіх спалив із змовами на цей рахунок, а сам виїхав в Техас. При наявності грошей ви так само можете зробити собі такий самий гарний офіс де інде як на Східному узбережжі так і за приділами США та виготовляти ті самі ігри для дітей і т.п. Між іншим багато кого з дорослих хто цим займається в професійному плані з того вже блює. Розробляти ігри далеко не те саме що в них грати. Так само тестувальникам, обзорщікам вододілам промоутерам і т.п.
В ситуації коли скоро скоротять і я про це знаю, я би теж ходив жрав на дурно і писав відосіки.

Нормальна команда розробки 1 лід, 1-2 сіньора, 3 джуна. Якщо потрібно оптимізувати роботу залишаємо тільки 2 сіньора(ліда). Перформанс залишиться 90% від попереднього.

Але без джунів немає наступного покоління сіньорів, тому норм компанії завжди будуть мати цей резерв

Ну... я бачив багато команд senior only, навіщо джуни? Також я не дуже вірю, що джуни ростуть в командах...

А де вони ростуть, на деревах?

Самі по собі. Кому треба, той знайде шлях в бажану нішу.

У ші-садочку на айті деревах росли джуни. І кожен манагер, який там бував, мав змогу трохи потрусивши ті чудові рослини отримати декілька стиглих та підсмажених джуномідлсінйорів, іноді навіть прямо до рук падали пластикові
тімлідархітектпромптінжиніри. У любому випадку завжди можна було натрусити принаймні на одну нормальну команду — Ми-з-айті! І всі були задоволені.

Проблема в тому, що команда заповільнує розвиток, як на мене. Люди або народжуються з цим, і тоді джун це чисто формальна робота, дуже швидко знайдеш мідла, потім сеніора. Або нічого не вийде, скажеш що вигорів, та свічнешся, бо не тягнеш.

Тому просто маємо по факту сеніора, який просто працює поки що за зарплату джуна. Особисто я не памʼятаю, коли я був джуном. Навіть перший мій проєкт, на нього було два розробника, більшість коду писав я, плюс фіксив баги за начальником. І швидко пішов далі

Візьмемо ютуб. Там нового функціоналу немає вже років 5, ну оможе шортси якісь. А штат такий наче вони постійно нові фічі пилять. Тому якщо викинути за борт половину ютубу реально нічого не зміниться.
Але з іншого боку ще років 5 такого ефективного менеджменту і його дивитись стане неможливо взагалі, там крім реклами не буде нічого. І от кмітливі колишні ютубери створять тиДивись платформу і вона взлетить і почне новий цикл корпо дегенерації

Там нового функціоналу немає вже років 5

Вам так здається. Або ви просто ними не користуєтесь.

Не всі фічі, що роблять в Ютубі створюють для глядачів. Багато фіч для створювачів контенту, а ще багато фіч для legal complience, бо відповідати вимогам сотень різних держав і окремих штатів які постійно змінюються непросто. І це лише вершина айзбергу.

створять тиДивись платформу

Платформ аналогічних Ютубу багато, але платформа це далеко не все. Ще потрібний контент і кріейтори, інфраструктура, монетарна мотивація кріейторів, відповідність законам і нормам мінімум сотні країн світу ітд. Без цього вийде Dailymotion де кріейтори навикладають такого, що можна навіть не покидати зали суду.

Багато фіч для створювачів контенту, а ще багато фіч для legal complience, бо відповідати вимогам сотень різних держав і окремих штатів які постійно змінюються непросто.

Що з переліченого іде на користь користувачам ютубу?

Хіба не всі? Фічі для створювачів контенту допомагають створювати популярний контент, аналізувати існуючий щоб зрозуміти що глядачі хочуть дивитись і адаптуватись. Фічі для legal compliance допомагають не бачити порно, скаму, відрубування голів, вкраденого контенту копірейтерів ітд в рекомендованих відео і взагалі на Ютубі, що значить оперувати в законному просторі, тобто бути привабливим для рекламодавців, а з доходу з реклами платити кріейторам мотивуючи їх створювати ще контент для користувачів.

Питання «нащо потрібні ці всі фічі для legal compliance» доволі дивне, бо різниця між мати їх і не мати — це різниця між не порушувати закон і порушувати закон.

Фічі для створювачів контенту допомагають створювати популярний контент

Шортсовий слоп «популярний» по формальним метрикам, але на користь юзерам не іде.

не бачити порно, скаму, відрубування голів, вкраденого контенту копірейтерів

Як юзер, щось не дуже відчуваю різницю між 2026 і 2016 в плані подібного контенту. Якось же тоді справлялися.

різниця між мати їх і не мати — це різниця між не порушувати закон і порушувати закон

Праця в концтаборах теж була не-порушенням закону певних режимів.
Монополістам воно звісно вигідно, бо вони можуть виділити ресурси на дотримання тих регуляцій чи тупо відкупитися штрафами, але як споживачу, я бачу це скоріше злом, яке винищує можливість створювати сервіси без цілої legal team для якогось тематичного форуму або змушує ставитися в залежність від монополістів, які можуть знести весь канал на тому ж ютубі без жодних пояснень і відповідальності, скажемо, за руйнування чийогось бізнесу. Ті ж криейтори на ютубі, наприклад, вимушені займатися активною самоцензурою в тематиках типу зброї, бо ютубчик монетизацію поріже.

Шортсовий слоп «популярний» по формальним метрикам, але на користь юзерам не іде.

Я не знаю, як ви визначаєте термін «користь» в даному контексті. Якщо більшість глядачів хоче дивитися відео з котиками і мало хто дивиться лекції з ядерної фізики, чи це не запит від користувачів до якого треба адаптуватись?

Як юзер, щось не дуже відчуваю різницю між 2026 і 2016 в плані подібного контенту. Якось же тоді справлялися.

Це ж добре? Бо за 10 років можливості потенційних abusers значно зросли, як зросла і кількість контенту і швидкість його створення. А скільки змін законів і регуляцій відбулось за 10 років... якби системи захисту за 10 років не еволюціонували, ймовірно, ви б це відчули, бо системи які «тоді якось справлялись» сьогодні могли б вже не справлятись.

Праця в концтаборах теж була не-порушенням закону певних режимів.
Монополістам воно звісно вигідно, бо вони можуть виділити ресурси на дотримання тих регуляцій чи тупо відкупитися штрафами, але як споживачу, я бачу це скоріше злом, яке винищує можливість створювати сервіси без цілої legal team для якогось тематичного форуму або змушує ставитися в залежність від монополістів

Порівняння з концтаборами некоректне по суті. Ютуб не створює правове поле, він у ньому знаходиться. Цю критику доцільніше адресувати законотворцям. Чи несе відповідальність, наприклад банк, коли блокує чийсь рахунок через вимоги закону?

це не запит від користувачів до якого треба адаптуватись?

Інтуїтивно здається, що слідування цьому запиту приведе до деградації якісного контенту і витіснення платформи тік-током чи іншими, оптимізованішими під подібний низькоякісний контент платформами, приблизно як це сталося з надійністю і ресурсом автомобілів і посиленням тиску з боку китайських виробників.

Порівняння з концтаборами некоректне по суті.

Так, це екстремальний приклад, але наглядно демонструє проблему: робота над сервісом іде, і досить складна, але це робиться не заради корисних для користувача нових фіч, а для задоволення вимог законодавства і нарощування engagement-у як платформою, так і засобами для кріейторів. В якийсь момент може статися розривне спрощення цієї системи, наприклад, поява сервісів, оптимізованих лише на споживання контенту від нечисленних і відповідаючих реальними реквізитами кріейторів, без всіх цих витрат на боротьбу зі спамом і модерацією, а при достатньому прогресі ШІ і взагалі генерації шортс слопу безпосередньо на кінцевих пристроях.

приблизно як це сталося з надійністю і ресурсом автомобілів

Только факты говорят, что ресурс автомобилей только растёт: тыц, тыц. С надёжностью не так хорошо, но у новых авто растёт доля «не критических, но раздражающих» проблем из-за infotainment/ПО, а доля проблем из-за кузова и трансмиссии наоборот падает.

Та не тільки автомобілі, вся техніка стає надійнішою, від телефонів до холодильників. Не розумію звідки беруться теорії заговору що виробник навмисне надійність убиває. Надійність в масмаркеті майже завжди відповідає ціні і там, де надійність не дуже, там і ціна менша. Брендові чи колекційні речі там інша історія і своя математика.

Просто порівнювати треба яблука з яблуками і апельсини з апельсинами.

звідки беруться теорії заговору що виробник навмисне надійність убиває

від ламп розжарювання до яблофонів

В цілому — все. Купіть преміум і насолоджуйтесь.

Є нові фічі, якими дуже активно користуються. Моє улюблене це розділи в відео, коли можна пропустити частину відео до необхідної частини. Ще покращився таймлайн відео, тепер він показує, на які моменти активніше всього клікали користувачі. AI дубляж, можливість монтувати відео прям в Youtube Studio, впровадження автоматичного блокування AI slop відео, тощо.

Щодо

CEO Block, Inc. Jack Dorsey скоротив близько 4 000 людей

Після скороченнь акції виросли! Картинка за тиждень виглядає круто:


Ок, віддалимо перспективу на 6 місяців:

Ще смішніше, віддалимо на кілька років:

Ну як на такому віддалені цей зріст?)
Компанія гепнулась на −73% з 2021-го, включно з останнім лей-офф зростом.

ШІ хайп просто підкинув зручне виправдання для провального менеджменту виходити з ситуацій з хорошою міною. Великий оверхайр ковідної ери, власні помилки, повальна мода і запит акціонерів на урізання коштів за рахунок лейофів.

Якщо ти сьогодні не скажеш що ми найпередовіші впроваджувателі ШІ і не звільниш пристойну частину штату, то виглядаєш відставшим від життя динозавром. Те що ШІ, згідно реальних досліджень, дає буст лише 3% на реальних проектах — нікого на цьому етапі не хвилює.

Щоб робити такі заяви, треба знати причини падіння акцій. Но ти навіть мінімального дослідження не зробив.

TL;DR стан компанії і фінанси зараз гарні як ніколи. Ціна компанії (саме ціна а не вартість) зараз мінімальна.

У них PE був під 500 в 2021-2022, зараз чуть більше 10. Говорячи простими словами, в 2022 ціна була бульбашка і не відображала реальні фінансові показники, які за 5 років покращилися в рази. Зараз же бульбашка здулася, навіть перевздулася так як з такими фінансами pe має бути порядку 20-30, тобто компанія перепродана мінімум в 2 рази. Не знаю із-за чого так, треба добавити в вотч ліст і зробити ресьорч, якось дешево виглядає.

У них виручка майже не росте

Тільки в 2025, треба дивитися чому. Взагалі весь сектор не дуже зараз.

В любому випадку, заявляти про «провальний менеджмент» як мінімум некомпетно, як максимум смішно.

Взагалі весь сектор не дуже зараз.

цікаво чому... всі ж такі продуктивні тепер а справи не дуже

Мабуть тому що apple/google pay. Толку з тієї продуктивності якщо твій moat зникає і ти пепестажш бути унікальним. Вони в пошуках нових ринків, в крипту залізли, але і крипта на спаді.

кококо.... moat! кококо... ринки! кококо ... крипта! кококо...

Закінчить тим, що Блок оголосить, що тепер 1 програміст залишився у фірмі, сам Дорсі, який у хвилини просвітління надиктовує клоду ідеї і знову йде у медитацію. А все працює, генерується мегатони коду, правда грошей чомусь нема, але оцінка росте.

Тебе в суп кинули? Чому розкукарікався?

Тебе в суп кинули? Чому розкукарікався?

Ти скажи. Звідки я знаю чому ти розкукарікався? Навіщо ти сам с собою розмовляєш?

Причини чисті збитки які прказує компанія і головне — Apple, тобто монополіст реалізували ту саму функцію що було основою бізнес моделі їх компанії.

Квартальный збиток $59 000 000 від біткоин-холдінгів, за резуальтатами фінансового звіту. Фактично вони змушені були скинути біток який був на балансі через провал ринкової ціни. Cach App — це кандидат на задушення Apple та Apple Pay і вже давно.

Все это маячня. Долина конечно место намоленное, но отрасль это не она.
Вот чисто практически — сколько из здесь присутствующих работало на FAANG, а сколько на банки, ритейл, автомотив, телеком, ойл-н-гэс?
Отож.

Faang є не тільки в Каліфорнії, просто присутність в Україні доволі обмежена з багатьох причин, тому серед програмістів в Україні може здаватися, що там мало хто працює. Серед, наприклад, польського або швейцарського комьюніті програмістів робота в Faang це просто звичайна робота.

Когнитивное искажение потребительского бренда.
Продукты Гугл и МС на каждом компьютере — они типа есть.
Гармин и Шнайдер знают только специалисты — их типа нету.

А хто буде купляти оті ваші «нові продукти»?

Хтось каже запускати власний стартап, поки ще є запас міцності.

Чтобы что, кому сервисы при таких сценариях предоставлять — таксистам\разнорабочим — бывшим программистам, которые тратят 70% копеек, которые зарабатывают на оплату аренды? Если этот сценарий действительно реализуется, то мы в большой заднице, потому что надо придумать способ распределять средства среди 9млрд населения, чтобы то, что будет создано AI, было кому продать.

CEO Block, Inc. Jack Dorsey скоротив близько 4 000 людей — майже половину штату.

>> Тут треба конкретизувати. Чи то адмін штат, чи технічний

«Схожі кейси були в Amazon, у якого минулого року були десятки тисяч звільнень кількома хвилями. У Salesforce після впровадження ШІ-агентів скоротили тисячі співробітників. Meta Platforms взагалі офіційно оголосила «Year of Efficiency»

>> З урахуванням даже новин ( топіків тут) скорочення йдуть кожні 2-3 місяці. І треба знов дивитися, кого саме скорочують+ треба дивитися одночасно найми, кого шукають.
Я, чесно кажучи, і до ШІ тут пам’ятаю тропіки, де, умовно, скоротили і тут же найняли; або скоротили > відправили на бенч і підшукують тим, хто залишився, проекти.

Тобто, треба більш конкретики. Зараз це більш узагальнення. Те, що вони і надалі будуть скорочувати, то це не новина.

CEO Block, Inc. Jack Dorsey скоротив близько 4 000 людей — майже половину штату.

жиденько, 2-3 року тому скорочували десятками тисяч

А яка частка була серед них технічних фахівців? Бо той же Амазон постійно ,як решето, 100500 найняли загалом, 100500 скоротили.

Чесно кажучи, про існування якогось

Block

чую вперше. Але новина така що аж коліна підгинаються.

Електрик в АТБ, він технічний працівник чи гуманітарний?
Цікаво в АТБ більше 8000? А якщо скоротить половину, то це вже що ШІ переміг?

новина така що аж коліна підгинаються

раст-коліна, не новина

в тебе назакритий гештальт? дитяча травма ржавою ресорою трактора Білорусь?

Трахторо-ресорність має виглядати так:
Гештальти, усюди раст гештальти ...

І знизу додати три, чи принаймні два, але краще три, «цікаво-якщо» питання.

ШІ бот знову потірявся в галюнах

«потірявся-потірявся» — явно буде збережено в оригінальній формі в узькобульбашних перекладах «Gone with the w̶i̶n̶d̶ AI» записаних невідомим ші ботом

Я щодо гуманітарій/ не гуманітарій не дуже б була категоричною. Але суб’єктивно думаю, що не гуманітарій.
До речі, а Ви бачили, щоб електриків скорочували? Я — ніколи.
Щодо АТБ — не знаю зп, але вони десь ±40 тис мають на місяць. А зараз- набагато більш.

вони десь ±40 тис мають на місяць.

я про кількість персон а не про їх з.п.
ви часом не ШІ бот?

, щоб електриків скорочували?

от коли ДТЕК скоротить 4К електриків, то Скайнет пабєділ

Давайте порахуємо:
На 2026 рік 1319 магазинів АТБ, при цьому загалом працюють +/- 60 тис людей.
Уявимо, що на магазин має бути 2-3 електрика в середньому.
Ось вам і відповідь, скільки їх загалом.

Добре, не буде відволікати вас обох від вашого постійного сперечання про раст і іже з ним:)

нонейм скоротив половину NPC, жах-жах в Долині Силіконових Тітьок всі програмізти затряслися від страху потєрі работи

Я не знаю , хто такі всі програмісти. Але з того, що я тут читаю, то у більшості форумчан імунітет на такі новини. Да і реально, тут даже дуже небагато із активних користувачів працюють в фаанг.

Перепрошую,маю вже бігти в лікарню.

Там пів Долини скоротили, особливо усе пішло погано після краху банку Кремнівої Долини, капіталізація якого базувалась на ціні офісних приміщень в Санфранциско і передмістях, що безумовно було бульбашкою.
COVID-19 та Remote модель, разом із тим призвела до того що з дорожнечі Каліфорнії, податків і т.д. поїхало до 10 мільйнів людей вже. Також багато народу з великих міст поїхало в глиб штату — він велечизний і в умовному селі маленьких містечках, жити набагато дешевше. Велика кількість компаній так само переїхали або перенесли місце реестрації, відповідно і сплату податків в інші штати. Муніципалітет Сан Франциско змушений приймати вже антикризові міри, наприклад перебудовувати пусті офісні будівлі на житло. Вже станом на зараз стається так, що Нью Йорк із своїм Enterprise сегментом, разом із Бостоном забирає на себе первинство виских технологій у Долини.

Часто тоді виникає філософське питання: а в чому сенс працювати в долині? Не всі ж там мають великі зп, більшість живе в оренді все життя ітд. Воно якось виходить, що задорого заради лише строки в резюме.
Не дай бог якесь скорочення , і ти з дітьми в орендованому булинку/ хаті маєш конкурувати з локалами за оффер, але при цьому ти в США.
Так, можна апелювати тим, шо де США, а де інша країна, але зараз все йде в тартарари, чи воно варто ?

Там шаговий доступ до інвесторів типу Y-Combinator, Techstars чи 500 Global, які в свою чергу коцентрувались біля наукових і освітніх центрів створених контрактами уряду США для ВМФ одна з найбільших баз якого знаходиться в Сан Дієго та Лунної программи та авіабазі Moffett Field Саннівейл/Маунтін-В’ю — центру аерокосмічних досліджень, там же і ракетно-космічний підрозділ Lockheed. Стенфорд — став таким крутим університетом тому що отримав гранти на розробку радарів та систем РЕБ для ВМФ та армії, що здійснювали SRI International (Stanford Research Institute). Перші виробники напівпровідників (Fairchild Semiconductor, Intel) вижили на початкових етапах лише завдяки тому, що уряд США купував дорогі мікросхеми для ракет Minuteman та програми Apollo. Lawrence Berkeley National Lab (LBNL) та Lawrence Livermore National Lab (LLNL) із філелею Los Alamos National Lab (це в Нью Мексико в пустелі подалі від людей, недалеко від Альбукерке там же і зроблено компьютер Altair та перший офіс Microsoft бо є науково технічна база і фінанси) — ядерна зброя. Space Sciences Laboratory (SSL) у Берклі брала участь у понад 50 місіях NASA. UCLA — ARPANET (прототип Інтернету), UCLA отримував величезні контракти на дослідження матеріалів, ракетних двигунів та авіоніки. Тільки у період з 2017 по 2022 роки система UC отримала понад $2,3 млрд лише військового фінансування.
Таким чином на протязі дуже довгово часу під час Холодної Війни і потому Каліфорнія була головним отримувачем виско-технологічних оборонних контрактів США.

Часто тоді виникає філософське питання: а в чому сенс працювати в долині?

Якщо коротко то основні причини 3:

— Концентрація. Як і в Лос-Анджелесі куди їдуть амбітні актори, програмісти їдуть у Долину не за дешевою орендою, а за доступом до ядра індустрії.

— Місцева спільнота. У Долині ти можеш зустріти майбутнього співзасновника або інвестора в черзі за кавою.

— Ризики. В Долині високі ризики і така сама потенційно висока винагорода. Це трохи схоже на лотерейній квиток з рівнем потенційної винагороди, який важко знайти десь ще.

Дякую. Я розумію, що це- мекка усіх передових технологій ітд. І так, якщо людина цим горить, і хоче долучитися, то завжди варто ризикувати, пробувати.
Я більш про категорію людей, яким, умовно, краще синиця в руках, ніж журавель у небі. Щось , на кшталт, Гугл/ Нетфлікс є у Варшаві, тут і апартаменти вже є і податки посильні. Якщо що, жодного разу не знецінюю досвід і бажання тих, хто працює в долині, мріє про щось велике ітд.
В мене просто завжди більш філософ. питання, а є ж ті, у кого не вийшло там, або не потягнули , або щось інше. Де та межа, де ти, умовно, визнаєш, спробував/ не зустрів інвестора/ скоротили ітд>> рухаємося, боремося далі/ повертаємося додому/в Європу ітд .

Памʼятаю колись в університеті у Франції на лекціях про карʼєрний розвиток, нам казали що при розвитку карʼєри завжди буде конфлікт між «цікавий проект», «висока винагорода/ЗП» і «бажана локація» і навіть в найкращих варіантах можна обрати не більше ніж 2 з 3 (а іноді лише 1). І в цілому мені здається, що це десь так і є, бо «Долина» тут буде «Цікавий проект» + «Висока винагорода», а європейських хаб це «Бажана локація» + (одне з 2 — «Цікавий проект» чи «Висока винагорода»). Отримати 3 з 3 практично неможливо.

Так, погоджуюся. А ще звернула увагу, що оскільки у Польщі є бігтех, то тут його сприймаєш просто, як роботодавця з зп вище, ніж середньою по ринку. Не було ще в мене можливості порівняти ,умовно, зп бігтех з зп стартапів саме тут, але поки це просто топ- роботодавці

Уявимо, що на магазин має бути 2-3 електрика в середньому.

Зачем каждому АТБ по 3 электрика? Три на некий регион — с головой. И то — три только потому, что всегда должен быть хоть один в доступности. А так-то то, большей частию, эта троица будет нарды катать в ожидании вызова в конкретный магазин.

Один- начальник, другий- може то захворіти, то не з’явитися, то інша причина, а третій — працює:)
P.S.Якщо серйозно, то сам тоді поясни flyman. Бо по суботах електриків я ще не рахувала)

а третій — працює:)

ОК, зачем каждому магазину по отдельному электрику?

Часто він же багато задач може виконувати, окрім своїх. Тому, за штатним розкладом він може бути і на 0,25 , і на 0,5 ставки, але має бути, думаю.

Я колись наймала для сегменту хорека і в нас був на кожен ресторан по 1 електрику. Але він був і електрик, і водій, і кур’єром у вільний час.

Задавай вже питання flyman, будь ласка.

Знайшла ось таку інформацію: Наприклад, якщо обладнання потребує цілодобового моніторингу (великі супермаркети), потрібна зміна чергових електриків.

Наприклад, якщо обладнання потребує цілодобового моніторингу (великі супермаркети)

Ага, это как раз формат АТБ :-)

А що не так? Якщо зламається холодильник і за ніч стухне тонна лосося, чи морозива, то це по грубим підрахункам десь півроку-рік зарплати електрика.

И в каком это АТБ:
— хранится «тонна лосося, чи морозива»
— холодильник не выдержит нескольких часов до подъезда ремонтной бригады
— круглосуточно дежурит штатный электрик, он же «і водій, і кур’єр», и специалист по холодильным установкам
? ;-)

З.Ы. А теперь посчитай сколько стоит зарплата команды из минимум 4 таких специалистов на каждый магазин формата АТБ, вероятность инцидента и, соответственно, размер ожидаемого убытка, и поймёшь, что содержание армии электриков-самоделкиных не окупится никогда.

И в каком это АТБ:
— хранится «тонна лосося, чи морозива»

А що не так з _АТБ_ і чим воно відрізняється від інших супермаркетів? Чи ти не віриш, що там може бути тонна морозива? Ну давай порахуємо: АТБ, пʼять кас, 20 годин роботи, хай за годину в сезон одна каса пробиває 20 шт морозива вагою 0.2кг:
20*5*20*0.2=400 кг за день роботи. Тобто тонна це запас на 2-3 дні.

— холодильник не выдержит нескольких часов до подъезда ремонтной бригады

Ну це і є основне питання: якщо це бригада АТБ і вона обслуговує декілька невеликих супермаркетів — то можливо. А якщо це стороння компанія, яка обслуговує усіх, то де гарантія, що вони «подьєдут за нєсколько часов»?

20*5*20*0.2=400 кг за день роботи

Т.е. «в сезон» у тебя все пять касс одновременно обрабатывают пиковый поток покупателей дольше времени работы магазина. ОК, допустим.

Тобто тонна це запас на 2-3 дні.

Если пополнение от всех поставщиков мороженого раз в 2-3 дня, то да, такой запас нужен. Но в АТБ поставщики приезжают и по мере расхода товара.

де гарантія, що вони «подьєдут за нєсколько часов»?

SLA, может, слышал такую аббревиатуру?

пиковый поток покупателей

20 покупок в годину — це «піковий» поток великого АТБ? Ок

SLA, может, слышал

Ну звісно, і коли SLA росте, вартість послуги дуже швидко наближається до собівартості окремої бригади, а потім і перевищує її.

Ок порахуйте статистику по бізнесу яка загальна надійність систем, яка кількість поламок і т.д. щоби це забеспечувала надійність бізнесу, а в великих містах безперебіна робота гастрономів має значення.
На лініях електро передач, міськелектро трансах і т.п. там штат електріків та обслуги прорахований. Кількість порібних машин та чергових бригад і т.д. і т.п. Так само пожежні бригади ДСНС і т.д.

«Очень интересно» ©, но к чему твой словесный понос?

Генри Форд платил ремонтникам за время, которое они не ремонтируют оборудование. В итоге, любые поломки чинились максимально быстро и максимально качественно чтобы в следующий раз сломалось как можно позже и крнвеер не простаивал.
По тем же причинам, хороший админ — тот которого ненавидит глав бух, за то что он «ничего не делает, а зарплату получает». Если он все время что то чинит — то все ломается и не работает. Кстати профессии с ИИ будут скоро во многом именно такие.

Генри Форд платил ремонтникам за время, которое они не ремонтируют оборудование. В итоге, любые поломки чинились максимально быстро и максимально качественно чтобы в следующий раз сломалось как можно позже и крнвеер не простаивал.

Ага, и поэтому эту управленческую практику искоренили на производствах Форда, и не перенял никто в мире. Потому что эффективная. Или просто потому, что это популярный миф и никогда такого не было? ;-)

Це дуже дивний спосіб заохочення, але що якщо за певні роботи треба саме так і платити?
Наприклад, якщо саме так платити QA спеціалістам і тим, хто виправляє знайдені ними баги?

Т.е. за пропуск бага неквалифицированным тестировщиком будет страдать вся QA-команда? А если баг не воспроизводится в тестовой среде? А если нашли баг, из-за которого надо переписать полностью компонент? etc.
Так много вопросов и так мало ответов :-)

Со временем надежность оборудования достигла показателей, когда остановка конвеера ведуших авто-производителей из разряда редкостей. Сегодня самая частая причина остановок конвеера — падение спроса на авто. Вторая причина — форс мажоры с поставками. Например WAG и BMW останавливались в 22-м потому как им не поставляли провода для изготовления проводки из Украины.
Так же абсолютное большинство методов и приемов менеджмента Генри Форда и Джона Рокфеллера активно применяются. У японцев Тойда, Имаи, Деминг — они другие и с подачи Джобса доминируют в ИТ индустрии.

Так же абсолютное большинство методов и приемов менеджмента Генри Форда и Джона Рокфеллера активно применяются. У японцев Тойда, Имаи, Деминг — они другие и с подачи Джобса доминируют в ИТ индустрии.

Классно! Значит, тебе не составит труда дать пруф на описанную тобой практику управления Генри Форда:

Генри Форд платил ремонтникам за время, которое они не ремонтируют оборудование.

Ну раз нагуглити чи спитати ШІ влом, типу це я сам видумав — для прикладу youtu.be/...​qOXoA?si=xHcojuNrKLlNcRJ8
Та цього повний інтернет як і інфрмації про Форда.
У нього було багато ноухау. Наприклад для усіх своїх постачальників для конвеїру він ввів стандарти для дерев’яних ящіків для пересилки, які розбирали і робили дерев’яні детаталі авто. Розміри фактично співпадали із дошками потрібними для стелі і т.д. Чорний колір авто був пов’язанмй із властивостями швидко сохнущої краски, яка могла бути лише чорною в той час, це дозволяло економити до 70% ціни малярних робіт із сушкою в приміщеннях із підігрівом і т.д.
Найбільш високо-оплачуваним співробітником у нього був гуру ідей економіст, який усе це і видумував. Форд не хотів його наймати, та він коли вже йшов побачів як інший мужик підкурив папіросу, тут же сховав свої сирники і спитав його підкурити від вже запаленого сирника (тоді вони були значно дорожчими ніж зараз). Форд негайно його винайняв.

Ну раз нагуглиьи чи спитати ШІ влом, типу це я сам видумав — для прикладу youtu.be/...​qOXoA?si=xHcojuNrKLlNcRJ8

Ну раз ты ссылаешься на анонима с YouTube, то вот тебе ещё аноним, утверждающий, что это байка: тыц. Он, кстати, пишет почему эта байка только недалёкие умы будоражит :-)

Так там матерщинник который фактов не приводит. Просто свои размышения, которые имеют место через более чем 100 лет в современной реальности, причем реальности федерации — где нужно нагнуть работника и вообше всех вокруг кинуть, а не выпустить конкурентную продукцию и захватить рынок.
Вообще у вас под рукой и поискових и ChatGPT или Gemini, спосите и получите информацию
Только в разы возросшая надежность автоматических линий и конвееров убрала эту менеджерскую практику. В Тойте и Кайдзен в 70-е пошли другим путем, провели тренинг по базовому ремонту и наладке для самих рабочих конвеера, а так же ввели профилактическое облуживание в сроки и т.д. При комплексной бобрьбе за качество продукции.
P.S. То что приводит в качестве логических аргументов матерщиник, тоже софизм. Большинсво лимузинов, как раз работает по сути в такси — в трансферах, возят свадьбы или похороны.
P.P.S. Об успехах Автоваза от куда взялся матерщинник тоже ходят байки. От кражи рабочего инструмента у итальянских наладчиков первого конвеера копейки, до случайного изобретения принцыпа автомобилей разной комплектации — когда иза за бардака в поставках рабочие стали ставить не те двигатели и коробки что положенно было модели по чертежам и спецификации, а те которые есть под рукой потому что завезли, ибо с логистикой в россии исторически все очень плохо.
Так появилась ВАЗ-2106 в трех коплектациях с двигателями : 1.3, 1.5 и 1.6. Этот метот переняли все авто производители в мире, когда о нем узнали итальянцы.

Так там матерщинник который фактов не приводит.

Ты так говоришь, будто по твоей ссылке прям академически выверенная ссылка на источник :-)

Вообще у вас под рукой и поискових и ChatGPT или Gemini, спосите и получите информацию

«Ты не поверишь...» © «и поискових и ChatGPT или Gemini» в один голос говорят: миф, никогда такого не было, а те, кто утверждают обратное — балаболы ;-)
Так что, ждать ссылку на первоисточник или это скрытое от непосвещённых знание?

Ну такое вот вам Gemini

Це одна з найкращих легенд про менеджмент Форда, і вона має під собою реальне підґрунтя, хоча з часом дещо обросла міфами.
Чи це правда?

Так, це правда, але з невеликим уточненням: це стосувалося не всієї компанії Ford Motor Company постійно, а конкретних сервісних підрозділів (найчастіше згадують електриків або механіків, що відповідали за конвеєр).

Генрі Форд впровадив систему, де ремонтна бригада отримувала зарплату лише тоді, коли горів зелений ліхтар над їхньою кімнатою відпочинку.

...

Найдавніше джерело це книги та статті з TQM (Total Quality Management) та Lean Manufacturing.

Назва в англійській мові: Найчастіше її шукають за фразою «Henry Ford maintenance crew paid to sit» або «Ford green light maintenance story».

Джерела в бізнес-літературі: Ця історія часто з’являється у працях експертів з якості, таких як Едвардс Демінг або в описах японської системи Toyota Production System (TPS), де Форда наводять як раннього натхненника ідеї «запобігання, а не виправлення».

Питання закриваємо, то вже гра в Фому та Петра.

Ну такое вот вам Gemini

Ну в словесную эквилибристику я тоже умею (Gemini 3):

Це гарна історія, яку часто розповідають на бізнес-тренінгах як приклад геніального менеджменту. Однак, з точки зору історичної достовірності, вона є скоріше повчальною легендою, ніж задокументованим фактом.
Ось як виглядає ситуація насправді:
1. Чи є докази?
Жоден з офіційних біографів Генрі Форда, як і архіви компанії Ford Motor Company, не містять записів про таку систему оплати для ремонтників. Це «бродячий сюжет», який часто приписують різним промисловцям, щоб проілюструвати ідею превентивного обслуговування (коли вигідніше запобігти поломці, ніж її лагодити).
2. Чому це виглядає як міф?
Хоча ідея звучить логічно, її практична реалізація на заводах початку XX століття була б майже неможливою:
Складність обліку: У 1910–1920-х роках не було автоматизованих систем, які могли б миттєво «зупиняти лічильник» зарплати для окремої групи людей щоразу, коли десь на лінії ставався збій.
Профспілки та закони: Навіть за часів Форда існуючі норми оплати праці вимагали чіткої погодинної або відрядної ставки. Система «платимо лише за відпочинок» виглядала б занадто радикальною навіть для нього.

«Где пруфы, Билли?» © ;-)

по хорошему им не нужны электрики вообще, а контракт с конторой, которая имеет электриков в штате и предоставляет соответствующие услуги.

«Контракт з конторою» це дуже широке визначення. Там має бути контракт з гарантованим часом обслуговування. А це вже зовсім інше, бо «конторі» по суті треба буде тримати окремих працівників лише під АТБ, і по ціні може бути вигідніше тримати свій штат.

Как из

Там має бути контракт з гарантованим часом обслуговування.

следует

А це вже зовсім інше, бо «конторі» по суті треба буде тримати окремих працівників лише під АТБ

?

З.Ы. Если бы это было так, никакой бизнес по обслуживанию промышленного оборудования или, например, систем связи, линий электропередач и т.п. не был бы возможен в принципе. Что, очевидно, не соответствует наблюдаемой реальности.

З.З.Ы. Экономику сервисного предприятия расписывать, честно, лень.

Бо ціна простою або псування товару, який може статися із-за поламки, набагато перевищує ЗП електрика за рік роботи, мабуть. Тим більше, там скоріш не просто електрик, а типу завхоза, «мужчіна с рукамі», який виконує різний ремонт.

Бо ціна простою або псування товару, який може статися із-за поламки

Это экономически эффективно решается ремонтной бригадой по вызову либо самой сети, либо подрядчика.

ЗП електрика за рік роботи, мабуть

2(!)-3(!) электриков (так в оригинале), которые при отсутствии значимых поломок будут только деградировать как специалисты и квалификацию терять.

Так а це заважає мати в штатному розкладі електрика, або декілька?
Плюс, що йому заважає брати замовлення, як додатковий дохід, окрім основного місця роботи?
Плюс, якщо додаткову викликати бригаду електриків ітд- це має бути окрема стаття витрат. Хз, як в магазинах це аппрувиться, але в ресторанах , пам’ятаю, перед зп ми всі чекали на виторги в рестіках. Бо рахувалася кожна гривня на незаплановані платежі.

Тобто, роздувати штатку ніхто не хотів, але якщо вже там є електрики, то нащо ще додаткові витрати на них поза магазинами.

Так а це заважає мати в штатному розкладі електрика, або декілька?

Если «электрик» — это просто название позиции разнорабочего в штате, а не круг обязанностей, то ничто не мешает.

Плюс, що йому заважає брати замовлення, як додатковий дохід, окрім основного місця роботи?

А нах он тогда в штате нужен, если в момент поломки в магазе он получает «додатковий дохід, окрім основного місця роботи»? И, главное, ему-то это зачем?

Ну, вони якось на місці все це узгоджують. Це як тут парт- тайм, або ще додатковий фулл- тайм — крутяться люди.
Щодо їх чисельності — я не думаю, якщо я запитаю в рандомном атб, мені скажуть, але і знайомих не має нікого звідки.

«самой сєті» може бути, підрядника — на мою думку, нереально, бо треба гарантований час реагування на інцидент, а це зовсім інший прайс.

підрядника — на мою думку, нереально, бо треба гарантований час реагування на інцидент, а це зовсім інший прайс.

Например, всё складское оборудование обслуживается именно подрядчиками. И ничего, не такой уж и конский прайс получается. Просто потому, что современное пром. оборудование достаточно надёжно, а содержать собственный квалифицированный персонал и поддерживать его квалификацию без постоянной загрузки — дорого.

то Скайнет пабєділ

Або треба свіженьких штурмовиків

Схожі кейси були в Amazon, у якого минулого року були десятки тисяч звільнень кількома хвилями

Так пан Безос далеко не прорсто так побіг знімати фільм копромат на Меланію Трамп. Політика яку впроваджує Дональд Трамп та MAGA республіканці, прямо проти бізнес інтересів трейдерів імпортерів таких як Amazon, ті же тарифи і мита це зрост цін та відповповідно падіння обротів та ревенью. Вони же там рахують не тільки капіталізації і т.п. а і ведуть реальну бухгалтерію.

а що там у фільмі? я читала десь, що Трампу він сподобався.

Я ,навпаки, чула , що таким чином Безос хотів отримати якійсь профіт від Трампа, цим фільмом. Мов, який бюджет, який сценарій!! Хоча кажуть, пардон, фільм- лайно.

так а шо там? я читала рецензії на реддіті, що фільм про то як Меланія сидить на дивані, Меланія дивиться телевізор, Меланія знімає туфлі на високих підборах — це правда? )))

Я би сказала, що це можливість звичайних людей спостерігати за її буднями, спогадами, взаємовідносинами з іншими,як і політичними діячами, так і взагалі. Напевно, більшість хотіла щось побачити сокральне, але ні. Показали ,я би сказала, версію фотошоп, а не звичайну. Тому, і такий рейтинг. Бувають фільми, де ти потім ще деякий час думаєш над сенсом, режисурою, грою акторів. Фільм несе якусь місію.А тут все ніяк було.

було б дійсно цікаво побачити її справжню чи почитати автобіографію якщо вона колись її напише. але на мою думку цього ніколи не станеться.

Та усіх там звільнять, американських офісних працівників, в тому числі айтішників, чекає мега-криза, про це вже дослідження роблять.
www.citriniresearch.com/p/2028gic
Зверну увагу, що стаття про 2028 рік починається словами: What follows is a scenario, not a prediction.

Штучний інтелект може призвести до масштабної економічної кризи в США

Інститут економічних досліджень Citrini Research опублікував звіт «2028: Глобальна криза інтелекту». Його зміст 23 лютого обвалив акції великих IT-компаній. IBM впала на 13%, Datadog, CrowdStrike та Zscaler на 9%. У цьому звіті економісти прогнозують до 2028 року падіння S&P на 38% та збільшення безробіття у США до 10,2%, а також проблеми у сфері кредитування — і все через ШІ.

Економісти вважають, що в наступні роки ШІ перевершить усі очікування. Однак безпрецедентне зростання продуктивності призведе не до безпрецедентного процвітання, а до масових звільнень, які, своєю чергою, спричинять падіння споживчих витрат і всієї економіки. Компанії, що зіткнулися зі зниженням виручки, будуть змушені заощаджувати і звільнити ще більше співробітників, щоб інвестувати в дешевший ШІ і замінити людей. Таким чином, розвиток ШІ залучить економіку до кризи з руйнівними наслідками для соціальної структури, ринків фінансів та нерухомості.

Як і колишні технологічні стрибки в історії людства (насамперед промислова революція), революція ШІ також створює нові робочі місця (наприклад, фахівці з промптів та інженери дата-центрів). Однак це не компенсує швидкого зникнення інших робочих місць. «На кожне нове місце, створене ШІ, десятки старих виявляються зайвими», — пише Citrini Research. Крім того, нові робочі місця оплачуватимуть «значно гірше, ніж колишні».

До 2028 року скорочення робочих місць, як прогнозують економісти, торкнуться офісного та сервісного секторів. Число вакансій у виробничій сфері (будівництво, охорона здоров’я, ремісничі професії) залишиться «стабільним», пише Citrini. Однак через те, що криза вразить тих, хто споживає найбільше, постраждає вся економіка США та практично всі групи населення.

Парадоксально, згідно з прогнозом, деякі компанії збережуть рекордні прибутки. Але кількість їхніх співробітників настільки скоротиться, що цей прибуток не буде перерозподілятись серед одержувачів заробітної плати, таких як розробники, аналітики, юристи чи менеджери проектів. Криза споживчої економіки призведе до того, що можна назвати «примарним ВВП» — це «економічна діяльність, яка відображається в національних рахунках, але ніколи не циркулює в реальній економіці», пише Citrini.

Що станеться зі звільненими співробітниками?

У якийсь момент держава відреагує і захоче втрутитися, наприклад, за допомогою «дивіденду ШІ», за допомогою якого вона захоче перерозподілити прибуток, наприклад, на користь тих, хто програв від ШІ. Однак, за словами Citrini, «соціальна структура руйнується швидше, ніж може просуватися законодавчий процес». А що станеться з тими, чия праця раніше добре оплачувалася? Згідно з пророцтвом Citrini, вони зможуть, наприклад, стати водіями вантажівок або Uber — приблизно за половину колишньої зарплати і лише доти, доки автопілот не знищить ці робочі місця.

Я думаю що ймовірність цього сценарію вкрай мала (значно менше 5%). Ймовірність фінансової кризи в Європі через популізм, погану демографію і кредитне навантаження значно вище, але наслідки схожі.

А ШІ призведе до зникнення деяких професій, трансформації інших і появи нових. А держслужбовці в Європі так і взагалі поза зоною ризику — вони вже багато десятиліть роблять переважно імітацію роботи і могли бути замінені навіть на ШІ а if-then-else скриптом.

і могли бути замінені навіть на ШІ а if-then-else скриптом.

здрасьтє

а хто буде дупою стілець протирати? ШІ таке не зможе. отож.

Демографічна криза, посилена відтоком працездатного населення — це не новина, а реалії України останніх 30 років. За останні 4 роки цей тренд лише прискорився: Україна пройшла дистанцію, яку б все одно пройшла, але років за 10-15 замість чотирьох.

Основні проблеми очевидні: відсутність безпеки, бідність через слабку економіку, занадто низький рівень підтримки сімей з дітьми та жорстка конкуренція за кваліфікованих мігрантів на світовому рівні.

Без значних і радикальних змін, а просто продовжуючи тренд, Україна може стати великою Молдовою чи Ливаном — де основне джерело грошей — це грошові надходженні від діаспори, економіка з малою доданою вартістю (агробізнес з мінімальною переробкою і добуток копалин) і перерозподіл міжнародної допомоги.

ну і шо? а Yudkowsky оцінює загрозу ШІ у сенсі, що людство взагалі вижеве не більше аніж 10%. тобто на йогу думку завдяки ШІ скоріш за все людству станеться гаплик. і в нього є теж цілий інститут Machine Intelligence Research Institute, де є структурований research-напрям, перелік робіт (в т.ч. технічних), і багаторічна присутність у полі AI safety. тоді як Citrini — це радше інвест-ресерч чи макро-ресерч фірма. і взагалі язика чесати — то не мішки тягати і часи такі.

Майже як огляд від ШІ:
Кризи супроводжують війни. Ці процеси докорінно змінюють життя (демографічні катастрофи, психологічні травми та економічний занепад ...). Далі змінюються прогнози та життєві сценарії.

Час купляти Поршик поки бабло є?

Краще оперативку )

На оперативцi красиво життя не завершиш)

«Коли звільнять» — кого? Девелоперів? А яких: з РнД, з кор тіми, з підтримки існуючих фіч? Синьорів, лідів, мідлів? З яких проектів? Зі стартапів, з існуючих успішних (тих, що приносять прибуток), з МААНГів?

Якщо звільняти не всіх, то як змусити залишитись тих, кому прийдуть і скажуть «ми звільнили половину твоєї команди, але перформанс і якість має залишатися незмінними, бо ШІ».

Друге, реакція ринку важлива, якщо ти хочеш проспекулювати акціями чи капіталізацією. Це _не_ сигнал того, що рішення правильне.

Третє, «френд з долини», якщо він існує, теж може бути на хвилі паніки. До того ж, враховуючи зарплати Долини, економічна доцільність оптимізації штату там набагато вища.

Моя думка наступна: розробка «стартапів» (навіть МВП для стартапів) зміниться сильно. Девелопмент відділи МААНГів поштормить добряче, бо вони мають запас міцності на експерименти. Розробка та підтримка існуючих продуктів, які приносять прибуток, не зміниться сильно: частина часу на кодування там не така велика, як в стартапах, ціна помилки — досить велика, мотивація міняти схему того, що і так працює — мінімальна.

Якщо замість 5-10 людей роботу виконує 2-3 то явно це ж явний кейс-тренд. Мова саме про

МААНГів

, можливо outsource, там де велиі команди. В стартапах як було 2-3 людини, так і залишиться, просто роботу будуть робити за 5-10, і відпвідно нікого не найматимуть.

замість 5-10 людей роботу виконує 2-3

можна посилання на дослідження?

СЕО кодить з ШІ, СТО апрувить пулреквексти, клац-клац і за два-три дні вихід на ІРО, профіт

Якщо це було б правдою, вже звільняли б всі компанії.
І так, швидкість генерації нових фіч не є показником швидкості розробки.

Підписатись на коментарі