Чи бували ви колись на групових співбесідах?

Окрім звичайних співбесід, людство вигадало ще й таку збочення річ, як групові співбесіди. Це коли в один «зум» або кабінет закидають одразу кількох кандидатів і змушують їх змагатися між собою в режимі реального часу. Такі собі «Голодні ігри» на мінімалках.

Чи доводилося вам колись бувати на таких? Що думаєте про подібний формат?

👍ПодобаєтьсяСподобалось1
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Коли ще вчився було раз.
Це просто сито щоб швидко набрати тих кому легко брехати.

Нещодавно був в такій ситуації. Один «зум» на 54 кандидати на позицію СОО. Не знаю хто у тому свінгер-паті переміг, я через хвилину покинув цей двіж.

Ніч. Однокімнатна квартира. Йде груповуха п’ять на п’ять. Охи, ахи, схлипи, зітхання... Усім добре, приємно, пікантно...
І тут такий обурений чоловічий голос:
«Ні, давайте ввімкнемо світло і розберемося, бо я вже третій раз в р@т беру!»

Анекдот. Вчилися ми на 4 курсі, на лекціі завкафедрой каже: «Є одна контора, шукають людей в техпідтримку, кому цікаво — сходіть на співбесіду»

Я навіть не подумала, але після пар хлопці кажуть: «Лєна, пішли в парк!» я така «Май-парк-морозиво, звісно йдем!». Вони кажуть «Але ми щас по дорозі в цю контору заскочим, і далі в парк». Я кажу «Без проблем!»

Прийшли в цю контору, там місця мало, кімната невеличка, сисадмін і ще пара людей. І ми зайшли (я + троє корешів). Я кажу «Я посижу в куточку, поки ви розберетеся» ну й сиджу собі, розглядаю шуршащі сервера.

Сисадмін став їх щось всіх питать (технічні питання). На якомусь питанні вони замʼялися а я з куточка стала підказувати типу «ssh на порту 22!» (в парк же пошвидше хочеться!!! 🤣) Сисадмін такий: «Так а шо ти там підказуєш, йди сюди відповідай»

Так мені через кілька днів передзвонили і взяли на мою першу роботу 🤣🤣🤣

Три рази перечитав щоб розпарсити «my park морозиво».

Травень 🍦

Ну чо хтось сприйняв скандальне телешою Дональда Трампа буквально. Назва провокує на свінгер клаб, а в середені гладіаторські бої.
Щодо методів групового найму — то усякі хакатони та змагання від Google та інших Big Tech, олімпіади і т.д, то це воно. У цих усіх методів один суттєвий недолік — це фактично розвинення шаблонгого мислення тренуванням на однотипні олімпіадні задачі, хоча воно теж потрібне.
З цього часто виходять курьєзи, коли задачу яку леко рішають більшість дітей в молодшій школі — олімпіадники не можуть рішити, бо вона просто не типова. Як альтернативу видумали якраз в Каліфорнії ідею стартапів, конкурси проектів і т.п.
Це так званий Ноєв парадокс, коли ковчег побудував аматор — тоді як Титанік збудували професіонали. Так виходить — що сучасні мільярдери кинули навчання задля бізнесу. А серед випусників MBA в США — одна із найбільших проблем, це борг за навчання.

Блін я чисто посміятись би сходив ))))

Ще декілька роботодавців додати і зробити як в X Facror типу шоу, який наймаючмй менеджер натисне кнопку — той типу може найняти.

кажуть в житті треба все спробувати) Коли ще був студентом, якось по обʼяві з дошки оголошень(така фізична з папірцями що треба відривати) потрапив на таку співбесіду-трешатіну. Зібрали в актовому залі, щось типу 30-50 людей, розказали про якийсь чудо товар(побутова хімія), потім почали з людей гроші збирати. За задумом авторів, кандидат мав викупити по супер ціні і реалізувати першу партію товару(де хочеш, хоч з рук на базарі), і хто справився за тиждень того «оформлюють» на постійну роботу. Треш звістно, поржав з цих прикольних ділків, і фірми одного дня, але дивно, половина людей на це повелась.

О, пам’ятаю Дуже популярна тоді тема була ножі
Мій одногрупник на це повівся. Хлопець доречі не дурний, але масовий психоз то масовий психоз Потім усією общагою над ним по дружньому угорали, та і він теж зрозумів що лоханувся одразу як вийшов звідти.

Так в принципі працює сітьовий маркетинг, зазвичай «продавець» просто купляє сам та продає родичам та друзям. Незвичайний успіх сітьового маркетингу на теренах колишнього СРСР, а також тим що дуже добре діяла реклама з «людьми з народу» типу Лені Голубкова чи Теті Асі — була в особливостях піздньої радянскої системи із : форсовшіками, спекулянтами, концертами квартирниками і т.п.
На сучасних меленіалів та зуммерів це фактично вже не діє, через культурну прірву особливо зуммери мають споживчу поведінку яка по суті нічим не відрізняється від американської. Тобто модні бренди, глянцеві видання, соціальні мережі, реклама із зірками і т.д. і т.п. Були досліди для Мак Дональдс, які зуміли таким чином зробити себе самим модним брендом для молоді в Україні.

В кінці нульових то реально популярно було! Памятаю прийшов до дівчини в гості, вже накрили стіл, знайомлюсь із батьками...Батьки — давай тобі спочатку щось роскажемо...і вмикають простиню мережевого маркетингу! Дівчина поітм навіть вибачалась, каже — блін вони як сектанти якісь! :-)

Це в дефтех так зараз? :)

Напевно, це більш на масовий підбір підходить. Коли треба одночасно закрити 5+ кандидатів. Колись в Епіцентрі такі групові співбесіди влаштовували, там ще завдання було- намалювати неіснуючу тварину і як ви себе з нею пов’язуєте. А взагалі питань купа була на стресостійкість.

о я ще десь про Епіцентр читала, що там і по даті народження/знаку зодіаку відбирають 😅

Можливо, я в студентські роки хостес працювала, так теж. Відбір, наче як в середньовіччі. І стан шкіри, і зовнішні дані ітд. А при цьому: ти і офіціант, і маєш гостей зустрічати, і посміхатися п’яним чоловікам ,бо вони- золота рибка всіх торгів рестіків ітд. І 8-10 годин на ногах стоїш на протязі, або на вулиці маєш зустрічати з адміністрацією гостей. І ще конкуренція між дівчатами. Ох, часи були.

і я на перших курсах працювала офіціанткою та хостес, нам не можна було сідати, навіть коли не було жодного гостя, власник дивився в камери постійно, щоб ми стояли

Та отож. Я пам’ятаю ще плани продажів. І коли у нас була посадка тільки жінки , то все, йдемо пішки після зміни, бо грошей не заробили на таксі даже:)

Мабуть кожен другий працював офіціантом колись))) Нам теж не дозволяли сідати зазвичай, треба було стояти весь день, а в нас зміни були по 12 годин. Але це ще пів біди. Справжні пригоди починалися, коли вище керівництво приходило, але це вже окрема історія :)

Стресо сиійкість це в КДБ на перше управління (зовнішня розвідка). Скажімо головний співбесідувач надає просте завдання, типу відсортувати перемішані папірці : червоні, зелені і білі окремо. В той самий час інший співробітник навмисно починає плутати і каже : «Ви зрозуміли завдання ? Відокремте зелені і змішайте білі та червоні». Тоді головний каже не звертати увагу на товарища та виконувати надане раніше завдання. Після чого той що плутав, підходить із заду кричить на вухо знову плутаючи, а в кінці вибиває з під кандита стілець. В цей час треба виконати завдання.
А в запитаннях який сенс ? Люди надають соціально прийнятні відповіді і те що від них хочуть почути.

В мене колись була співбесіда, щось на кшталт секти, там рекламували якийсь засіб для миття посуду, він же для чистки зубів, і ще можна було прати речі. Так от, вони шукали саме менеджерів по персоналу. Тоді прийшло пару людей, нас посадили десь в куточку, до поки вони там обмінювалися результатами цього чудо- порошка. Скоріш даже більш сетевий маркетинг,не знаю. Але мені відмовили, бо не достатньо була мотивована:)

Ну зато Леня Голубков — от де супер вмотивований персонаж. Точно знає чого хоче і має чіткий план youtu.be/...​vEqyQ?si=f4xrYKDqJAoMF8xl
А так чисто цікаво наскільки був ефективним такий експерементальний маркетинг, КДБ-шного типу із запуском дезінформації через розповсюдження чуток «Проэкт Красная Ртуть» де і справді спіймали цілий осередок ЦРУ та вислали резидента з посольства — бо американці як виявилось через те що саме так працює консперація в США типу «Манхетенський проект» або «База 52», повелись та засвітились намагаючись з’ясувати, що воно за мега проект із розробки чудо зброї. Шпигуни самі прикладали усі зусилля, щоби знайти контр розвідку.
Так то такі методи мають бути сильно дорожчими ніж просто дати рекламу чудо засобу в ЗМІ.

В свій час брат поступав в один із вишів, де окрім всіх етапів співбесід, він і всі члени родини мали пройти психіатра. Це прям при структурі він був, штатний.
В той час в мене не було вдома ще ні ноута, ні інтернета. Питання дуже дивні були. Пам’ятаю, ми їхали додому і сміялися, що даже при хворій фантазії таке не запитаєш.

Тест Рошарха показували. Типу що бачиш uk.wikipedia.org/wiki/Тест_Роршаха на Plaat 3 — груди чи пеніси (жінки та чоловіки зазвичай бачуть протилежну стать коли задають таке питання, окрім випадків ЛГБТ).
BTW В іншому тесті ТАТ — психотерапевт навмисно провокує на ніби оговорки, усе по Зігмунду Фройду.

Ну, з того, що пам’ятаю ,в мене було 5 завдань загалом .Перше завдання : на аркуші А4 текст, і там було, умовно,5 абзаців.
В першому абзаці текст був справа наліво і букви в словах переплутані, в іншому абзаці- текст аналогічний першому абзаці, але ти мав би додати недост.слова; в іншому абзаці- текст той самий, але з використанням антонімів і починався всередині.
Або завдання було: є фігурки ( трикутник ітд) і ти маєш скласти лист — щастя людині, щоб вона зрозуміла сенс речення ( чи то образа, чи кохання ітд).

З дивних питань ще ти мав би пояснити, чому червоний — то червоний ітд. Або, наприклад, при огляді кабінету його ,ти мав би назвати зайві речі ітд.

Так то був справжній психотерапевт тоді і базовий тест на IQ, ну або взяли у спеціаліста методику.
Якось ще в школі нас через це проганяла усіх по черзі шкільна психолог, а потім усіх погнали на ВЛК у військомат разом із воєнруком та нею із папками з папером ( рекомендаціями від классного керівника, особистими справами і т.д.).
Там ще була купа інших тестів з питаннями типу : «Чи можеш ти перейти дорогу в невірному місці, якщо навколо нема ні людей і не їде машин» і таке інше.

Ні, то саме був психіатр, бо було купа і медичних питань.
Короче, не люблю я всі ці зашкварні тести, питання до них ітд.
Знаєш ще таке, в мене десь 3- 4 роки тому туди-сюди гоняли по всіх цих тестах. І коли я пройшла на фін етап, і вирішила задати питання по тестах, результатах, то сказали, що ніхто не дивиться їх. Мов, одразу купа людей зникає, бо не хочуть витрачати час, а хто залишається і наче пройшов їх, то вони їх і процесять. Бо залишилися.

Нащі медичні вузи випускають зазавичай із спеціальністю : «Лікар психотерапевт-психіатр». Там просто в них купа підвидів, від дитячої психотерапії до лікування алкогольних та наркозалежностей, лудоманії і т.п.
Ключова різниця — психіатр лікує ліками в лікарні, психотерапевт — веде психотерапію і якраз може займатись і прикладною психологією для підбора персоналу наприклад. Або сімейною терапією, консультаціями т.п.
Між іншим в рамках радянської космічної программи була ціла купа дослідів із HR, оцінками особистостей і т.д. Скажімо закривали людей приміщені на три роки із імітацією польту на Марс і т.п. Купа наопрацювань з того і висновків було. Наприклад довели, що гендерно змішані колективи працюють ефектівніше бо різні якості тіммеберів і т.п.

Ну, можливо Маск пізніше реалізує цю поїздку на Марс. Цікаво буде подивитися, як взагалі підготовка була до цього ітд.

Ну яка йде підготовка це ясно вже зараз із Star Ship, поки пори усі новітні технології розробки йде так само як у Корольова та Фон Брауна, з купою аварій і нештатних ситуацій із перепроектуванням та перебудовою виробництв і т.д. youtu.be/...​t3_ts?si=6hL08bVlR3PuqIaN
Щоправда американці через свою повісточку улюлюкають, при явній аварії (а потім одразу звільняють одним днем і т.п. така культура ).
Корольов наприклад в таких випадках збирав усіх начальників на нараду і казав : «Мы преступники, эта ракета стоила советскому народу столько же как и постройка целого 5000 грода панельных пятиэтажных домов. Необходимо провести самое тчательное расследование причин аварии и не допустить повторения».
Щодо психологічного відбору то є відео youtu.be/...​RLhJg?si=Xn0T5CMvGe5kdLv
Там насправді дуже цікаві подробиці, 60% народу хто хоче стати космонавтом відсіюють саме психологи на початковому етапі, позаяк підготовка дуже дорога.

З дивних питань ще ти мав би пояснити, чому червоний — то червоний

Єдине нормальне питання, де можна було розказати про спектр, фотони та довжину хвилі 😀

Я тоді думала, що кубик рубик треба буде зібрати, або в шахи зіграти, або пояснити, чому так. Не знаю, я думала, що цим можна вразити оцінюючого:)

пояснити, чому червоний — то червоний

напевно було типу reflection/absorption питання, але цим
youtube.com/shorts/aLCrFw4xBaU точно

можна вразити оцінюючого:)

з — there’s been a terrible accident минулого разу)

Ні, не зовсім так. Зазвичай, використовують тести для оцінки когнітивних, емоційних та соціальних навичок людей. Але також і такі елементи гри, як шахи, збирання кубика рубика ітд.
Тому, в той час і вважала, а чому б і ні. Але виявилося, що інакше.

То відносно «чому червоний — то червоний», нічого іншого щоб зробити з нього питання не з філософським підтекстом — не придумалося. Так що то за тест «червоний — то червоний» — на емоційну стриманість?)

Да бог з ним, з цим питанням. Все тоді вийшло,як мало бути.

бог з ним
Все вийшло, як мало бути

без надання деталей що то за питання таке «чому червоне — то червоне» — на думку спадає тільки щось на зразок «There’s been a terrible accident»)

Сьогодні вихідний, приємний день. Напевно, я вже не згадаю, що да як з цим питанням. Тому, хай буде так, згідно якої ви думки тримаєтеся. Важливо, що тоді все життя у всіх змінилося.

Ви постійно топите за ШІ. Чого ви причепились до дівчини? Питайте в ШІ він точно знає!

Питайте в ШІ він точно знає!

шо за ШІвінізм такий) — як не прибічник ізмів крайніх лагерів, скажу так — ШІ напевно немає на то однозначної відповіді, а assistance в здогадках не потребується

Ви постійно топите за ШІ

якби ШІ і не було — то його треба було б придумати
(якщо і не на перспективу, то принаймні для айті щоб поштирхати))

Ви втрачаєте контекст. Ладно, зроблю це за вас, якщо вам дуже складно. ChatGPT відповідає:

Таке питання зазвичай використовують не для отримання «правильної відповіді», а щоб подивитися як людина мислить і пояснює очевидні речі.

Можливі причини:

1. Перевірка способу мислення. Психотерапевт дивиться, чи намагається людина логічно пояснити, чи губиться, чи починає філософствувати.

2. Перевірка здатності працювати з абстракціями. Деякі речі (як колір) важко пояснити словами, і реакція на це показує особливості мислення.

3. Спостереження за реакцією на парадокс або безглузде питання. Важливо, чи людина нервує, жартує, чи спокійно визнає, що це базове сприйняття.

4. Оцінка мови і формулювання думок. Як людина будує пояснення.

5. Філософський тест на поняття. Чи розуміє людина, що деякі поняття визначаються через досвід, а не через інші слова.

Простіше кажучи: його цікавить не відповідь, а те, як ти думаєш, коли намагаєшся відповісти.

ШІ напевно немає на то однозначної відповіді, а assistance в здогадках не потребується

Ладно, зроблю це за вас, якщо вам дуже складно. ChatGPT відповідає 1-2-3-4-5

Гарний door-to-door ШІ-комівояжер вийшов би)

бо то «цікава» невідомо кому ШІтізація, і неважливо чи у контексті чи поза контекстом, тим рівно одним контекстом який не вгадають від одного до стоп’ятнадцяти якщо він відомий

тобто — яка ярка демонстрація позаконтекстного ШІнтузіазму


А наступне найкраще звучить одночасно розмахуючи ШІ-кадилом:

Ви втрачаєте контекст ...

і засинаєте... і купуєте... все що вам пропонують...
:)

Бгггг)))
Був колись на такому, років 18 тому, коли ще був зеленим студіком.
Якісь пару тіпів орендували хату, назвали себе «студія» і покликали більше десятка студіків до себе на «співбесіду».

Був максимальний крінж, якісь питання невпопад, щось про ООП, 2-3 хвилини на кожного) Згадую і максимально смішно.
Та «співбесіда» не коштувала прогуляних пар.

так а куди відправляти CV? В цьому житті треба все спробувати.

Мабуть це рідкісний трешак свідків якого знайти важко
Більш цікаво чим мотивують це роботодавці які проводять такі співбесіди
Ну типу це погано з якої б сторони не подивитись. То щоб що?

Читаю пост.
Перша думка — ахуй. Що за збочення. Нуль поваги до людей.
Потім згадав що в одній конторі ейчар розповідав що вони просять кандидатів вийти до них на один день на роботу в рамках процедури найму, й обирають вже «найкращого».
Я думаю це тупо перевірка на лоха. Адекватний кандидат від такого трешу одразу відмовиться, а лох якого можна нагнути, може й на зп кинути — такий й треба.

Проблема лише в тому що зараз коли попит на програмістів зменшився, під цей фільтр потрапляють не тільки лохи, а й цілком толкові люди, які з певних обставин не можуть або не мають часу знайти роботу краще.

А уявіть тільки які люди там вже працюють, прямо з співбесіди натякають що твоє місце у параши, й похєр що це навіть як спосіб опетушити кандидата дуже крінжово.

Для айті це не зовсім характерно, такий тип співбесід. Але для мас підбору, в хорека, мерчендайзери, торгівельні представники, менеджери з реклами ітд — легко практикували. Я пам’ятаю ( це десь років 10 тому), як моя знайома пару днів бігала офіціантом з ще іншим офіціантами і по ітогу дня дивилися на її чеки. Це вже після того, як ці пару людей здали меню і були допущені до роботи.

От тому я в свій час ще в школі вирішив що я не хочу такої долі, почав усилено готуватись щоб вступити в нормальний внз, здобути професію, й вкладаюсь кожен грьобаний день з того часу в свої навички, розвиваюсь. Але по факту тут все теж саме, тільки платять більше )

А тут бац і ШІ вас усіх замінить як пильщіків та молотобойців, сюрпрайз-сюрпрайз. Welcome to вантажники чи фермери.

Та в дупу таке, то або дуже сильно треба грощі — або просто ще молодий і клепки мало. Якось на перщій роботі де я влаштувався у тімліда з гори весіла табличка, «Місця для інвалідів із дітьми і пасажирів». Я натяк зрозумів чітко, пішов робити диплом і в іншу контору вже.

Не бувала, але читала багато постів в лінкедін про такий досвід. І тут ще якщо попереджують завчасно, то в тебе хоч є можливість подумати чи треба воно тобі та відмовитись в разі чого, а буває, що це сюрприз і ти підключаєшся до зустрічі, а там ще інші кандидати — оце повна дічь (вибачте за мій французький).
Я не підтримую такий формат відбору кандидатів і не брала б в цьому участь. З такою логікою і кандидат може призначити співбесіду з різними рекрутерами на один час і хай змагаються в кого плюшки кращі і чому треба обрати їх компанію.

Був інший випадок: підключаюсь і там ще 2 індуса (нас троє). Щось запитав у мене індус, я щось відповів. Потім питає в іншого індуса, той також відповів. Тут я вже напрягся, бо думав що ці двоє будуть мене розпитувати. Після кількох запитань, 2-й індус задовбався і почав на хінді(гінді) відповідати. Я послухав пару хвилин, поржав та вийшов

Підписатись на коментарі