На DOU, як ви всі знаєте, досить часто виходять матеріали про життя айтівців поза містом. Хтось просто переїжджає в хату, хтось вирощує овочі та фрукти, а хтось починає розводити курей, альпак та навіть займатися бджільництвом :)
І от цікаво стало, як багато тут тих, у кого було навпаки, що спеціально переїжджали з села в місто? Де вам більше подобається і чому?
Про село можна багато сперечатись. Але у села є один великий плюс для програміста-інтроверта-удальонщика — це тиша! Я виріс у місті і до 30 років про село навіть не думав. Потім купив ділянку в 10 км від Києва, побудував будинок, посадив сад, все було супер до великого вторгнення. З інфраструктурою, магазинами, НП і т.д. все було добре. Тепер живу в селі в іншій країні. Діти ходять в місцеву школу і університет. Така сама тиша, старлінк на криші. Грядок не маю, курей не тримаю, тільки обриваю авокадо і манго з дозволу хазяїна. До великого магазину 25 хвилин на машині. До школи 10 хвилин. Мені ок.
Frigiliana, Andalusia, Spain
Можна жити в селі і не тримати город чи розводити тварин.
Із мінусів села:
-вся двіжуха в місті, але цей порив до пенсії пройде
-не реально знайти електрика, майстра по котлах, etc (були випадки коли навіть за х2 оплату не хотіли їхати)
-інфраструктура, дороги
-вибір продуктів в магазині
Досвід життя в селі 35+ років
В селі треба пічник по печам, грубам! Які ще котли? Гірше дороги, значить не приїдуть банди грабителів з міста.
Електрику самі навчитесь за
мені здається половина населення Київа так і зробила. дивлячись на розваги, відношення до довкілля та керування авто
Ага, селюки значить винуваті, а городські — прям бубочки.
бачите, як ви тригеритесь, а я ж без негативу, але ви відразу зрозуміли про що
Ну мене дуже шокувало о 2002 році, що в Києві авто зупеняється на пішоходному переході. В Чернігові ніколи не пропускали пішоходів. Скорішеб збили
Виходить в Київі все дуже круто
Ви ж без негативу. Похвалили Киян за дуже відповідальне ставлення до довкілля, повагу до інших на дорогах та цікаві розваги
Селяни ж не якесь там бидло
Та нормально в Києві їздять, нічого особливого.
Народився в селі , після універу зрозумів що життя в місті більше подобається, не міг знайти роботу в місті повернувся в село. Пожив ще трохи в селі і потім 2 роки вчився на курсах щоб знайти кращу роботу в місті. Після цього не маю бажання переїжджати в село : робота на полі мені не подавалась а відсутність нормальної роботи в селі заставляє людей погоджуватися на погану роботу або їхати на заробітки за кордон, дитини якийсь час без сім’ї. Для мене краще жити в місті де чоловік і дружина можуть знайти роботу! В більшості країн останні 50 років люди виїжджають з села в місто . Поки в ІТ дозволяють працювати віддалено то можна мати гарну роботу і жити в селі. Але до Ковіду це не було масовим. Сумніваюся що це буде масовим надалі : фірми заганяють людей в офіс , враховуючи скорочення то людині можуть сказати вибирай : ходиш в офіс або скорочуємо .
Виїхати з села треба в першу чергу ментально, а потім вже можна й фізично
Ментально це як, типу в театр почати ходити? Є думка, що театри стають цікавими тим, хто переїхав з села тільки в наступному поколінні) Я тому приклад.
Є думка, що театри стають цікавими тим, хто переїхав з села тільки в наступному поколінні
А корінним містянам у якому поколінні театр стає цікавим?
Ментально це як, типу в театр почати ходити?
і в бібліотєку
Зібравши джолуді совком,
Пішов у бібліотеку він нишком,
А потім зовсім здивував,
І у тіятрі побував)
як Лєнін!
Дивіцця який у нас тут виїжальщік ментальний
навпаки — то з міста в село. з села в місто завжди було нормою.
У селі живемо вже третій рік із сім’єю. Сільського господарства не ведемо — окрім теплих грядок нічого немає. На задньому подвір’ї посадив газон (щоправда, він трохи постраждав, коли прокладали воду зі свердловини). Зі старого хліва зробив офіс — хоча й досі жартома(чи ні) називаю його хлівом.
Дітей возимо до школи та садочка в місто — це приблизно 20 км в один бік. Для цього дуже вигідним рішенням виявилась електричка.
У мене повністю віддалена робота, але коли потрібно приїхати в офіс, то навіть не чіпаю другу машину (дизельну) — користуюсь маршруткою: не потрібно шукати чи оплачувати парковку. А коли тепло, то містом пересуваюсь на самокаті Ninebot.
З мінусів — досить віддалена локація, але будинок купили за дуже хорошою ціною. Думаю, якби село було в межах хоча б 10 км від міста, то мінусів майже не залишилось би.
Ну да, офіс в хліву, 20 км до школи (і будь-якого іншого дозвілля), в офіс на маршрутці / електриці, а так мінусів майже немає )
Та я ж і написав — мінус по суті лише відстань. А що не так з офісом у хліві чи поїздками громадським транспортом або самокатом — для мене трохи загадка)
Проїздив на таку відстань на електричках десь років 5 Тому не погоджусь що це лише відстань
Це дуже серьйозні проблеми. Електрички відміняють, щось ремонтують постійно Вони забиті бувають під завʼязку.
Навіть якщо є своє авто, бували випадки коли виїхати по трасі в місто тупо неможливо через погодні умови Раз приколовся коли поперек траси намело сугроб висотою метра 3 і дорожники ХЗ що з цим робити.
А у підлітковому віці — обмежений графіком транспорту. Потусити нормально в місті не можна Треба шукати або вписку або так щоб до ранку гуляти і на пари.
ахах, та ні електричка в сенсі електрокар)
А у 16 років діти будуть самі на електрокарах у місто кататись?
Я то з татом у місто теж на його авто їздив і він і зараз кожен день їздить на роботу Але забирати мене з фесту у 2 години ночі бажанням не горів
UPD Та мабуть раніше Це ж вже в середніх класах захочеться не відставати від однокласників та погуляти у місті (самому без батьків) , сходити до когось на ДР і таке інше
ну це цікаве питання, до 16ти старшому ще 8 років чекати) але енівей, як мінімум в двох різних кінцях міста є де переночувати у бабусів-дідусів.
Це що за села довжиною 20км щоб до школи було 20км? Микуличин?
люди зазвичай хочать віддати дитину в гарну школу.
це норма, коли в старших класах дитина їде з академу в печерський район щом навчатися із розумними дітьми. навіть міська загально освітня школа — то ще та діра. сільські школи навіть не знаю як назвати
ну я з 5го класу катався 7 км кожен день в гімназію🤷♂️ потім стільки ж політех) прям 13 років на одній і тій ж вулиці навчася 😅
Я закінчив сільську школу. Звичайну сільську шшколу 300 учнів. Державна програма, підручники в більшості, окрім звісно спеціалізованих) шкіл однакові. Єдине чого в нас не було то це англійської мови, ну тобто вона була але сам вчинтель нею не володів тому після школи в мене англійська була на рівні «Ландан із зе кепітал...» все інше... І гічого не варнажником прцюю, а в ІТ. Пам’ятаю курйозний випадок коли на вступних екзаменах до університету через свою доброту підказував правильні відповіді іншим абітурінтам. Тобто сидів біля мене міщанин в дорогому комстюмчику і практично не знав хто така княгиля Ольга, а я, зачуханий селюк в базарних джинсах, диктував відповідь. Крута міська освіта!
Та що казати мої діти ходять в приватну початкову школу. Дивлячить на потяг старшого до роблокса замість книжок (не дивлячись на різні хитрожі, у мовляння, домашню систему батога і пряника) та постійне подорожчання то харчування, то навчання, в 5 клас попензлюює до найближчої державної школи.
Я був в селищній школі. Пам’ятаю як їздив на олімпіади і як ми дивилися на сільських конкурентів як на неандартальців. Пам’ятаю як їздили на областні олімпіади і як представники обласних гімназій і ліцеїв дивилися на нас як на неандтальців.
Нічого гарного в сільській школі немає як і в половині селищних. А ті з села, хто досягли якогось успіху, мають завдячувати собі і батькам, а не школі. Я з 5го класу Страуструпа курив а з 9го Делфі коли однокласники по дискотеках гуляли і першу наркоту пробували, і ще тато постійно по математиці ганяв за межами шкільної програми.
. А ті з села, хто досягли якогось успіху, мають завдячувати собі і батькам, а не школі.
я колись зустрічалася з хлопцем, який виріс в селі, коли я вперше поїхала до його батьків у те село, то він провів екскурсію з описом хто живе у домівках сусідів, чим займаються, де вчаться діти. діти вчилися або нігде (судячи по домівках в них грошей було небагато), або у Шевченківському, у КПУ, один вчився десь у Лондоні (у цих судячи по домівках грошей було багато).
тоді мене ще здивувало, що той хлопець знав скільки хабаря заплатили батькі дівчинки, що вчилася в Шевченківському. тому да, завдячувати треба батькам, а не школі.
Ну так це ж відомий факт — зарізати на вступних екзаменах, щоб або дали хабаря або йшли на контракт. Принаймні так було в 90х і на початку 2000х місце проживання тут ні до чого.
Це не тому що ви були розумніші, а тому, що ви були дикі. Так само розумово дикими були і представники обласних гімназій і ліцеїв. Постсовкове суспільство воно таке: «Ееее, оооо, дивися негр пішов!». В нас було так само — в райцентрі до нас чіплялися городські, а хлопці з нашого селе докопувалися до тих, что був з маленьких сіл.
Я теж сільську школу закінчив.
І звісно у міській школі хай дитина хоч займається у супер навороченій приватній школі якщо нема тяги до знань то цим точно не зміниш. Іноді потяг людини реально просто закінчити бурсу та класти плитку хай хоч батьки професура і це нормально.
Книжки/програма то звісно однакова
Але є дуже багато але
1. Рівень викладачів — у нас були вчителі які били дітей лінійкою, привселюдно принижували (рівень булінгу від вчителів взагалі був вищій ніж від учнів), на уроках історії розповідали відверті історичні фейки замість навіть хренової на той час шкільної програми, на олімпіади завжди їздили тільки діти батьки яких були родичами/друзями/кумовьями когось з адміністрації, експлуатувалася дитяча праця (і ні це не помити підлогу — це безкоштовно їздити на поле до приватного фермера, який по збігу обставин рідний брат директриси), один вчитель викладає різні предмети
2. Матеріальне забезпечення — зараз із цим набагато краще, але тоді питна вода це якийсь резервуар у якому як жартувала техніка жаби плавають (чи не жартувала?), столовки звісно не було, туалет на вулиці, книжки нові часто доходили з суттєвим запізненням і або батьки купуйте або без книжок, хімічної/фізичної лабораторії не було — усі експерименти включайте уяву. Про компʼютерні класи я мовчу.
3. Контингент — багато людей з неблагополучних сімей у яких батьки алкаші або не повні сімʼї чи повні але хтось вічно на заробітках. Тут найбільша мрія це вивчитись на машиніста тепловозу бо там офігенна ЗП.
Я особисто дізнався що є інтелектуальна праця та компутерщіки коли у сільській бібліотеці знайшов потрьопану радянську книжку readli.net/mikroevm-svoimi-rukami От тоді захворів цим всім та справно ходив до репетиторів щоб хоч кудись поступити
Ну якщо є за що, то чому вчитель має розводити толерастію, особливо в старших класах? Моїм улюбленим предметом в школі була фізика. І предмет цікавий, і задачки, а не лише теорія, і витель харизматичний. Але от співпадіння — вчитель бив оболтусів з гальорки коли ті порушували дисципліну. Але не лінійкою, а... шваброю! Ржав увесь клас. Та і самі оболтуси зла не тримали що знали, що винні.
Я от задумася, а звідки я пив воду в школі!? Крани біля столовки на першому поверсі, де руки мили. Навіть не знаю якої якості там була вода, але ж живий і досі) І таулет на вулиці був. І столовка була для початкових класів а далі платна. Мама давала бутерброд, але я соромився його їсти і викидав в кущі по дорозі в школу — сидів голодний
В сільських школах навпаки контингент кращий, бо немає такого розшарування суспісьства як в місті. Бо до мене за всі 11 років доколупувалося всього кілька однокласників, але це на рівні — зроби за мене домашку бо вдарю, чи от один однокласник заздрив бо в мене була Денді і через це висміював мене — грається в дитячі іграшки. При тому що в містах в 90х моли і побити, і гроші відібрати, і купу інших різних жахів розказували діти, які приїзджали на літо до бабусь. Та що казати, якщо що таке шмаль я дізнався в лише в університеті.
В сільських школах навпаки контингент кращий, бо немає такого розшарування суспісьства як в місті.
У тебя очень странное представление о вещах. Ты думаешь какие-то супермажоры жили на условной Салтовке/Борщаговке/Сыхове? Тем более, что квартиры чаще всего давали заводчанам, так и сидел весь цех во главе с начальником в одном подъезде.
ссср не смог провести реальную урбанизацию и по факту «города» в ссср представляли собой социально просто огромное село просто кустово шахматном порядке просто «масштабированое простым умножением» там даже сложности социальной структуры положеной городам уже
т.е. по сути «города» в ссср это были просто кучи сёл посаженные вместе только потому чтобы им работать на советском заводе советскими рабочими а в остальном из другого села точно так же ж получали по мордасам просто потому что из другого села
Ты думаешь какие-то супермажоры жили на условной Салтовке
ну у меня однокурсники как разу случились не супер но мажоры ))
квартиры чаще всего давали заводчанам, так и сидел весь цех во главе с начальником в одном подъезде.
ну справедливости ради это не совсем так ну и потом конечно начальника цеха в мажоры это высоковато но начальники завода или там отдельные ответственные начальники факультета уже института имели свои квартиры таки чаще отдельно от пролетариата повышенной комфортности а то и в кооперативе
Люди как люди любят деньги но ведь это всегда было человечество любит деньги из чего бы те ни были сделаны из кожи ли из бумаги ли из бронзы или золота ну легкомысленны ну что ж обыкновенные люди в общем напоминают прежних квартирный вопрос только испортил их
(к)
Але от співпадіння — вчитель бив оболтусів з гальорки коли ті порушували дисципліну.
Це не вважаю чимось нормальним Навіть тоді не вважав. Під булінгом я маю на увазі не накричати на оболтуса а реально методично змішувати дитину з гівном.
Я от задумася, а звідки я пив воду в школі!? Крани біля столовки на першому поверсі,
У нас столовки не було взагалі. Вода це залізний резервуар.
В сільських школах навпаки контингент кращий, бо немає такого розшарування суспісьства як в місті.
У нас були:
— Діти місцевих фермерів — навіть по міським міркам заможні люди.
— Є просто заможні селяни які отримують прибуток хоч на заробітках, або наприклад у містах на ринках торгують, на полях комбайнери/агрономи та інші кваліфіковані робітники не погано заробляють- тобто середній в пінципі клас
— Просто бідні селяни -де за копійки пашуть на дядю, займаються сезонними роботами в полях.
— Діти з неблагополучних сімей або сімей ромів (там я б не сказав що вони не благополучні, але є нюанси)
Розшарованість суспільства є і ще яка.
Але прикол:
— Всі ходять тільки в одну школу бо вибору особливо нема
— Все ж є невеликий перевіс (у нас в селі, я знаю що є досить благополучні історії із розвинутими селами) в сторону найбідніших
При тому що в містах в 90х моли і побити, і гроші відібрати
Ахаха А в селі ні?
При тому що в містах в 90х моли і побити, і гроші відібрати
Ахаха А в селі ні?
в селі майже 100% ні бо хто ж своїх б’є ну і потім там же старший брат і так далі за свого так чи інакше заступляться бо усі ж усіх знають
ЗЫ: мені колись у районі даже випадково геть но пощастило «проскочити» бо один був з мого села і мене знав і я його знав ))
такі щоб бійки було ну так то було якось даже норм ну і в принципі як булінг який уже у сучасних термінах то тоже скоріше не рідкість але щоб гоп стоп чи поборами то саме у селі такого не було і мені особисто нема жодних відомих джерел за таке щоб було у рамках країни ссср взагалі
Я от задумася, а звідки я пив воду в школі!? Крани біля столовки на першому поверсі, де руки мили. Навіть не знаю якої якості там була вода, але ж живий і досі) І таулет на вулиці був.
так але тут нюанс що коли доходить до реальної інфраструктури вже нормальної то питання а нах. узагалі в такому вєлічії жить воно не просто «постає» воно вже просто «постає питання» а нах. так було зроблено узагалі щоб пити виду з туалету на вулиці
ЗЫ: а ну до речі за європу вже не пам’ятаю але американська фішка поїлки скрізь а ну до речі да я якось в аеропорту не знайшов був чим дуже здивувався аж образився бо вже звик що пляшку пусту можна мати і можна проносити і можна просто набрати вже на місці а тут нема
... але фонтанчик таки знайшовся правда таки біля туалету ))
Мама давала бутерброд, але я соромився його їсти і викидав в кущі по дорозі в школу
ну так викинути хліб та будь яку їжу це ж западло ще треба вигадати щоб було більше западло
... х.з. я за вашими радянсько українськими ні містами ні селами ні тим більше людями чи окремо людями не шкодую якось жодним разом взагалі і кожним разом якось все більше і більше аж дивно стає
закінчив універ з червоним дипломом, а там в нього було чимало хімії — значить шкільної виявилося достатньо.
скоріш за все що ні і то як одне з однім не пов’язане бо я знаю я мав і хімію і фізику і математика 3 повноцінні курси здав на свою власну тверду на 4 без красного диплому ))
єдне що боротьба з шкільної освітою та соціалістичним виживанням у радянській школі давала навички стійкості до навчання як такого що давало вже практичні переваги вже далі у інституті бо хлоп якій здолав шкільну хімію радянської школи таки вмів розумітися би на інших речах як то на реальної вже хімії )) я провіряв
і хімію і фізику і математика 3 повноцінні курси здав
враховуючи совок, джолуді, та капусту, — то мабуть була совхозакадемія по підготовці айтішників)
і
навички стійкості до навчання
«разговорничками» так і не виробила
враховуючи совок, джолуді, та капусту, — то була совхозакадемія по підготовці айтішників)і
ніт! самольотчіков! у-у-у та-та-та-та виу бабах
... але загалом таки да чомусь в америках єтіх вашіх курси підготовки з математики для дачніков чомусь явно зрозуміліші і то практично прагматичніші за наші радянські у нас у ссср були
з фізики і прочої хімії включно біологічної теж
ну а історії та прочої лінгвістики у ссср просто не було ))
то була совхозакадемія по підготовці айтішників)
так а кібєрнєтіка буржуазна лже наука ))
...
Бородатый заявил: «Лично я вижу в этом перст судьбы — шли по лесу и встретили программиста. Мне кажется, вы обречены». — «Вам действительно так нужен программист?» — спросил я. «Нам позарез нужен программист». — «Я поговорю с ребятами, — пообещал я. — Я знаю недовольных». — «Нам нужен не всякий программист, — сказал горбоносый. — Программисты — народ дефицитный, избаловались, а нам нужен небалованный». — «Да, это сложнее», — сказал я. Горбоносый стал загибать пальцы: «Нам нужен программист: а — небалованный, бэ — доброволец, цэ — чтобы согласился жить в общежитии...» — «Дэ, — подхватил бородатый, — на сто двадцать рублей». — «А как насчёт крылышек? — спросил я. — Или, скажем, сияния вокруг головы? Один на тысячу!» — «А нам всего-то один и нужен», — сказал горбоносый. «А если их всего девятьсот?» — «Согласны на девять десятых».Лес расступился, мы переехали через мост и покатили между картофельными полями.
(к)
за наші ... у нас
вашівас, совєтський «ми-ми-ми» стайл і тут проявляється
математики фізики і прочої хімії
в універах на відповідних факультетах ніяк не згадуються курси просто-фізики просто-математики, з математики то принаймні хочби матан повинен був бути наряду з іншими
"Бородатый ...
doublespeak якийсь часів за царя гороха, приблизно з тієюж актуальністю)
«разговорничками» так і не виробила
справєдлівості раді як мені зараз бачиться то є самі інститутські «тисячі» які самі певно вперше після школи ну якої там школи у селі привернули мені певне відчуття мови як не іностраної
«тисячі» і жолуді канєшно без жолуді ні як
не сумуй друже адже ми посадили дерева і коли нас не буде люди будуть сідіти у тіні дерев і люди будуть згадувати нас
«от співпадіння — вчитель бив оболтусів з гальорки коли ті порушували дисципліну. Але не лінійкою, а... шваброю! Ржав увесь клас. Та і самі оболтуси зла не тримали що знали, що винні»
>>В нас таке було в звичайній школі , 10 клас. Вчителька з фізики крейдою могла запустити по хлопцях на задній парті ( було гласно, не реагували сидіти мовчки);
Або вчитель з історії пару раз зошитом по голові вдарив дівчат.
у львів їздимо 20км
Дітей возимо до школи та садочка в місто — це приблизно 20 км в один бік. Для цього дуже вигідним рішенням виявилась електричка.
Омг, їхати в садок 20км
як на мене то взагалі щось дивне — жити в селі та віддавати дітей в садочок
ну двоє старших у школі, відповідно найменший або цілий день буде без нагляду або кататиметься з дружиною. та й соціалізація краща в школі після садочку, принаймі так виглядає по спостереженням
так, це капець
А що таке 20 км? Це 20 хв їхати. В «місті» часто з одного кінця в інший займає більше часу і нервів. Тому все відносно. Наприклад в мене бабуся живе в селі в 10 км від Вінниці. По трасі це 25 хв до центру Вінниці. В той же час, як з району Тяжилів на Вишеньку міським транспортом можна їхати і годину.
Зі старого хліва зробив офіс
Звучить цікаво. А є фото «офісу»?
є, але він ще не готовий до того стану щоб публікувати його фото 😅 вже на завершальному етапі принаймі)
Маякнете тоді, будь ласка, якщо не складно, як буде завершено) Цікаво глянути
Пам’ятайте про чати ОСББ... В селі можна в цілому ні з ким не спілкуватись з місцевих жителів тижнями.
У моїх батьків в селі є свій ТГ чат, колись для цікавості зайшов — повірте, будь-які домові чати відпочивають)
Це, напевно, залежить від конкретних людей. Бо в мене тг чат під’їзду — чат пари розгніваних жінок- активісток, задача інших мешканців- маневрувати і, бажано,заходити вночі:).
Переїхав із села в місто. Еспірієнс життя в селі — 20 років З 7 років копав город, доглядав за домашнею птицею, ржав як гусак бігає по городу без голови та обшмалював пальною лампою кабана (а ви кажете що компутерні ігри якось роблять дітей агресивними :-))
Дико ржу з топіків про інстаграмних курей, альпак, затишні ремонти у мазанках.
ржав як гусак бігає по городу без голови та обшмалював пальною лампою кабана (а ви кажете що компутерні ігри якось роблять дітей агресивними :-))
Мене навпаки такий експіріенс сільского життя зробив як зараз прийнято казати серед довб***бів «зоошизою».
Ну, нормально. Зате хоч знаєте, звідки їжа до столу потрапляє. Моїми добровільними, до речі, обовʼязками був догляд за кролями — чистити клітки, насипати їжу. Маленькі, звісно що прикольні, але завжди було розуміння, що то не домашні улюбленці, а їжа.
Нє до усієї худоби насправді я як і всі знайомі відносились з любовʼю саме як до домашніх улюбленців. Знають їх характери та повадки, добре доглядають
Просто життя в них таке — коротке.
Коли, доречі щось просто так здихало я ридав, коли воно доживало своє і йшло в суп то ок — такий устрій
Коли, доречі щось просто так здихало я ридав, коли воно доживало своє і йшло в суп то ок — такий устрій
До речі це нормальне ставлення до худоби/живого. Бо зараз іде в інший бік — коли діти їдять м’ясо і не знають звідки воно береться. А коли впізнають то можуть і відмовитись від нього.
ж у курсі що це все опціонально, нє? Не обов’язково тримати свиней, птицю, не обов’язково саджати огород картоплею що витратити х2 по часу-гроші замість купити готову.
Типу я на землі зростав, у затишному приватному секторі на краю міста, у мене свині з птицею тіки у ранньому дитинстві були, дуже мінімальні спогати. огород був — ніяк не не міг відучити діда, але то його огород і займався він ним сам, я, хіба що, допомогав вскопати, ну і на 6 сотках тієї землі...
переїжжав у місто... разів 5.. в основному було пов’язано з роботою...
коли почав серйозно замислюватися про пмж, зрозумів що місто — то не моє... не люблю світлофори 🤔
Oleksii Radetskyi
Nazar Rybitskyi
Vladyslav Tkachenko
Sashok Nesterenko
Tim Vlasyuk
Makcuk nporpamicta
Кратос
Makcuk nporpamicta
Dmytro Riabov
Slavik Savko
Andrii
Yurii Nykyforuk
Lis Hilton
englishtests(dot)online
Bohdan B
Alex Fogol
yvs2014
Maksym Dmytrychenko
Dmytro Riabov
Rostyk Chuma
Donald Trump
Rostyk Chuma
Іван Пащенко
Мама програміста
Eugene Nuribekov
Євгенія Невська
Просто Анон
Inna Kharytynych
Undisclosed User
Andy K
Slavik Savko
JP
Vladimir Tasinich
Dmytro Bondarenko
Юра
Undisclosed User
70 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів