Як я отримала першу роботу в аналітиці ще до завершення курсу — і що з цього буде корисно джунам

💡 Усі статті, обговорення, новини для початківців — в одному місці. Приєднуйтесь до Junior спільноти!

Мене звати Ольга. Я — молодша аналітикиня даних у компанії «Нова пошта».

Ця колонка — для тих, хто навчається або щойно закінчив курси й постійно сумнівається: чи не рано я відгукуюся на вакансії, що казати на співбесіді, якщо чогось не знаю, і як виглядати надійним кандидатом без комерційного досвіду.

Я отримала офер ще під час навчання на курсах. Але головне — не швидкість. Головне — рішення, які до цього привели. Далі — про те, чому це не було зарано, як працює чесність на співбесідах і чому для джуна важливіше виглядати надійним, ніж знати все.

Як попередній досвід став основою

Понад 12 років, ще зі студентських років, я працювала в українській компанії з виробництва чаю: економісткою, у бухгалтерії, у плануванні виробництва.

Моя щоденна робота — це плани, цифри, запаси, собівартість, бюджети. Excel і 1С були основними інструментами. Тоді я не називала це аналітикою, але фактично постійно працювала з даними й ухвалювала рішення на їх основі.

Точка зламу сталася після повномасштабного вторгнення. Виробничі потужності компанії були знищені, і вперше довелося чесно відповісти собі: що я вмію, у чому моя цінність і як я виглядатиму на ринку, якщо доведеться шукати нову роботу.

Вибір напряму і перші дії

Я почала будувати план. Підтягнула англійську, проаналізувала свій досвід і почала придивлятися до ІТ. Мені було комфортно працювати за комп’ютером і з цифрами, а також важливою була можливість дистанційної роботи.

Перед аналітикою був інший етап — курс Fullstack Developer від GoIT. Я витратила час і гроші, але зрештою зрозуміла: розробка — не моє. Але цей досвід зняв страх перед технічними інструментами і навчив підходити до задач через алгоритм, а не інтуїцію.

Дата-аналітика стала логічним продовженням того, що я вже вміла. Цього разу я обрала Mate academy через сильну базу, індивідуальний темп і фокус на практиці. І ще під час навчання почала відгукуватися на вакансії — без «ідеальної готовності», але з розумінням, що вже можу дати бізнесу цінність.

Пошук роботи як частина навчання

Я почала відгукуватися ще під час навчання не тому, що відчувала повну готовність, а тому, що прийняла рішення: ринок — це частина навчання.

У програмі є окремий модуль по підготовці до працевлаштування. Але я почала діяти ще до виходу на нього. Я оновила профіль у LinkedIn, почала додавати аналітиків і рекрутерів, стежити за їхніми публікаціями та вакансіями. Майже одразу в стрічці з’явилися релевантні пропозиції й перші повідомлення.

У списках вимог я чітко бачила прогалини. Десь я ще не проходила тему, десь знала її лише на базовому рівні. До того ж у більшості вакансій фігурував «досвід від 1 року», що демотивувало.

Першою реальною спробою став запит від рекрутерки на позицію Service Engineer. Вимоги — просунута англійська, SQL і JavaScript. Я розуміла, що не підходжу ідеально за всіма критеріями, але вирішила виконати тестове завдання.

Мотивація була проста: не «пройти будь-якою ціною», а не шкодувати, що навіть не спробувала.

Результат був тверезий: SQL — приблизно на 90%, JavaScript — десь наполовину. Процес із цією компанією завершився, але саме він став поворотним. Я побачила, що частину вимог уже закриваю, і страх «я ще зовсім не готова» зник.

Перші інтерв’ю варто сприймати як етап навчання — не як іспит на «чи візьмуть мене в ІТ», а як спосіб навчитися говорити про себе.

Моє завдання було фіксувати питання, аналізувати прогалини й повертатися до них у навчанні. Я свідомо тренувала самопрезентацію, звикала до технічних запитань і відстежувала, чого саме мені бракує. Планувала складати список типових запитань і системно їх відпрацьовувати.

Тут важливо зрозуміти для себе межу між «достатньо» і «зациклено». Бо хтось із середніми знаннями вже прокачуватиметься на співбесідах і в pet-проєктах, збільшуючи шанси отримати першу роботу, а ти можеш застрягти на вивченні SQL, навіть ідеальне знання якого не гарантує оферу.

Як проходив пошук роботи

Мій пошук виявився значно швидшим, ніж я очікувала.

У LinkedIn я випадково побачила пост рекрутера про вакансію аналітика консолідованої інформації в компанії «Нова пошта». Ключовим було те, що вони були готові розглядати початківців.

Я написала рекрутеру й надіслала резюме. Через тиждень відбувся дзвінок із HR, під час якого ми обговорили деталі. Наступного дня — співбесіда з керівницею відділу. На третьому дні — тестове завдання. На четвертому — офер.

На цьому етапі я свідомо дотримувалася однієї стратегії: бути чесною, не применшувати себе, але й не вигадувати зайвого.

Чесність як стратегія

Я одразу вирішила, чого точно не робитиму: не приписуватиму собі досвід, якого в мене немає.

По-перше, це не в моєму характері. По-друге, брехня дуже швидко проявляється в роботі, і тоді стресу буде більше, ніж радості від оферу.

Мене питали про плани на майбутнє, і я спокійно розповідала, які модулі ще не пройшла на курсах і що планую прокачувати далі, зокрема англійську.

Коли йшлося про робочі процеси, яких я ще не виконувала, я пояснювала логіку простими словами — без термінів, у яких не була впевнена.

Моє завдання було не виглядати «розумною», а бути зрозумілою та логічною.

На співбесіді я згадала попереднє навчання розробці й чесно пояснила, чому воно не склалося. Неочікувано саме це спрацювало на мою користь. Уже після виходу на роботу керівниця сказала, що побачила в цьому здатність не здаватися й рухатися далі, навіть якщо перша спроба була невдалою.

Ми також багато говорили про кейси з моєї попередньої роботи — не технічні, а бізнесові: як я ухвалювала рішення, з чим працювала, за що відповідала.

Після цього досвіду я ще більше переконалася: для джуна чесність — це не слабкість, а робоча стратегія.

Як я виконувала тестове

Після дзвінка з HR і співбесіди з керівницею я отримала тестове завдання. Воно поєднувало аналіз даних, роботу зі зведеними таблицями, розрахунки та побудову прогнозу, підготовку фінальної презентації з обмеженнями щодо формату та структури.

Завдання мало більше маркетингового контексту, ніж я очікувала, а з Excel довелося працювати глибше, ніж я вміла на той момент.

У такій ситуації є два варіанти: сказати «я не знаю» й зупинитися або розібратися й довести задачу до кінця. Я обрала другий.

Зрештою на роботі цінують не ідеальне знання інструментів, а результат і готовність його досягати. Тому я свідомо зробила акцент не на тому, що «вмію все», а на тому, що можу якісно подати рішення.

Напередодні співбесіди я якраз завершила поглиблений курс із Tableau, тож візуалізації виконала там, а не в Excel.

Ще одна принципова річ — дедлайни. Попри складність, я здала тестове вчасно — без переносів і пояснень, чому не встигла.

Що насправді оцінюють у джунах

З цього досвіду в мене сформувалося просте спостереження: компанії рідко очікують від джуна повного набору знань, але дуже уважно дивляться на інше.

На співбесіді оцінювали не те, скільки інструментів я знаю, а як я мислю: чи можу логічно пояснити підхід, розкласти задачу на кроки, чесно сказати, де знаю, а де ще навчаюся, і не губитися, якщо чогось не знаю.

Ключові висновки для тих, хто починає шлях

Не варто чекати «ідеальної готовності». Якщо ви відповідаєте приблизно 70% вимог, уже можна відгукуватися.

Перші відгуки — це тренування. Вони потрібні не лише для оферу, а й для розуміння ринку та власних прогалин.

Чесність — це робоча стратегія. Фраза «Я цього ще не робила, але розумію логіку і знаю, де подивитися» звучить значно переконливіше, ніж упевнене прибріхування.

Говоріть простими словами. Якщо не можете пояснити без складних термінів, імовірно, самі ще не до кінця розумієте тему.

Надійність важливіша за стек. Структура мислення, спокійна комунікація, здатність довести задачу до логічного результату, чітко презентувати рішення, обрати інструмент, у якому можете показати кращу якість, і не зривати терміни — це те, що компанії помічають першими.

Сподобалась стаття? Підписуйтесь на автора, щоб отримувати сповіщення про нові публікації на пошту.