Фінал сезону: «Сеньйорів більше не існує?!»

Всім привіт!

Ми з вами пройшли довгий шлях — від «Німого Сеньйора», який соромиться своєї експертизи, до «Няньки», яка гіперопікає команду.

Чесно кажучи, коли я починала цей цикл, я думала, що пишу статті. Але користувач Beaver Green влучно зауважив: «Мені подобається слідкувати за цим серіалом». І я зрозуміла, що дійсно схоже на серіал. Тільки сценаристи тут — ви).

Я уважно (і з попкорном 🍿) прочитала кожну гілку коментарів. І хейт про «інфоциганство», і глибокі інсайти, і ваші епічні суперечки. Ви неймовірні. Серйозно. Такої концентрації інтелекту, сарказму і болю, як на DOU, немає більше ніде в світі.

Але знаєте, що я помітила? Всі ваші коментарі чітко діляться на три табори.

Це три стратегії виживання українського айтішника.

І тоді, готуючись до фіналу сезону, я зробила дещо незвичайне. Я уважно проаналізувала 300+ ваших коментарів (а це концентрат болю, надій і нашого українського реалізму) і наклала їх на сухі звіти Gartner, McKinsey та тренди Reddit за 2025–2026 роки.

Я хотіла знайти підтвердження вашим думкам. Але побачила проблему...

Те, чого ви хочете (судячи з коментарів), і те, куди несеться світ IT — це два потяги, що їдуть назустріч один одному.

І зіткнення неминуче.
Читайте самі. Впізнавайте себе. І не ображайтесь на правду.

Табір № 1. «Втомлені Інтроверти» (Партія Збереження Енергії)

Це, мабуть, найчесніша група. Ви не хочете «успішного успіху». Ви хочете, щоб від вас відчепилися.

Як геніально написав Beaver Green:

«Ви не хочете бізнес... Ви хочете, щоб вам дали спокій! ... Іноді найкращий стартап — це просто хороша відпустка. Я не хочу робити бізнес, бо це навантаження. Я хочу спокою».

Я вас чую, розумію і сама так не проти)). І мені хочеться вас обійняти (але я знаю, що ви інтроверти, тому просто помахаю здалеку). Бажання спокою в світі, де з кожної праски кричать про AI — це нормальна захисна реакція.

Але Світ (2026) каже, що спокій скасовується. Після вірусного есе Пола Грема про «Founder Mode» (Режим Засновника) Кремнієва долина (а за нею і весь світ) збожеволіла. Компанії масово звільняють вузьких спеціалістів і шукають «Product Engineers» — людей, які хворіють продуктом, розуміють бізнес і готові «рвати» 24/7.

Мій вердикт: Світ каже нам: «Ви хочете спокою? Ок, але тоді ви не в топі». Інтровертам, які ховаються за монітором, у 2026 році місця на олімпі вже не буде.

Табір № 2. «Циніки-Реалісти» (Партія «Гроші Вперед»)

Сюди входять ті, хто давно зняв рожеві окуляри і бачить матрицю наскрізь. Користувачі Flyman та Vic повертають нас на грішну землю. Поки ми говоримо про «місію» і «цінності», Flyman нагадує про головне життєве кредо: «Але гроші вперед». І це не жарт, це позиція професіоналів, які не купуються на корпоративну романтику.

Сюди ж я відношу і Олександра Шпака (Oleksandr Shpak), який холоднокровно попереджає мрійників:

«Три рази подумай перед тим, як пилити стартап... пересічний працівник гадки не має, як працює бізнес».

Ви маєте рацію. Бізнес — це жорстка система. Тому ви вибудовуєте чіткі кордони: «Я — технар. Ви — бізнес». Як писав Stanislav Katkov: «Менеджер існує для того, щоб менеджерити». Ваша логіка залізна: я ідеально роблю свою технічну частину роботи, а ви платите мені мій фікс. Ризики, продажі та проблеми бізнесу мене не обходять.

Що каже Світ (2026): А ось тут починається найцікавіше. Світ більше не хоче оплачувати цю «залізну логіку». Сьогодні західний ринок знищує поняття «чистого виконавця» для високих грейдів. Тренд називається Skin in the Game (Шкура на кону).

Компанії зрозуміли: платити $6-8k людині, яка просто пише ідеальний код, але каже «бізнес-метрики — це проблема менеджера», стало невигідно. Технічна експертиза сама по собі дешевшає (дякуємо AI та глобалізації). Щоб залишатися «дорогим», ти маєш брати на себе відповідальність за те, як твій код заробляє гроші. Тебе змушують ставати бізнес-партнером — навіть якщо ти працюєш по найму.

Мій вердикт: Ілюзія «гроші вперед тільки за хард-скіли» тріщить по швах. Якщо ви продовжуєте тримати оборону «я лише інженер, дайте мені моє і відчепіться», ви автоматично переходите в категорію дорогого лінійного персоналу. А такий персонал у кризу замінюють першим.

Табір № 3. «Тихі Партизани» (Партія імені Миколи)

А ось це — найцікавіше. Користувач IRD ввів у наш серіал нового героя — Миколу.

«Про Миколу забули. Якому плювати на проєкт та перформанс рев’ю. Він просто тихенько робить те, що заплановано на спринт. Не більше і не менше. Рівно стільки, щоб не звільнили».

І тут я маю зробити паузу.

Багато хто впізнав у цьому себе?

Микола вважає, що він «зламав систему»: навіщо вигорати, якщо можна робити мінімум і стабільно отримувати свої $5k? Стратегія «Quiet Quitting» (тихого звільнення) здається ідеальною зоною комфорту.

Що каже Світ (2026): Микола — це герой 2021 року, але головна жертва 2026-го. Його стратегія чудово працювала на перегрітому ринку, коли компаніям потрібні були будь-які «руки», щоб просто закривати тікети.

Але сьогодні світ змінився. Микола — це класичний «Code Monkey» (людина, що механічно пише код). Проблема в тому, що у 2026 році Copilot та AI-агенти пишуть цей «стандартний» код швидше, дешевше і без перекурів. Світ більше не потребує «середнячків» для масовки. Бізнес готовий платити дорого тільки тим, хто проектує складні системи та виправляє помилки за AI, а не тим, хто просто пересуває задачі в Jira.

Мій вердикт: Микола думає, що він зручно сховався. Але коли приходить час оптимізації бюджетів, бізнес дивиться в таблицю ефективності. І людина, яка «просто робить заплановане», програє підписці на штучний інтелект за $20. Стратегія Миколи, яка рятувала його вчора, сьогодні — це кар’єрне самогубство з відкладеним терміном дії.

Фінал сезону: Куди ми йдемо?

Я дивлюся на ці три конфлікти і розумію, що багато хто живе в ілюзіях. Я хочу написати фінальну статтю, яка розставить всі крапки над «і». Але я вагаюся.

Серце хоче вас заспокоїти (Варіант Б). А факти кричать, що треба бити на сполох (Варіант А).

Ви — сценаристи цього серіалу. Обирайте, яким буде фінал:

Варіант А. «Реквієм по Сеньйору» (Хардкор) Чесна і жорстка розмова про те, чому тайтл Senior знецінився. Чому Миколу замінять на AI, і як еволюціонувати в Партнера, щоб вижити в новій реальності. (Це буде боляче, але корисно).

Варіант Б. «Острів безпеки» (Терапія) Спроба знайти відповідь для Beaver Green: як у цьому хаосі зберегти психіку, не лізти в бізнес, але й мати гарантії безпеки. Чи існує цей «третій шлях»?

Варіант В. «Ілюзія Свободи» (Бізнес) Для тих, хто (всупереч порадам Vic) все ж таки мріє про свій стартап. Чому 90% Сеньйорів провалюються, коли починають працювати на себе.

Але я вагаюся. Серце хоче вас заспокоїти (Варіант Б). А сухі факти кричать, що треба бити на сполох і зривати пластир (Варіант А).

Оскільки ви — співавтори і сценаристи цього серіалу, вам і вирішувати, яким буде фінал. Обирайте.

P.S. І окреме дякую всім хейтерам. Ви тримаєте мене в тонусі і змушуєте копати глибше. Без вас цей серіал був би прісним! ❤️
👍ПодобаєтьсяСподобалось3
До обраногоВ обраному2
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

І людина, яка «просто робить заплановане», програє підписці на штучний інтелект за $20.

Тобто ШІ за 20 доларів буде:
— брати участь у плануванні спринтів
— уточнювати у бізнес-аналітиків незрозумілі вимоги по задачі
— бачити та ескалювати конфлікти нових фіч з існуючими бізнес-функціями
— узгоджувати з іншими командами питання по інтеграції змін зі сторонніми сервісами
— бачити та виправляти performance проблеми
— пояснювати QA команді які частини системи додатково зачепило через нові вимоги

Умовний «Микола», перш ніж перейде до написання елементарної функції на 3 рядки коду та зміни статусу тікета в Jira, часто повинен пройти 7 кіл пекла для узгодження всіх необхідним моментів.
Інженер може писати код 1-2 години на день, решту часу витрачати на планування, дослідження та комунікації з командою.
Та і зрештою, як ви собі уявляєте процес проробки ПЗ без інженерів? Дизайнери малюють дизайн, аналітики пишуть тікети з вимогами — а цілі системи самі по собі генеряться магічним чином?
Точно не на даному етапі розвитку ШІ.

Якось побільшало контенту, який крім авторів, нікому не цікавий.

Щоб залишатися «дорогим», ти маєш брати на себе відповідальність за те, як твій код заробляє гроші. Тебе змушують ставати бізнес-партнером — навіть якщо ти працюєш по найму.

А процентик с заработка дают?

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Тому ви вибудовуєте чіткі кордони: «Я — технар. Ви — бізнес»

Не знаю хто мався на увазі під словом «ми» в цьому реченні, але я навпаки всіляко розмиваю ці кордони. Тому що технар, який не хоче розуміти бізнес, це неймовірно дорогий ресурс в результаті. Такому дуже важко пояснити, що таке ефективність та чому бездумний карго-культ приносить більше шкоди, ніж вигоди.

який бізнес не розуміє, бодішопінговий, там купив умовно за 100 продав за 200 і на тих 2% крутицця?

Навіть в бодішопінгу є своя межа прибутковості. Але так, в порівнюванні з продуктовим він більш толерантний до підходу «япростийтаскороб».

Так влаштований весь капіталістичний бізнес в кінцевому. Сутність капіталізму як такого — отримання спекулятивного прибутку (тобто перепродаж результатів чужої праці із націнкою). Інша справа, що спекулятивний прибуток може бути отриманий двома шляхами, грою на підвищення — це вкладення фінансів в засоби виробництва з метою підвищення ринкової цінності активів. І грою на пониження youtube.com/...​LySXTIBS3c&feature=shared
Як виробнику тобто, пролетарію — тому хто надає послуги із виробництва ПЗ на щамовлення кінцевому споживачу, коден рівень посередників які отримують спекулятивний прибуток із цього безумовно є в край не вигідним. З іншого боку через те, що попит зовсім не в тому місці де пропозиція — різні країни і частини світу, то в посередницві є наявна потреба.

трохи є різні капіталізми, в залежності від типу доходу:
— рента (земельна, надра, радіочастоти, монополіна і т.п.)
— перепродаж (як бодішоп, тобто довгий горизонт)
— спекуляція (купи-перепродай, біржа і т.п.)
— банківський (гроши з повітря, тобто позичили в ЦБ і запустили мультиплікатор)
— підприємницький (зробив продав, поексплатував найманих працівників)
— може ще що забув

Так влаштований весь капіталістичний бізнес в кінцевому. Сутність капіталізму як такого — отримання спекулятивного прибутку (тобто перепродаж результатів чужої праці із націнкою). Інша справа, що спекулятивнмй поибуток може бути отриманий двома шляхами, грою на підвищення — це вкладення фінансів в засоби виробництва з метою підвищення ринкової цінності активів. І грою на пониження youtube.com/...​LySXTIBS3c&feature=shared
Як виробнику тобто, пролетарію — тому хто надає послуги із виробництва ПЗ на щамовлення кінцевому споживачу, коден рівень посередників які отримують спекулятивний прибуток із цього безумовно є в край не вигідним. З іншого боку через те, що попит зовсім не в тому місці де пропозиція — різні країни і частини світу, то в посередницві є наявна потреба.

Та пролетерій вулгаріс давно пропав ще хіба Карл Маркс його бачив. Викопний релікт. Може ще в Китаї з 9×6 але теж сумніваюсь. Капіталіз давно вже із соціалістичним лицем. А той же соціалізм такий собі державний капіталізм. А як згадати про глобалізацію то воно вийде так, що відсталі ростуть, а прогресивні стагнують, і це не тільки через податки та інше втручання держави.

Якщо ти живеш тільки з продажу своєї роботи в наймі, то ти і є пролетарій, не імущій з латини — тобто той хто не володіє захищеними правовою системою (державою) правами на засоби виробництва. Конретно в данному випадку відбувається відчудження авторського права на ПЗ клієнтом, оскільки софт та підтримка виконуються на замовоення і усе роялті йде в кишині замовника (власне і усі фінансові ризики так само).
Галера здіснює виключно перепродаж, інколи інвестує в навчання і т.д. що в сутності є рентним бізнесом, тільки рента йде не з видобутку природніх копалин — а з людського капіталу. Власне і більшу частину існування цивілізації якій приблизно 5500 років, взагалі домінуючою економічною моделлю була рабовласницька де основа ренти була в видобутку саме рабів, потім замінено на феодалізм і т.д.
В Україні — та більшій частині пост СРСР неофеодалізм, корупційна система і рентна економіка в основі. Саме тому часто іноземні підходи і намаганання адаптувати американскі підходи до карьєрних консультацій тут — повністю не змістовні. Клієнту нахер не треба, щоб займаний ресурс із аутсорсу щось там дуже сильно розумів в його бізнесі і ліз туди де його не просять, задача робити те що тобі кажуть і лизати зад.
В той самий час, головна навичка ресурса — вміти продати свої послуги клієнту, так шоб він за них заплатив.

Якщо гребу на галері, то пролетарій, а якщо як бобр кладу на депозит в банк, або купую IFT чи бонди, то вже стаю кровосісьою, а якщо навпаки то кравасіся-пролетарій з гребним галерним веслом, якого декласує ШІ забравши весло і кайдани, і це антидюрінг, чи антибіологічно, я вже забув що там колега писав про базовий дохід і шимпанзів з виноградом

Власне якщо живеш виключно з доходів з капіталів, то звешся — Рантьє uk.wikipedia.org/wiki/Ранть
Так деякі економічні школи, зокрема марксисти вважають таких — соціальними паразитами. Та так само тоді і Держ План СРСР робітників можна було називати такими самими паразитами (багато хто вважає що так і було).
Сучасна Волл стріт по суті виконує абсолютно ту саму функцію, що і Держплан, власне і відверто копіювали радянскі підходи до цьго в 1930-ті роки. І Франклін Рузвельт відкрито про це казав і не соромився.

Ну ок, тут треба погодитись галері банально не вигідний «голосливий сініор», їй вигідний дешевий студент із гарною англіською та не великою зарплатнею, якого влалось продати замовнику як сініора, селяві. А хочеш більше грошей — їдь за кордон і влаштовуйся на пряму, чи сам там створюй галеру. Усі давно в курсі про правила гри.

Галер багато, а дешевих студентів не вистачає (всіх багато, а всього мало). Іншими словами не все так однозначно

700 людей на прзицію Junior QA було якись час тому назад (через системне воно же структурне безробіття в країні). Ринок він такий, коли він робітника і гребуть усіх підряд кого можуть, коли навпаки работодавця і переберають і крутять носом.

Приливи і відливи. Ринок дихає. От ембеддед в цій державі 34 роки не був потрібен, а тепер хочуть готових спеціалістів на крайній елементній базі в нанометрах з гігагерцами

— Інвестиції (вклав гроші, отримав прибуток)

Олександре, дякую за коментар! Під словом «ви» у тому абзаці мався на увазі збірний образ тих інженерів з табору «Циніків», які свідомо відмежовуються від продукту. Але я з Вами згодна на всі 1000%! Ви дуже точно підмітили: технар, який ховається за стіною «я тільки пишу код», стає занадто дорогим і неефективним ресурсом для сучасного бізнесу. Ви описали ідеальну позицію дорослого професіонала — саме про таку інтеграцію інженерії та бізнесу я і говорю!

Для того щоб не бути

тає занадто дорогим і неефективним ресурсом для сучасного бізнесу

бізнес щось робить, ну там дати ресурсу частку в бізнесі, золоті парашути і все таке, щоб доросли до дорослих професіоналів?

А мусить щось робити? Це ж з обох боків рух мусить бути, а не в одну сторону тільки.

побачив

Beaver Green влучно зауважи

— далі не читав

Але знаєте, що я помітила? Всі ваші коментарі чітко діляться на три табори.

Увы, четко трех групп нет.

Есть группа которая внимательно за этим цирком наблюдает и не вмешивается, но поскольку вы участник этого цирка, всю картину вы увидеть не смогли.

Коуч: сеньйорів більше не існує!
Сеньор: *неквапно тренує LLM-ку яка замінює коучів*
LLM: коучів більше не існує!

І це буде ідеальний світ, де мій LLM-коуч буде консультувати вашу LLM-ку, а ми з вами нарешті підемо пити каву))))

20 лет протянул в цейтноте

Українцю дожити до 67 — це вже перемога. Мені от ще 60 нема — і я зовсім не впевнений що ще 10 років протягну.

Українцю дожити до 67 — це вже перемога. Мені от ще 60 нема — і я зовсім не впевнений що ще 10 років протягну.

Ты не Бобер, ты жираф Мелвин из Мадагаскара. Тут под бомбами строишь планы лет до 80-ти, а ты в своем тропическом раю собрался помирать. Стыдно.

а де про сироїдів? такий облом!

Бай-бай галери, привіт ші-галери?

прийдеться перформити 10х з АІ асистентом

AI прийдеться перформити 10х з HІ асистентом

емпатія до проблем вигорання ШІ-сеньйорів — не проглядається, в ШІ-психотерапевти не візьмуть

подяка, що пишете це на форумі, а не в стрічці.

Це батхерт маркентинг в стилі таблоїдів «Усе дуже погано !». Клікбейт, «сам дурак» і т.д.
Проблема в тому, що так продається тільки сам таблоід, і те вже люди активно це оминають вже навіть не свідомо, просто скіпають.
Тут є купа народу, які роблять карьєрні консультації при чому частково безкоштовно, не говорячи що це вони. Просто з іншими спотами : «Ми допомогли 120 джуніорам знайти перше місце роботи на протязі останнії трех років». Або «75% наших клієнтів отримують підвищення в грейді та зарплатні в період 6 місяців», «Вася був мідлом 8 років і завдяки нашій консультації отримав нарешті позицію сініора з ШІ та BidData за три місяці !», «Петро — мій клієнт, перейшов на Staff позицію Meta зі Stripe на $600 000 на рік, $250 000 в бейсі». «10% стартапів нашого інкубатора, переживають 3 фінансових роки» і т.д. і т.п.
Тобто юзкейси з консалтингу — нашо треба це купляти. Інакше виходить : «Куштують — хвалять, але заміж не кличуть».

Миколу замінять на AI, і як еволюціонувати в Партнера

А рівні партнерів будуть? приведить друга, тепер ви партнер другого рівня, вирости до партнера 3го рівня, купи підписку в нашому SaaS, перепродай?

Але в мене дійсно зʼявляється відчуття що ми рухаємось в сторону якогось скаму.

Може і ні, але ринок такою пропозицією переповнений. Реально карьєрні консультанції в чистій формі — тобто грощі вперед і на пряму це з далекого минулого. Навіть інфоцигани вже так не діють, а організовують массові заклади де читають пітчі та лекції, часто зі справді корисною інформацією тільки далеко не з усією потрібною щоби дістатись професійного рівня.
Той же самий біржовий шахрай Джордан Белфорд для прикладу, його виступи корисні та для рівня торгівлі на базарі (теж треба вміти, усе так чи інакше базар і є).
Там правда виключно було саме те, те що і могло зачепити обиваталя : «Як отримати швидкі дурні грощі», тобто класична гра в наперстки.
Тим самим займався Мавроді при житті і рекемендував зіграти в МММ і т.д.

Тепер синьйор не халавщик — а партнйор:
www.youtube.com/watch?v=ZNewE-9-1xc

Сеньор це дорослий спеціаліст, який зрозумів просту річ: він продає послугу, а не себе. Ніхто з них ніколи не «ставив успіх фірми вище власних інтересів», просто у розумних людей ці інтереси збігаються рівно настільки, наскільки вигідно обом сторонам. Людину, яка це не усвідомила, мені важко взагалі назвати сеньором.

У чому протирічча успіху фірми і власних інтересів ? Якщо у фірми буде дупа і вона буде там затримувати зарплатню чи скорочувати, це явно не в інтересах співробітника, як тих хто в продажах чи менеджменті наприклад так і тих хто займається виробництвом чи надає послуги (білі комірці, сині комірці).
Я десь вже писав неоднаразово, що гарного керівника директора там чи командира, вчителя і т.п., усі підлеглі самі тримаються і підтримують, бо це в першу чергу вигідно ним самим. Таких значно менше ніж хороших виконавців, це і знання та вміння і талант.
Чим відрізняється «сініор» чи будь якій інший тайтл типу : граф, лицарь корони або президент ? В будь якій ієрархічній системі титул призначів більш високо поставлений керівник, або якась рада чи збори де обрали представника ті хто має право це робити (скажімо в США більше 27 міліонів легальних емігрантіа які не голосують, хоча платять усі податки і в разі війни підлягають призову в армію через Selective Service і т.д. але права голосу вони не мають).

Vic, ви самі ж відповіли на своє питання чудовою аналогією про «титули». Поки інженер чекає, що якийсь «високопоставлений керівник» призначить його Сеньйором (дасть титул лицаря чи графа), він мислить як звичайний підлеглий-виконавець. На сучасному ринку Сеньйор — це не бейджик і не грамота від начальства, це рівень здатності вирішувати проблеми бізнесу.
А щодо протиріччя інтересів: воно виникає рівно в ту секунду, коли компанія просить вас попрацювати на вихідних заради «спільного успіху», або закрити дірку на проєкті без перегляду компенсації. Відданий тім-плеєр рятує фірму власним ресурсом, а дорослий партнер каже: Окей, який у нас бюджет на цей овертайм?

: Окей, який у нас бюджет на цей овертайм?

фу таким бути, це якийсь дитячий садок

Так, саме про таке доросле партнерство я і пишу!

Хто проходив співбесіди останнім часом? ШІ щось змінило? Щось мені підказує що якщо ви пройдете співбесіду то як мінімум рік ви протягнете в режимі:

«зламав систему»: навіщо вигорати, якщо можна робити мінімум і стабільно отримувати свої $5k?

Ну й лоу-перформер — це не абсолютне значення. Ніхто не звільняє low, звільняють lowest, відносно команди. Просто люди в страху звільнення почали пахати більше, перетворюючись на Китай з їх 996 графіком.

Раніше були компанії які перенавантажували людей, продуктивність падала через банальну втому: звільняєм, наймаємо нових, з палаючими очами. Тільки стратегія в глобальному масштабі не працює, тому що якщо всі компанії будуть працювати в такому режимі — цим горящим очам не буде звідки братись. На зміну одного вигорівшого програміста, прийде інший вигорівший.

ШІ щось змінило?

кажуть на лінкедІн, якщо робити ізюаплая, перед тим щоб пройти HR тепер ще треба пробити панч холе через ШІ

Дітки, слухайте Бабченка і Портнікова. Вчіться стріляти і в такмед. Сіньор-шміньор. Готуйтесь, воювати буде увесь світ. Вже скоро :-D

воювати буде увесь світ

Не буде.
Помирати за Трампа чи Нетаньяху дурних немає. А вогонь третьої світової роздмухують саме вони. Іспанці правильно зробили що послали їхню спецоперацію нафіг.

Є ще рашковини на кордонах з Балтією, але воно вирішується звалюванням власне з Балтії. І то колись не скоро. Ні про який «весь світ» тут не йдеться, якщо вони зав’язли в Україні яка взагалі не НАТО.

Не буде. Так, є люди, які хочуть бачити світ в вогні, але таких меншість і вони сконцентровані в певних географіях. Навіть в Європі, 2-3 роки тому західніше від Польщі про війну в Україні говорили одиниці і типу «ух, це так погано».

Не буде. Так, є люди, які хочуть бачити світ в вогні, але таких меншість і вони сконцентровані в певних географіях.

У мене як раз була думка що поточна ситуація — це закономірний результат глобалізації. Спочатку впала «залізна завіса», більшість країн повідкривали кордони, люди почали подорожувати світом, бачити хто де і як живе ...
З часом активні люди почали переїжджати туди, де їм краще. Таким чином глобалізація поступово перетворюється на спеціалізацію! Є країни для багатіїв, є країни — виробники усього, є країни — «бензоколонки», я сільськогосподарські країни, є країни вчених та високих технологій ... А є країни бідноти, країни шаріату, вакхабітів, вічного джихаду. Є країни які вимирають від СНІДу та інших невідомих хвороб і які вже стали лабораторіями, є країни які стали полігонами для випробування зброї.
І ця спеціалізація поступово закріплюється: кордони закриваються, торгові війни, а подекуди і явне захоплення.
Отже для людини успіх у житті це знайти правильну країну і суспільство де на її таланти буде попит. Найманці їдуть воювати у країни де війна, вчені їдуть винаходити у країни де університети та лабораторії, шахеди помирають за віру, орки помирають за Хуйла — кожен обирає свій шлях у світі.

НТП і глобалізація зробили так що кожен ІТ зміг вибрати у якій мильній бульбашці жити

Дуже глибокий макроекономічний погляд, дякую! Ви чудово описали глобальний рівень проблеми. Але якщо спуститися з рівня геополітики на рівень кар’єри одного IT-фахівця, то принцип залишається тим самим. Можна переїхати в «країну високих технологій», але якщо ви приїдете туди з мисленням «Німого Сеньйора», який просто перекладає тікети в Джирі, місцевий ринок вас все одно виплюне. Географія більше не захищає від ШІ та бізнес-оптимізації. Тож виживає не просто той, хто змінив країну, а той, хто змінив свій підхід до створення цінності

Ох уж мне это позитивное мышление...
Глобальный мировой кризис не спросит, чего вы там хотите или не хотите.
Так что если вывести за скобки упомянутых ахтунгов, Александр зрит в корень.

Комусь таки доведеться тренувати і оптимізувати моделі ШІ для роїв автономних дронів які будуть воювати.

воювати буде увесь світ

Такі казочки українцям потужна влада розказує, щоб не так прикро було жити у безкінечній війні. Приснопам’ятний Портніков так точно воювати не збирається)

Щось ви не той брехнофон слухаєте. На справжньому, зеленому, розказують, що ми вже в 100500-й раз перемогли і міша подляка із літвином вже два тижні як каву в Ялті п’ють. Ви що, не вірите в потужність Найвеличнішого?

А що, Портніков вже почав вчитись стріляти і в такмед?

Навіщо йому? Зате він багато людей врятував в лютому 2022 року, кажучи правду.

Навіщо йому? Зате він багато людей врятував в лютому 2022 року, кажучи правду.

Где? В Праге или в Вене?

Переглянув заголовки інших статей Людмили. У тьотічки якась фіксація на сінйьорах.

Просто вона цілиться в інший сегмент. Інщі консалтери організовують типу платні конференції типу «Grow to Team Lead», «Became a Staff from Senior or Principal from Staff» і тому подібне.
Там в принципі усе те саме, що і для джуніорів, складання резюме, селф маркетинг — видимість для ЛПР, отримання задач на яких фокусується вище керівництво (начальник твого начальника), модель Менделою, стратегії перемовин — Гарвардська школа і т.д. і т.п. +/- усі дають один і той самий базис.
Ну або просто теревенять, без користі і те що понаписали в таких статтях чи в відео, просто потім повторюють в онлайн і за грощі.
Специфіки пост СРСР не дає майже ніхто, окрім відкритих семінарів Олега Тінькова. Там і про : владу, рекет, кронізм і т.д. А також про дуже відсталий ринок, на якому сама найкраща стратегія — просто повторювати те, що є за кордоном і чого ще нема тут.

окрім відкритих семінарів Олега Тінькова

це в дусі «як замість 6 ярдів отримати 200 лямів, все ж краще чим нічого»

С Ходорковським та Березовським краще вийшло ? Так працює система, помітьте нікого просто кіллер не застрелив, а це дуже сильно не для усіх так. Різниця — у когось були мільярди, а у когось їх не було.
В Україні, ситуація хоч і відрізняється специфікою, та близька.

99.9999% не матиме навіть ляма

Ну от і усе, твое місце в бусіку та на посадці — якщо нема КЦ. Ну або призивний пункт як останній шанс розрахуватись із кредитом.
А люди поїхали відпочивати на старість із тим, що владось на скирдувати і врятувати на Монакко : казіно, Лазурне Узберіжжа з яхтами та гонки Формула 1. Жовті штані — два раза ку, а малинові костилі і чатланин має ку робить.
Як там у Моргерштена : «Тебя нагребли, а я на Бали».
Коротше — стиль таблоїду Іскра на стероідах :)

ще варіант якою ромашкою чи кактусом на цивілізованій планеті
З Балі теж не все так однозначно

Ви дуже влучно описали мас-маркет кар’єрних коучів із їхніми порадами про резюме. Згодна з Вами в одному: на ринку справді багато «води» про складання резюме і базовий селф-маркетинг. Саме тому я працюю зовсім в іншому сегменті — вчу жорсткому реверс-інжинірингу кар’єри, а не тому, як «правильно посміхатися на співбесіді. А от щодо «пост-СРСР специфіки» з рекетом і кумівством — тут Ви дуже помиляєтеся. Українські айтішники конкурують на світовому ринку, де клієнтам з Fortune 500 байдуже на «пост-радянську специфіку». Їм потрібен результат і ROI. Тому Гарвардські стратегії тут працюють на 100%, а ось ті, хто досі намагається будувати кар’єру на «кумівстві» та «специфіці», сьогодні першими потрапляють під скорочення.

P.S. І окреме дякую всім хейтерам. Ви тримаєте мене в тонусі і змушуєте копати глибше. Без вас цей серіал був би прісним! ❤️

Ніт, ви самі себе обманюєте.Це у вас просто захисна реакція

Робити те, що від тебе вимагається — це тихе звільнення? Якось пендосівська «культура» зайшла занадто далеко...
Ще посміявся з «тихий микола за 5К» який є наче б то дорогим. Ага, 5к — це зараз якраз великі гроші.

Робити те, що від тебе вимагається — це тихе звільнення? Якось пендосівська «культура» зайшла занадто далеко...

Зараз це шлях до «гучного» звільнення. Бо зараз усі ІТ компанії шукають кого б ще скоротити. Отже якщо ти просто тихо виконуєш свою роботу, а хтось поруч постійно розказує як він впроваджує усюди ШІ і працює за двох — то сам розумієш кого скоротять.

Ще посміявся з «тихий микола за 5К» який є наче б то дорогим. Ага, 5к — це зараз якраз великі гроші.

Думаю в Україні зараз знайти роботу на 5К — це неабиякий успіх! І так — це великі гроші у порівнянні з тим, що будуть пропонувати у наступні роки безкінечної війни.

Думаю в Україні зараз знайти роботу на 5К — це неабиякий успіх!

не так, а так:
" в Україні зараз знайти віддалену роботу на $5К ФОП 3я група "

І так — це великі гроші у порівнянні з тим, що будуть пропонувати у наступні роки безкінечної війни.

ти дивишся на це СЕО з постсовкових територій

Ви самі дуже точно підмітили суть: $5000 — це зараз дійсно великі гроші на ринку! І саме тому бізнес більше не готовий платити цю суму людині, яка просто «робить те, що вимагається» від паркану до обіду. Задачі «чітко по інструкції» зараз закривають мідли вдвічі дешевше або ШІ-тули.
Поставте себе на місце власника продукту: чи готові ви платити преміальний рейт людині, якій байдуже на результат, аби тільки тікет був закритий? Ось чому такі «Миколи» зараз першими йдуть на скорочення

$5000 — це зараз дійсно великі гроші на ринку!

серйо? гагага

Еще один ноунейм из инфоциган учит индустрию жизни основываясь на булшите

Вибачте, що на російській. зранку протупив

Те, що для лінійного виконавця виглядає як «булшит», для С-level та власників бізнесу є мовою ухвалення рішень (у тому числі рішень про найм та звільнення інженерів). Ви можете ігнорувати реалії ринку і ховатися за ярликами «інфоциганство», але економіка від цього не зміниться. Виживає той, хто вміє дивитися на індустрію ширше свого коду.
P.S. До речі, я нікого нічого не вчу. Кожен сам обирає свою власну стратегію на цьому ринку

> Компанії зрозуміли: платити $6-8k людині, яка просто пише ідеальний код, але каже «бізнес-метрики — це проблема менеджера», стало невигідно. Технічна експертиза сама по собі дешевшає (дякуємо AI та глобалізації). Щоб залишатися «дорогим», ти маєш брати на себе відповідальність за те, як твій код заробляє гроші. Тебе змушують ставати бізнес-партнером — навіть якщо ти працюєш по найму.

А ви в такій компанії працюєте? Бо виглядає, як паралельна реальність... або фантазії, що нічого спільного з трудовими буднями не мають.

. Тебе змушують ставати бізнес-партнером — навіть якщо ти працюєш по найму.

примусово щомісяця платять % від прибутку як прибавку до зепе?
А Микола: танунах, заберіть свої грязні бумашки.

Ті хто безпосередьньо не пилять інженерку так і вважають.
Ще і принижують тих за чий рахунок існують...

Від колег, які свого часу переїхали у «долину» чув що зараз пошук кандидатів на звільнення — це тренд в усіх гігантах ІТ. Тобто аби не звільнили — треба саме доводити що ти корисний і заробляєш гроші!
Як тільки норма прибутку нижча за очікувану — закривають проєкти та звільняють цілі підрозділи.

Щоб залишатися «дорогим», ти маєш брати на себе відповідальність за те, як твій код заробляє гроші. Тебе змушують ставати бізнес-партнером — навіть якщо ти працюєш по найму.

А процентик с заработка дают?

Справжні тім-плеєри таких питань не ставлять. Вони в першу чергу керуються питанням «Is this good for the company?». Запишіттся на тренінг до Людмили, вона допоможе вирішити внутрішні конфлікти.

То что хорошо для компании — очень часто не сильно хорошо для тебя самого. Как говорится — не путай свою шерсть с государственной.

Сарказм зараховано))) Але мушу Вас виправити: я не проводжу «тренінгів» і точно не вчу айтішників бути зручними гвинтиками, які безкоштовно думають тільки про благо компанії. Якраз навпаки — я допомагаю тим самим виснаженим «тім-плеєрам» згадати про власні інтереси, вибудувати кордони і почати продавати свою експертизу дорого. Тож якщо хтось хоче перестати бути зручним і стати суб’єктним — тоді дійсно, ласкаво просимо.

А процентик с заработка дают?

Як правило в розвинених країнах повноцінним співробітникам дають якісь опціони. А інколи ще і премії у залежності від прибутку компанії. Отже співробітники якщо не «бізнес-партнери», то як мінімум зацікавлені у добробуті роботодавця.

А тут попалась статья, в которой пишут Mercadona решила распределить 780 миллионов евро среди более 112000 своих работников.
Распределение осуществляется с помощью системы премий, связанных со стажем работы сотрудника. Как пояснила компания, работники со стажем работы в компании менее четырех лет получают эквивалент двух месячных зарплат, а те, кто проработал в компании дольше, получают три дополнительных месячных зарплаты. Вторая группа составляет более 70 % персонала, что отражает высокую степень стабильности в компании.
В некоторых случаях чистая сумма может достигать примерно 7250 евро, включая как переменную часть за достижение целей, так и соответствующую заработную плату.

www.20minutos.es/...​-mercadona_6939500_0.html

При цьому півроку тому в Валенсії він відкрив Roig Arena, збудовану за власні кошти.

maps.app.goo.gl/oie5Jtf5kuBMxWRUA

Олександре, чудове питання! Але реальність така: якщо ви хочете «процентик» без ризиків втрати власного капіталу — це опціони (які дають партнерам). Якщо ж мова йде про звичайний найм, то ваш «процентик» — це те, що вас залишають у компанії на зарплаті $6k-8k під час масових скорочень, поки тих, хто «просто пише код», замінюють на дешевші ресурси чи ШІ. Бізнес-мислення зараз — це не про бонуси, це про вашу конкурентоздатність на ринку, де стає все менше вакансій і компанії масово скорочують бюджети.

Тебе змушують ставати бізнес-партнером
опціони (які дають партнерам)

Тут как бы «или-или» даже в контексте майндсета. Хотите майндсет партнера — делитесь прибылью.
Хотите «звичайний найм» — тогда и «звичайна» (т.е. фиксированная") зп.
А заменить на ИИ — удачи :)

Якось побільшало контенту, який крім авторів, нікому не цікавий.

Але ж ви залишили коментар. Значить методика автора працює 🤣

Не Кожаєв звісно, але приблизно $8500 переглядів. Так це конкретно стиль таблоїдів, привернення уваги через негативний контекст.

І людина, яка «просто робить заплановане», програє підписці на штучний інтелект за $20.

Тобто ШІ за 20 доларів буде:
— брати участь у плануванні спринтів
— уточнювати у бізнес-аналітиків незрозумілі вимоги по задачі
— бачити та ескалювати конфлікти нових фіч з існуючими бізнес-функціями
— узгоджувати з іншими командами питання по інтеграції змін зі сторонніми сервісами
— бачити та виправляти performance проблеми
— пояснювати QA команді які частини системи додатково зачепило через нові вимоги

Умовний «Микола», перш ніж перейде до написання елементарної функції на 3 рядки коду та зміни статусу тікета в Jira, часто повинен пройти 7 кіл пекла для узгодження всіх необхідним моментів.
Інженер може писати код 1-2 години на день, решту часу витрачати на планування, дослідження та комунікації з командою.
Та і зрештою, як ви собі уявляєте процес проробки ПЗ без інженерів? Дизайнери малюють дизайн, аналітики пишуть тікети з вимогами — а цілі системи самі по собі генеряться магічним чином?
Точно не на даному етапі розвитку ШІ.

взагалі кажучи

— брати участь у плануванні спринтів
— уточнювати у бізнес-аналітиків ...
— узгоджувати з іншими ...
— пояснювати команді ...

and so on like that
виглядає як усталена галерна структурна бюрократія з

повинен пройти 7 кіл пекла для узгодження

за якою якось і не дуже помітно власне програмування, яке схоже відсунуто десь на десятий план в пріоритетах у такому описі

виглядає як усталена галерна структурна бюрократія за якою якось і не дуже помітно власне програмування, яке схоже відсунуто десь на десятий план в пріоритетах у такому описі

Під різні проєкти існують різні вимоги до розробників.

Візьмемо умовного інді-розробника, що працює сам. Він придумає ідею додатка, купить підписку на Claude Code та згенерує його за тиждень часу. Без ШІ він би працював, скажімо, 2 місяці. Особисто знаю подібні приклади.

З іншого боку — масштабна бізнес-система, яка заточена під процеси великої компанії. Над системою працюють різні команди, з кількома десятками людей кожна. І цінність їхньої роботи не в тому, хто швидше нагенерує сотні стрічок коду, а в розумінні домену системи, її архітектури та вмінні імплементувати нові бізнес-функції в існуючу логіку. В таких проєктах навіть продукт-овнери толком не розуміють, що саме треба зробити. І часто саме інженери пропонують можливі варіанти вирішення нових завдань для бізнесу.

Візьмемо умовного інді-розробника, що працює сам. Він придумає ідею додатка, купить підписку на Claude Code та згенерує

Не зовсім ясно відносно які самі «інді», але якщо це нп свій петпроект то віддати його умовному швидкому Жан-Клод Коду — не підходить. Бо тут якраз бажання у цьому випадку у мене нп зробити все самому, тобто без делегування, і тобто то навіть не кажучи про можливі затрати часу на ковиряння коду від ШІджана щоб зрозуміти що то таке було.

масштабна бізнес-система, яка заточена під процеси великої компанії

Що мабуть не масштабується на програмування off-the-grid крупних компаній. Це не більше ніж власне бачення без відповідного галерного досвіду, спробувавши вгледіти в чому саме там залишається програмування поза структурними узгодженнями.

виглядає як усталена галерна структурна бюрократія

а де ти візьмеш нову? ))

шукаєте?) тоді там не той займенник якщо відносно себе, між «де» і «візьмеш»)

той займенник

о ні, пробач, це занадто складно для мене, трійка була у школі ))

той займенник

о ні

тоді пошук на позицію «бюрократ» був би нерелевантненим)

Накину:

брати участь у плануванні спринтів

Цього не буде в такому форматі як це завжди було. Буде загальна дискусія щодо подальших фіч. Ми поки що не там, але зрештою, все йде до того що наприклад:

а) product owner буде писати просто описання фіч -> агент буде їх розбивати на задачі, згідно з базою знань та доступом до коду. Ці задачі будуть підійматися суб-агентами та направлятися до розробки -> PRs -> review іншими агентами -> build -> тестування іншими агентами. Програміст підключається, якщо щось пішло не так, агент накосячив, і т.п. І програміст не буде переписувати за агентом, а буде писати промпти, що змінити.

б) product owner дає фічі, програміст пише промпти, щоб зробити імплементацію. Далі все так само.

уточнювати у бізнес-аналітиків незрозумілі вимоги по задачі
бачити та ескалювати конфлікти нових фіч з існуючими бізнес-функціями

Цього не буде. Замість цього, агент буде просто втілювати задачі як воно зрозуміло, і показувати результат. На який буде отримувати фідбек що змінити. Тру аджайл.

бачити та виправляти performance проблеми

ШІ робить performance тест, бачить проблему, йде та виправляє. Це буде в пайплайні.

пояснювати QA команді які частини системи додатково зачепило через нові вимоги

Автотести, які повністю покривають фронт та бек. QA якщо й залишиться, може отримувати автоматичну нотифікацію, що щось зачепило.

Замість цього, агент буде просто втілювати задачі як воно зрозуміло, і показувати результат. На який буде отримувати фідбек що змінити. Тру аджайл.

Саме так! Фактично з точки зору замовника аутсорт саме так і працює зараз: він платить за команду — пише свої «хотілки» — команда щось робить — він дивиться і каже що змінити — команда міняє.
Зміниться лише те, що замість команди людей усе буде робити ШІ (і набагато швидше!). Або може ще буде якась людина, яка зможе перетворити «хотілку» клієнта на біль детальні промти для ШІ. Але з часом і сам ШІ навчиться чудово розмовляти з клієнтом, малювати йому прототипи та з’ясовувати чого той насправді хоче.
Уявіть собі цілком автоматичний ШІ ресторан майбутнього. Приходите, сідаєте, кажете що хочете — вам на столі у 3Д ШІ показує готове блюдо. Кажете: хочу більш прожарене, менше перцю і більше цибулі. Блюдо міняється на очах. Як подобається — автоматична кухня усе готує.
І так буде усюди: приїздиш, одягаєш окуляри — ШІ тобі показує твій майбутній будинок. Кажеш додай ще один поверх, 2 вбиральні, більшу кухню і басейн. Він малює — можна походити подивитись у віртуальності. Як підходить — ШІ запускає 3Д принтер і друкує будинок як треба.

Залишилось тільки мати гроші на ресторани, будинки і т.п. всім тим хто втратить роботу внаслідок такої автоматизації, а таких будуть мільйони, десятки мільйонів.

тільки не треба про те що ШІ треба обслуговувати, вони ж уже наче пишуть код, то будуть самі себе обслуговувати.

Дизайнери малюють дизайн, аналітики пишуть тікети з вимогами — а цілі системи самі по собі генеряться магічним чином?

Багато хто так і думає=)
Істина буде десь посередині

Боюся бути песемістом, але якраз зараз через AI бачу часткову деградацію налагоджених інженерних і управлінських процесів. Занадто багато люди почали скидати на умовного Claude.

А ви не будьте песимістом, а створите компанію з ідеальними процесами. Коли злетить, порадію за вас й вашу компанію.

Та, власне, вже на теперішньому етапі більшість цих задач може бути вирішена LLMками. Ба більше, деякі задачі відпадуть через непотрібність. Проблема зараз — як це все оркеструвати. І, як розумієте, проблема вже вирішується. SDLC майже весь вже покритий, не вистачає лише зв’язки між елементами і, звичайно, оптимізації костів. Наразі такий цикл розробки дорожчий за пачку індусів.

Та момент не в цьому, момент ШІ, що його розтиражував маркетинг — грощі там, це головне.
Тим не менше і інструмент тематика серйозні, цим людство займається вже принаймні століття, поточні ШІ це передові досягнненя і проприви в науці.

Сергію, дякую), Ви дуже влучно описали поточну бюрократію. Але фокус у тому, що бізнес теж бачить ці «7 кіл пекла». І саме їх будуть оптимізувати в першу чергу. ШІ дійсно не згенерує складну систему сам сьогодні. Але він дозволить бізнесу найняти ОДНОГО інженера з бізнес-мисленням (який за допомогою ШІ-агентів буде закривати задачі), замість П’ЯТЬОХ «Микол», які цілими днями сидять на мітингах і перекидають тікети. Питання лише в тому, що робитимуть сотні і тисячі таких фахівців, коли бізнес остаточно автоматизує цю бюрократію?

Варіант В. «Ілюзія Свободи» (Бізнес) Для тих, хто (всупереч порадам Vic) все ж таки мріє про свій стартап.

Не треба знову про бізнес. Тренінгів як стати успішним бізнесменом, чи створити стартап, чи стати кріпто-магнатом, чи просто стати мільйонером через позитивне мислення — вже більше ніж потрібно. У кого є цікавість, хист, бажання — той сам знайде де навчитися заробляти гроші. Як колишні ІТ-задроти навчалися програмуванню навіть без комп’ютерів — читали книжки та писали програми на папері. А кому таке не цікаве — жодні статті, курси чи тренінги не допоможуть.

Варіант Б. «Острів безпеки» (Терапія) Спроба знайти відповідь для Beaver Green: як у цьому хаосі зберегти психіку, не лізти в бізнес, але й мати гарантії безпеки. Чи існує цей «третій шлях»?

Це називається пенсія, або модне FIRE. Світ змінився, ІТ змінилося — таке відбувається у будь-якій професії. Колишні профі стають застарілими — і просто навчитися нового вже не вийде. Треба пере-навчатися і починати з нуля. А це для немолодої людини дуже важко. Тому або досиджувати десь на старих проєктах, або чесно піти на пенсію. «Третій шлях» тут міг би бути: скоромно жити на пасивний прибуток — але в Україні такого не існує.

Варіант А. «Реквієм по Сеньйору» (Хардкор) Чесна і жорстка розмова про те, чому тайтл Senior знецінився.

Скоріше не тайтл синьйор, а професія інженер. І проблема тут не в ІТ. Цей шлях вже пройшло багато галузей. Колись так само був «бум» (хайп) повітроплавання: в усьому світі професійні інженері і усякі саморобники створювали різні (інколи безумні) моделі літаків, дирижаблів, гвинтокрилів. А потім усе поступово упорядкувалося і зараз типові моделі літаків обраховують комп’ютери та збирають роботи. Геніальним інженерам тут більше нема чого вигадувати.
І так відбувається з усім. Перший Айфон був дивом за яким почали вигадувати будь-які мобільні гаджети. Але ось вже 15 чи 16 айфон (і ще 10500 інших марок смартфонів) — і нічого радикально нового.
Бо нема сенсу «винаходити велосипед». Не тому, що не можна створити якийсь безумний варіант — а тому що він нікому не потрібен!
Отже ІТ зараз переходить у фазу «поточного виробництва»: вже не треба народжувати геніальні ідеї і писати код з нуля. Усе вигадано і написано — AI може підібрати необхідні шматки і зібрати що треба. Автоматизоване виробництво софта — воно було так само невідворотно, як автоматизоване виробництво «харда» (електроніки).
Що це означає? Просто зміна пріоритетів: що наступне стане передовим. Колись передовим була ядерна енергія, ядерна фізики, ядерна зброя. Потім пріоритет змістився на космос. Потім поява Інтернет, розвиток комп’ютерів та гаджетів. Був бум соціальних мереж і усі писали «вбивцю Фейсбука». Що буде наступним? 3 світова війна, мілтех, бойові роботи? Чи міста на Місяці та колонізація Марсу? Холодний синтез та антигравітація? У будь-якому випадку будуть потрібні нові інженери. А от інженери-програмісти це вже минуле.

скоромно жити на пасивний прибуток — але в Україні такого не існує

Чому не існує? Через фінансові обмеження НБУ, інвестиції часто зводяться до нерухомості. Але власник 2-3 квартир у великому місті міг би мати мінімальний lean fire в Україні. Звичайно, що здавати квартири в оренду це робота, але її можна делегувати агенції за комісію.

Пасивний дохід це не про мільйони на рахунках в Швейцарії (хоча це теж), а про відкладену винагороду (коли замість того щоб витратити 1 долар сьогодні людина обирає ризик і інвестиції щоб мати шанс отримати 2 долара через деякий час). Тобто накопичувати капітал, який приносить прибуток без використання безпосередньо праці і часу цієї людини. Але з причин пов’язаних з історією, навіть слово «капітал» для багатьох в Україні це майже ненормативне слово, яке асоціюється хіба що з криміналом, а не з чесно заробленим і інвестованим. Але так не мало б бути, а мала б бути фіскально приваблива накопичувальна пенсійна система без обмежень куди вкладати пенсійний капітал.

Але так не мало б бути

Україну 5 років бомблять, конституція на паузі, кримінал краде людей і вимагає викуп. Так не мало б бути!
Цікаво що зараз думають щасливі власники квартир у великому місті, які до війни вклалися у нерухомість.

Так не мало б бути

Так, так не мало б бути. Але першопричини цього набагато складніші ніж просто інвестиції.

Цікаво що зараз думають щасливі власники квартир у великому місті, які до війни вклалися у нерухомість.

Інвестиція це ризик. Інвестиція в нерухомість це великий ризик бо на відміну від мобільного капіталу, який можна перевезти з собою (або просто перемістити в кілька кліків), нерухомість з собою не забереш.

Але якщо це єдиний доступний варіант інвестиції і альтернативи йому практично немає, то які ще були варіанти? Депозити в банківську систему, де банки час від часу падають, а ФГВФО гарантує до 10k usd в еквіваленті і виплачує лише після того, як гроші трохи знецінить інфляція? Думаю, що вони в будь-якому випадку раді мати хоч щось ніж зовсім нічого, бо навіть нерухомість, яка була зруйнована, має якусь вартість повʼязану з очікуванням сертифікатів на відбудову чи компенсацію. А ті, хто зміг мати якусь інвестицію в міжнародні акції у іноземного брокера, коли це ще було можливо, цілком можуть розраховувати на якийсь пасивний дохід навіть в українських реаліях.

Але якщо це єдиний доступний варіант інвестиції і альтернативи йому практично немає

Сходу, не довго думаючи:
1. ОВДП
2. Земля
3. Крипта.

Земля має приблизно такі самі характеристики як і нерухомість (= вона не мобільна і перевезти з собою не можна, це нерухомість, тільки без стін)

ОВДП деноміновані в гривні це дуже великий валютний ризик. Без міжнародної допомоги, або якщо вона хоч трохи буде затримуватись, гривня буде падати дуже швидко, бо інакших варіантів крім девальвації немає. А валютні приносять 1-3% що не відповідає їх рівню ризику. До 2014 року вони, доречі, були фактично недоступні для населення через високий поріг входу.

За 1 рік гривня втратила до швейцарського франку 21%-22% вартості (з 46 до 56 www.google.com/...​=chf in uah&oq=chf in uah), а ОВДП принесли 13%-18% доходу (news.finance.ua/...​-zrosly-bil-sh-nizh-na-50). Тобто тримати франки під матрасом було фінансово вигідніше.

Крипта це інструмент інвестицій, який підходить далеко не всім (дуже висока волатильність і не дуже визначений законодавчий статус більшу частину часу свого існування)

тоді замотатися в простирадло і повзд до найближчого кладовища

Можна було не втратити хіба що якщо вкладатися у фізичне золото. Але це відповідно і фізичний ризик (праски та паяльника). І також з продажем та легалізацією цього золота доведеться помучитися. А якщо піймають з ним на кордоні — то буде як з Остапом Бендером.

«золотом партії» і Віктором Орбаном

Да можна і птахофабрики наприклад, біометан, біодизель, вітряки і т.д. В Україні навіть фондові біржі є, щоправда це філіали російських — до 2014 більшість іноземних інвестицій в пост радянському просторі були російські, навіть в балтіських країнаї де ЄС. Так в Україні не можливо забеспечити хочь якісь мінімальні гарантії безпеки принаймні 10 років, тому йдуть тільки на швидкі оборутки типу ОВЗГ і т.п.

Знову ця маніпуляція!
Якщо мова іде про збереження грошей на пенсію чи тим більше про пасивний дохід — це не про ризик! Уявіть собі що пенсію платять з вірогідністю 80%. Тобто 8 місяців платили — а потім випадково 2 місяці не платять. І що — пенсіонер почекає без їжі та лік?

Інвестиція це ризик.

А ризик — це гра. Як у казино чи у лотерею. Це не стабільний прибуток і не збереження коштів — а можливість(!) виграти. Але так само можливість і втратити!

Депозити в банківську систему, де банки час від часу падають, а ФГВФО гарантує до 10k usd в еквіваленті і виплачує лише після того, як гроші трохи знецінить інфляція?

Саме тому я і пишу що в Україні навіть зберегти зароблені гроші неможливо! Не кажучи вже про «пасивний прибуток».
Так — можна погратися у інвестиції. Наприклад купити квартиру у Харкові аби здавати на пенсії. Але потім Харків перетворюється на «незламну фортецю» і продати цю квартиру можна у кращому разу у 2 рази дешевше, ніж купував. Ось і уся інвестиція.

хто зміг мати якусь інвестицію в міжнародні акції у іноземного брокера

Відгукніться кому пощастило — як там останнім чином ринки ростуть завдяки Трампу. Багато заробили у брокера?

Я не маю на меті ніким маніпулювати або щось продавати — я не маю з цього жодної особистої вигоди.

Я розумію, що ваше відношення до інвестицій, ймовірно, спричинене власним негативним досвідом і упередженнями викликаними тою глибокою травмою, яку зробили 30 років катастрофічного і майже злочинного управління економікою і фінансами в Україні, де система була зроблена для швидкого збагачення невеликого кола людей, а не для сталого розвитку країни чи створення середовища для капіталу і інвестицій.

Але давайте відокремимо емоції від фінансової математики.

Ви порівнюєте інвестиції з казино і пишете про вірогідність пенсії: «8 місяців платили, а 2 ні». Але фондовий ринок і пенсійні накопичення працюють зовсім не так.

Ризик на фондовому ринку — це волатильність (коливання ціни), а не ймовірність того, що гроші просто «зникнуть» як фішки в рулетці. Якщо перед вашим виходом на пенсію ринок просів на 20%, це не означає, що вам не платитимуть пенсію 2 місяці з 10. Це означає, що загальний розмір вашого капіталу тимчасово зменшився. Відповідно, ви будете отримувати стабільно кожного місяця, скажімо, 80% від очікуваної суми, але регулярно і без перебоїв. До того ж, перед самою пенсією фонди та розумні інвестори перекладають значну частину капіталу з акцій у консервативні облігації, щоб саме цього просідання не сталося.

Подивіться, як працюють державні та приватні пенсійні фонди в найуспішніших країнах:

— Норвегія: Їхній суверенний фонд (куди йдуть надприбутки від нафти) не тримає гроші в кеші. Він купує акції компаній по всьому світу. Вони володіють частками майже кожної великої корпорації на планеті.

— Швейцарія та Сінгапур (CPF): Пенсійні системи базуються саме на інвестуванні капіталу громадян у глобальні ринки, а не на складанні грошей «під матрац» чи купівлі виключно бетону. Вони інвестують у світову економіку.

Відгукніться кому пощастило — як там останнім чином ринки ростуть завдяки Трампу. Багато заробили у брокера?

Я візьму за приклад звичайного і типового лоукост брокера пенсійних накопичень у Швейцарії — VIAC (стратегією Global 100 (де 99% коштів інвестовано у глобальні акції))

YTD (з початку року): приблизно 0% у франках і пару відсотків у доларах (бо франк росте до долара)

1Y (за рік): +8% у франках

3Y (за 3 роки сумарно): +42% у франках

5Y (за 5 років сумарно): +51% у франках

Франк до долара за 5 років виріс ще додатково на приблизно 15-20%.

продати цю квартиру можна у кращому разу у 2 рази дешевше, ніж купував. Ось і уся інвестиція.

Нерухомість це так само ризикована інвестиція як і всі інші — її може залити лавою (на Гаваях це стається регулярно), затопити, знищити землетрусом, пожежею, торнадо ітд... інвестиція це ризик, навіть якщо це нерухомість. Впевненість, що нерухомість це безризикова інвестиція, ціна якої може тільки зростати — це міф.

ти ж живий і при баблі, це помилка вижившого чи закономірність?

За 25 років на галері я заробив десь $ 750 000, витрачав на життя десь $ 1000 на місяць. Отже теоретично мало б залишитись десь $ 450 000. Але після того як усе продав з України я вивіз десь $ 200 000. Думаю це закономірність — і я просто не бачу можливості як можна було б зберегти ці гроші. І це також означає що фактично 12 років життя я працював на роботі задарма.

$200K це досить непогано для початку життя на другому березі Стікса-Тиси
Якщо вкласти в індекси та Т-білс, то на хліб з маслом та орендою вистачить на найближчі 150 років (це при тому, що через 10 років ШІ забезпечить всім базовий дохід)
А якщо взяти до уваги, що ті $200K «незгораємі», тобто покривають базові потреби пасивним доходом, то ти можеш ще піднапрягтися і до пенсії накувати «незгораємий лям»

Якщо вкласти в індекси та Т-білс, то на хліб з маслом та орендою вистачить на найближчі 150 років

Якесь у вас занадто оптимістичне уявлення про ціни на Тенеріфе або про ті магічні Т-білс.
$2000 на місяць тут вистачить на оренду (поруч з пляжем) і дуже просту їжу. Аби $200 000 генерували $2000 на місяць їх треба вкласти десь під 9% річних. Але це без урахування податків та комісій. З ними вийде удвічі більше — тобто 18% річних. А якщо ще врахувати інфляцію аби «тіло» не знецінювалося — то 20% річних це мінімум. Такі відсотки можуть давати тільки дуже ризиковані активи!

з $200K 5% безризикових $10K за рік, $833 в місяць.
Невже в ЄС не буде місця, в якому райцентрі щоб було більше чим по бєдному?

Невже в ЄС не буде місця, в якому райцентрі щоб було більше чим по бєдному?

С таким бюджетом только на Гоа.

$2000 на місяць тут вистачить на оренду (поруч з пляжем)

десь бачила відео, де чувак показував як він 2 роки живе на карибах у печері. в нього там і ліжко, і кухня, і навіть душ був. звичайно все як то кажуть із говна і палок. але чистенько, дуже гарний краєвид і нема витрат на аренду ))) їжу він брав чи з мусорки ресторанів, чи йому її віддавали з ресторанів, бо там багато чого викидають і краще хай фрікі з’їдять ніж щури. ну в виглядав він нормально, симпатичний чоловік 35-40 років, ніколи б не подумала, що він фактично живе як бомж )

Якщо вкласти в індекси та Т-білс, то на хліб з маслом та орендою вистачить на найближчі 150 років

Лол, це як?
Досягнути реальної дохідності в 5% це вже непогано (це дохідність зі здачі в оренду).
Нехай 6%. Тобто це в кращому випадку $1к на місяць з тих 200к, що якраз покриє оренду і комуналку.

Для реальної «пенсії» треба хоча б 400к. Я орієнтуюсь на 600к

Про що ж мова, що маючи $200K реальних ліквідних активів можна швидко назбирати $400K, а там до $600 буде вдвічі швидше.
Бобер відкинувся з $200K і стогне

Бобер відкинувся з $200K і стогне

Бобер буде стогнати при будь яких умовах:

Бобер одружився на мільйонерші і стогне
Бобер виграв мільйон в лотерею і стогне
Бобер купив віллу на Карібах і стогне

тому, що через 10 років ШІ забезпечить всім базовий дохід)

імхо, цього не буде і головна перешкода може бути «схешована» в ось таку, славозвісну цитату і хмару інтуіцій подібних до неї:

happiness is for idiots

іншими словами — в популяції завжди присутня, за відчуттями десь третина-дві (воно осцилює під впливом газіліону факторів) людей, які не готові дозволити іншим бути щасливішими ніж вони самі

шанси злоякісної трансформації нашої цивілізації схоже вищі ніж доброякісних, а може це просто пострах в моїй голові..

Це з якого сторіччя цитата? Допустим, у середні віки були феодали та інші лицарі які жили з ренти (що побільше базового доходу), і ще до того духовенство. І що шляхта і духовники перетворилися на щасливих ідіотів, отак що всі 100%.
Або можна взяти пенсіонерів, отак всі прямо пройшли злоякісну трансформацію, і це просто страх в твоїй голові.

цю цитату я навів за якимось з неоконів, сучасних «ультрааристократів» з рентою в 10000 вищою ніж могло наснитися комусь в середні віки

але подібне є і у хемінгвея і у достоєвського і у різних форматах розлито в широкій культурі і головах всіх, мабуть окрім егалітарних уламків доаграрної фази нашої цивілізації, готовність прийняти базовий дохід є контрбіологічною, тому вимагає або індивідуальних інтелектуальних зусиль або як у доаграрні часи — енфорсмент походячий з культури, що повстала наслідком потреби колективної дії, прийнятної в свою чергу з метою виживання індивідуума

Яке ще контрбіологічно, подивись на тих же бушменів, в них «праця» година-дві, решту часу розказують байки один одному.

угу, тому, що в їх культурі нема нескінченого накопичення, приватна власність розмита майже до неіснування і в таких умовах в голові менше стріляє машинерія біологічної конкуренції, вони просто змушені запускати механізми інгібіції от тієї тяги «ковдру на себе» та слідкування щоб у інших не було більше — це небезпечно для групи і найагресивніших накопичувачів група випхне і вони згинуть

досліджень шимпів з огірками в виноградом цілком досить, щоб зрозуміти те, чому я назвав контрбіологічним (звісно для спрощення, бо формат такий)

Ладно, нема охоти йти в дискусію, так як бачу, що для початку термінологія не визначена.

ще трохи і будуть «вкалувать робаты, а нє чєловєк»
www.youtube.com/watch?v=eOdbuhTcKqs
але як рухати суспільство споживання, якщо не забезпечити його хоча би безумовним базовим доходом

ну, наприклад як зараз, фактично через перерозподіл благ за допомогою назвімо «гібридного ринку» яким дефакто є сучасний світ, бо в чистому вигляді нема ніде (і це добре) рафінованих економічних моделей, походячих з ідеалізмів 19го сторіччя, все навкруги — «булат» чи там «залізобетон» чи будьяка інша аналогія (наприклад кольчуга) двоелементної системи, з якої емерджують нові якості, недосяжні для систем з чистого складника

з точки зору моралі і цінностей ми продовжуємо аргументувати чому сучасний механізм треба зсунути в економічне ліво чи право, але в реаліях, щоб не створити проблем обирають на підставі контексту, принаймні дорослі управляючі групи

мені особисто модель з достатнім безумовним доходом миліша з погляду особистої системи цінностей, але в мене нема ілюзій щодо саме суспільної готовності до цього хоч зараз, хоч в найближчі кілька тисячоліть

За 25 років на галері я заробив десь $ 750 000, витрачав на життя десь $ 1000 на місяць. Отже теоретично мало б залишитись десь $ 450 000.

1000$ на життя? Це заплатити за комуналку і купити макаронів.

Купити телефони, ноути, техніку додому, батькам/родичам допомогти, всякі активності типу відпусток, поїздок, таксі, ДН, ще ремонт і купівля квартири (в тебе ж своя була, бо 1к з орендою навіть теоретично не можливо).

Ти занижуєш реальні витрати, тому так і виглядає.
+ ти не вкладав в стоки/золото, тобто по суті спонсорував американців з їхнім боргом.

ще витрати на поетес забув в кошторис додати, тоді $200К ніщеброд і бомж, жодна баба не дасть навіть понюхати тараньку

Купити телефони, ноути, техніку додому, батькам/родичам допомогти, всякі активності типу відпусток, поїздок, таксі, ДН, ще ремонт і купівля квартири

ой, плеать, ні... дайте спочатку просто пожити, хоч би на старості літ 😝

ой, пйять, ні...

дайте тьоті спокій, тьоті треба жить
youtu.be/dW5yN_eJPHw

Нерухомості на заході країни продаються за більшою ціною.

Цікаво що зараз думають щасливі власники квартир у великому місті, які до війни вклалися
у нерухомість.

Що принаймні мають де жити)

Ти ж сам свої гроші з чого вивів? Хіба не з нерухомості?
Це ж найлегший спосіб відкласти велику суму грошей, не спустивши її на життя, донати, чи допомогу родичам/друзям.
Продати квартиру щоб комусь допомогти з раком казати ніхто не буде, а от коли взнають що в тебе кеш на рахунку то це інше діло.

Але власник 2-3 квартир у великому місті міг би мати мінімальний lean fire
в Україні.

+/- 1000 баксов минус комисия и амортизация. Зарплата кассира в супермаркете как раз и выйдет.

але ж не потрібно стояти на касі всю зміну, а можна займатися чим хочеш.
і це вже профіт, а от не маю варіантів окрім як упорото працювати. бо рахунки родини треба комусь оплачувати...

але ж не потрібно стояти на касі всю зміну, а можна займатися чим хочеш.

Да вообщем-то ничем — денег хватит только на еду. Хотя конечно, если валяться днями на диване перед телевизором — то можно.
Я знаю о чем говорю — есть такой знакомый.

з цими layoff-ами таких знайоми стає все більше, особливо в україні...

мінімальний lean fire він такий... але на то він і lean щоб забезпечувати мінімальну базу, а якщо хочеться більше, то працювати додатково.

Да вообщем-то ничем — денег хватит только на еду. Хотя конечно, если валяться днями на диване перед телевизором — то можно.

Ну я зараз так і намагаюся витрачати по-мінімуму. Але замість валятися на дивані — можу купатися в океані. І це набагато краще ніж будь-яка розкіш, яку я міг би собі дозволити у квартирі у Харкові.

Вот-вот, мой знакомый тоже бомжует на океанском побережье, спокойно уже переносит воду +15.

Мінуси будуть? Ніж в незламній фортеці робити теж саме, без океану та харківськькькій/київський хаті сидіти без можливості вийти.

Мінуси будуть?

якщо нема dependants, то єдине за що б я турбувалася — це медичне страхування чи доступ до медицини, бо коли буде під сраку літ, то якось не дуже хочеться подихати від піздецоми без морфію. а так щоб вирватися з Харкова, бомжувати біля океану та жалітися, що хата не за 2к на побережжі, то імо це діагноз. є такі люди — їм подобається жалітися.

діагноз
подобається жалітися

о, якраз а̶н̶е̶к̶д̶о̶т̶ шорторілз
oh, no ... youtube.com/shorts/dxkgZZi1cic

А потім усе поступово упорядкувалося і зараз типові моделі літаків обраховують комп’ютери та збирають роботи. Геніальним інженерам тут більше нема чого вигадувати.
І так відбувається з усім.

Співробітники NASA JPL чи інженери Boing/Airbus зараз під столом... були б, якщо б читали прозорливі дописи наших візіонерів від ІТ...

NASA це мега пилорама з розпилу бабла платників американських податків

І Boeing з Airbus, і купа інших високотехнологічних компаній теж?
А щодо NASA: зараз взагалі половина ІТ — це розпил бабла інвесторів, що повелись на АІ бум, який десь в цьому році обломиться. А NASA «пиляє» вже 70 років за допомогою талановитих інженерів. То що тепер?

А які цифри ви вигадали в цій вашій темі?

Бо, наприклад, у попередній є запитання стосовно того, звідки ви взяли 90%, — досі без відповіді.

Дамочка, я вам секрет открою. Даже два.
1. Мир живет не пятью хайповыми компаниями и даже не гастайрбатерскими биржами известными под именем галер.
Большинство программистов мира сидят в компаниях, которые обслуживают свой узкий домен, знают о нем все, включая то, о чем не говорят вслух и срать хотели на сказки об AI.
2. Стартап — это не то, о чем кричат на площадях.Стартап это про университетского чувака, который нашел способ с помощью компьютера удешевить неведомый широкой публике техпроцесс или воткнуть в радиодиапазон в четыре раза больше данных. Он идет к чувакам, которые понимают ценность его идеи и дают ему контракт. Он под этот контракт собирает деньги. Так поднялся Intel, так поднялся Qualcomm. Так никогда не поднимуться украинские нищеброды хайпующие в нашей провинциальной прессе.

Але нажаль AI зараз прямо залишає без роботи ждунів і мідлів
Так з одного боку виглядає наче всі упоролися чією темою, але
з іншого боку я бачу що умовно роботу на яку витрачали неділю часу тепер займає день ну два.
Моделі розумнішають і заривати голову в пісок, начебто це не проблема, не найкраща стратегія.
Один з побічних ефектів полягає в тому що зараз усім потрібна людина оркестр, нікому не цікаввий чистий backend подавай fullstack, а разом з тим же sonnet можна формошльопать той фронт аж бігом.
Якщо раніше ріс техборг то тепер росте review debt.
Дивлюсь що робиться в Канаді, це сумно. На співбесідах уже окремий кластер питань про AI і про вміння користуватись оцими вашими клодами, курсорами та іншими антігравіті та які ви знаєте стратегії зменшення витрат токенів :-)
Я хз до чого ми дійдем в кінці цього шляху але AI почала докорінно міняти цей ринок нажаль

заривати голову в пісок, начебто це не проблема, не найкраща стратегія

я б назвав це очікування в що то виллється щоб не смикатися туди-сюди вкладаючись в щось що можливо десять разів ще зміниться, а оцінювання залежить від точки стояння — про яку трохи нижче

Один з побічних ефектів полягає в тому що зараз усім потрібна людина оркестр

Тут саме булоб цікавим бачення по чому першим пройдуться, чи вже проходяться, з ШІ. По ідеї ідеальним айті-полем виглядає якраз галерне програмування, абож що напряму з тим пов’язано — дуже вузькоспеціалізовані чи оверстратофиціровані напрямки (нп напевно вебпрограмування), які враховуючи що легше натренувати на них і плюс більш економічна доцільність/потреба (у порівнянні з невеликими проектами з умовними «розробник-оркестр» не особливо цікавими з цієї точки зору, і де також до того значну частину складає досвід неформалізований в інтернет-інфо — що певно не сприяє ші-тренуванням).

нікому не цікавий чистий backend подавай fullstack, а разом з тим же sonnet можна формошльопать той фронт аж бігом

тоді можна очікувати що крайні ШІзми (оверентузіазм та овернесприйняття) як і ура-чи-панічні признаки можна буде почути-побачити саме серед галеристів і вебпрограмування — що враховуючи погляд відносно «по чому першим» — цілком природньо та очікувано

нажаль часу вичікувати куди воно все вирулить нема практично
тут або ти підлаштовуєшся під вимоги часу або тебе викине на узбіччя
я відверто не встигаю за цими змінами і це капець як лякає ((

Але нажаль AI зараз прямо залишає без роботи ждунів і мідлів

Нет. Это умирает бизнес-модель «найми десять студентов и продай их как матерую инженерную команду». То есть, как бы и раньше все знали что к чему, но раньше были бюджеты и менеджеры, которым надо было их осваивать. Сейчас бюджетов нет, а есть требование максимальной эффективности, а поэтому:

зараз усім потрібна людина оркестр,

То есть полноценный инженер, а не надрессированый на одну операцию конвеерный рабочий, по цене бригады строителей.
Надо понять — денежный прилив сходит и ситуация, когда недоучка, двигающий кнопки по форме, востребован и оплачен лучше, чем дипломированнй инженер, умеющий обсчитать аэродинамику самолета, стабильной быть не может. И будет меняться в сторну нормального рынка, на котором тебя не будут рвать на части рекрутеры, а прилично оплачиваемую работу ищут не меньше полгода.

ситуация, когда недоучка, двигающий кнопки по форме, востребован и оплачен лучше, чем дипломированнй инженер,

Не заздри, колись і тобі будуть норм платити=)

Смішно читати плач «обіженого інженера», для якого хороше майбутнє це

нормального рынка, на котором тебя не будут рвать на части рекрутеры, а прилично оплачиваемую работу ищут не меньше полгода.
Смішно читати плач «обіженого інженера», для якого хороше майбутнє
це

Ты тут в доле за разгон бессмысленных комментариев?

Скільки тобі в місяць приходить пропозицій, з якими сумами?

Надо понять — денежный прилив сходит и ситуация, когда недоучка, двигающий кнопки по форме, востребован и оплачен лучше, чем дипломированнй инженер, умеющий обсчитать аэродинамику самолета, стабильной быть не может. И будет меняться в сторну нормального рынка, на котором тебя не будут рвать на части рекрутеры, а прилично оплачиваемую работу ищут не меньше полгода.

Закон попиту і пропозиції дії на ринку роботи працює точно так само як і на будь-якому іншому ринку. Навіть найрозумніший з інженерів, який вміє рахувати аеродінаміку літаків, не вартий нічого, якщо він/вона живе в локації, де літаки не виробляють і на ці знання немає попиту.

Я вважаю, що «стабільна ситуація» — це вигадка. В динамічному світі жодна ситуація не стабільна поза межами держ сектору, де цю «стабільність» забезпечує держава за рахунок власної неефективності і того, що вона субвенсьонує ризики з податків більш ефективного приватного сектору.

Тому ситуація не буде змінюватись «в сторону нормального ринку», ситуація завжди була нормальною (баланс попиту і пропозиції). Якщо зміниться попит, наприклад впаде, то зміниться і точка балансу.

надрессированый на одну операцию конвеерный рабочий, по цене бригады строителей.

Це колись існувало?

Навіть найрозумніший з інженерів, який вміє рахувати аеродінаміку літаків, не вартий нічого, якщо він/вона живе в локації, де літаки не виробляють і на ці знання немає
попиту.

Ты хочешь сказать, что в Сиэтле как-то по другому?

В динамічному світі жодна ситуація не стабільна

И именно поэтому сектор, который не накачивают постоянно инвесторскими деньгами — сдувается.

Ты хочешь сказать, что в Сиэтле как-то по другому?

В Сіетлі є Боінг, а з ним і попит на інженерів специфічного профілю. Але мій аргумент не в цьому, а в тому, що винагорода не залежить прямо від того наскільки складно виконувати роботу, а частіше від того, скільки за неї готові платити.

И именно поэтому сектор, который не накачивают постоянно инвесторскими деньгами — сдувается.

Інвестори це не благодійний фонд, якщо вони вкладають гроші, то це тому що очікують прибутки. А прибутки це зазвичай продажі (B2C) і контракти (B2B + держзамовлення). Сектор існує доти, доки на його продукцію чи сервіси є платоспроможний попит. Авіаінженери Антонова, ймовірно, були дуже розумними і важко і багато працювали (бо Мрія чи Руслан це надскладні системи для свого часу), але гарантовано мали зарплату в десятки і сотні разів нижчу ніж середній інженер з Сіетлу, бо на продукцію Антонова був вкрай обмежений попит і відповідно обмежений попит був і на інженерів що цю продукцію розробляли.

В Сіетлі є Боінг, а з ним і попит на інженерів специфічного профілю.

И есть MS, которые платили деньги, которые и не снились инженерам с Боинга, за говнокод. А потом стадами выкинули всех на мороз. А с Боинга нет. Почему?

мали зарплату в десятки і сотні разів нижчу ніж середній інженер з Сіетлу

Даже если пересчитывать на курс доллара на черном рынке, то в разы.
А по паритету покупательной способности — думаю было бы плюс-минус.

бо на продукцію Антонова був вкрай обмежений попит і відповідно
обмежений попит був

А колбаса растет на яблонях...
Главным заказчиком Антонова была армия, а это не ветренный частный потребитель, к капризам которого надо подстраиваться. И те же Русланы до сих пор летают с полной загрузкой и у нас и в Раше, потому что предложение по тяжелому авиатранспорту довольно ограничено. Но самое главное — хитом продаж Антонова была парочка недорогих и неубиваемых Ан-24/26. И не будь провала 90-х с последующим технологическим отставанием, модели следующего поколения держали бы немалую долю рынка региональной авиации.

Але мій аргумент не в цьому, а в тому, що винагорода не залежить прямо від того наскільки складно виконувати роботу, а частіше від того, скільки за неї готові платити.

це працює і в протилежний бік

Надо понять — денежный прилив сходит и ситуация, когда недоучка, двигающий кнопки по форме, востребован и оплачен лучше, чем дипломированнй инженер, умеющий обсчитать аэродинамику самолета, стабильной быть не может.

Я багато років на ДОУ писав що ситуація, коли джун в ІТ заробляє більше, ніж професор в університеті — не може тривати вічно. Це виключно локальна проблема України.
І от зараз добре бачимо що у розвинутих країнах доктори завжди будуть непогано заробляти (бо люди хворіють), а от ІТ — стартапери з Долини замість мільйонів почнуть отримувати копняка під сраку. І жарти про «буду кодити за їжу» скоро перестануть бути жартами.

тільки професор в університеті не йде джуном в ІТ, як так?

Деякі — ідуть. У нас у команді був VB джун віком 60+ років. Доречи він доволі швидко виріс до ПМа.
Але далеко не кожна людина готова легко змінити професію заради грошей.

Але сьогодні світ змінився. Микола — це класичний «Code Monkey» (людина, що механічно пише код).

>> В нас є форумчанін з нікнеймом Code Monkey, окрім Миколи. Микола йде окремо, як форумчанін.
Хоча суб’єктивно для мене поєднання деяких людей в 1табір трохи дивно. Вони дуже різні, з різними думками. Але було цікаво:)

vic вам відповість за Миколу та Code Monkey ))

Дякую, я на боці спостерігачів побуду.Всі ці табори з форумчан ітд на прочитати на 1 раз. І забути. Тому, не треба.

Три табори
з попкорном 🍿

гарна назва булаб, решта tldr;)


тримаєте мене в тонусі

4й табір)

В чому різниця між «втомленими інтровертами» та «миколою»?

<...> плювати на проєкт та перформанс рев’ю. Він просто тихенько робить те, що заплановано на спринт. Не більше і не менше. Рівно стільки, щоб не звільнили
Ви не хочете бізнес... Ви хочете, щоб вам дали спокій! ...<...> Я хочу спокою

They’re the same picture .jpg

«Втомлені інтроверти» — це колишні задроти які прийшли в ІТ не за грошима. Вони хочуть робити щось цікаве і пишатися зробленим. А «Микола» просто працює «на відвали».
Зрозуміло що коли «задрот» нарешті вигорає — він також може стати «Миколою» і колупати старий гівнокод 3 години на день за ставку.

даунгрейд краще що можна зробити для своєї психіки!
а для душі і пет-проекти е))

А є такі, що роблять все на ’відчепись’ в компанії, а самі пиляють свій стартап ?

Головна біль ресурсного менеджера — ’чому він не хоче розвиватись та рости ? ’

Саме так, мій PM 4 роки ламає голову над цим питанням

А як перфоманс тоді проходите?

Що значить «проходите» в вашому розумінні? Я виконую всі обов’язки які від мене очікують, як від middle, але не більше того.

Маю на увазі, що якщо goals прописані річні, то як вдається на " відчепись" працювати? Для подруги питаю:)

Перший раз чую, щоб з працівником попрощались через невиконані goals, зазвичай навіть самі менеджери на це забивають

Може повпливати на перфоманс> рев’ю зп, наприклад. Я бачу, що на галерах от так просто не підвищують зп, треба всі ці бюрократичні процедури.

Не смішіть, в мене в компанії навіть Promotion на рівень вище не супроводжується рейзом, його треба просити окремо

Я і не смішу, а запитую. Не всі в гл же працювали.

Наприклад , навайбкодити так що жоден колега не розбере як воно працює- а формально задача закрита

ха! неронки навпаки в такому коді перші!
Е проєкт в який людина буде вкатуватись місяцями (гігабайти заплутаного коду, буквально) но ось нейронка дуже швидко і без проблем розкидає все по полицях.

Писати нейронкою в такому проекті це тільки підвищувати ентропію, но ось розбиратись саме воно

мій PM 4 роки ламає голову над цим питанням

бгг )) то людина з іншої планети мабуть ))

тому що це перестає бути вигідним в певний момент, і оплачується від’ємно

чому він не хоче розвиватись та рости

принаймні дві опції:
— не поливають
— чимсь не тим поливають

Типа проходити корпоративні внутрішні курси з сумнівними вихлопом

Мне тоже такой вопрос задали. Я задал конкретно вопрос — что я буду иметь с того что выросту ? Конкретно и в цифрах. На этом разговор прекратился и больше не возвращались. Потому что получить всего лишь +500 за лидство — это ни о чем.

Даже часто ’получение лычки’ (на которые нужно пройти кучу тренингов и сдать типа ассестмент )не равно повышению зп.

В нас в глобалі наприклад Promotion до сеньйора не супроводжується рейзом. Рейз треба випрошувати окремо і то не факт що навіть +10% дадуть(

платити $6-8k людині, яка просто пише ідеальний код, але каже «бізнес-метрики — це проблема менеджера», стало невигідно. Технічна експертиза сама по собі дешевшає (дякуємо AI та глобалізації). Щоб залишатися «дорогим», ти маєш брати на себе відповідальність за те, як твій код заробляє гроші. Тебе змушують ставати бізнес-партнером — навіть якщо ти працюєш по найму.

Я це чую всю свою кар’єру, вже 15+ років.
Продукт майдсет, Т-шейпед спеціалісти.

Але факт залишається фактом — мені платять ту верхню межу ЗП за те саме створення фіч що і 10 років тому.
І пофіг на метрики, бізнес, компанію...

Микола — це класичний «Code Monkey» (

Ні, Микола це людина яка робить не більше ніж потрібно.
Микола може бути й архітектор, менеджер, СТО, СЕО.

Микола — Атлант що розправив плечі

розправив п̶л̶е̶ч̶і̶ крила

та заіржавів

Те що ти не робиш екстра зусиль для працедавця не означає що ти робиш це в іншому місці)

Це швидше навіть навпаки, лише якщо економити сили на роботі то можна буде робити щось поза нею)

Підписатись на коментарі