Історія операторки НРК Ірини «Суєти»

💡 Усі статті, обговорення, новини про оборонні технології — в одному місці. Приєднуйтесь до DefTech спільноти!

Українські військові дедалі активніше застосовують наземні роботизовані комплекси на полі бою. Разом із розвитком технологій зростає і кількість жінок серед операторів таких систем.

Ірина з позивним «Суєта» — операторка наземних роботизованих комплексів 91-го окремого протитанкового батальйону. Їй 21 рік, і вона керує роботизованими платформами, зокрема Droid TW, виконує бойові завдання та допомагає зменшувати ризики для життя побратимів.

Ірина прийшла до війська із зовсім іншої сфери. До служби Ірина навчалася на перукаря-модельєра та працювала за професією. Однак згодом зрозуміла, що не може залишатися осторонь подій у країні, і пішла на військову службу.

Поштовхом до нового напряму стала робота підрозділів із наземними комплексами. Ірина бачила, як військові виконують бойові, логістичні та евакуаційні завдання за допомогою роботизованих платформ, і вирішила спробувати себе в цій справі.

Наземні роботизовані комплекси працюють там, де для людей надто небезпечно. Вони заїжджають у зони підвищеного ризику, доставляють вантажі, евакуюють поранених і тим самим рятують життя військових. Саме ця ефективність і значущість стали для неї вирішальними.

Свій перший бойовий виїзд Ірина пам’ятає добре. Це була евакуаційна місія: дев’ять кілометрів до точки евакуації та стільки ж назад. Наземний роботизований комплекс зміг вивезти пораненого бійця, фактично врятувавши йому життя.

Поки що Ірина переважно виконує логістичні місії, однак зізнається: хотіла б частіше працювати й з ударними роботизованими комплексами.

Опановувати нову спеціальність довелося швидко — навчання тривало близько місяця. Найцікавішим для неї стало освоєння керування технікою, різних типів НРК та їхньої роботи в умовах бойових операцій.

Ірина підтверджує: жінок у підрозділах стає більше. Вони виконують завдання нарівні з чоловіками — незалежно від напрямку: чи то FPV-дрони, чи наземні роботизовані комплекси, чи інші технології. Сучасна війна технологізується, і фізична сила вже не є визначальним фактором.

Жінкам, які лише замислюються про службу або роботу з новими військовими технологіями, вона радить не чекати повної готовності. Не обов’язково бути готовими на сто відсотків. Важливо бути поруч із тими, хто вже має досвід і може навчити. Якщо є сумніви — не варто вагатися. Усе починається з першого кроку, а шлях опановують ті, хто наважується його пройти.

Підписуйтеся на WhatsApp-канал DefTech спільноти!