Фінансова подушка на випадок звільнення: на скільки місяців вам вистачить заощаджень?

Часто розказують, що потрібно мати заощадження на «чорний день». Але який ще глобальний чорний день має статися, щоб ми здивувалися? Пандемію ми пережили, повномасштабна війна триває зараз. Якщо раптом дійде до ядерки, то долари під матрацом нікого не врятують, будемо збирати кришечки, як у Fallout 😁

Тому зараз єдиний реальний «чорний день», до якого справді є сенс готуватися грошима — це звільнення.

Зізнавайтесь, чи є у вас взагалі фінансова подушка? Бо з нинішніми цінами та донатами відкладати виходить далеко не у всіх. Якщо подушка є, то на скільки місяців її вистачить, щоб комфортно почуватися під час пошуку роботи? А якщо немає — чому вирішили не відкладати?
👍ПодобаєтьсяСподобалось4
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Зразу розкачуйте кредитний ліміт в 3-4 банках до 50-100 тис. грн, поки є фінансова подушка на півроку.

Для тих хто планує на далекі часи типу пенсії не дивуйтесь якщо буде інакше. бо все йде якось не по задуманому. Робимо що можемо і живемо як живеться. Хто може відкладайте, інвестуйте. Інвестування це ризик, відкладене поїдає інфляція.
Як кажуть в інших країнах: щоб не сталось — відкривай свій бізнес, бо всі інші шляхи до нормального життя не ведуть.

Колись я думав, що в ІТ можна по швидкому зрубити бабла і почав відкладати відсоток від зарплати. Аби поїхати на море і не працювати
А потім зрозумів, що це і є «збирати на пенсію»
Як на мене, кожна людина має це робити. І років у 50-60 ця «подушка безпеки» має розтягуватись мінімум на 20 років

Советские люди тоже так думали. А потом правительство заморозило вклады. Некоторые до сих пор их ждут.

Альтернатива яка? Працювати до 80 років?

Альтернатива яка? Працювати до 80 років?

— кого Боги люблять — той померає молодим (і здоровим)

антична мудрість

У радянської людини не було доступу до диверсифікації чи фінансової освіти (капіталістичної). Всі збереження були в 1 валюті (бо за інші можна було потрапити в Сибір) і в фактично державні бонди єдиної держави (бо інші не можна було придбати) в єдиному банку. Тому якщо держава перестала існувати, то і її бонди і валюта в цілому теж.

В сучасному світі ризики можна диверсифікувати використовуючи різні інструменти і тримаючи рахунки в різних державах. Радянська людина могла диверсифікувати ризики хіба через ювелірні прикраси (золото, срібло), предмети розкоші (кришталь чи антикваріат), автомобілі (хоче цей варіант так собі, бо авто з часом зношується) і кооперативну нерухомість типу дач.

У радянської людини не було доступу до диверсифікації чи фінансової освіти (капіталістичної).

Ох да, а у тех немцев, которые обклеивали марками туалеты и тех американцев, которые занимали очередь за благотворительным супом она была.
Прикольно смотреть на молодого индюшонка, который вылупился из яйца в мире без больших кризисов и думает, что Рождества не бывает. А ведь нынешними акциями даже туалет не обклеишь.

Це мова про події 100-річної давності?

Я не кажу, що криз не існує. Але навіть ті часи — доступ був, але і ризики теж існували. Німці, що тримали збереження в британських фунтах, доларі чи золоті, не сильно постраждали. А в чергах на супом в США були люди без капіталу, або інвестори з концентрацією в 1-2 інструменти, ще й на кредитні гроші (що і спричинило кризу).

в мире без больших кризисов

2008, 2020, 2022, 2025, 2026... кризи існували й існують, але диверсифікований портфель із акцій/облігацій ніколи не скотиться до стану «нынешними акциями даже туалет не обклеишь». Лише разом з існуванням більшості країн світу.

колись в 2009 писали — підійшов час покоління, що ще ніколи не падало..

на скільки місяців вам вистачить заощаджень?

Все залежить від того, де саме це буде (яка країна і місто) і якою буде швидкість споживання. Якщо взяти Україну, недорогу локацію, без оренди житла, без жодного лакшері, чисто на базові потреби, тобто, справді на «мінімалці» тягнути, то, враховуючи, що я не один, а потрібно всю сім’ю тягнути, то десь на 15-20 років потягнемо.
Якщо ж плюс-мінус комфортно, то десь на 10 років буде, не більше.
Якщо це в США, умовно кажучи, то термін виживання зменшиться у обох сценаріях десь у 5-6 разів.

Дякую за ваш коментар) А то бачу більшість орієнтується на період всього у 6-12 місяців, але судячи зі стану ринку — є висока ймовірність, що роботу доведеться шукати довше, або взагалі опановувати нову професію, а це може зайняти не один рік.

Особисто у мене схожа ситуація — якщо продовжувати жити в Україні і витрачати стільки, скільки зараз, то подушки вистачить на 9 років. Якщо сильно порізати витрати — тобто їсти більш дешеву їжу, менше витрачати на розваги і подарунки, рідше купувати новий одяг, взуття, побутову техніку та гаджети — то думаю також років 15+ протягнемо. Тобто у мене найбільша тривожність зараз не через те, що гроші скінчаться, а через те, що можна померти раніше, ніж встигнеш пожити на ці гроші. Зате у випадку звільнення є готовність опановувати нову професію, навіть якщо це будуть не просто якісь 6-місячні курси, а отримання повноцінної вищої освіти за 4-5 років. Хоча не думаю, що це знадобиться, бо світ занадто швидко змінюється і знання занадто швидко застарівають, тож вчитися новому також доведеться дуже швидко і традиційна вища освіта не здатна цю швидкість забезпечити.

Бо питання було про «фінансову подушку безпеки», це та що дозволить не виймати гроші з «пенсійних інвестицій». Подушка 6-12 міс, а інвеспортфель на 30+ років має в ідеалі бути

зі свого досвіду можу сказати що повинно грошей бути в еквіваленті вашого 6-ти місячного доходу який спокійно можна розтягнути на рік життя
цього часу повинно вистачити щоб зорієнтуватись так би мовити в ситуації та знайти нову роботу

було уже, але війна виявилась набагато довшою — якщо не закордоном не допоможе

6-12 в цій евристичній формулі не про те, щоб пересидіти, це про мінімальний простір для маневру, коли в тебе залишилось на прогнозовані 12 — треба невідкладно проаналізувати ситуацію і спробувати перейти до найімовірнішої стратегії поновити надійність притоку витратного ресурсу

Теж неодноразово чув таке правило про 6 місяців, але чесно, не в образу автору цієї мудрості, тому геніальному фінансовому експерту, який це встановив, вважаю, що воно стосується лише спокійних, врівноважених часів, без потрясінь, революцій, війн, ядерки, труднощів на ринку праці, без безробіття, та інших негараздів, коли ви можете плюс-мінус бути впевненим у завтрашньому дні (на всяк випадок — від слова «день», не «дно»).
Якщо ж починає штормити, то вважаю, що ті 6 місяців — то тупо ніщо. Має бути ХОЧА БИ на 3-5 років, бажано на 8-10 років, а краще довше (зайвим не буде точно, лише подякуєте потім самому собі за завбачливість).

Зараз би вже реально бункер копати з автономним живленням. Мати запас консерв. І кришечок від кока коли)

кришечок від нюка-коли, купюр НКР та дінаріїв Легіона)

рахуєте, скільки вам потрібно на місяць, щоб мінімально вижити, інвестуєте в різні форми пасивного доходу так, щоб місячний дохід з інвестицій покривав цю мінімальну потребу — і виживаєте стільки, скільки є потреба... якщо ви закрили цей мінімальний сценарій, все що зверху — тільки в радість ;)

З розряду: «Якщо ви бідні, то просто почніть більше заробляти, щоб стати заможними».

Фінансові подушки ж не беруться ні з чого — вам де-факто потрібно щось мати, щоб з цього відкладати... Просто більше заробляти — не допоможе, якщо разом з цим підніметься споживання — треба ще і відкладати більше, інвестувати, щоб інфляція не зʼїла відкладене... також вартувало б переглянути витрати, можливо не все з того, на що витрачається зараз, буде потрібно, коли будете без роботи ;)

Та й мова не йде про те, щоб стати заможним, а про те, що поки є айтішна робота — відкласти собі на мінімальне (!) виживання...

«якщо нема хліба то хай їдять пірожені» :-)
«нужно просто захотєть і всьо получітся»
ну і тд

Дивимося, яка середня зарплатня в Україні в цілому... Дивимось, яка середня зарплатня в айтішників в Україні — живемо на перше, різницю між другим і першим відкладаємо (умовно)... :) і це ще не екстрім, тому що багато хто живе нижче за середнє (що очевидно)

щоб був мінімальний дохід потрібно інвестувати від 1 млн $ на одну людину. Або купити 10 квартир біля метро

якщо інвестувати 1 лям в акції, і кожен рік знімати 4% (стільки, кажуть, можна без втрати ціни з поправкою на інфляцію) — то це виходить 3000+ доларів на місяць... нічосі в декого суми для «мінімально вижити» на одну людину :)

якщо інвестувати 1 лям в акції, і кожен рік знімати 4% (стільки, кажуть, можна без втрати ціни з поправкою на інфляцію) — то це виходить 3000+ доларів на місяць... нічосі в декого суми для «мінімально вижити» на одну людину :)

Це якщо кожен рік. А якщо не кожен, а хоча б через рік, то 1500.

Нічого не зрозумів... Якщо знімати не кожен рік, а через рік, то ціна акцій буде вище, відповідно, і знімати можна буде більше... але в цілому якщо жити на 1500 доларів на місяць, то це буде менше 4% і відповідно ціна акцій буде зростати навіть попри інфляцію

в моменті ні, в середньому так, якщо інвестувати диверсифіковано... але гарантію ніхто не дасть, як власне в любому іншому способі «відкласти на чорний день»

Тобто немає гарантії, що можна знімати 4% з акцій щорічно?

саме 4% — чому не мож? якщо акції впали в ціні, то 4% будуть відповідно меншою сумою, але до 0 ніколи не дійдемо подібним чином...

зазвичай частину акцій переводять в менш волатильні активи, типу облігацій коли приходить час пенсії.
ну і інші стратегії, коли вже не женуться за ростом ціни, а просто потрібен пасивний дохід

Абсолютної гарантії ніколи немає, як і не має гарантії, що завтра гривня не стане 1000 грн за 1 долар. В фінансах все визначено на мові ймовірностей.

Правило 4% походить з The Trinity Study www.aaii.com/...​e-that-is-sustainable.pdf

Воно означає (з емпіричними доказами), якщо ви у перший рік знімете 4% від вашого загального інвестиційного капіталу, а в усі наступні роки будете коригувати цю суму лише на розмір інфляції, ваші гроші з імовірністю близько 95% не закінчаться протягом щонайменше 30 років (середня очікування доживання на пенсії).

а в усі наступні роки будете коригувати цю суму лише на розмір інфляції

Лолщо?
За три роки тільки офіційна інфляція в Україні становила 35%.
В Іспанії за прошлий рік моя корзина з продуктами подорожчала десь на 20%.
Усього-нічого, скоригувати умовний лям, як пишуть вище, на реальну інфляцію, наприклад на 20% у євро за рік )

Такі умови симуляції у дослідженні.

Але скоригувати треба не мільйон. А лише суму, що виймається з портфоліо.

Тобто умовно

— Рік 1. Портфоліо 1 млн, знімати 40 тис

— Рік 2. Інфляція, нехай 20%, знімати 40*1,2 = 48 тисяч.

Інфляція зазвичай призводить до пропорційного росту доходів компаній і відповідно вартості їх акцій. Знову ж таки, ймовірність, що гроші за 30 років не закінчаться 95% а не 100%.

В Іспанії за прошлий рік моя корзина з продуктами подорожчала десь на 20%.

Офіційна статистика каже що інфляція за минулий рік в Іспанії десь від 2 до 3% tradingeconomics.com/...​spain/core-inflation-rate . Але, звичайно, результати в кожному окремому випадку можуть відрізнятись.

З хеджуванням в Євро SP500 за рік зріс десь на 18-19% (www.justetf.com/...​?isin=IE00B3ZW0K18#basics)

Але скоригувати треба не мільйон

Щоб цей мільйон наскирдити за 10 років, потрібно при складному відсотку при дохідністі 10% щомісяца відкладати $5230.
Офіційна інфляція в США за 10 років — 39%.
Офіційна інфляція в Україні за 10 років — 172%.

Офіційна статистика каже що інфляція за минулий рік в Іспанії десь від 2 до 3%

Ага, як з погодою, 2, відчувається на 20.
Продукти подорожчали приблизно на третину. Зараз ще паливо на третину подорожчало (1.8 євро проти 1.2 євро), що теж потягне подорожання усього.

Інфляція зазвичай призводить до пропорційного росту доходів компаній

Яка інфляція? Доковідна? Модель теж доковідна?

З хеджуванням в Євро SP500 за рік зріс десь на 18-19% (www.justetf.com/...​?isin=IE00B3ZW0K18#basics)

res.cloudinary.com/...​/xrlwpawfdvrlwiy7pxwm.png

www.spglobal.com/...​SD&returntype=E-#overview

Офіційна інфляція в США за 10 років — 39%.
Офіційна інфляція в Україні за 10 років — 172%.

Однак у 2015 в АТБ я купував рис за 8 грн за кг, а зараз він від 48 грн за кг.
www.atbmarket.com/...​-krup=ris-kruglozernistij

Спочатку ви зізнавайтесь.

Може вам money.xlsx та код до сейфу прислати?

Просто скажи, що в тебе ще є і чи ти одружений ;)

Квартири, машини, і гроші гроші гроші© Все записано на тещу (колишню)😂😂😂

А вона знає, що вона вже «колишня» ? ;)

А с какой целью интересуетесь?

Гетьманцева дуже цікавить чи всіх він гусаків встиг общипати, бо скоро «грандіозний шухер».

Ще поділіться, будь ласка, де ви її тримаєте? Де ключ ховаєте? Просто цікаво.

на 2-3 дні😭

В статті не визначені основні терміни. Що таке «фінансова подушка» і заощадження на «чорний день». Яким чином це відрізняється від загального портфелю інвестицій чи це його частина?

Тому зараз єдиний реальний «чорний день», до якого справді є сенс готуватися грошима — це звільнення.

А як же смерть/інвалідність? Чи забезпечена сімʼя і діти у випадку смерті/інвалідності того, хто працює і забезпечує? Бо після звільнення нову роботу можна ще знайти.

Відповім в класичному характерному стилі: Так.
Через складність ситуації в світі прогнозування неможливе.

Зрозумійте одну просту річ:
Якщо ви не інвестуєте у надійний соціальний захист (це коли у вас 0 грошей, вам 55 років, ви безробітний одинак, але до вас приходить соціальний робітник із служби соціального забезпечення і забезпечує вас всім необхідним для виживання) то ...
Взагалі таке інвестування трохи нагадує вкладання у піраміду, вас забезпечать коли до вас дійде черга.
Що означає інвестування такого роду? Як це робити? Лобіюйте соціальні програми — це важко, це потребує часу, щоб розібратися хто є хто, розуміти, що треба підтримувати, а що ні.
Тобто, це те саме, що й розібратися чи варто купувати акції певної компанії, чи не впадуть вони, чи не прогорить компанії з часом.
Так ось: постійне коректне вкладання у соціальний захист ніколи не буде вам на шкоду на відміну від всіляких шахрайських фондів чи криптовалютних махінацій.
Але ж — соціальний захист не є прибутковим. Ось тут головне, кожне наступне покоління буде підтримувати те, що йому передувало.
Започаткувати такий ось простий механізм найбагатшого у світі, найуспішнішого і найнадійнішого соціального захисту пропоную вам.
Інакше — усілякі шахраї не залишать вам і гривні.
Зрозумійте — надійніше і гарантованіше лобіювати процеси, що вас захистять у той час, коли самі ви вже не будете здатні себе захистити.
Найперше що приходить вам на ум — «так, колись щось таке зі мною станеться, але ж у мене тоді буде мішок золота»
Та те золото потрібно буде продати, потрібно буде зберігати, інколи його просто якась держава у вас викуповує по власній цині і після цього вже не можна буде тримати його приватно.
Правільніше — будувати схеми, що вас захистять або башляти будівельникам таких схем тобто лобіювати.
Є тут ось що: кожне наступне покоління повинно обирати лобіювання соціального захисту так само, як це робили їх батьки. Ось цей момент це справа розуміння як все працює у світі. Не буде такого розуміння — не буде фінансування соціального захисту.
Буде шалена боротьба за обмежені ресурси — як ось зараз.
Може хтось умніший за мене запропонує — як створити таку могутню конструкцію що зможе захистити людей від негараздів похилого віку.
На пенсійні фонди немає надії, бо згадайте як прогоріли вони у 2008. Що цікаво — пенсійні фонди вкладалися у начебто надійні варіанти, що начебто б захистили їхніх вкладників.
Треба вкладатися у те, що працюватиме прозоро, щоб про результати могла розповісти вам навіть сусідка похилого віку.
А якщо ви покладаєтеся на бонди США то не чекайте нічого хорошого. Бійтеся.
Бо зараз ніхто не лобіює схем що захистять вас. Скоріш навпаки — щільно допитують ШІ як би найновішим чином обдурити якомога більше людей наобіцявші їм що на старості виростять вони собі гіллясті грошові дерева, якщо оці семена зараз куплять.
Спасуть вас не гроші, спасуть працюючі механізми соціального захисту.
А щоб вони працювали потрібно турбуватися щільно за це.

Якщо ви не інвестуєте у надійний соціальний захист

Соціальний захист це відповідальність держави. Людина не може собі створити соціальний захист самостійно просто за визначенням, бо якщо в людини є гроші, то соціальний захист їй не потрібен (всі потрібні послуги вона може оплатити), а якщо немає, то і інвестувати немає чого. На індивідуальному рівні людина може лише страхувати ризики.

це коли у вас 0 грошей, вам 55 років, ви безробітний одинак, але до вас приходить соціальний робітник із служби соціального забезпечення і забезпечує вас всім необхідним для виживання
Ось тут головне, кожне наступне покоління буде підтримувати те, що йому передувало.
як створити таку могутню конструкцію що зможе захистити людей від негараздів похилого віку.

Це все прямо списано з політичної програми уряду Шарль де Голля у Франції в 1945 році, коли створювали Securité Sociale (Соціальний Захист) для швидкої відбудови Франції після 2 світової війни в умовах коли були гроші плану Маршала, бум економіки через низьку базу (війна багато чого зруйнувала), багато ветеранів-інвалідів, але післявоєнний бебі-бум коли кожна жінка в середньому мала 3 дітей і у Францію повертались мільйони людей з колишніх колоній. Вони створили безкоштовну медицину, щедру підтримку сімʼї (майже безкоштовні садочки і безкоштовні школи і університети), ранню солідарну пенсію з коефіцієнтом заміщення 60-80%, що створило 30 років економічного процвітання (аж до 1975).

Але математика цього всього фундаментально поламана. Це працює лише коли є шалене зростання демографії (не менше 2-3 дітей на сімʼю) і економіки (мінімум 5%+ річного росту). А оскільки цього не було, то з часом кількість людей отримувачів допомоги почала істотно зростати, а кількість надавачів падати. Щоб приховати реальність держава почала витрачати істотно більше ніж збирати податків (з 1974 року Франція не мала жодного профіцитного бюджету) і брати кредити для покриття дефіциту, пізніше піднімати податки для тих хто працює щоб фінансувати всю цю систему соціального захисту, але підняття податків призвело то відтоку працездатного населення за межі Франції, зменшення інвестицій і інновацій і коштувало Франції майбутнього, бо коли борг підібрався до непристойних 120% ВВП то систему соціального захисту треба розбирати, бо неможливо профінансувати (збільшення пенсійного віку, зменшення розміру пенсії, ріст кількости вимог для отримання допомоги з безробіття, черги в лікарнях, неможливість отримати дату на візит до лікаря чи місце в садочку для дитини, бо їх недостатньо, інфраструктура, що не обслуговується вчасно ітд). Це замкнена спіраль, що летить вниз і лише питання часу коли вона розвалиться до стану Греції чи ще гірше, Венесуели.

Тому в умовах української демографії створення аналогічної системи математично неможливо — банально немає достатньої кількості молоді і робітників приватного сектору, що сплачують податки для фінансування допомоги кожній людині яка це потребує в необхідному обсязі (в Україні більше непрацездатного (діти, пенсіонери, хворі, тощо) населення thepublic.info/...​pensioneriv_i_pracivnikiv ніж працездатного і навіть серед працездатного половина не є учасниками формального ринку праці minfin.com.ua/ua/2026/01/13/166141338) тому соціальний захист, навіть в тому мінімальному форматі, в якому він існує сьогодні, можливий лише за умови постійної і безперебійної міжнародної допомоги.

Подушки хватить на років 3 точно, може трошки більше.

Це ілюзія. Не забувайте про чорних лебедів. Можливо час купляти золото.

теж так думав, коли до війни жив в своїй хаті та без дітей...

Я це не включаю, це чорні дні😂😂

Діти це взагалі така собі штука насьогодні — перш за все з точки зору самих дітей. З кожним роком все більше і більше відчуття невідворотної великої сраки, яка насувається на цей світ.

я це порівнюю як з інвестуванням — найкращий час почати це зараз

З інвестуванням в цьому хоча б є логіка. Якщо ти про те, щоб розглядати дітей як інвестицію саме в своє майбутнє — то хз, якось трохи по-споживацьки звучить.

Я вже переживаю за матрас на пенсію, а не за подушку на випадок звільнення 🤣🤣🤣

Подушку звісно варто мати, але фокусуватися слід на прокачці власних знань та навичок відповідно до потреб ринку, це завжди безпрограшна стратегія. Навчання, сертифікація, пет-проджекти, персональний бренд і т.п.

Не зовсім. Значит треба забути про позапроектні активності в поточній компанії,що відповідно впливає на кар’єрний ріст. Кошмар для вашого ресурс менеджера.

Що таке «позапроектні активності» в компанії? 😳

Це всі ті речи за які не платять , але вони гіпотетично можуть сприяти зростанню по кар’єрній драбині . Характерно для великих компаній — участь у тренінгах , менторство, інтерв’ю, участь в івентах, статті .... Вся ’красива обгортка для начальства’ -імітація бурної діяльності ти повинен займатися після основної проектної роботи з клієнтом .
Як правило в неробочі години

участь у тренінгах, менторство, інтерв’ю, участь в івентах, статті, ... роботи з клієнтом

в цілому виглядає як проміжна ланка на шляху айтішника-самурая:
програміст -> програміст-менеджер -> менеджер-програміст -> менеджер

Якби воно все це працювало. В мене немало знайомих,котрі беруть участь у бурхливої діяльності, але або не підвищують, або стогнація , або, взагалі, звільняють:(

Підписатись на коментарі