Як дизайнер інтер’єру побудував SaaS через AI за 50 днів — без жодного рядка власного коду
Костянтин Якубів, засновник LIHTAR
Мене звати Костянтин, я 20+ років у будівництві та дизайні інтер’єру. Керую студією, веду об’єкти, рахую кошториси. І кожного разу, коли починався новий ремонт, я відкривав ту саму таблицю, копіював стовпці, правив формули, помилявся, перераховував.
Одного дня я порахував: на складання одного кошторису з нуля я витрачаю
Я не програміст. Не закінчував IT-курсів. Не знаю React, не знаю SQL, ніколи не чув про Supabase. Але у мене було дещо інше — 20 років розуміння, що саме потрібно людині яка стоїть на об’єкті з рулеткою.
І я побудував SaaS-платформу через AI.
Ринок якого «не існує»
Будівельні кошториси в Україні — це специфічна тема. Є два полюси і порожнеча між ними.
На одному полюсі — професійні десктопні програми для держкошторисів за ДБН. Вони коштують від 10 000 грн, працюють тільки на Windows, і потрібні проєктним інститутам та великим забудовникам. Рядовому виконробу вони не потрібні — він не рахує за нормативами Мінрозвитку.
На іншому полюсі — CRM-системи для будівельного бізнесу. Повноцінні ERP з IP-телефонією, складським обліком, касою, документообігом. Коштують від $50/міс. Потрібні компаніям з менеджерами, відділом продажів, бухгалтерією. У одного такого конкурента за 3 роки набралось 65 користувачів — ринок каже сам за себе.
А посередині — виконроб. Людина яка безпосередньо робить ремонт. Він координує бригаду, закуповує матеріали, спілкується з клієнтом, контролює бюджет. Таких людей в Україні десятки тисяч. І 90% з них досі рахують в таблицях, зошитах або месенджерах.
Чому? Бо для них не існувало інструменту. Держкошторисна програма — надто складно і дорого. CRM за $50 — надто багато функцій яких не потрібно, і надто мало того що реально потрібно: швидко порахувати, красиво показати клієнту, не продешевити на маржі.
Що я побудував
LIHTAR — хмарна платформа для будівельних кошторисів. Mobile-first, тобто працює з телефону на об’єкті. Ось що вона робить:
Кошторис з подвійною ціною. Виконроб бачить реальну (робочу) ціну. Клієнт бачить свою — з маржею, яку виконроб закладає. Клієнт ніколи не дізнається реальну собівартість. Здається банально, але жоден конкурент на українському ринку цього не має. А для виконроба це головний біль — як не показати клієнту свій заробіток.
AI-калькулятор матеріалів. 9 типів робіт: стяжка, штукатурка, підготовка стін і стель, облицювання, гіпсокартонні конструкції, мурування, плитка. Вводиш площу, товщину шару, обираєш виробника — отримуєш повний список матеріалів з нормами витрат за технологічними картами. Не «приблизно 5 мішків», а точний розрахунок з урахуванням шарів, коефіцієнтів і витратних матеріалів.
AI-імпорт. Є старий кошторис у будь-якому форматі — текст, фото, скан. AI розпізнає позиції і створює структурований документ.
Gantt-графік з прив’язкою до позицій кошторису. Не просто календар «коли замір, коли монтаж», а проєктний інструмент де видно хто з підрядників коли заходить на об’єкт.
ClientView — клієнт отримує посилання, бачить свій кошторис (з клієнтською ціною, без маржі), графік робіт, може спілкуватися в чаті. Без реєстрації. Виконроб надіслав лінк — клієнт одразу бачить все.
Довідник ринкових цін — 783 позиції з автооновленням. Виконроб завжди знає актуальну ціну за м² штукатурки або укладання плитки.
PDF з логотипом. Бригада відправляє клієнту не фото зошита, а брендований документ з назвою компанії, розбивкою по розділах і підсумками.
Все це коштує 300 грн/міс. Або безкоштовно на одному об’єкті.
Як я це побудував без програмістів
Чесно: через Claude і ChatGPT.
Я описував що хочу звичайною мовою. «Мені потрібна таблиця де є два стовпці ціни — робоча і клієнтська, і різниця між ними це маржа, але клієнт бачить тільки свою ціну.» AI генерував код на React. Я завантажував файли і підміняв їх у папці проєкту, пушив, дивився результат, описував що не так, AI виправляв.
Стек: React 19, Supabase (база даних і авторизація), Vercel (хостинг і деплой), GitHub. Все хмарне, все безкоштовне або дешеве на старті.
Звучить просто? Ні. Це був ад. Кожна друга відповідь AI була з помилкою. Кожен третій компонент ламав інший. Я переписував один файл по 50 разів. GanttTimeline.js — це файл якого я боюся як вогню, бо кожна зміна в ньому може зламати все.
Але за 50 днів я побудував продукт з 30+ функціями, який працює, має реальних юзерів, і займає першу позицію в Google по запиту «програма для кошторисів».
За 50 днів. Один. Без інвестицій. Через AI.
Чи замінить AI програмістів? Ні. Мені потрібен розробник, і я його шукаю. Але AI дозволив мені валідувати ідею, побудувати MVP і вийти на ринок до того, як я найму команду. Це як побудувати перший поверх будинку самому, щоб зрозуміти чи хтось взагалі хоче тут жити — а потім найняти бригаду для решти.
Конкуренція в ніші де всі сплять
Ринок хмарних кошторисів для комерційного ремонту в Україні — це поле де майже нікого немає.
Є CRM-система за $50/міс з IP-телефонією, складом і касою. Повноцінний бізнес-інструмент для компаній. Але виконробу не потрібен склад і каса. Йому потрібно порахувати кошторис і відправити клієнту. За $50/міс він не заплатить — це більше ніж він витрачає на мобільний зв’язок.
Є онлайн-сервіс який за 3 роки набрав 65 користувачів. UX з горизонтальним скролом, не адаптований під мобільні, без AI, без подвійної ціни, без калькулятора матеріалів.
Є десятки калькуляторів на сайтах магазинів будматеріалів — примітивні інструменти для продажу мішків.
І є LIHTAR — який за перший місяць набрав стільки юзерів, скільки один з конкурентів набирав три роки.
Це не тому що я геній. Це тому що ніша порожня, продукт вирішує реальний біль, і ціна правильна.
Що далі
Зараз я фіналізую систему платних підписок через Mono Acquiring. Запустив Google Ads з CTR під 9% — нетипово високий для B2B SaaS в Україні. Подав заявку на грант Startup EDGE (до €40 000). Паралельно готую партнерства з виробниками будматеріалів — вони зацікавлені бути в калькуляторі де виконроби реально рахують їхні матеріали.
Ціль на 2027 — 1000 платних юзерів. Звучить скромно для IT-стартапу. Але в ніші де весь ринок рахує в зошитах — це революція.
Будівництво — одна з найбільших галузей української економіки. І одна з найменш оцифрованих. Десятки тисяч виконробів щодня витрачають години на те, що можна зробити за хвилини. Не тому що вони ліниві — а тому що для них не було інструменту.
Тепер є.
LIHTAR — lihtar.app Telegram — @lihtar_app Автор — Костянтин Якубів, засновник LIHTAR, 20+ років у будівництві та дизайні інтер’єру
6 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів