Як дизайнер інтер’єру побудував SaaS через AI за 50 днів — без жодного рядка власного коду

💡 Усі статті, обговорення, новини про AI — в одному місці. Приєднуйтесь до AI спільноти!

Костянтин Якубів, засновник LIHTAR

Мене звати Костянтин, я 20+ років у будівництві та дизайні інтер’єру. Керую студією, веду об’єкти, рахую кошториси. І кожного разу, коли починався новий ремонт, я відкривав ту саму таблицю, копіював стовпці, правив формули, помилявся, перераховував.

Одного дня я порахував: на складання одного кошторису з нуля я витрачаю 3-4 години. На пошук актуальних цін на матеріали — ще годину. На розрахунок кількості мішків штукатурки — калькулятор, зошит, сайт виробника, порівняння. Кожен об’єкт — все спочатку.

Я не програміст. Не закінчував IT-курсів. Не знаю React, не знаю SQL, ніколи не чув про Supabase. Але у мене було дещо інше — 20 років розуміння, що саме потрібно людині яка стоїть на об’єкті з рулеткою.

І я побудував SaaS-платформу через AI.

Ринок якого «не існує»

Будівельні кошториси в Україні — це специфічна тема. Є два полюси і порожнеча між ними.

На одному полюсі — професійні десктопні програми для держкошторисів за ДБН. Вони коштують від 10 000 грн, працюють тільки на Windows, і потрібні проєктним інститутам та великим забудовникам. Рядовому виконробу вони не потрібні — він не рахує за нормативами Мінрозвитку.

На іншому полюсі — CRM-системи для будівельного бізнесу. Повноцінні ERP з IP-телефонією, складським обліком, касою, документообігом. Коштують від $50/міс. Потрібні компаніям з менеджерами, відділом продажів, бухгалтерією. У одного такого конкурента за 3 роки набралось 65 користувачів — ринок каже сам за себе.

А посередині — виконроб. Людина яка безпосередньо робить ремонт. Він координує бригаду, закуповує матеріали, спілкується з клієнтом, контролює бюджет. Таких людей в Україні десятки тисяч. І 90% з них досі рахують в таблицях, зошитах або месенджерах.

Чому? Бо для них не існувало інструменту. Держкошторисна програма — надто складно і дорого. CRM за $50 — надто багато функцій яких не потрібно, і надто мало того що реально потрібно: швидко порахувати, красиво показати клієнту, не продешевити на маржі.

Що я побудував

LIHTAR — хмарна платформа для будівельних кошторисів. Mobile-first, тобто працює з телефону на об’єкті. Ось що вона робить:

Кошторис з подвійною ціною. Виконроб бачить реальну (робочу) ціну. Клієнт бачить свою — з маржею, яку виконроб закладає. Клієнт ніколи не дізнається реальну собівартість. Здається банально, але жоден конкурент на українському ринку цього не має. А для виконроба це головний біль — як не показати клієнту свій заробіток.

AI-калькулятор матеріалів. 9 типів робіт: стяжка, штукатурка, підготовка стін і стель, облицювання, гіпсокартонні конструкції, мурування, плитка. Вводиш площу, товщину шару, обираєш виробника — отримуєш повний список матеріалів з нормами витрат за технологічними картами. Не «приблизно 5 мішків», а точний розрахунок з урахуванням шарів, коефіцієнтів і витратних матеріалів.

AI-імпорт. Є старий кошторис у будь-якому форматі — текст, фото, скан. AI розпізнає позиції і створює структурований документ.

Gantt-графік з прив’язкою до позицій кошторису. Не просто календар «коли замір, коли монтаж», а проєктний інструмент де видно хто з підрядників коли заходить на об’єкт.

ClientView — клієнт отримує посилання, бачить свій кошторис (з клієнтською ціною, без маржі), графік робіт, може спілкуватися в чаті. Без реєстрації. Виконроб надіслав лінк — клієнт одразу бачить все.

Довідник ринкових цін — 783 позиції з автооновленням. Виконроб завжди знає актуальну ціну за м² штукатурки або укладання плитки.

PDF з логотипом. Бригада відправляє клієнту не фото зошита, а брендований документ з назвою компанії, розбивкою по розділах і підсумками.

Все це коштує 300 грн/міс. Або безкоштовно на одному об’єкті.

Як я це побудував без програмістів

Чесно: через Claude і ChatGPT.

Я описував що хочу звичайною мовою. «Мені потрібна таблиця де є два стовпці ціни — робоча і клієнтська, і різниця між ними це маржа, але клієнт бачить тільки свою ціну.» AI генерував код на React. Я завантажував файли і підміняв їх у папці проєкту, пушив, дивився результат, описував що не так, AI виправляв.

Стек: React 19, Supabase (база даних і авторизація), Vercel (хостинг і деплой), GitHub. Все хмарне, все безкоштовне або дешеве на старті.

Звучить просто? Ні. Це був ад. Кожна друга відповідь AI була з помилкою. Кожен третій компонент ламав інший. Я переписував один файл по 50 разів. GanttTimeline.js — це файл якого я боюся як вогню, бо кожна зміна в ньому може зламати все.

Але за 50 днів я побудував продукт з 30+ функціями, який працює, має реальних юзерів, і займає першу позицію в Google по запиту «програма для кошторисів».

За 50 днів. Один. Без інвестицій. Через AI.

Чи замінить AI програмістів? Ні. Мені потрібен розробник, і я його шукаю. Але AI дозволив мені валідувати ідею, побудувати MVP і вийти на ринок до того, як я найму команду. Це як побудувати перший поверх будинку самому, щоб зрозуміти чи хтось взагалі хоче тут жити — а потім найняти бригаду для решти.

Конкуренція в ніші де всі сплять

Ринок хмарних кошторисів для комерційного ремонту в Україні — це поле де майже нікого немає.

Є CRM-система за $50/міс з IP-телефонією, складом і касою. Повноцінний бізнес-інструмент для компаній. Але виконробу не потрібен склад і каса. Йому потрібно порахувати кошторис і відправити клієнту. За $50/міс він не заплатить — це більше ніж він витрачає на мобільний зв’язок.

Є онлайн-сервіс який за 3 роки набрав 65 користувачів. UX з горизонтальним скролом, не адаптований під мобільні, без AI, без подвійної ціни, без калькулятора матеріалів.

Є десятки калькуляторів на сайтах магазинів будматеріалів — примітивні інструменти для продажу мішків.

І є LIHTAR — який за перший місяць набрав стільки юзерів, скільки один з конкурентів набирав три роки.

Це не тому що я геній. Це тому що ніша порожня, продукт вирішує реальний біль, і ціна правильна.

Що далі

Зараз я фіналізую систему платних підписок через Mono Acquiring. Запустив Google Ads з CTR під 9% — нетипово високий для B2B SaaS в Україні. Подав заявку на грант Startup EDGE (до €40 000). Паралельно готую партнерства з виробниками будматеріалів — вони зацікавлені бути в калькуляторі де виконроби реально рахують їхні матеріали.

Ціль на 2027 — 1000 платних юзерів. Звучить скромно для IT-стартапу. Але в ніші де весь ринок рахує в зошитах — це революція.

Будівництво — одна з найбільших галузей української економіки. І одна з найменш оцифрованих. Десятки тисяч виконробів щодня витрачають години на те, що можна зробити за хвилини. Не тому що вони ліниві — а тому що для них не було інструменту.

Тепер є.

LIHTAR — lihtar.app Telegram — @lihtar_app Автор — Костянтин Якубів, засновник LIHTAR, 20+ років у будівництві та дизайні інтер’єру

👍ПодобаєтьсяСподобалось2
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Кошторис з подвійною ціною. Виконроб бачить реальну (робочу) ціну. Клієнт бачить свою — з маржею, яку виконроб закладає. Клієнт ніколи не дізнається реальну собівартість.

я правильно понимаю, что с помощью данного сервиса прораб может условный унитаз учесть по своей закупочной цене, а клиенту нарисовать совсем другую, т.е. фактически зарабатывает на перепродаже унитазов?

Це просто низькомаржинальний ринок з користувачами, яким важко прорекламувати продукт. Крім того, його буде важко масштабувати на інші регіони, хіба що такі ж дешеві. Раджу залишити як є, не брати розробників — тому що вся маржа піде у розробку. Натомість витратити на пошук каналів і GTM. І версел та супербейз скейляться за невеликі гроші.

все кроме поиска цен решалось с помощью экселя

Хотів я якось перекрити дах. Попросив GPT порахувати. Нарахували 70к, а як приїхала бригада, і все рахували повторно, вийшло 200к

ну а як зарад chat gpt покаже вам ціну роботи якщо більшість бригад взагалі не показує ціни, курс доллара гуляє туди сюди, і впринципі ціна роботи залежить від насторою людини яка приїхала до вас на обєкт)

15 років тому, мав тимчасову роботу з стартапом з силіконової долини. Підприємець міг на карті обвести якусь територію, вказати тип бізнесу, і йому б намалювало всю важливу статистику типу а) кількість конкурентів в секторі б) прохідність, транспорт в) потеційний заробіток з точки г) середню кількість населення і доходи.

Виглядало це все дуже круто (особливо на той час) але фішка в тому, що воно базувалось на різних статистичних даних які були в федерального або локального уряду. Часто інфа була обмежена або застаріла. І по факту, інструмент ніколи не міг порахувати дійсно середній дохід або потенційний прибуток або конкурентів.

Те саме буде з АІ-шкою, вона мало того, що не має доступу до купи потрібної інфи — так вона ще відстає по часу на день або місяць або рік по окремим типам даних.

п.с., ідея мені здається цікавою. Я буквально недавно говорив з чуваком який займається виробництвом меблів і хоче автоматизувати цей процес від «фото» до «станка». Там теж є вже готові програми і певні існуючі автоматизації але він бачить це нагабо ширше\стратегічніше. Правда в ньому на цьому весь бізнес завязаний тому він там досить непогано орієнтується шо\де\як і який в тому профіт буде.

Підписатись на коментарі