«Привіт з 90-х»: розтин «курсів» на прикладі OsviTech

💡 Усі статті, обговорення, новини для початківців — в одному місці. Приєднуйтесь до Junior спільноти!

Вітаю.

Буквально вчора став щасливим одержувачем оферу від компанії OsviTech на посаду «викладач програмування на Python онлайн». Перше питання, яке я поставив під час співбесіди (бо вже був досвід): що стосовно навчальної бази? Чи є готові навчальні плани, методички, наочні посібники, вправи? І друге: чи є якийсь «критерій якості», умовна планка, якої зобов’язані досягти учні і до якої іх зобов’язаний дотягти викладач, чи достатньо лише «аби їм було цікаво на курсах»? Відповіді я не одержав, «потім дамо посилання на матеріали». Гаразд, потім так потім. Але спочатку «потім» було підписання NDA, текст якого мені довелося дебело так редагувати, вилучуючи фрази на зразок «зобов’язаний віддати всі носії, на яких зберігалася вказана інформація»... Ноут не віддам))) А ще на співбесіді на посаду викладача Python мене аж один раз спитали, що я можу розповісти про цикли. Мнем, і все?.. Ну, ок.

І ось нарешті мене допущено в Sanctum Sanctorium, сховище тих самих таємних знань, які борони боже на сторону потраплять. Складалися вони, окрім цінників на курси і мовних скриптів для реклами ціх курсів, з двох складових:

• слайд на 5 позицій, де обіцяється, чого дістанеться учень за певну кількість занять, а саме: 4 уроки — базовий синтаксис; 16 уроків — бот-парсер; 64 уроки — самостійно розробити та створити додаток і знати, як розділити його на клієнтський та серверний застосунок (нічого не питайте)
• шаблон «вступного уроку», де з таймінгом розписано, як саме я повинен не віддалятися від теми продажу курсів беспосередньо зі старту спілкування.

Все. На цьому матчастина закінчилася. Ну, ще формули з прикладами, «який процент отримає викладач, якщо йому вдасться вмовити на депчик просто під час вступного уроку, а який, якщо все-ж-таки діло дійде аж до менеджера по продажу», «якщо привести в компанію ще одного, двох... співпрацівників, то матимеш відсоток з кожного їх продажу»... Ва-ау, то це ж старий добрий мережевий маркетінг, «піраміда» зразку тих часів, коли Herbalife по під’їздах бігали впарювали.

Пояснюю, хто не зрозумів: навчальної бази, щонайменшого планування, стандартів та цілей — НЕМАЄ. ЗОВСІМ. Ті самі «обіцянки» перемішані в слайді без якогось зв’язку як звичайний «набір ключових слів для пошукового бота», вони є, вони виглядають, і доста.

Проте є ОФЕРТА! І ось тут я зрозумів, що, мабуть, час прощатися.

6. Права інтелектуальної власності

6.1. Всі навчальні матеріали, розроблені Репетитором у межах виконання цього договору, включаючи, але не обмежуючись, навчальні програми, методичні матеріали, тести, презентації, відеозаписи уроків, інші документи та будь-які інші результати інтелектуальної діяльності, є власністю ТОВ «Освітех». Репетитор визнає, що всі права на інтелектуальну власність, створену в рамках виконання цього договору, належать ТОВ «Освітех» з моменту їх створення.

6.2. Репетитор не має права використовувати, копіювати, поширювати, продавати, публікувати або передавати третім особам жодні матеріали або інтелектуальну власність, створену в межах цього договору, без письмового погодження зі ТОВ «Освітех», за винятком випадків, коли це прямо передбачено умовами цього договору.

6.3. Репетитор зобов’язується передати всі матеріали, створені в межах договору, ТОВ «Освітех» у зазначені строки, включаючи, але не обмежуючись, усі документи, записи, відеоматеріали та інші супутні матеріали, що мають відношення до освітнього процесу.

6.4. У разі порушення Репетитором положень цього пункту, ТОВ «Освітех» має право вимагати повернення матеріалів та використання інших юридичних засобів для захисту своїх прав на інтелектуальну власність.

Це юриспруденція, шановні читачі, тут має значення і вагу кожна кома і кожна буква. А якщо згадати карно-процесуальний кодекс України редакції 2003 року, де

«Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ...»

— то значень насправді навіть більше ніж одне. І згідно цьому чудовому документу, якби я його підписав, почав би там викладати (читай — створювати контент з нуля), а потім з дурної голови ризикнув би, скажімо, на DOU викласти якісь свої вже готові міркування на ту ж саму тему... КЛАЦ, попався. Суд, штраф, санкції, роздягти до трусів, вигнати на мороз... «Включно, але не обмежуючись», тому заразом як трофей мої, припустимо, вуха ще понад каміном приколотити. Більш за те, після такої вдалої кари я взагалі примушений був би кинути АйТі, бо опинився б під ковпаком пильної уваги в очікуванні «ще», а привід рано чи пізно знайдеться.

Тобто ці «курси» насправді не що інше як пухир, блискучий зовні, порожній всередині. Який якось їде виключно завдяки, так би мовити, волонтерам, які везуть. І продає не знання, не досвід, а «почуття залученості до процесу», інфоциганство as is.

Порівняв би це із фріланс-майданчиком, але не вдасться. Якщо сума винагороди фрилансера узгождується щоразу між ним та замовником, а майданчик стягує за послуги 5-15%, то тут контора гребе дві третини суми, яку сплачують за урок, а викладач має фіксовану таксу, в моєму випадку рівно 150 грн, неважливо, розповідав я про «Hello World» чи про проектування High-Load System. Тому й «волонтери», оплатою це не назвати.

Чи може хтось одержати користь від такого утворення? Звісно. Для одних це зовнішній стимул, який регулярно підштовхує в ледачу дупу не кидати те, чим збирався займатися. Навчатися при цьому, безперечно, доведеться таки самостійно. А інші отримують фетіш і самозадоволення, «я вивчаю АйТі!», їх результат взагалі не цікавить.

Які можна зробити висновки?

• кандидатам: skip і не міркуйте навіть, це гірше за галеру, та хоча б ваш мозок за ціну чашки кави не привласнює.
• клієнтам: не дивуйтеся більше якості послуг, які надаюсть вам «курси». Бо маєте справу або з людьми, які ворушаться не більше ніж на ті «сто п’ятдесят», вам навіть roadmap тут ніхто не покаже, бо ж доведеться потім притримуватися, а воно кому треба. Або з дилетантами, які не факт, що й тих «ста п’ятидесяти» варті.
• работодавцям: харчова цінність сертифікатів таких «курсів» дорівнює нулю. Наявність чи відсутність такої «корочки» абсолютно ніяк не впливає на фактичні скіли претендента.

На цьому все, усім добра і котиків.