Я більше не друкую промпти — я їх диктую. Досвід після тижня голосового вайб-кодингу
Починалося все банально: я дебажив щось у терміналі, обидві руки зайняті, і треба було описати баг Claude у Cursor. Перемикатися, клікати, друкувати — лінь. І я подумав: а чому я взагалі друкую промпти, якщо можу просто сказати?
Так з’явилася кнопка мікрофона у статус-барі мого розширення SnakeFlow.
Схема проста: клік → говориш → Gemini транскрибує → текст одразу в чаті з AI. Жодних копіпастів, жодного переключення вікон.
Після тижня використання — кілька спостережень:
1. Голос розблоковує інший тип мислення. Коли пишеш — фільтруєш. Коли говориш — думаєш вголос. Промпти виходять довшими, контекстнішими, і Claude реально краще розуміє задачу.
2. Найкорисніше — при дебагу. «Ось що я бачу в терміналі, ось що очікував, ось що не розумію» — сказати це набагато швидше, ніж набрати.
3. Незручно для коду. Диктувати назви функцій, шляхи до файлів — жах. Голос підходить для опису задачі, не для точного тексту.
4. Відчуваєш себе трохи божевільним, коли говориш із редактором у тиші офісу 😅
Функція поки Windows-only, використовує Gemini API (потрібен ключ), підтримує купу мов включно з українською.
Цікаво почути: хтось ще експериментував з голосовим введенням у розробці? Чи це надто нішева штука, щоб стати мейнстримом?
5 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарівзручна функція коли потрібно обдумати плюси і мінуси різних ідей. Якби була вбудована функція, щоб ШІ ще і сам відповідав голосом. Тоді було б ще цікавіше
Использую этот подход уже несколько месяцев, теперь не представляю как писать промпты руками.
Главный плюс — срабатывает эффект резиновой утки, когда ты рассказываешь проблему АИ и в процессе говорения у тебя в голове появляется более правильное решение. Сталкивался с таким когда раньше шел за советом к кому-то и пока объяснял в чем дело, на ходу доходило решение.
Ещё текущие модели достаточно продвинутые что бы разобрать все сложные обороты что ты используешь во время диктовки, так что тебе не нужно говорить, удалять что-то, просто на ходу перефразируешь и полетели.
Схоже еволюція йде по такому шляху: писати код самому -> писати промпти для АІ -> надиктовувати промпти для АІ -> думати про промпти для АІ -> думати про ідею бажаного додатку
Якщо з першими 3 етапами в принципі все зрозуміло, і ми схоже дійсно з часом перейдемо від (2) писати промпти для АІ до (3) надиктовувати промпти для АІ, то дивлячись на розвиток сфери brain-computer interface, я думаю в майбутньому mind-to-text буде такою самою звичною технологією, як зараз speech-to-text. А отже ми зможемо перейти від надиктовування промптів до простого думання про промпти, думки будуть перекладені у текст, текст оброблений АІ і код буде написаний відповідно до наших ментальних побажань. А фінальна (5) стадія — це коли АІ настільки розвинеться, що не потрібно буде навіть думати про кожен окремий промпт, а достатньо буде просто в голові скласти ментальний образ бажаної програми і АІ її згенерує.
Власне, ми рухаємося у світ техномагії, хоч зараз це і виглядає як фантастика. Але в майбутньому будуть цінуватися ті самі якості, які у звичайному фентезі традиційно цінуються у чаклунів: вміння фокусуватися, складати чіткий ментальний образ бажаного результату, високий інтелект і т.д. Просто зараз ми обмежені технологіями нашого часу і вимушені або набирати код/промпти на клавіатурі або надиктовувати голосом. Але ж ми всі розуміємо, що головна суперздібність розробників — це не вміння стукати пальцями по клавіатурі, а вміння формувати ментальні образи і думати на рівні абстракцій, просто зараз не існує технологій, щоб напряму ці ментальні образи переводити у код, тому ми й користуємося проміжними етапами і засобами, такими як клавіатура чи мікрофон.
Десь так і є.
Я собі АІ уявляю як тулзу яка яка просто пише код після того як придумав яким шляхом піти і який код потрібно накидати. Бо писати код коли вже собі все придумав якось лінь і нудно.
Тепер інша проблема — лінь описувати свої думки і побажання, бо я ж тільки що це все придумав. Виходить подвійна робота.
Тому хочеться щоб після того як мозок придумав, нічого не потрібно було ні писати, ні надиктовувати🤣
можлива побочка — почати думати промтами