РДН — вигадка чи правда?

Вітаю найпрогресивнішу спільноту.

Зі мною ви вже знайомі по деяких матеріалах, наприклад: Як я створив власну систему моніторингу для домашньої сонячної станції з dSolar. Сьогодні мова піде про РДН. Точніше про те, як ефективніше керувати обладнанням в контексті РДН.

Що таке РДН

РДН (Ринок Доба Наперед) — це комплекс дій та заходів спрямованих на отримання погодинних цін на електроенергію на наступну добу. З точки зору власника Системи Зберігання Енергії (гібридний інвертор+акумуляторна батарея) РДН представляє інтерес тим, що при низькій вартості електроенергії можна заряджати акумуляторну батарею в надії на те, що при високій вартості буде змога експортувати накопичену дешеву електроенергію назад в мережу загального користування, або використати її для власного споживання. Таким чином мінімізувати фінансові витрати або отримати дохід.

Ось приклад цін РДН на 16.04.2026 року:

Малюнок 1

Чи варто?

Для промислових споживачів, споживання електроенергії по цінах РДН є досить привабливим незалежно від того чи ви експортуєте (продаєте) чи компенсуєте власне споживання. Для побутових — все досить сумно. Хоча, за деякими оцінками, на руках у людей до 10 ГВт*годин акумуляторних батарей, і при створенні прийнятних умов — це досить суттєва енергія для балансування в межах країни.

Для розуміння ефективності роботи по РДН для промислових споживачів, додаю графік роботи за місяць енергетичної установки з інверторною потужністю 80 кВт (інвертор Deye) та ємністю акумуляторної батареї 210 кВтГод. Дана енергетична установка має сонячні панелі загальною потужність 50 кВт. Тому, даю графік за найгірший, з точки зору сонячної генерації, місяць — грудень. Щоб можна було приблизно оцінити роботу енергетичної установки яка не має сонячних панелей.

Зазначу, що при балансуванні (заряд АКБ при низьких цінах та розряд при високих), використовувалась не повна ємність акумуляторної батареї, а тільки до залишку в 34 відсотки. Цей заряд призначався для роботи обладнання в години аварійних та планових відключень. При більш ширшому діапазоні, наприклад до 10%, ефективність системи збільшиться.

Автоматичне керування

Дивлячись на (Малюнок 1.) складається враження, що створення алгоритму керування обладнанням це тривіальна задача. З’являється думка про його непотрібність і що керувати можна навіть в ручному режимі. Мені відомі такі випадки. Поняття не маю як їм це вдається. Створюючи алгоритм, пізнаючи процеси, розкриваючи нові фактори, які суттєво впливають на ефективність роботи енергетичної установки, на повну усвідомлюєш відомий парадокс: чим більше знаєш, тим чіткіше розумієш що ти взагалі нічого не знаєш.

Погляньте на ці два графіки:

На першому — представлені всі прийнятні періоди для заряду(червоні стовпчики) АКБ та всі прийнятні періоди для розряду (зелені стовпчики) АКБ. На другому — представлені ефективні періоди. Повторюсь, на першому — прийнятні, на другому — ефективні. В цьому і полягає основна задача алгоритму керування — визначення ефективних періодів заряду/розряду АКБ. Я намагався створити саме ефективний алгоритм, який в подальшому було інтегровано в систему моніторингу dSolar. Слід прийняти той факт що, через деякий час, другий графік може виглядати зовсім інакше. Алгоритм існує в динамічній системі. В системі, яка постійно змінюється під впливом різноманітних факторів. Деякі з цих факторів ми і розглянемо.

Фактори

Фактори, що впливають на алгоритм визначення ефективних періодів розряду/заряду АКБ можна розділити на дві групи:

• Фактори визначення прийнятних періодів
• Фактори визначення ефективних періодів

При визначенні факторів прийнятних періодів слід звернути увагу на те що:

• До ціни РДН при купівлі(заряджанні АКБ) слід додати вартість послуг за доставку електроенергії. А при розряджанні АКБ, в залежності від того що відбувається: продажа чи компенсація власного споживання.
• Коригування періодів в залежності від поточних відключень електроенергії
• Коефіцієнт корисної дії процесів заряду/розряду АКБ від мережі

Визначення ефективних періодів відбувається на просторі раніше визначених прийнятних періодів методом виключення зайвих, менш ефективних, інтервалів.

До факторів, що впливають на ефективність роботи алгоритму можна віднести:

• Поточний SOC АКБ
• Корисне навантаження за попередню добу
• Коефіцієнт корисної дії процесу перетворення DC/AC для виходу LOAD
• Прогноз сонячної генерації

Часто трапляється, а з переходом на 15-ти хвилинний інтервал формування цін, траплятиметься ще частіше, що періоди прийнятних цін вимагають не один а кілька процесів заряду/розряду за добу. В такому випадку, для отримання ефективних інтервалів, необхідно обробляти графік цін за попередню та, при його появі, наступну добу.

Я вирішив поділитись своїм досвідом тому, що на момент початку роботи над алгоритмом (кінець 2025 року) я не зміг знайти хоч якусь інформацію ні щодо ефективності використання РДН ні, хоч якісь натяки на те, як цим всим безладом керувати.