Як сисадмін може запалити на фронті? Технологічна війна відкриває нові перспективи для цивільних професій у сфері ІТ
Мене звуть Ігор «Бонд» Бондарчук, я командир 122 окремого батальйону зв’язку 3 АК. До лютого 2022 року — інженер у сфері телекомунікацій.
З початку повномасштабного вторгнення росії я добровольцем приєднався до новоствореного підрозділу ТрО «Азов-Київ», де почав службу зв’язківцем 2 штурмового батальйону. Того ж року став начальником польового вузла зв’язку, а згодом командиром батальйону зв’язку 3 ОШБР. Брав участь в обороні Києва та Запорізької області, в операції по звільненню Херсонщини. Згодом у складі 3 ОШБР захищав Бахмутський та Авдіївський напрямки. У червні 2025 року призначений командиром
Повномасштабна війна росії проти України має вже свої правила: перевагу на полі бою одержує той, хто робить ставку на технологічність та інноваційність. Тож цивільні системні рішення, як ніколи, потрібні у війську. В тому числі, у системі зв’язку. Особливо тут.
Пошуку альтернативних каналів комунікацій вимагає постійний розвиток безпілотних систем — у нас і у ворога.
Якщо у 2022 році було достатньо радіозв’язку, адже обсяг інформації був відносно незначний, то наразі у Третьому армійському корпусі побудовані цілі мережі. Вони обслуговують наш підрозділ, що включає шість бригад та ще низку окремих батальйонів та рот, і тримає близько 12 відсотків лінії фронту. Зв’язок в армії можна порівняти з нервовою системою у тілі — якщо не подається імпульс, то відповідний орган не буде діяти, як треба. І тут за роботу мають взятися професіонали галузі.
Потрібні зв’язківці: як цивільні професії можуть бути корисні в ЗСУ
З розвитком складової БПЛА та НРК зросли вимоги щодо обсягів передачі інформації. І мова вже не просто про радіозв’язок, а про низку системних рішень. Це відображається на конкретних результатах. У березні 2026 Третя штурмова бригада в складі 3АК посіла перше місце серед ТОП-5 найуспішніших застосувань НРК Силами оборони України на фронті. За даними Міністерства оборони України лише за перший місяць весни наземними роботами на передовій було виконано 9000 бойових і логістичних завдань, а за перші три місяці цього року НРК виконали майже 22 000 бойових операцій і перше місце при цьому у системі DELTA за місії НРК посіла саме Третя штурмова. Ці результати були б неможливі без надійної та розгалуженої системи зв’язку. Саме зв’язок вирішує наскільки швидко і точно командир прийме рішення та доведе ці корективи до особового складу.
Це саме той час, коли цивільні професії у сфері ІТ та телекомунікацій можуть конвертуватись у незамінних спеціалістів на фронті (мова як про роботу поблизу ЛБЗ, так і за
Якщо говорити про сферу кібербезпеки у війську, то тут особливо цінуються системні адміністратори, які мають досвід обслуговування комп’ютерної техніки невеликих або середніх офісів. Плюсом буде наявність досвіду адміністрування серверного обладнання, що нерідко також є задачею системних адміністраторів.
Загалом цивільні ІТ фахівці залежно від їх спеціалізації та досвіду зможуть знайти та ефективно реалізувати себе у багатьох напрямках, які пропонує сучасна армійська система, наприклад: налаштування комп’ютерної техніки та мережевого обладнання, оцінка ризиків інформаційної безпеки, створення та підтримка сучасних програмних продуктів та багато іншого.
Працюємо «без армійських затягів»: 10 хвилин — і ваша ідея вже в роботі
З 2022 року багато людей прийшли в армію з бізнесу, з цивільного життя і тим самим принесли з собою нові ідеї, як робити канали зв’язку ефективними та налагодити цифрофізацію процесів. У Третьому армійському корпусі чимало рішень приймається по горизонталі та цінується ініціатива, відповідно менше «армійських затягів» та є можливість розвиватись швидко та впроваджувати ініціативи.
Інтенсивність боїв на фронті, коли треба забезпечити різні види зв’язку різними каналами, вимагає у сучасного зв’язківця творчого підходу. Будь-яку новаторську ідею можна донести безпосередньому командиру корпусу — бригадному генералу Андрію Білецькому. Позитивне рішення на рівні командування корпусу при цьому може бути прийняте за 10 хвилин, якщо запропонована ідея обґрунтована і доцільна. Це вимагає особистої відповідальності, але водночас формує велику довіру всередині підрозділу.
У 3АК зв’язківці не штурмують посадки, а працюють за фахом
Служба у підрозділах зв’язку поєднує різних фахових спеціалістів: від монтажника, який фізично може затягнути устаткування вагою 45 кг на висоту у кілька десятків метрів, до кіберспеціаліста, який буде забезпечувати надійний захист системи комунікацій.
Якщо IT-спеціаліст потрапить в штурмову бригаду 3АК, то не стане відбивати посадку — такий фахівець зможе продовжувати працювати по професії. У епоху технологічної війни на фронті потрібні спеціалісти вузьких напрямків, як наприклад розробники програмного забезпечення чи DevOps-інженери, які можуть перебувати за 20 км від ЛБЗ та при цьому підтримувати життєвоважливі процеси на фронті.
При цьому після БЗВП новоприбулий військовослужбовець обовʼязково проходить донавчання за майбутнім фахом у підрозділі звʼязку. У 3 АК є програма внутрішнього навчання, яка складається переважно з інструкцій і порядків. Після ознайомлення з інструкціями починається процес набуття практичного досвіду у парі з досвідченими побратимами.
Людина може прийти з навчального центру і за три місяці опанувати потрібні навички навіть без відповідного досвіду. Це практичні кейси, які показують, що мотивація та бажання навчатись можуть іноді важити більше, ніж досвід.
У зв’язку з розширенням корпусу наразі відкрились кілька десятків нових вакансій, які швидко заповнюються. Зокрема потрібні системний адміністратор, мережевий інженер, інженер тестувальник (QA), інженер з побудови радіомереж, інженери тех. підтримки. При цьому ми також розглядаємо фахівців без досвіду, але з наявним бажанням долучитись, навчатись та приносити користь спільній справі. Подати заявку можна на сайті 3АК ab3.army: ab3.army/vakansii
У Третьому армійському корпусі зв’язківець — це поважна посада, це представники дефіцитної професії, яких бережуть та цінують.
4 коментарі
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарівконцентрація статей про те, як класно і безпечно айтівцю в армії та мілтек, разом з пробними шарами в ТГ про те, що розглядається скасування бронювання, примушує думати, що щось буде. А конкретніше — п...ць.
Now you remember what the draftsman said
Nothing to do all day but stay in bed
skeptical_face.gif ніяких гарантій нема, плюс обстановка змінюється і якщо прорив, усі беруть зброю і працюють, і будуть посадку теж відбивати чи боронити. Особливо у штурмової бригаді. Дитина доєдналася до іншої не менш відомої бригади, але вже середній 300, бо русявий мідлстрайк це не жарт, і усі ці 20-40км від лбз якщо ви пріоритетна ціль — звʼязківець, оператор дронів, тощо, — це ніщо. Плюс постійні переміщення для вирішення питань, які є максимально небезпечними. Мені здається правда важливіша за галімий піар рівня фейсбука для жіночок за 50, це дійсно краще ніж як у30-ці сидіти по 5 місяців на позішках в напівоточені чи Скеля, куди привезе раптовий бусік, але не халява рівня охорони складу на хмельніччині
Вибачте, але це вирішуєте не ви, а Генштаб, міністр Оборони та Верховний Головнокомандувач
Ну лазити по опорах в кілзоні ворожих фпв — це доволі фахове завдання для зв’язківця. З таким і без штурмів адреналіну достатньо буде.