Привести друга в компанію: win-win чи кумівство?
Привіт, спільното!
Так вийшло, що на кількох роботах я працювала разом із близькими людьми: друзями або родичами. Попереджаючи жарти про кумівство — не те щоб кожен із нас влаштовувався, використовуючи свої стосунки. Швидше це було органічним продовженням професійного шляху, бо люди з мого оточення мають схожі скіли та інтереси, та працюють в одній сфері.
І це справді було win-win. Ми приходили у компанії, співпрацю з якими вже перевірив хтось із нас та мав позитивні враження. У свою чергу, компанії отримували потенційно надійних фахівців з кола людини, що вже зарекомендувала себе в команді. Ми не підводили, до речі 😅
Наприклад, в одне з видань я прийшла, коли там вже працював мій чоловік. А згодом до нас приєднався наш друг. Звісно, репутація кожного з нас якимось чином вплинула на працевлаштування наступного, але результатом співпраці були задоволені всі.
Трохи деталей
На новорічний корпоратив видання я прийшла із чоловіком як +1. Я і раніше спілкувалась із частиною команди, а цього разу познайомилась із керівницею. На той час я вже мала досвід роботи з текстами, але ніколи не працювала в журналістиці. Тому запропонувала безкоштовно стажуватись, поки редакція не побачить, чи здатна я закрити позицію, чи ні.
Виявилось, що редакторка дуже не проти оптимістичних трейні на кшталт мене, тож мою ініціативу прийняла. Мене драйвила ідея стати журналістом, тож я була надзвичайно наполегливою та завзятою. А вже за місяць мене працевлаштували.
Розумію, що це лише мій особистий досвід, а ситуації бувають різні. Але взагалі-то, eNPS є однією з важливих метрик привабливості роботодавця, а бажання співробітників рекомендувати компанію близьким — ознакою здорової культури.
Цікаво почути ваш досвід.
Чи доводилось вам приводити у свою компанію друга або родича? Цей досвід був позитивним? А на поточну роботу покликали б близьку людину?
54 коментарі
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарівПопався прикольний мем в тему)
Абсолютний win-win, вважаю що так і треба робити, звісно за умови що люди достойні. Усіх хороших людей які зі мною працювали я так чи інакше затягував.
Один знайомий керівник за собою на нову роботу перетягував майже весь відділ декілька раз. Цікаво як у нього проходили переговори з відділом кадрів :)
Напевно, вже у дверях питали — ви один чи з командою)
Був колега якого взяли просто так, за то шо його родичи допомогали з тендерами в держ.установах. но роботу свою робив нормально
Кумівство з щасливим закінченням)
Цілком позитивно ставлюсь:
На першу роботу покликав замість себе знайомий, це дало перший досвід.
На другу роботу покликав разом з собою знайомий, це дало старт кар’єри.
На третій, і вже основній роботі в Німеччині, головний архітектор проекту, яка виявилася киянкою, допомогла з роботою, проектами і просуванням.
Н***я сам не робив :)
Нє, ну ви ж працювали, це головне)
Якщо друг — не ШІ-архітект, то кумівство ;)
100%, чекаємо на часи, коли у компанію будуть приводити своїх ШІ-агентів)
Битва hr- ботів та ботів кандидатів — не за горами ;)
Голодні ігри: якщо бот-кандидат виявляється розумнішим, він займає місце ейчара-бота
Якщо hr-бот демпінгує ЗП гарного кандидата(ки), то сума демпінгу автоматично переходить з кармана hr-а в крипто-гаманець кандидатки (а якщо відмова по незрозумілим причинам, то вся ЗП хедхантера). Таким чином будується цифррва демократія. А не оце все бла-бла цифрова демократія без реальних дій!
А реальні ейчари та кандидати дивляться на це дійство та роблять ставки)
’Такая корова нужна самому ’ ) яка заробляє гроші
Що стосується родичів на роботі, то часто ними стають ), а саме одружуються. Робота — одне з найчастіших місць знайомств з подальшим розвитком стосунків. Інколи бувають сюжети нетривіальні. Наприклад, двоє поженилися, потім він зійшовся з іншою на цій-же роботі, розвівся з першою і одружився на другій. Якийсь період працювали втрьох(!), це було ще те кіно ). Друга пішла в декрет, якийсь період він працював з першою. На роботі перша, вдома друга, норм. Подібних прикладів немало )
Люблю такі серіали на роботі 🤪
Але нехай, головне, щоб не відображалося на команді
Было дело.
Когда-то устраивался работать в контору, а собес проводил мой же лид с предыдущего проекта ))) Притом что я не просил реферал, просто так совпало.
Было такое, что своих знакомых рефералил на проекты, если был уверен, что проект норм и что знакомые норм. Но в этом случае всегда просил других лидов помочь с собесами, чтоб обойти конфликт интересов.
В целом, считаю реферал вполне допустимой формой ускорения процесса найма за счёт приоретизации в пуле собесов у HR’а, особенно ща в эпоху AI, который по каким-то своим критериям отбирает тех, кому HR соизволит позвонить.
А у вас доволі значний досвід, і якраз демонструє різницю між рефералом та кумівством. А приведені вами у проєкти знайомі потім себе нормально показували у роботі?
Да, вполне.
Но надо учитывать фильтры: не все, кого я куда-либо рекомендовал, соглашалась на эти позиции. Не все, кто соглашалась попробовать — проходили собес.
Из тех, кто проходили фильтры — да, работали вполне успешно.
Можна сказати, що пощастило, що знайомі не підвели — нижче в коментарях про це жартували) Але це не «пощастило», у вас просто максимально здоровий підхід до цього питання
Тут дело не в «не подвели», а скорее в том, что я хорошо представляю технический уровень знакомых )
Т.е., если я знаю, что человек по техническому уровню не годится — я даже рекомендовать его не буду )
Я приводила в компанію двох знайомих з універу, трохи переживала, бо в мої обов’язки як раз входило навчання нових співробітників і ніколи не знаєш яка людина в роботі, буває всяке)
Але все склалось норм, вони далі працювали довгий час там. Хоча от реферальний бонус я так і не отримала, бо сама пішла з тієї компанії до того, як вони пройшли випробувальний :)
В продовження , ще дам реальних кейсів для наступного топіку:
1. Чи ок переходити з колегами(тіммейтами) з однієї компанії до іншої?
2. Чи ок переходити всією командою до клієнта ?
Це метод конкуренції який зветься кадровою атакою. Найвідомішими жертавами стали : Farchild Semiconductor, Borland та Netscape. Це в принципі в Каліфорнії на рівні закону підтримується задля захисту економічної конкуренції.
Дивлячись як, якщо кинули — знаю одних таких їх самих клієнт теж потім кинув, а ще пресонула податкова бо попереднього власника образили. Є пара контор як я в курсі коли порішали із відступними і розійшлись по доброму, навіть товаришують після того і дружать компаніями. Там при чому були якісь дрібні розмовини, одні не хотіли Java у себе і тільки C#/.NET та розійшлись. Інщі не хотіли працювати на Південно-Корейського замовника, та відпустили із обладнанням серверами, людьми і т.д. тільки в інший офіс виїхали. При чому вийшло так що відпочкування ще і поглинуло майже усіх із оригінальної контори, бо там пішли погано справи, а корейці платили за якусь embedded розробку.
О, а розкажіть ці історії в своїх топіках)
Приводиш друга (родича ) в компанію — а він такий -’а що тут треба працювати ?’
Непоганий твіст 😅
Непотизм і кронізм є всюди і завжди, питання лише в його рівнях і як він проявляється. Фаворитизм як такий вважається формою корупції.
Про eNPS — це інше, це про внутрішній маркетинг, з якого як відомо починається будь який зовнішній. Як відомо персонал компанії відноситься до клієнтів так само як власники бізнесу і керівництво відноситься до них самих. Це показник який вімірють в опитуваннях, а не банально купляють грошима за допомогою реферальних компаній, за допомогою реферальних компаній породжують у себе фаворитизм за свої же грощі.
якщо те, що це мій друг, додало йому балів в процесі відбору, і це призвело до того, що його взяли на роботу — це кумівство. В іншому випадку — рекомендація.
Це називається «реферальна програма», й, так, я приводив знайомих за реферальною програмою в компанії й отримував за це бонуси.
В тому, що методи мережевого маркетингу стали застосовувати на ринку праці — нічого доброго нема. Існують числені наукові досліди з того, що реферальні компанії проджують фоворітичну корупцію в різних її проявах : кронізм, непотизм та землячество. Проводилось : IZA World if Labor, Favoritism & Justice серія наукових публікацій в журналі MDPI, та комлексне дослілдження мереж MLM в праці ReaseachGate.
Насправді це усе реакція соціуму на більш глибинні економічні процесси які відбуваються, як і головну причину тормозу зросту виробничості праці — монополію. Коли нерівнісь в суспільстві 1 до 500 і вище, породжена винекненням монополій це породжує цінові дефіцити на рівні 1 піраміди Маслоу, при чому при загальній наявності ресурсів вони концентруються у надбагатих, і усі працюючі починають позаринкові методи конкуренції — тобто корупцію в усіх її проявах.
Реферальна програма — в першу чергу про привести класного фахівця, а привести друга — традиційно сприймається в суспільстві кумівством. Але питання дійсно переходить у площину рефералів, коли друг виявляється класним фахівцем.
Взагалі, я мало знаю конкретики про такі програми. Як це відбувається? І який розмір бонуса — певний відсоток від зарплати, чи просто якась фіксована сума?
Візьміть, наприклад, першу компанію з Top-50, EPAM, наберіть EPAM referral program, й подивитесь це безпосередньо на їх сайті, а не в переказі.
Та цікаво ж було про ваш досвід послухати, але дяка, я подивилась
Ну і ким треба бути, щоби самому собі привести конкурента ? Ну може для розбудови світлого майбутнього, будівництва Байкал-Амурської магістралі в Тайзі або тих із ким підеш в розвідку або гори і маєш бути впевненим в морально вольових якостях. Раптом, що з 1992 такі звуться на ідіше — лох, тобто дірка чи пусте місце в перекладі.
Капіталістичний світ він м’яко кажучи влаштований абсолютно по іншому, на принципах персональної жадоби тобто комерційного інтересу і рангової майнової конкуренції в суспільстві де буквально Ілану Маску або Ринату Ахметову усе і усі права, а трактористу чи сталевару нічого і виключно обов’язки і повинності.
Тому така система веде лише до кругової поруки, кругів лояльності і т.д. — чисто за принципом італійської мафії.
а не може бути одночасно він він та кумовство?
якщо не подобається слово кумовство — називайте це нетворкінг
Звісно, може, саме такий випадок я і описала у топіку)
Це називається реферал.
Якщо друг чи «друг» проходить той самий процес відбору і нема конфлікту інтересів — то компанія вам ще й заплатить.
Якщо платять, тобто матеріально заоохочують — то це вже виникає пряма матеріальна зацікавленість
Насправді не варто через це перейматися — воно саморегулюється.
Наукові данні кажуть що — це є ппоблемою. От прямо зараз в американскому BigTech — індійске землячество виникло. І що більш цікаво, індійці самі почали власні дискримінації, переважно брахмани та кштарії не пускають в компанії або не дають ходу представникам нізших варн які отрмали ІТ освіту під підтримкою уряду Індії по боротьбі із кастовою дискримінацією. Інших іноземнців та навіть білих американців дискримінують.
Процеси більш цікаві.
З тим, з чим стикався я.
Індійськи фахівці сплачують частину від зп HR-у за те, що не зареджектила резюме і ліду за те, що не звільнює.
Це досягло значних масштабів.
Співробітники з ЄС, або США, або з інших країн на таке не погоджуються, а з Індії та Пакистану — на ізі.
Поки є лише відомий скандал у 2023 році в індійському офісі TCS де справді було звинувачення в отриманню хабарів від кадрових агентств за пріоритетне працевлаштування їхніх кандидатів. Але DOL звіт Міністерства праці США каже, що ніби реально мають місце схеми через треті компанії бодішопи, де кандидат платить офіційно за консультації по найму. Чи має місце там реальна корупція, тобто відкати HR та наймаючи менеджерам від вже бодішопів не доведено, або доки не доведено. Та MAGA усе-таки кричать, що існує така штука як «податок за не звільнення» і вимагають скоротити першопричину виникнення — візу H-1B, яка призвела до чисельних маніпуляцій та зарплатного демпінгу від «ІТ рабів».
Не кумівство та корупція, а лобізм і нетворкінг, сінк ебаут іт
Хмм, так звучить набагато краще)
Newspeak, воно же Doubletalk — він же Новояз, Джорж Орвел 1984.
«Війна — це мир. Свобода — це рабство. Невігластво — це сила».
Конкретно були досліди Амоса Тверські та Деніела Канемана із Framing Effect, де те, як подана інформація, впливає на прийняття рішень більше, ніж сама інформація. Конкретно було доведено статистично, що коли людям кажуть, що оперативне втручання має «90% виживання», вони погоджуються на нього частіше, ніж коли кажуть, що існує «10% ризик смерті». Дослідження в галузі психолінгвістики показують, що мозок реагує на «табуйовані» або «страшні» слова підвищенням активності мигдалеподібного тіла (амигдали) і викидує менше кортизолу.
стосуються посадових осіб у держорганах. У приватних конторах так, як ви ї сказали. Я так в IT зайшов, через брата, чкий там вже був.
Це часта практика, навіть існують реферальні програми і бонуси. Окрім друзів бачив як в різних компаніях працюють брати або чоловік і дружина в суміжних підрозділах
А в компаніях, де ви працювали, були реферальні програми?
За кордоном кумівство не лише розповсюджене, а і навіть вітається. Але людина повноцінно проходить усі 5 етапів співбесід.
Поки не зустрічав такого, щоб людину просто так взяли без усіх обовʼязкових етапів. Ні у нас, ні за кордоном
Ну до речі, так. У всіх випадках я виходила на компанію самостійно, без залучення моїх близьких, хоча ніколи не приховувала свій зв’язок. І всі співбесіди проходила у якості звичайного кандидата, а не чиєїсь подруги-дружини
Мене двічі приводили на роботу друзі) З подругою колись працювали в одному виданні в одному відділі. Мінус тільки один — не могли одночасно піти у відпустку 🤭
О, у нас була подібна ситуація, але ми якось викручувались)