Huawei: Ціна походження

Ваш фінансовий директор проводить 1000 днів під арештом в Канаді. На вас накладено санкції США. Ви не маєте жодної довіри демократичних країн світу. Тотальний обвал продажів. Ви в центрі геополітичного конфлікту двох наддержав.

Водночас, ви є одним з лідерів в таких конкурентних галузях, як мобільні телефони та комунікаційні мережі. Реєструєте більше за всіх нових патентів. Велика Британія, Канада та Австралія планували доручити вам встановлення 5G мереж. Продаж ваших телефонів переважає Apple.

Ви — компанія Huawei.
І ваш шлях до успіху і проблем тісно повʼязаний з країною походження — Китаєм.

Створена на фоні складних політичних умов минулого століття (громадянська війна, голод, Культурна революція) у 1987 році в Шеньжені, компанія починає свій шлях з виготовлення телефонних перемикачів.

Huawei одразу виділяється своїм агресивним підходом до маркетингу, буквально переслідуючи своїх потенційних клієнтів та називаючи свою команду з продажів «зграєю вовків». І жорстким графіком роботи, де працівники тримають матраци біля робочих місць та трапляються смерті від понаднормової праці.

Користуючись відданістю працівників спільній справі, Huawei нерідко міняє штат компанії та ролі всередині, понижуючи топ-керівників до простіших посад.

Від з нахабного плагіату Заходу, компанія переходить до власних розробок мережевого обладнання, швидко завойовуючи нові ринки своєю інноваційністю та дешевизною.

Унаслідок цього, Huawei допомагає Китаю подолати технологічну відсталість (до 2009 року більшість країни все ще користувалась 2G) та показати світові свої технології (для Олімпійських Ігор 2008 Huawei був відповідальний за звʼязок на горі Еверест).

А далі і взагалі починає домінувати над конкурентами, як це трапилось із 5G та мобільними телефонами.

Водночас ці ж технології використовувались для відстеження нацменшин, продавались Ірану, Іраку, Північній Кореї та іншим диктаторлендам. І на додачу компартія Китаю має право вето на призначення CEO Huawei.

Головне питання, яке постає: зародись Huawei в демократичному місці, наприклад на острові Тайвань, чи досягла б вона ще більшого і чи була б в елітному клубі техногігантів: Apple, Meta, Google, Amazon?

Можливо, тоді довіра світу була б колосальною і ніхто не вставляв палиці в колеса санкціями. А можливо, без підтримки та жорсткої руки компартії Huawei ніколи б не досяг таких масштабів.

Я більше схиляюсь до першого варіанту, адже історія Huawei схожа на історію TSMC.

TSMC (Taiwan Semiconductor Manufacturing Company) — це найбільша у світі фабрика з виробництва чипів. Вони виготовляють чипи для інших компаній, зокрема для Apple, Nvidia та Qualcomm.

Умовна Apple може зробити дизайн своїх ультраефективних чипів серії M, втім без TSMC вона не здатна їх втілити у життя.

Ця компанія також навчилась шляхом копіювання та запозичення досвіду, зокрема в Intel. І також в результаті випередила своїх вчителів, що зробило і компанію, і острів, на якому вона розташована, критично важливим місцем для світової економіки. І це без компартії за спиною.

На відміну від TSMC, Huawei вже показала всім, що вміє не тільки протистояти «чорним лебедям», створивши власну операційну систему для телефонів та магазин додатків після обмеження доступу до Google Play. А також прогресує під тиском і за ринкових змін.

Підтвердженням цього є нещодавнє оновлення DeepSeek V4 — ще одної китайської компанії-феномену, що попри обмеження, змушує лідерів в гонці ШІ хапатись за голови.

Так, результати DeepSeek-V4-Pro-Max наближаються до топових пропрієтарних рішень (GPT-5, Gemini 3.1 Pro, Claude Sonnet 4.5).
І це тренувалось на чіпах Huawei Ascend.

Це показує, що, попри санкції та зовнішній тиск, Huawei виступає альтернативою чипам Nvidia — найдорожчої компанії в світі, яка є клієнтом TSMC.

Тож і Huawei, і TSMC, є зіставними лідерами технологічного прогресу. Втім їх місця започаткування кардинально вплинули на подальшу долю обох.

За продуктами від TSMC стоять в черзі найбагатші компанії демократичного світу. І вони асоціюються з прогресом та новітністю.

Продукти Huawei ці самі компанії, та їх країни, обходять десятою дорогою. І вони асоціюються зі шпигунством та порушенням прав людини.

Це найдорожча ціна, яку Huawei заплатила за свою батьківщину — не санкції, а довіра, яку вже не відновити.

Текст натхнений книгами «House of Huawei» Еви Доу та «Chip war» Кріса Міллера.

Мій основний ресурс — це Telegram-канал. Підписуйтесь аби не пропустити нові пости!

Також на DOU є й інші мої дописи.