Проактивність та чому існують проблеми які ніхто не вирішує

Я хочу обговорити тему, яка повторювалася майже в кожній компанії та команді, де я працював. Це ситуація, коли існує проблема, про яку всі знають, але яку ніхто не вирішує.

Спілкуючись зі стейкхолдерами, часто можна почути:
«Хіба це не Джон має цим займатися?»
«Я думав, Джон уже над цим працює.»
«Я взагалі не розумію, чому його досі тримають — він нічого не зробив.»

І є той самий «Джон» — менеджер або лід середнього рівня, який працює в компанії вже кілька років. Він навіть знає про проблему. Можливо, колись згадував про неї зі своїм менеджером. Але далі нічого не відбулося: не було чіткого делегування, не було домовленості, що саме ВІН має це «заовнити».

У чому проблема

Ключова причина — відсутність узгоджених очікувань.

Менеджмент часто очікує, що ініціативу проявлять підлеглі.
Підлеглі ж, у свою чергу, чекають чіткого сигналу або прямого делегування.

Так і виникає «сіра зона», де задача є, але відповідального — немає. Потім пробема відходить на другий план або взагалі забувається. Особливо притаманно для менеджерів, які ведуть свої one-on-one хаотично і не роблять нотатків.

І звичайно, тут як відповідальність так і провила може бути з обох сторін:

• Ініціативні люди можуть уточнити або самі взяти задачу.
• Хороший менеджер може підсвітити проблему і запропонувати комусь її взяти.

Але реальність така, що:

• не всі хочуть брати на себе додатковий клопіт;
• не всі менеджери вважають за потрібне проговорювати подібні речі явно.

Чому це важливо для виконавців

Як би це не звучало, але в таких ситуаціях найбільше можливостей саме у виконавців.

Взяти ініціативу, почати рух навколо проблеми, зібрати людей, структурувати інформацію, запустити обговорення — це і є той рівень проактивності, який менеджери помічають.

І що найважливіше — такі активності завжди помітні.

На one-on-one я часто чув:
«Я знаю про цю проблему. Але мене ніхто не просив цим зайнятися, тому я не ліз.»

Це дуже типова ситуація.

Люди чекають формального делегування. Але на практиці, якщо задача вже делегована, то половина роботи вже зроблена:

• проблему визначили,
• підхід більш-менш зрозумілий,
• відповідального призначили.

Тобто найскладніша частина вже позаду.

Якщо ви бачите проблему — беріть її в роботу.

Підніміть її зі своїм менеджером.
Опишіть, як ви її розумієте.
Запропонуйте варіант рішення.
Зробіть цю першу половину роботи. Ваш менеджер буде значно вище оцінювати людину як не просто приходить із проблемою, але яка вже зробила свій аналіз та пропонує варіанти вирішення.

Далі можливі два варіанти:

• або це не ваша зона відповідальності — і ви швидко це проясните;
• або це стане можливістю проявити себе

У будь-якому випадку, проактивність майже завжди працює вам у плюс.

Для менеджера

В свою чергу менеджерові важливо перетворювати проблеми озвучені людьми на виклики. Підштовхувати людей до пошуку вирішення та активних дій. Таким чином можна відрізняти людей, які прийшли просто «пожалітися» від тих хто бачить проблему і просто хоче, щоб її не стало.

Досить невелика частина людей буде ефективно справлятися із проблемами без правильного залучення менеджера. Від практичних порад (які будуть опиратися на життєвий досвід чи досвід в цій компанії) до того щоб просто заставити потрібних людей з іншої команди взяти та зробити щось.