«Це не для мене!» та у що ще я не вірила, коли йшла в ІТ

💡 Усі статті, обговорення, новини для початківців — в одному місці. Приєднуйтесь до Junior спільноти!

Мене звати Марина, і зараз я працюю графічною дизайнеркою на фрилансі. І звичайно, у ці буремні часи мій шлях в ІТ точно не назвати прямим й швидким. Можливо тому, і хочеться в тому числі зафіксувати і цей етап тут і зараз. Щоб і собі згодом не забувати де була — куди прийшла і за щастя буде — якщо для когось подібна історія також буде у нагоді. Бо вірю, що багато речей не даремно зустрічають і далеко не випадково) Тому раптом )

Отож, занесло мене в ІТ не одразу і відверто був прям серйозний випадок, який уж точно поставив питання ребром. Але все по порядку.

До дизайну я встигла спробувати себе в різних професіях: працювала флористкою, фотостилісткою, аніматором, а також у соціальній сфері. У якийсь період навіть створювала прикраси з епоксидної смоли. Усе це виглядає як різні напрями, але насправді їх об’єднує одне — постійний потяг до творчості і роботи з людьми.

Особливо сильно на мене вплинула робота в соціальній сфері. Вона дуже прокачала мої навички комунікації: я навчилася слухати, розуміти, бути включеною в складні ситуації. І зараз ці навички допомагають мені в роботі з клієнтами. Але саме там стався випадок гендерно зумовленого насильства саме в колективі, після якого я зрозуміла: я більше не хочу залишатися в такому середовищі.

Для мене було важливо відстояти себе, захистити свої кордони і розірвати ці робочі відносини. І не бай бог, якщо ви у подібних ситуаціях. Будь ласка, теж не терпіть. Не знецінюйте себе. Повірте, ви точно справитесь і точно перейдете на кращий етап, якщо просто дозволите знати свої кордони.

Вже після цього прийшло чітке розуміння, що я хочу працювати інакше, без прив’язки до керівництва, у більш безпечному форматі. Саме тоді я усвідомила, що мені підходить фриланс.

Після цього я певний час працювала аніматором — це був мій підробіток і водночас перехідний етап. Загалом я вдячна за цей шлях становлення, навіть якщо він виглядає нелінійним. Кожен із цих досвідів дав мені щось важливе.

Мене з дитинства тягнуло до креативу: я писала вірші, любила щось вигадувати, створювати. Але довго не сприймала це як можливу професію. Коли я почала думати про дизайн, мене зупиняло переконання, що для цього потрібно вміти добре малювати — причому на професійному рівні. І мені здавалося, що це не про мене.

Попри це, я вирішила спробувати.

Ще один бар’єр: повірити не лише в себе, а в ті можливості, які підкидує доля. Погодьтесь, часто ж ми бачимо якісь акції/оголошення про безкоштовні програми тощо. І моє ставлення до грантів було теж із історії — «більше питань ніж відповідей». Довгий час я думала, що це щось непрозоре або навіть пов’язане з відмиванням коштів, тому не сприймала їх серйозно. Але все ж подала заявку на грант безкоштовного навчання, яке оголосила Hillel IT School.

Я написала мотиваційний лист максимально щиро. Я уявляла, що стою перед журі і просто розповідаю свою історію. У підсумку я стала фіналісткою, і це повністю змінило моє уявлення: я побачила, що такі можливості можуть бути чесними і реальними.

Навчання мені дуже сподобалося з перших кроків. Я отримувала швидкий фідбек і від технічної підтримки, і від викладача. Наприклад, мені навіть допомогли встановити Photoshop — їхня підтримка підключилася віддалено до мого комп’ютера і все налаштувала. Чесно зізнаюсь, мені було навіть ніяково і страшно здатись «смішною чи незрозумілою», але всі ці питання розвіялись одразу під час спілкування з менеджерами. Вони спокійно та чітко допомогли. Це дозволило одразу включитися в процес, без зайвого стресу на старті.

Сам курс був наповнений практикою. У мене було структуроване навчання і чіткий план на кожен день, що допомагало тримати темп і не відставати. Уже після завершення курсу в мене були перші роботи на Behance і розуміння, як рухатися далі.

Далі я почала самостійно шукати можливості для практики. Наприклад, за власною ініціативою запропонувала зробити логотип для тренувального залу, де займаюся. Тренерка з радістю його прийняла і планує використовувати в залі. Для мене це був важливий крок — не чекати ідеальних умов, а діяти.

Зараз я вже націлена на перші комерційні проєкти і розвиваюся у фрилансі. Я не скажу, що це легкий шлях або що в мене завжди є мотивація. Але я точно знаю, чому я тут і через що я пройшла, щоб сюди потрапити.

Я все ще в процесі. Але для мене цей шлях чесний. І якщо є щось, що я зрозуміла — це те, що починати з нуля нормально. Іноді це єдиний спосіб опинитися там, де тобі справді добре.