Тривалість життя айтівця

Скільки живуть айтівці? Наскільки якісне і повне це життя? Професія айтівця позитивно чи негативно впливає на термін, відведений на цій планеті? І найголовніше питання: чи бувають айтівці довгожителями? Про це все хочу поговорити з вами у цій публікації.

Чому мене це турбує?

Річ у тім, що я походжу з родини, де люди живуть по сто років і більше. Також я ентузіастка дослідження роду. Я письменниця, і про свій рід пишу книжки. Під час роботи над ними, я поринула в чудовий і до того незвіданий мною світ генеалогії, і провела чимало часу, читаючи метричні книги, опитуючи всіх, хто колись знав моїх пращурів. Я заглибилася в історичні події та культурні аспекти життя. Одну з гілок змогли відновити до 1736 року. Тож виходить, що я, нехай далеко не все, але доволі багато знаю про те, «чиїх я буду».

Коли я була маленькою, мені здавалося абсолютно звичайною справою, коли хтось живе до ста і більше років. Тепер же, коли я виросла, я дізналася — на свій подив — що це велика рідкість. Як ви вже могли зрозуміти, я дуже допитлива. Тож тепер мене турбує питання: що саме дозволило моїм рідним прожити так довго? До речі, не тільки довго, але ще й повноцінно, активно. Наприклад, моя прабаба танцювала на своєму столітньому ювілеї. І мене вчили, що «Так треба жити!».

Вплив професії

Я шукала відповідь на питання «Чому вони прожили так довго?» і знайшла кілька чинників. Із них найголовнішим мені зараз видається спосіб мислення. Про особливості мислення детальніше розповідала тут. Втім, звичайно, мають значення й інші фактори: спосіб життя, генетика, екологія тощо. Також, на мою думку, професія відіграє значну роль у цьому аспекті.

Що я не змогла дослідити, так це те, як робота в айті впливає на тривалість життя.

Коли жили мої пращури, у них не було опції працювати в ІТ. Тож поділюся своїми міркуваннями нижче — і запрошую вас до діалогу.

Генетика

До речі, про генетику: якщо що, не всі їхні найближчі родичі прожили довго. Я готова погодитись, що генетика і «природній відбір» можуть мати вагу, втім я не думаю, що справа лише в цьому.

Фізичне навантаження

Довгожителі у моїй родині працювали переважно фізично. Це багато сільськогосподарської роботи зокрема. З мінусів — це тяжка робота, пов’язана з постійними травмами, втім не обов’язково серйозними. Треба піднімати важке, виконувати багато м’язової роботи. Часто м’язи навантажуються нерівномірно, наприклад, тільки права нога під час перекопування городу. Можна впасти з черешні. Часто працювати треба у незручній позі, зігнувшись або навпочіпках. Це часто робота під сонцем із сонячними опіками. Крему від засмаги на їхній вік не випало. Також це робота на вулиці у холодну пору. Це брудна робота, особливо та її частина, яка пов’язана з тваринництвом.

Як бачимо, багато мінусів, яких в айті немає або майже немає.

З плюсів фізичного навантаження — це як спортзал, тільки краще. Свіже повітря. Стійкість до всього, яка постійно здобувається і напрацьовується. Постійне сенсорне навантаження. Відчуття справжності й потрібності того, що ти робиш. Можливість бачити свій результат.

Наскільки я знаю, робота в айті таких переваг часто позбавлена.

Якщо подивитися на всі мінуси і плюси фізичної роботи у комплексі: чи айтівці мають перевагу над моїми довгожителями? Чи мої довгожителі мають перевагу?

Інтелектуальне навантаження

Так, усі знають, що робота в айті — це робота насамперед для мозку. Кажуть, це найбільш енергозатратний орган людського тіла. Втім у моїх довгожителів було інтелектуальне навантаження іншого характеру.

Наприклад, дід мій був кар’єристом. Дуже багато і постійно вчився, опановував нові професії. Працював керівником на заводі. У позаробочий час — постійно з книжкою.

Моя прабаба не вміла читати і писати, але вона була дуже винахідливою в плані виживання. Придумувала, як би так з нічого зробити щось. Як прогодувати дітей, як викрутитися. Як вижити. Постійно вигадувала казки для дітей. Це теж велике інтелектуальне навантаження.

Ви можете зараз сказати, що робота в айті пов’язана зі стресами, напруженням, відчуттям невизначеності та непередбачуваності, і це теж навантаження для нервової системи. Але люди, які працювали в сільському господарстві, теж постійно стресували. Це так і лишилося: не зійшли помідори, померли поросята, лисиця вкрала гуся. Заморозки. Посуха. Неврожай.

Що легше придумати? Рішення для коду чи промоції застосунку? Чи як би так зробити, щоб корова все ж не помрела? Як вмовити пшеницю рости? А абрикоси не боятися заморозків?

І взагалі: інтелектуальне навантаження — це постійне тренування для мозку, і це добре для тривалості життя? Чи навпаки, воно виснажує і це погано?

Чи дає інтелектуальне навантаження айтівців перевагу у плані довголіття?

Умови життя

У моїх рідних довгожителів комфорт довго був відсутнім. Прати — в ополонці, стоячи босоніж на льоду. Ніякої доставки їжі, ніяких їдалень, ресторанів. Ніякого кондиціонера й ортопедичної подушки. Втім вони змогли прожити понад сто років. Чи зможемо ми?

Щоправда, у їхньому житті не було так багато всього, що стосується електромагнітних полів від електроніки, випромінювання від екранів тощо. Я в цьому не розбираюся, але, можливо, розбираєтеся ви. Підкажіть, як думаєте, комфортність сучасного життя — принаймні коли говоримо про цивільне життя айтівців — це плюс чи мінус для довголіття? А випромінювання і поля і все таке інше? Чи все це вкорочує нам вік? Чи, навпаки, позитивний ефект від сучасної техніки допоможе нам прожити довше?

Ділова активність

Також я вважаю той факт, що мої рідні до останнього старалися вести максимально активний спосіб життя і постійно бути зайнятими, одним з їхніх ключів до довголіття. Коли я думаю про те, що в мені тече їхня кров, і що раптом так станеться, що я проживу довго, то що я робитиму? Не в кожній сфері можна працювати на схилі літ. Ці думки стали однією з причин, чому я почала писати книжки. Тому що книжки можна писати завжди. Майже завжди. І з часом набувається більше досвіду, тож тексти з віком мали б ставати кращими і кращими. Сидіти собі у віці 90+ років і писати книжки — мені це здається непоганим варіантом розвитку подій.

А як щодо айті? Як думаєте, чи ви б могли писати код чи розподіляти таски у віці 80+? Або 90+? Чи ви чули про такі випадки? Навіть спитаю інакше: чи ви у такому поважному віці хотіли б все ж працювати в айті?

Висновки

То яких висновків ми з вами дійдемо?

Які шанси в айтівців прожити довго? Чи сучасні айтівці стануть поколінням довгожителів — чи радше навпаки?

Як довго можна працювати в айті? І чи хочуть айтівці довголіття?

Що скажете, товариство?

👍ПодобаєтьсяСподобалось5
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Ctrl + Enter
Ctrl + Enter

Сидіння щоденно 7-10 годин за столом чи на дивані — це точно не про здоровий спосіб життя, а відповідно на довгий вік не розраховую. Та й тривалість життя сама по собі — це питання ні про що. Тобто якщо не зважати на його якість.

Йдеться про довге і наповнене життя

Кому не вистачає інтелектуального навантаження... займіться якимось ділом... придумайте, щоб ця війна нарешті закінчилася

Скільки живуть айтівці?

Вони будуть жити вічно у рядках написаного ними коду.

Це треба бути кимось типу : Деніса Річі, Кена Томпсона, Брайна Кернігана, Бйорна Страуструпа, або Джеймса Гослінга та Джошуа Блоха. Це при тому, що в коді живуть вже тільки їх ідеї, а усе багато разів з нуля переписано кимось типу Річардом Столменом із GCC Лінуса Торвальдса із Linux.
А так код написаний скажімо для іграшки Тамагочі чи КПК Palm або смартфонів Nokia Symbian — це про забуття.
Так само де подівся той же код написаний для CP/M, чи навіть всюдисущій Basic інтерпритатор з якого написали зокрема Білл Гейтц та Пол Ален ? Зараз якось Python на його місці, тоді думали, що пишуть код на виконати задачу від одного разу до пару років по користатись бо через закон Мура, за пару років це усе вже буде не актуально. Те що це не так і документувати треба, це вже не вони з’ясували, а ІТ археологи які це вимушені були це сапортити на роботі в наймі і мільярдерами не стали.

В цілому, все це такі самі сурогати безсмертя, як і інші жанри мистецтва або «продовження роду». Але в контексті сайдлоудингу (збереження максимуму інформації про людину для підвищення шансів на повернення до життя в майбутньому) або забезпечення довготривалості інформації самої по собі як культурної, історичної, технологічної тощо цінності, тут багато ще є над чим працювати — можна згадати код програми «Аполло», зокрема.

Тема актуальна, але де ж основне — перспективи подовження життя за допомогою технологій і що для цього робити вже зараз?

У 1999 я усвідомив, що десь протягом 21 століття розвиток біотехнологій під впливом цих самих ІТ дасть змогу суттєво подовжити життя і дожити до ще більш радикальних технологій 22 століття. Прикинув — у 2100 мені буде всього лише 118, це навіть не поточний рекорд, і цілком можливо дожити. На той момент, у 18, це не спонукало до якихось практичних дій, окрім як просто в ІТ, але мислити почав у масштабі 100+річної продуктивності з постійним навчанням, онлайн-освітою, нелінійною мультикар’єрою і т. ін.

Зараз 2026, ШІ перевершив очікування більшості, і подовження життя з футуристичної ідеї перетворюється на індустрію. І для конкретної людини постає питання, як долучитися до цієї індустрії на практиці, щоб швидше отримати доступний результат і взагалі вчасно дізнатися про його існування. Можна, звісно, пасивно чекати сингулярності з AGI, який «все порішає», або намагатиться довести, чому цього начебто не буде, але це не раціонально. Поступ рухається діями.

Які сьогодні є реальні можливості?

Докладніше про це може розповісти ChatGPT або будь-який інший мейнстрімний ШІ, якщо йому поставити відповідні запитання. Мій тейк — нагадати, щоб їх взагалі ставити:

— Які зараз є науково обґрунтовані можливості подовжити собі життя, сповільнити старіння, збільшити продуктивність?
(Відповіддю наразі буде ймовірно той самий ЗСЖ з елементами наукового біохакінгу, як-от обмеження калорій; водночас ШІ може порадити деякі ресурси, за якими варто стежити.)

— Як долучитися до індустрії довголіття професійно, якщо я ІТ-фахівець із такими-то скілами...?Які вчити мови, фреймворки, курси з біології та біоінформатики, ще що? Де брати біодані і що з ними робити? і т. д.

— Як можна інвестувати в боротьбу зі старінням, якщо я маю $NNN?

— Як змінилася індустрія довголіття за останні роки, як зростала її капіталізація тощо? Які перспективи її розвитку надалі з урахуванням ШІ?

— Як революція довголіття допоможе Україні?
Варто нагадати, що Україна — батьківщина біогеронтології як науки (від Мечникова), що ми зараз в антилідерах демографії, але водночас це й величезна мотивація розвивати цей напрямок як стратегічний, формуючи «долину довголіття» в масштабах Східної Європи та інших країн на базі наявних ІТ-талантів і наукової бази. Від фундаментальної науки і біоШІ-стартапів до соціальної політики для забезпечення масової доступності готових розробок. Фундаментальна база охоплює не тільки антистаріння, а й регенеративну, репродуктивну галузь, радіологію ще від Чорнобиля і багато чого ще, що можна і треба перетворювати на драйвери капіталізації та стратегічної безпеки, як зараз базові ІТ та мілтех.

Отож думаймо і працюймо в цьому напрямку. І забудьмо про пенсію. Її заледве вистачить на тих, хто її справді потребуватиме за станом здоров’я. Нам своє робить.

Що роблю особисто я — наразі не дуже багато. У 2013 просував перший краудфандинг у галузі («I am a little mouse and I want to live longer»), потім перекладав його результати, готував деякі звіти, контриб’ютив в опенсорсний проєкт персональної геноміки (Just-DNA-Seq) і виграв бізнес-конкурс з його відгалуженням (це командний проєкт, я його переважно документував і презентував), наразі більше вчу матчастину, вайбкоджу та іноді занурююся в код колег, дебажу тощо, на дозвіллі іноді генерую тематичну музику (це вже офтоп, але реально досі навіть наукової фантастики на цю тему бракує).

Практична мета — перетворити це все з «хобі» на основну діяльність і джерело доходу. Стратегічно — щоб таких людей було значно більше. ШІ їх не замінить, а експоненційно підсилить. Більше стартапів, більше біохакерів, більше опенсорсу, більше науки, більше здоров’я і зрештою більше життя. І тоді кодингом у 80 чи 90 нікого не здивуєш. Ну, хіба що він сам перетвориться на рідкісне ретро-хобі:)

є думка, що наразі потрібно протягнути 10 років, а потім будуть технології що дозволятимуть міняти органи подібно деталям в москвичі

Ні, без шансів. І близько ні, там проблем зі з’єднаннями судин мільйон, і взагалі невідомо, що робити з цим.

Так колись казали про ШІ і багато чого ще)
тільки я про те, щоб не чекати 10 років (бо це може бути і 20 і скільки завгодно, якщо цим не займатися), а прискорювати це на практиці

Ні, не казали. Прискорюй-не прискорюй, це те, що гарантовано блокує і блокуватиме всі спроби радикального збільшення життя. Але пробуйте, хто ж людині завадить?

Чим «гарантовано»? Людство досі толком цим і не займалося навіть у межах тих можливостей, які були в першій чверті 21 ст. (від секвенування геному до ШІ), хоча за цей час можна було багато чого зробити. А не зробили саме через такі от упередження. Порівняйте, скільки грошей іде на це і скільки на пошук різних способів вбивати людей або на тупі розваги.

є думка, що наразі потрібно протягнути 10 років, а потім будуть технології що дозволятимуть міняти органи подібно деталям в москвичі

органи поміняють, фейс зроблять хірурги і буде щось типа зомбі, бо мозок старіє і там деменція, Альцгеймера і все таке

Про наслідки можливі не подумать
Один лиш тільки раз — і вже крадеться
П*здєц з своєю усмішкою хижой,
Прастуда, гємарой, чіряк на ср*ці,
Запльована підлога, лікарі,
Від шприця гєматома і могила!
На ній брудна Афєлія вонюча
Та купка маргаріток, а під нею
Лежить той фраєр, що любив купатись.
Такіє варіанти ї*ав я в рот і в носа!

Зараз 2026, ШІ перевершив очікування більшості

більшість це недалекі люди з невисоким IQ EQ, колись називались «охлос»

Більшість навіть в ІТ не повірила б у це ще в середині 2010-х.

Колись — для початку треба було не бути зїденим печерним левом чи медведем, або вовками та не затоптантим мамонтами, також не померти від хвороб — що спіткало 8 із 10 народжених дітей. Зараз загрози делщо інші — каби із шахедами, чи бусік а рошей нема і в штурма на посадку, але статистично най небезніше місце — перехід дороги.
Так само актульна різна зараза і в мілліони разів більша, концентрація канцирогенів в повітрі. Жити десь в примісці подалі від трасс та вихлопних газів і десь в Кривому Розі чи Алеї Раку в Луізіані статистично дуже велика різниця.

У скандинавських столицях смертність від ДТП звели буквально до нуля. Питання пріоритетів.
Якщо усунути старіння, середня тривалість життя становитиме орієнтовно 5-10 тис. років.
Якщо повністю усунути всі онкологічні захворювання, вона зросте від сили років на 3.
Звісно, з усім цим теж потрібно боротися (а онкологія — це фактично частина того самого старіння на фундаментальному рівні, тому тут немає дилеми «або-або»).
До речі, історія боротьби з раком і СНІДом теж починалася зі схожих упереджень — дослідження «невиліковних» захворювань у колективній свідомості видавалися чимось малоефективним і не вартим пріоритетної уваги. А ще раніше так ставилися до смертності під час пологів і в перші роки життя. Зараз упередження зберігаються щодо віку (ейджизм). Людина 90+ суто хронологічно сприймається як такий дрімучий старець, який «пожив уже» і начебто має йти в /dev/null, щоб «не заважати молодим». Це тому що ми інших прикладів не знаємо — а найбільше паскудство, що навіть у своїй уяві малюємо безсмертних або наддовгожителів переважно негативно, як вампірів тощо. Хоча насправді це має бути новий рівень розвитку людини, як від первісної до сучасної або типу того.

Коючова причина епідемії онкології зараз, це бензоперени з забруднень атмосфери зокрема вихлопними газами транспорту. Концентрації перевишують придільні норми, подекуди багатократно. Канцирогенна і мутогенна дія, впливає на усі організми — навіть дерева. Навіть якщо вдасця успішно лікувати онкологію за допомогою РМНК ваукцин та штучного інтелекту, потрібного для пршуку індивідуальних формул вакцини — шляхів як зменшення забруднень нема.

У такому мисленні є когнітивний баг. Є два аспекти проблеми:
1. Зменшити ризик виникнення онкозахворювань — це про викиди тощо.
2. Навчитися лікувати онкозахворювання, якщо воно вже виникло.
Якщо ми вирішуємо (2), тоді (1) стає не настільки критичним. Шкода від викидів цим не вичерпується (свинець у бензині довгий час знижував IQ дітей і, за однією теорією, сприяв криміналу, зокрема), але слід визначитися, про яку саме проблему мова. Та й з викидами теж поступово навчилися боротися.

Різниця між тетраетілсвинцем і бензопіреном, як між цианістим калієм і нікотином. Більше за те, тетраетилсвинець токсичніше і за цианістий калій теж. Бензопірен, помірно токсичний — та канцироген та мутоген.

Ніхто не написав, чи хочуть айтівців довго працювати. Типу у 80+ років продовжувати кодити чи що там ще.

Я написав. Ще з минулого століття орієнтуюся на це. Тільки як на той час вигглядатиме кодинг або генерація коду — цікаве питання:) (саме по собі досить цікаве, щоб дожити і подивитися)

Продовжувати кодити — можливо (чисто щоб мізки не зсихались, для себе, щось прикольне)
Продовжувати працювати — не дай Боже.

А чим би ви займались після 90?

Чимось реальним. Деревообробкою чи металообробкою якщо здоровья дозволить

ну бачите, у вас вже є план :)

що заважає в даний момент?

Хороший приклад це Брін.
Пішов на «пенсію» зі своїми мільярдами, було нудно, вернувся в гугл робити gemini.

Думаю я б теж чимось дотичним до ІТ займався б, але точно не на найнижчій позиції individual contributor

а чому ні?

individual contributor

Бо тоді тобі кажуть що робити а не я вирішую що робити)
Радості в цьому буде мало, як оті касири 70+ років в супермаркетах.

А от бути «технічним радником/сенсеєм/помагатором» типу Uncle Bob, який «наставляє молоде покоління», таке мені підійшло б

а якщо щось у форматі «сам собі режисер»?

Винацмись тімлідом і стагеш тактм миттєво. Тільеи не дивуйся що тебе нп соухатимуть і їбо..штимуть ляп ляп і в продакшн.

Щоб займаьтсь чим захочеш, треба дістатись рівня фінансової незалежності тобто рівня капіталів в $6 000 000, що стало такою собі ідеєю фікс в Долині після того як фінансисти порахували цю межу в усьому світі. Проводилось в рамках — Дослідження Трініті, та щорічні опитування Charles Shwab.
Це усього лише 2.5% американців мають такі стаки, абсолютно більша частина народу в світі — пролетарії, роблять те — за що їм платять, на покриття базових потреб за пірамідою Маслоу.
З тим же сабатіклом, просто елементарно мають бути бабки на що жити, щоб в нього підти. Якщо ви Сергій Брін та Ларрі Пейдж — нема питань, ви мілярдер. А от Васі джуніору — треба десь знайти $550 мінімум на елементарну собііартість життя по мінімуму в Києві і не всім батькі можуть допомогти. Інштм уоаїнцям треба знафти бабки на донати і т.д. — бо разбомблять навіжені сусіди і т.д

Додам. А Джону джуніору у штатах треба знайти хоча би десь $3к мінімум на покриття його базових потреб. А якщо з непрацюючою дружиною і дитиною/дітьми, то виростає до $6-8-10к (залежно який штат, яке житло, які потреби).
Знайшов — молодець, можна йти в сабатікал.

може ще йому губорозкатувальну машину, от якось може на $600 в СА
www.youtube.com/watch?v=_uq3YNo96cE

Камон, ну що це за треш такий? Не для всіх такий лайфстайл.
Навіть у дешевих локаціях зараз так (на місяць):
— оренда кімнати 800-1000 (помітьте, не ціла квартира, а лише кімната з санвузлом, так багато роблять, я бачу у чатах, що зараз це дуже популярно для одинаків, як хлопців, так і дівчат)
— комунальні 200-300
— мобільний зв’язок + домашній інтернет — нехай 100
— їжа 500+
— мед страхування 300+
— бенз і якісь тех огляди авто — 200+
— авто страхування 120-150 (якщо добра історія)
І як тут можна в 600 вкластися?
Я для себе, як план Б, вже не раз рахував такий собі сценарій, коли я, гіпотетично, жив би один у штатах, то скільки би довелося витрачати. Вийшло от саме так, 2.5-3к. Мова ж про якесь плюс-мінус пристойне життя, а не в лісі тусуватися і у спальнику спати.

І як тут можна в 600 вкластися?

а ви ознайомтесь із матеріалами блогерши

Щоб займаьтсь чим захочеш, треба дістатись рівня фінансової незалежності тобто рівня капіталів в $6 000 000

достатньо мати пасивний дохід $150 на особу, якесь житло (в неньці, не Долині)
fi202x.blogspot.com/2026/04/169-2026.html

А от Васі джуніору — треба десь знайти $550 мінімум на елементарну собііартість життя по мінімуму в Києв

трохи мажорно як на джуніора

я сподіваюсь що років через 30 вилікують старіння і ми всі будемо жити до 150 років молодими 🙏

Не всі, а в кого буде мільйон в рік на підписку «продовження життя».

«Сплатіть борг до хх.хх, або підписку на продовження вашого життя буде скасовано»
І контекстна реклама похоронної агенції.

А потом: «У нас новый премиум пакет, ваш текущий проект будет теперь продлевать жизнь только в радиусе 20км от адреса регистрации»

Сі і Пу

А також зе, та, мі і інша потужна піздобратія

не думаю, тут на цих широтах потужним гетьманам царювати до чергової Чорної Ради вдавалось

Спочатку дорого, потім дешевше, потім загальнодоступно, як і інші технології.

Давайте по вашим комам: 20 років, 50 років, 100 років. Легше?

Космонавтика і то дешевшає швидше. Секвенування геному в 2000 коштувало кілька млрд, потім кілька млн, потім кілька тис., тепер це може зробити кожен охочий за 2-3 сотні.
Те, що деякі ліки коштують неадекватно дорого, як-от Золгенсма, — наслідок обмеженого ринку (пацієнтів з рідкісним захворюванням). Ринок засобів проти старіння ж перевищить 8 млрд як мінімум, тому це швидко стане таким загальнодоступним, як мобільний зв’язок або інша масова технологія. У космос масово ще не літають, але GPS та іншими досягненнями користуються.

тепер це може зробити кожен охочий за 2-3 сотні.

За 2-3 сотні — то не справжнє секвенування.

Те, що деякі ліки коштують неадекватно дорого, як-от Золгенсма, — наслідок обмеженого ринку

Це якщо собівартість низька і з однієї діжки можна накапати всім охочим. А якщо для таблетки від старості буде необхідний синтез індивідуального препарату (хай і по узагальненому протоколу), то дешевим це стане дуже не скоро, якщо взагалі стане.

У космос масово ще не літають, але GPS та іншими досягненнями користуються

До речі. Із першого польоту у космос пройшло 65 років, а квиток на орбіту досі коштує мільйони доларів. От і з таблеткою буде так само.

А ваша аналогія з GPS, можливо, буде виглядати як «косметичне» запобігання старінню за невеликі гроші, але не подовження життя.

Внутрвшньовидова конкуренція за ресурси з наступними поколіннями.

Наступні покоління можна не народжувати в такій кількості такими темпами, якщо поточні продовжують жити. Водночас буде більше мотивації для довгострокових проєктів, видобутку ресурсів з космосу тощо, і менше — до демонстративного споживання «тут і зараз».

Це і таки відбувається в усіх цивілізованих країнах просто зараз. Це десь там в Африці ще подекуди не знають, що їм не по кишені завести 10 дітей, бо через наявність : гігієни, антибіотиків та інших ліків і т.д. вони усі виживуть і у тебе не буде стільки житла де їм жити, грошей годувать, одягать, педіатрів, на дітсадочок, школу та гуртки із піонер таборами і т.д. А також, що існують ефективні методи контрацепції та родину можна планувати. В Індії BTW інформують народ у віддалених районах, що презервативи одноразові і мити це погана ідея. Тільки роблять це державною англіською мовою, яку ті кого інформують не знають.

Власне це взаємопов’язано через зростання суб’єктивної цінності життя — тривалість життя зростає, а народжуваність знижується і в Африці, і в Індії, практично всюди. Тільки цим чомусь усіх лякають, зоча це зовсім не проблема, а закономірне її вирішення. Сучасна цивілізація аж ніяк не має соромитися того, що для неї найвищою цінністю є людське життя, і більше того — має свідомо прагнути звільнити його від біологічного іга.

Сучасна цивілізація аж ніяк не має соромитися того, що для неї найвищою цінністю є людське життя

Це ілюзія, бо просто так «прийнято вважати». А по факту подивіться скільки населення гине у війнах (і не тільки) і якими шаленими темпами, і всім це ок, бо це трішечки підрізає популяцію і відтягує в часі перенаселення планети.

Це НЕ ок і до «перенаселення» взагалі відношення не має. Вплив насильницької смертності на темпи зростання населення, якщо й був колись значний, то закінчився максимум у 19 столітті (і то, дитяча тоді більше важила). Народжуваність падає по всій планеті, про що взагалі мова, яке «перенаселення»? Більше того, падати вона починає якраз тоді, коли люди живуть довше і краще. Пам’ятаєте Білла Гейтса з вакцинами? Ідіоти геть не зрозуміли, що він мав на увазі: коли смертність знижується — народжуваність знижується ще більше, отже, щоб зменшити темпи зростання — потрібно, щоб більше людей виживало. Тому подовження життя — це не тільки не «додаткова проблема», ще Вирішення № 1.

скільки населення гине у війнах

скільки у % до інфартників/інсультників?

Не маю такої достовірної статистики. Але ясно, що

інфартників/інсультників

буде в декілька разів більше.

>> і контексна реклама похоронної агенції
Виходить, довше всіх будуть жити агенти похоронних агенцій та їх власники ;) Саме вони мають купу бабла і зацікавлені, щоб люди довго не жили (зараз для них — золоті часи ;) ). З ними потрібно розібратись в першу чергу, а потім вже — з технологіями))

Для них відкривається новий перспективний напрямок — кріоніка. Колись з однієї дніпровської контори перевозив заморожений мозок людини в поїзді «хюндай», першим класом. У контейнері, обкладений сухим льодом, звісно з документами всіма. То був не зовсім штатний випадок (він зберігався в такому стані пару місяців), але в цілому це юридично можна розглядати як форму поховання з пожертвуванням органів на науку.

Це працює так саме зараз і насправді багато століть. Та усеодно працює так, що ніхто точно не знає хто та скільки проживе. А коли знає — то це одне із покарань, що більшість цивілізованих країн замінили на пожиттєве лишення свободи, гілілоини боялись сильно більше ніж четвертування чи розіп’яття — бо вона працює миттєво.

Таке буде по кишені маску та олігархам. простий нарід таке зможе взяти хіба в іпотеку на 100500 років )))))

Ну поки було не так, яким би ти не був Нельсон Рокфеллер віцепрезидент і т.д. і джегіт в свої 70, 25 річна секретарка і седцевий приступ.

25 річна секретарка

не беріть 25 річну секретарку

Беріть 26-річну :) вся ще соковита, а розуму вже побільше.

Ага, а головне вся падаль людства теж буде. Причому, у перших рядах і набагато довше за інших. Одна тварюка вже озвучила надію саме на цей термін.

це не виглядає навіть теоретично можливим

«хардварний ліміт» у нашого виду десь між 115 і 120 рокам, причому 120 мабуть буває 1 раз на сотні мілліонів життів, «хвіст» розподілу дає 1 на 1000 для нонагенаріанів і це мабуть вищий резонний ліміт планування свого життя для тих, в кого не було комплекту дідок-бабок 90+, а також ранніх тяжких раків, судинних, когнітивних випадків у родичів, тобто нема ані в + ані в — чогось спадкового

концепція виліковування старості не спирається на науку, це шарлатанство в принципі, нєораспутінщіна іноді))

з цікавостей можна ще зазначити, що дуже рідкісні випадки центенаріанів які уникли «головний зараз спосіб помирати» (від серцевосудинних нападів) і ухитрилися не померти від ще пари «разових пострілів» наступних за імовірнісністю причин виглядають наче помирають від «системного шатдауну», тіло просто гасне, всі органи і підсистеми майже синхронно, це до речі сильний аргумент в гіпотезу/теорію щодо відсутності еволюційного тиску мати якусь підсистему з більшим запасом міцності ніж інші критичні

так що краще раціонально виходити з власних очікувань і жити оптимально від них, не слухаючи фантазії людей, дуже далеких от тем дослідження довголіття

помирають від «системного шатдауну», тіло просто гасне, всі органи і підсистеми майже синхронно

це означає що має бути мастер світч, якій цім процесом керує

бо інакше системи відключалися не синхронно

ні, це помилка пошуку актора, характерна для нашого типу мислення

який може бути мастерсвітч від мегаполісу? а ми складніші на багато порядків

тільки сортування під тиском секлекції на протязі міліонів генерацій таке вміє робити

якщо мегаполіс починає вмирати синхронно то мастер світч зазвичай є, як це було з Детройтом, наприклад

ох, ну краще так

кожну секунду в клітині відбуваються міліарди взаємодій, деякі мають хімічний структурний ефект (створення і деструкція молекул) іноді чисто електростатичні, причому теж можуть бути зі структурним ефектом, іноді передача енергії і так далі

і все це з прецизійною недосяжною для нас точністю
це не ємність з водою в якій плавають молекули, це високо структурована система, у неї не може бути свічей, у неї є оркестратори поведінки, наприклад апоптоз — це не світч на смерть, це впорядкована і безпечна для сусідів саморозбірка

і от з групуванням починаються «оркестрації оркестрацій», потім ще рівень і так далі, причому невідомо скільки разів, ми не будували онтологій в цьому напрямку, бо на відміну від онтологій вивчення статики (занурення в чергову десять в мінус першій і перебудову чималої частини системи знань) для динаміки в таких масштабах нам нема чим крити

а клітин в тілі десятки триліонів
і ще стільки ж коменсалів на нас живе і теж оркестровано в мабуть сотні рівнів матрьошкової вклакденості

нема тут жодного способу на мастерсвітч, просто нема

допишу ще кут для теоретизуввння
є така хм, нехай буде аксіома Добжанського,корисний редукционізм в дусі відомих принципів Оккама і подібних,своїми словами

— ніщо в біології немає сенсу (тобто зникне) поза еволюційним контекстом

і от тут власне виникає питання — навіщо міг би існувати мастерсвітч , які переваги він дав би реплікаторам, які підтримують його існування, що за нього треба платити нетривіальну енергетичну ціну, компенсація теж має бути вбивчо переконливою

старіння опціонадьне, деякі тварини не старіють, живут собі поки їх хтось не знищить (або поки зуби не зітруться і їсти стане неможливо)

старіння відбувається ривками в 33, 43 , 60+ років

старі статеві клитини омолоджуються на другий тиждень вагитності, використовуючи яманака фактори

інтуїція мене підказує що старіння це еволюційна програма яка корисна для виду «зміна поколінь» , (таких програм багато, та же менопауза) програми які б давно зникли тому що вони не потрібні індівідцальной людині, але на рівні виду корисні

окі, нехай буде про яманака фактори, спрощені до однієї функції

яка старішу клітину омолодить, а нормальну з деякою помітною і нехай маленькою імовірністю перетворить на онкоперероджену

в нас 37 трилліонів клітин, який механізм селективної доставки карго допоможе нам ввалити по сенесентах і не ввалити достатньо по 99.9інших? я б сказав, що можливо ще взявши три порядки нижче в структури фізичної реальності ми б змогли побудувати поруч зі складною системою — нашим тілом, ще складнішу за вимогами теорії управління — доставка корисного карго в нерідкій тривимірній структурі, ще й ідеально синхронізована в часі, щоб острівки раптового сигнального перекосу, в порівнянні з яким відомі цитокінові шторми то «легка рябь» не вбили тіло в динаміці

от таку систему побудувати поки що поза найсмілішими нашими мріями

запропонуєте іншу?

Це вже розгорнута система з багатократним резервуванням і реплікацією.
У біології ця складність фактично «згортається» — питання за тим, як її швидше змоделювати в потрібних аспектах або цілком.
Тут перспективними виглядають квантові обчислення, які симулюють фізику та хімію (а відповідно і біологію) «в натурі», замість того щоб оцифровувати дискретно кожен рух.
Це як фолдинг білків до AlphaFold і після — коли ШІ обігнав навіть теоретично екстрапольований років на 50 закон Мура суто завдяки програмній оптимізації замість тупого перебору. Так це класичний ШІ, не квантовий. З квантовим буде ще веселіше:)

угу, «згорнена» чи може можна сказати «компактифікована» складність теж мене останні роки дражнить, але я неготовий йти далі перших, несміливих припущень, я кручу в голові з різних боків гіпотезу, що складність є явищем якщо не «первинним» як матерія-енергія інформація, то принаймні «достатньо фундаментальним», як ентропія

і що можна мати систему управління з компактифікованою складністю, що буде в звуженій множені потрібних станів керованої системи покривати все, але якось воно занадто все далеке, щоб я міг про це без внутрішнього «тупіння» спілкуватися(

Це називають «екстропія», власне екстропіанцями називали себе одні з перших прибічників експоненційного поступу і SMI^2LE з 1980-х.

Цілий організм будується реплікацією з однієї клітини. Якщо не брати до уваги мозок, який споживає інформацію ззовні й сам по собі краще захищений від старіння, то решта організму — це в принципі досить компактна розподілена програма. Як LLM із результатами тривалого навчання vs відносно простіша інфраструктура підтримки — всілякі докери з кубернетесами.

окі, але якщо вже дивитися з такого куту погляду, то клітина це шаблон розгортання, але субєктом старіння, з яким хочеться щось зробити є тіло, причому побудоване з неймовірною кількістю random seeds, тобто з одного шаблону два однакових не вийде, там розбіжності якщо добре памятаю починаються буквально після перших кілька ділень (тут колись в подробицях бачив розписане From One Cell: A Journey into Life’s Origins and the Future of Medicine by Ben Stanger)
і от всі ці рандоми мають адаптивні програми реагування, які весь час «обирають шлях виконання» в залежності від снапшоту стану
управляти цим можна тільки обмеживши множину можливих станів, яка невиображальна, я принаймні не вірю в людську можливість щось з цим зробити взагалі, тобто ніколи, навіть без катастрофальних подій і тп
якщо двері і є, то вони десь там, про де ми поки що не знаємо в питання дізнатися теж є відкритим

Ви просто боїтеся навіть подумати про те, що старіння колись реально буде переможено. Жодних фундаментальних бар’єрів проти цього немає. Організм — це така машина з атомів, які принципово можливо перевпорядкувати зі стану А в стан Б. Але нам навіть не треба переставляти буквально кожен атом, ми можемо використати вже наявні природні механізми регенерації тощо, перепрограмувавши («хакнувши») їх. І рано чи пізно складність наших технологій, що зростає експоненційно, досягне й перевершить той рівень, який для цього необхідний. Колись вважалося, що вирішення фолдингу білків — це 50+ років закону Мура, але потім придумали AlphaFold і більшу частину цієї складності хакнули суто програмним шляхом. Потрібно йти далі.

Ви просто боїтеся навіть подумати про те, що старіння колись реально буде переможено.

Бійтесь чи не бійтесь — а не буде. Живіть з цим.
В кожному році до винайдення еліксиру безсмертя 20-30 років. Що в 1970, що у 2000, що у 2025. Але 85 років активного життя, 120 років життя загалом — це той ліміт, який людство не перейде ніколи. Запам’ятай це.

Буде. Я 27 років живу з розумінням, що це питання часу і таких, як ви, бачив чимало. Це не фундаментальна фізика на зразок швидкості світла (і то її можна перевищити з точки зору екіпажу окремо взятого зорельота). Так говорили про авіацію, про ШІ і навіть про відеомагнітофони свого часу.

в медицині є анатомія і фізіологія, в фізиці є статика і динаміка
от те вирішення фолдінгу, воно от про ліві частини цих пар — про статичний опис чогось, вони не про наприклад:
— що буде з вібрацією всієї молекули білка у тривимірному просторі на протязі 10 років
— в який момент часу їмовірність йому розпастися буде вище 0.9
— в якому місці він трісне при підвищенні температури
і тд, тобто все, що розгортається в часі і має чутливість до початкових умов є задачами іншого порядку, їх неможливо вирішити алгоритмічно

я намагаюсь не вірити в щось, але шукати якісь речі (досягнення людей в чомусь подібному за типом задачі, чи складністю, чи ресурсами і тп), які можна порівняти, щоб використати як проксі-стрестест до гіпотези, ну і просто іноді покалькулювати, бо чимало речей упирається в ліміти фізичного світу або наших наявних можливостей

для вирішення справи продовження життя є тільки один надійний проксі базований не на мріях — коли ми будемо в стані 90% раків «покривати одною лівою», от від цього моменту справжній квест можна буде починати, тобто обраховувати як можливо досяжну інженерну задачу

Про яку «вібрацію молекули білка на протязі 10 років» мова і до чого тут фолдинг? Багато клітин за цей час оновлюються з нуля. Ще скажіть, що вам апоптоз заважає. Клітина — витратний матеріал, завдання — зберегти організм як цілісну систему. Якщо якісь клітини не регенерують — їх потрібно навчитися регенерувати, якщо регенерують з багами — фіксити або навпаки утилізувати на користь безбажних тощо.

Питання, однак, загалом філософське. Я бачу ІТ загалом, як Курцвейл, як експоненційний шлях наближення складності технологій до біології. Тобто навіть ті умовно «захмарні» 37 трильйонів — це все одно скінченна кількість, до якої ми рано чи пізно прийдемо шляхом «прямого» моделювання (наприклад, квантового), і навіть задовго до того вже зараз збільшуємо можливості контролю над організмом і його еволюцією. А тому я в цьому бачу передусім місію ІТ. Опановувати ту складність, яка забезпечуватиме життя і розум. Все інше фактично — забивання цвяхів мікроскопами.

тобто я повинен анльорнути роки зацікавлення темою і тисячі прочитаних текстів тому, що Курцвайл щось там мріє? а які речі він приніс в біологію? на що я міг би спертися, щоб коефіцієнт його опінії добрав ті кілька порядків, до звичайного вченого «з середини процесу вивчення довголіття»?

Курцвейл ще в 1960-х не тільки «мріяв», а зробив перший взірець того, що зараз робить Suno. І десятиліттями прогнозував сьогоднішній ШІ. Ви самі хоча б у 2016 його очікували?

А про які «тисячі текстів» взагалі мова? Дайте посилання плз.

ну як я можу дати посилання на все прочитане за кілька десятиліть та і для чого!?

в мене природничонаукова підготовка і я прочитав десятки підручників і тематичних монографій ще під час формування світопогляду, поза рамками освіти
потім рокіа тридцять просто читав так само (і особливо підручники і монографії), плюс останні роки є можливість дотягнутися до майже будьяких неультравузьких текстів завдяки інтернету, тому окрім книжок пішли і статті, часами повністю і здебільшого вибірково от так я і прийшов до своєї оцінки імовірності от того от мрійництва про продовження життя технологіями доступними нам зараз, або в наступні сотні років

перепрошую, я краще припиню цю дискусію, вона вочевидь не творить нової користі ні для мене ні для вас

«В наступні сотні років» — та невже ви можете з упевненістю спрогнозувати, чого досягне ШІ хоча б за 10 років?

Що ви маєте на увазі під ШІ? LLM? Та нічого особливо не досягне, це інструмент, а не срібна куля

Будь-яка технологія — інструмент, і що?
Як мінімум задачі Ердеша вже крякає) а так-то з цим вашим клубом не бачу сенсу сперечатися про очевидне.

Через 30 років ви будете старше на 30 років при нормальних умовах звісно, ваш кеп. Теоретично можна лише замідлити процесси пошкодження ДНК — є акули які живуть більше 1500 років, а Баобаби ростуть до 3000 років, тоді як гіганскі Сіквої до 6000 років.
Теоретичний приділ ДНК людини — 150 років, та за 90 років вже доживає менше 10%. І якщо у вас рівень життя на рівні британскої королевської родини, доступ до медицини і т.д. — то шанси виші. Джон Рокфелер наприклад, помер в 97 років , тобто це вже і тоді так працювало.

Мова про більш фундаментальне втручання — щоб власне відкотити «ліміт» назад.

але ж відкочування в айті це або
— трекінг змін як в субд — тоді ми можемо відкотитися
— реінстанціація зі снапшоту чи шаблону — тут буде нова система
як трекати траекторії індивідуальніхи змін 10-37 клітін в яких 10-11 індивідуальних реакцій в секунду змінюють стан?

я окрім відсікти цю проблему заміною всіх органів поки мозок не помре не бачу (в сенсі технологічно недосяжна в 21 сторіччі точно), а помре від досить швидко після 100 і сенсу боротися за цю тему теж нема

і не тільки я, це мабуть консенсус тих, хто темою постійно займається

Можна рухатися з двох боків:
— регенерація органів «знизу вгору» (від клітин) — при цьому одна технологія, як-от CRISPR, може діяти на всі потрібні клітини зразу або принаймні на достатню їх частку, щоб орган зберігав функціональність
— побудова нових на заміну (вирощування, кіборгізація, 3D-друк — як завгодно).
Хз звідки цей «консенсус», але це уявлення треба ламати й діяти на практиці, прискорювати прогрес. За 100 років можна молекулярних нанороботів зробити, не те що оце. Тим більше мозок сам по собі має довший ресурс, його вбиває не старіння самого мозку (якщо не йдеться про конкретні захворювання на зразок Альцгеймера), а відмова організму в цілому.

от, про наноботи

я вище вже наводив своє припущення, тепер час повернутися до нього

доступні нам зараз наймініатюрніші роботи вимагали від нас дізнатися про 6-7 порядків «вниз» фізичного світу, к мені слушно вказав в дискусії клод кожен з цих циклів взяття ще одної десятки в мінус першому ступеню потребував перебудови всієї наукової онтології, щоб зібрати все накопичене, особливо експериментальне в когерентну модель розуміння і потестувавши наскільки вона добра прийняти рішення про побудову все складніших і дорогущих інструментів, які дозволять спробувати наступну, від мікроскопа до останнього коллайдера

я навскидку написав про три рівні вниз, поки ми зможемо підступитися до проблеми селективної доставки карго в нерідкій трьовимірній структурі, може я і занадто оптиміст і знову треба буде 5-7 рівнів, хз, може все вирішиться всього на рівень нижче, але від моменту коли воно буде «взято» в дослідницькому сенсі, до працюючої технології може бути ще прірва часу, а може і безодня іншого ліміту, ці речі просто неуявні знаючи все, що знаємо зараз

Щоб кудись дійти, потрібно принаймні зробити перший крок.
З нанотехнологіями все ще трохи заплутано, але є наочний індикатор — закон Мура, тобто масштаб техпроцесів. Навіть у 2010-х було багато скепсису щодо теперішніх одиниць нанометрів. Якими б «маркетинговими» ці цифри не були, важливо те, що точність інструментів зростає, і вони стають доступнішими. З одного боку ми йдемо до атомарного рівня «згори», «карбуючи» процесори жорстким ультрафіолетом і т. ін., з іншого «знизу» розширюємо можливості самоскладання ДНК-оригамі та іншої синтетичної біології (готові приклади «нанороботів» існують у живій природі, що доводить принципову можливість побудови таких механізмів). Туди ж і 3D-друк (аддитивне виробництво) — це ще не атомарний рівень, але теж збільшення точності конструкцій. Окремими атомами навчилися маніпулювати ще в 20 ст. (напис IBM) — показник розвитку «після Мура» це наскільки складні конструкції з них можна складати і скільки це коштує.

А до чого тут наукова онтологія взагалі?

трохи «уріжу коропа»

оті зелені акули живучі в дуже холодній воді дотягують за 250 і дехто припускає, що можуть і до 500

кількатисячолітні дерева то проблема категорійного мислення, оперуючи категоріями «дерево» «живе» ми приписуємо те, що не варто, стовбур так, відраховується вниз на пару тисяч років, але то вже мертва метаболічно агломерація, кістка ссавця, після його смерті теж триває довше, але вона вже не є інтегрованою частиною багатоклітинного організму

тобто оті дерева є невдалим прикладом для роздумів про нас
а оті акули занадто відрізняються ще й своїми умовами життя, тому теж мало чим нам допоміжні

щодо уповільнення ушкоджень днк тут треба розібрати категорію на принаймні дві — екзогенні (іонізуюче опромінювання, отрути, в тому числі і походячі з самого тіла) і ендогенні — специфічна хімія ROS, яку зазвичай не проходять навіть на хімфаках поза спецкурсом, її мало розуміють і це призводить до idee fixe, щодо продовження життя

вплинути на зовнішні фактори ми здебільшого можемо тільки в гірший бік і виграти там нема на чому
внутрішній фактор — інтенсивність генерації РОС мітохондріями і їх протікання та пошкодження днк є місцем, яке трохи пробують колупати
чому так? тому, що наші міто гірше це роблять ніж пташині, саме в кращій продуктивності і меншій шкідливості процесу діяльності мітохондрій у птахів і є можливим політ, легкий скелет, аеродинаміка тіла, піря і структурна композиція мязів є додатковим необхідним «обвісом», первинність походить саме з їхніх міто

експерименти з пересадкою міто в клітину ведуться і навіть вдалі, от тільки це ж як і завжди в біології — пройшли перші три дерева і побачили ліс за ними, тобто практичних речей з тих експериментів чекати поки що занадто оптимістично

ще є другий аспект — програми відновлення днк — тут є цікава звірушка naked mole rat, вона довгожитель як на її розміри тіла і схоже саме з за офігєнно кращих механізмів власне відновлення ушкоджень, теж поки мало зрозумілих

тому, як я і писав вище — ота калібрація в тілі мами то ліміт від якого кожна людина вже просто віднімає скільки зможе самостійно, якщо ти не щасливчик з 1 на 1000 то і на 90 років треба постаратися, сучасне середовище і стиль життя кричущий зусюди робить все, щоб не дати витиснути свій максимум

Люди які народились і головне дожили до повноліття 100-150 років тому, пройшли зовсім інше «сито» природнього відбору.

Слабке здоров’я у дитини — вона доживе і навіть залише потомство. Ми вже 2-3 покоління при доступі до медицини.
150 років тому дитина помре, і не буде впливати на статистику «довгожителів».

Поганий рандом при розподілі генів — вже 2-3ге покоління успішно виносить і народить через кесарів розтин.
150 років тому така дитина навіть б не народилася.

Тому хтось доживе, хтось ні)
Середня тривалість життя зростає по всьому світі, якби не війна то і в нас б так було.

Все так.
Боюсь уявити яка с-ка буде в розвинених країнах якщо доступ до медицини пропаде.

Взагалі-то у тих країнах зараз вже крім парацетамолу доволі складно щось інше отримати медичне

Середня тривалість життя зростає по всьому світі, якби не війна то і в нас б так було.

помучившись таки пригадав

pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/39375565

Over the course of the twentieth century, human life expectancy at birth rose in high-income nations by approximately 30 years, largely driven by advances in public health and medicine. Mortality reduction was observed initially at an early age and continued into middle and older ages. However, it was unclear whether this phenomenon and the resulting accelerated rise in life expectancy would continue into the twenty-first century. Here using demographic survivorship metrics from national vital statistics in the eight countries with the longest-lived populations (Australia, France, Italy, Japan, South Korea, Spain, Sweden and Switzerland) and in Hong Kong and the United States from 1990 to 2019, we explored recent trends in death rates and life expectancy. We found that, since 1990, improvements overall in life expectancy have decelerated. Our analysis also revealed that resistance to improvements in life expectancy increased while lifespan inequality declined and mortality compression occurred. Our analysis suggests that survival to age 100 years is unlikely to exceed 15% for females and 5% for males, altogether suggesting that, unless the processes of biological aging can be markedly slowed, radical human life extension is implausible in this century.

спостерігаєме зростання відбувалося за рахунок кращого перехоплення і втручання в критичні кондиції, це створило технічно називаєму “компрессію” морбідіті і морталіті, але ліміт такої оптимізації вже здебільшого апроксимований в деяких країнах (приблизно 85років на рівні популяції), а в праволіберальних розвинених (англосаксонський кластер) вже помітно покотився назад завдяки ultra processed foods (нове тютюнопаління в деякому сенсі)

власне S Jay Olshansky чимало публікував на тему, легто знайти також і слайди і доповіді, він серйозний дядька в дослідженні теми

Ну от власне це привід перейти від простого вдосконалення медицини до цілеспрямованої атаки на старіння. Бо якщо головна причина (сукупність Hallmarks of aging, як їх зараз розуміють) системно руйнує організм, то боротися з наслідками з часом все важче — потрібно ламати базу.

клітинна організація завдяки якій існує власне біологічне життя існує завдяки тріку з другим законом термодинаміки — клітина робить оффлоад _частини_ ентропії назовні за допомогою асимеиричної структури — мембрани, це можливо бо вона не є замкненою системою, отже закон не порушується

але цей трік має обмежений механізм дії, в тому числі на кількість ентропії, яку можна так випхати, вся інша і відповідає за руйнацію, як і всюди в небіологічному фізичному світі

тобто ми навряд чи можемо це якось заадресувати, старіння є функцією фундаменту фізичного світу, ми можемо тільки мріяти про тріки і найдосяжним для нас є тільки крупноблокова заміна, всього крім мозку, поки його «ентропічний розліт безлічі уламків битої вази» (розгортання просторових вимірів в часовому, не реверсивне можливо принципово, хз) не доведе до функційної смерті, яка по обгрунтованим оцінкам навряд чи далеко відстоятиме від 120ки

Миша живе 3 роки, а голий землекоп 30 — це визначається генами, а не фізичними параметрами організму. Термодинаміка не складає обмеження, оскільки організм — відкрита система. Ми будуємо зовнішню інфраструктуру, щоб її модифікувати (ШІ, науку, медицину тощо). Це крім «стандартного» харчування та іншої боротьби з ентропією, без якої організм загнеться ще швидше. Тут немає жодних фундаментальних перешкод, sky is the limit. Проблема тільки в тому, що людство в цілому надзвичайно пасивне в цій боротьбі (як і в будь-якому іншому напрямку розвитку технологій) — що видається парадоксальним, бо мова йде про ключову цінність людського життя, а не просто якийсь додатковий комфорт. Корінь цієї проблеми, імовірно, в когнітивному викривленні самого поняття «життя» — для нас його цінність абсолютна, для інших обмежена «природним» циклом і до всього іншого вони сліпі, або придумують різні «теорії». плутаючи технічні обмеження з фундаментальними.

Сам такий. Я сюди прийшов не продавати БАДи чи ще якусь херню, а спонукати думати про серйозні речі стратегічно.

Скільки подібних інфоциган розказували в 2013, як ми стратегічно тераформуватимемо Марс)))

Довгожителі то не в нас.

Баба в 90 померла. Голодомор війна і всі ці кола інфернальні. Секрет успєха в фізичній активності в гіпер дозах. І дієта. Не кіноа і вся ця херня а проста нехитра їжа і праця в селі до сьомого поту.

А як щодо способу мислення? Як вона ставилась до життя? До своїх довгих років?

Якогось особливого способу мислення не було. Сонце встало — іде щось робити. Ще б прожила якби не травма яка дуже зменшила фізичну активність. Відсутність шкідливих звичок. Алкоголь наприклад ну дуже рідко. І то вино.

Ви не рахуєте факт того, що як закінчиться війна, у більшості людей, хто зараз в Україні, активізуються що онкозахворювання, що хронічні. І це буде мати теж великий вплив і на якість життя, і його тривалість.
Плюс, якщо у вас цільова аудиторія — доу, то тут треба враховувати, що , скоріш,більшості вже 35+ років. Тобто, фізіологічні процеси старіння і так вже поступово наближаються.
Тобто, генетику ніхто не відміняв,але війна і купа факторів, що йдуть паралельно, зроблять свою справу.

Мої довгожителі теж бачили війну. І голодомор, і епідемії, і ще багато іншого

Я не знецінюю, але покоління інше вже і війна теж.
В мене теж довгожителі, але я погоджуюся з думкою одного із коментарів, що важлива якість життя, доступ до медицини ітд. Плюс, деменцію ніхто не відміняв.

Ні, в айтішників немає шансів довго жити, бо часті вигорання, депресії, зашкварні вимоги на ринку праці, токсичні колективи (де нечесна конкуренція досить часто має місце і виживає не самий розумний, а друзі/куми/брати). А от у дружин ІТ-ків є шанс прожити довго (якщо чоловік перед тим, як ’зіграти в ящик’ не просадить кровно зароблене на якісь мутні курси, казино чи молодих коханок;) )

Та які коханки в цих лицарів печального докер образа?! Коти діти жони робота і п****ць в кінці.

Купівля мотоциклу це −10 років (в середньому)

Зараз буде нудно, але якщо будете доримуватися — проживете 95+

Підтримувати фізичну активність (мінімум 7 000 кроків на день).
Відмовитися від куріння та зловживання алкоголем.
Зберігати здоровий сон — 7–9 годин.
Підтримувати позитивні соціальні зв’язки та здорові стосунки.
Вакцинуватися та довіряти доказовій медицині.
Дотримуватися збалансованого харчування з великою кількістю фруктів і овочів та мінімальним споживанням процесованого (обробленого) м’яса.
Стежити за індексом маси тіла та кардіореспіраторним здоров’ям.
Навчатися та прагнути до особистісного розвитку.
Дотримуватися заходів безпеки в повсякденному житті (ремені безпеки, шоломи).

Мій дід зробив абсолютно все навпаки. Мав мотоцикл. Курив (кинув на старості), пив (помірно), не ходив по лікарях без крайньої потреби. Ніякої дієти. Тощо :) прожив 100+ років

Про гени писали у статті. Не думаю, що справа у них і лише у них.

Мав мотоцикл.

з коляскою 60км/год?

Курив (кинув на старості)

Гени. Ну і паління не гарантує рак, підвищує вірогідність в десятки разів, но все-одно більшість курців його уникнуть, тому не дивно що дід один з таких.

пив (помірно)

помірно ще нікого не вбивало

не ходив по лікарях без крайньої потреби

так а чому ходити якщо немає потреб і гени норм?

Ніякої дієти.

Але все-одно їв з города а не фастфуд. Думаю максимальний гріх був це сало якесь і олія.
В любому випадку, не так від дієти залежить як від метаболічного здоров’я. Якщо дід активний, палив калорії, тримав адекватний індекс маси тіла, то дієта не така вже й погана для його стилю життя.

Меланці від мене привіт передавайте, будь ласка.

Всі четверо моїх дідів-бабів померли у 60-62 роки. Який прогноз по мені зробите? Мені здається, це нічого не означає.

а чому вони померли так рано?

Рак, рак, інфаркт, і.... втомилася жити чи щось таке (не знаю достовірно, але й здоров’я вже нікудишнє було). Грубо кажучи, від хвороб.

Те покоління неймовірно багато курило й бухало, який у них був шанс прожити довше?

у меня зі сторони мати
раніше за всех умер дедушка (алкоголь, проблеми з нірками, 20 років на одній ніркі прожив) в 79
бабушку унес ковід в 93 роки
зі сторони батька дедушка умер теж рано у 82, інсульт, дуже багато пив і курив все життя
а бабушка тьфу тьфу поки жива (не буду тут говорити скільки іі щоб не сглазити)

більше всіх прожила старша сестра дедушки по маминой линии, до 97 років,

нажаль нікого старше 100 вмене в роду нема

То по моїх мірках у вас фактично рід довгожителів — якщо є ті, хто доживали 90+, то це вже великий виграш у генетичну лотерею. Як я зазначав вище, у моєму випадку ніхто з дідів-бабів не пережив 62 роки. А прадіди-баби теж померли всі десь в районі 60-65. Про батьків поки не скажу (та й добре), бо живі (їм поки 58 і 59).

так, але і багато родичей кого хто повмирав прям дуже рано, от у той старшой сестри дедушки (яка прожила до 97+) у дочки інсульт був якій іі фактично парализував у 40 років, тож раз на раз не приходиться

мою родину дуже сильно потрепало ветром перемен, залишились і далі потомство тільки наісільніші

сподіваюсь що у вас і у ваших батьків буде добре 🙏

Загалом — так, ваша правда. Але якщо мова про конкретно моїх діда з бабою (по лінії матері), то вони взагалі не бухали і ніколи в житті не палили цигарки чи сигари чи «травку». Жили виключно здоровим природнім життям. Але щось таки «спалило» їх обох так рано. А ті, що по батьковій лінії — то так, балувалися алкоголем.

Вакцинуватися

особливо від ГРЗ вірусів

До речі, про мотоцикли:)

Прилітає Ілон Маск на Марс, а там НЛО стоїть і інопланетяни біля нього тусять. Ну Маск такий газує старшипом, крутиться навколо них, сідає в кратер, гальмує двигунами — а ті нуль уваги. Маск біжить до них: «Привіт, я з Землі, ось наша планета...» — ті далі собі тусять. Маск такий: «Ну як так, ми щойно стали міжпланетним видом, а вам навіть привітатися западло?»
Один інопланетянин обертається, дістає якийсь гаджет і показує 3D-голограми — ось його селфі на тлі будівництва єгипетських пірамід, ось Колізей з гладіаторами, Велика китайська стіна і т. д. — і каже: «А толку з вами вітатися, ви кожне століття нові!»

а міг би на Філіпіни віджигати із баргьолами, а для бабки няньку (можна з «бенефітами») за 7000 песо (плюс невеличкий бонус за бенефіти)

На мій погляд, важлива не кількість життя, а його якість
якщо вмирати не хочеться, то і живеш більше звичайного
я так думаю

а це вже залежить від сенсу, бажання жити.

Є приказка «якщо люди вмирають, то в цьому винні інші люди» ;). Якщо оточення адекватне, родичі не посягають на твої статки, до лікарів не ходиш (щоб не напридумували модних болячок) або просто живеш у лісі : в спокої, гармонії, медитації, то і життя моде бкти довгим та по-своєму щасливим.

Якщо не з’їсть ведмідь :)

Че́рчилль прожив до 90, курив, пив, і мав зайву вагу (прям як наш бобер)

бобер ще всіх, хто тут відписався, переживе

Раз такі теми піднімаються значіть не довго. Прочитав загаловок, і чомусь перехотів бути іт-вцем хоча навіть статистку тривалість життя не бачив.

Візьми в ментори нашого зеленого бобра
dou.ua/users/beavergreen
Він розкладе все по полицям

щось не озивається

а ви спробуйте під його постами

Айтівці живуть допоки не закінчується TTL.

я походжу з родини, де люди живуть по сто років і більше
можна трохи особисте питання? якщо воно не пасує з будь-якої причини — не відповідайте і не ображайтеся, я просто цікавлюся без будь-якого «другого дна»

всі ваші діди-баби і інші родичі — вони нижче середнього зросту, чи вище середнього теж траплялися?

Мій дід-довножитель був приблизно 173 см, прабаба-довгожителька, мабуть, 160-162, десь так. Я б сказала, на їхні часи це середній зріст. А що?

зараз це менш очевидне, але колись було більш, причому я геть не можу зреконструювати коли в мені зявилася впевненість в зворотній корелляції зросту і довголіття, це було ще в оффлайн ері

після винаходів 90х які зараз називають ultra processed food питання зросту взагалі в тіні, але іноді трапляються неліниві люди, що переловатив натурально тисячі різних джерел даних (чимало непрямих, тобто неспотворених спеціально, як це прийнято в науці останніх десятиліть) і дійшли висновку, що корелляція таки є і помітна, я навіть паперову книжку Самараса humanbodysize.com купив і прочитав уважно))

якщо б я спробував пояснити на простій моделі то правило таке — не давати тілу розростатися — ані в ширину, що зараз є на радарах, але і в висоту теж (тільки треба обережно, обираючи таку стратегію для дитини, без серйозних знань можна легко нашкодити)
причини тут прості — оптимізіція довголіття в рамках виграного в лотерею lifespan вимагає повимикати всі конкуруючі підсистеми як тільки не потрібні (включно з позарепродуктивним сексом, важкими регулярними типами активності типу розбудови мускулів поза «притертою еволюцією нормою» ітп — давати собі стільки енергії, скільки треба на maintenance і тут — менше тіло — менше власне треба його фіксити)

звідки воно все походить? з процесу мітохондріальної калібрації, яка відбувається в перших фазах «випічки» нової людини — мати «перебирає» комбінації мітохондріальної днк і клітинної нової заготовки, щоб найкраще співпадали
от тут власне зявляється континуальний розподіл нас за наприклад ефективністю витискання енергії мітохондріями і «протічками» з них в процесі цього агресивними побічними продуктами (спрощую, вони не тільки побічні, але і сигнальні для інших мереж, але то вже не формат тут), що руйнують все навкруги, якщо їх не стримувати антиоксидантними мережами

з цієї континуальності походить власне розподіл — дробні долі відсотку сентенаріан, також порівняльні долі найкращих змагаючихся спортсменів, найдивовижніші ендюранс-спортсмени, дивні типи, що ухитряються не мерзнути насмерть годинами в льоді і тд

тобто довголіття — це коли у людини міто якнайменше шкодять життю під час своєї діяльності, не маючи можливості обирати чи переграти те, що випало — можна тільки спробувати зменшити свій персональний коефіціент недобору свого max lifespan (майже завше max healthspan автоматом прикладеться), в сумі сенс є, пару відсотків можна виграти ціною стилю життя на все життя, кому це неприкольно і краще жити яскраво — ну теж вибір, сумарне задоволення від життя вони можут мати більше ніж від довгого спокійного і нудного

якось так

повимикати всі конкуруючі підсистеми як тільки не потрібні (включно з позарепродуктивним сексом

Оце так новина. Тобто, фактично лише пару разів за життя можна, суто для народження дитини, та й на цьому все? Ну а чо, сенсу нема, виходить так.
А як же дослідження про те, що воно благотворно впливає на здоров’я?

в контексті максимізації до свого хардварного ліміту — вплив не драматичний але без сумнівів негативний, в інших контекстах цілком собі можна подати як позитивний, що і роблять

допишу апдейт, може кому згодиться

з моїх нотаток про чергову з тон книжок яку не полінився відмітити

Колін Мерфі, часами дрібні досадні ляпи, бракує їй глибини розуміння фізики-хімії-математики-складності, що робить погляд занадто оптимістичним і не дає оминати булшітологію, але інші речі цілком сенсовні, широко і іноді детально описано молекуларні механізми
досить стримано для оптимістичної людини подано, в цілому книжка ок
How We Age: The Science of Longevity by Coleen Murphy
окрім цього мені нічого їй закинути, вона вчений дослідник і цілком в рамках наукової етики описуїє всі аспекти накопичених на мінус пару років від сьогодні знань, не пишучи маячню, яку розповсюджує хелс-н-веллнес індустрія, чокнуті айтіентерпреньори, бютіблоги, нєораспутіни (навіть природні генії типу Aubrey de Grey) і тп
для людини без глибших ніж її знань теми її книжка без сумнівів варта уваги і про секс там досить детально розібрано

Але загальноприйнято вважати, що навіть у контексті хардварного ліміту — вплив позитивний. Бо воно сприяє фізичному, психічному та емоційному здоров’ю — а це і є той ліміт, про який ви говорите (ціль — довше прожити, так же?).
По такій же логіці, аби берегти своє хардваре, то значить варто і не ходити (і тим більше не бігати), аби ресурсу на довше вистачило.
І менше думати, нехай мозок ресурс береже.

загальноприйнятість це так собі аргумент, вагові коефіціенти опінії спеціалістів набагато вищі ніж неспеціалістів, принаймні для мене

Сцука тут шахіди літають майже цілодобово (я в Дніпрі), з дому *** вийдеш бо моментально пакують невідомі добрі люди.
А вони про комфорт та якість життя та його вплив на його тривалість Ржу нємогу ...
P.s — може це ще адміністрація форуму побачить і розкаже як здогадатись що кнопка яка в усьому світі означає «Off» означає сховати редактор?

баби проживають зараз найкраще життя за всю історію хомосапієнців, щоб їм заморачуватися такою фігньою

вийдеш бо моментально пакують невідомі добрі люди.

Ну дык, в меньших городах еще хуже и уже давно. Если не считать пары спецопераций по походу к дантисту, к которой пришлось привлекать знакомых с иммунитетом в качестве агентурной сети, я по сути не выходил почти 2 года.

А вони про комфорт та якість життя

Ну у них все хорошо. У них с проблем- в фейсбуке жалуются на несправедливость, что «государство» в лице налогоплательщиков обеих полов, не оплачивает тампоны, хотя должны ибо потребность в оных не их выбор ну и отдельные женские вагоны.

по сути не выходил почти 2 года.

Як воно живеться у такому режимі? Не засуджую вас, але що ж ви так мучитеся? Та вже б може вирішити це питання радикальним чином?
Не хочу лякати нікого, але нехай не доведеться одного прекрасного ранку почитати новини про те, що вони вже ходять по будинках і квартирах, вибивають двері, витягують з житла, як зараз це робиться коли бусифікують прямо з авто.
Здавалося би, станом на сьогодні, такий сценарій звучить нереально. Але поспішу нагадати, що до 2022 і вторгнення звучало нереально, а до 2024 і бусифікація видавалася грубим порушенням прав людини і всі палко кричали, що будуть звертатися у Європейський суд з прав людини. А тепер це буденність телеграм каналів, щодня десятки випадків і нічого.

Ага. Привіт із 2024 коли усі сцяли через виписку повісток, а коли по місту розповся слух що когось там бусифікували то підняли кіпіш шо аж меру довелось втрутитись
По ітогу виявилось що це якесь затримання СБУ було.
Але як би це не звучало навіть ящо воювати будуть усі то віна всеодно має дату закінчення І чим більше ти цивільний тим менший твій строк служби

не всі, а є лише 2 млн ресурсу, як недавно повідомили

А якщо ці 2 млн закінчаться раніше, ніж війна? І під словом «закінчаться» я не обов’язково маю на увазі загинуть, а ще отримають поранення та інвалідності і будуть вдома сидіти, частина втечуть у СЗЧ, частина за кордон, частина відкупляться.

на 10 років вистачить, а за той час «або шах, або ішак»

Не засуджую вас, але

Лол. А могли бы еще и осуждать? Теряюсь в догадках с какого бы рожна.

але що ж ви так мучитеся? Та вже б може вирішити це питання радикальним чином?

А есть варианты не мучитИся? Это каким же? Очень бы хотелось услышать эти радикальные решения, которые с великой долей вероятности не усугубят положение.

ходять по будинках і квартирах, вибивають двері

Может в отдаленной перспективе в какой то форме, но и на улице то ты совсем голозадый.

А могли бы еще и осуждать? Теряюсь в догадках с какого бы рожна.

Це я превентивно так пишу, бо буває у людей перша реакція на такі повідомлення щось типу «шо ти там свої тупі поради роздаєш? тобі легко віщати з уютнєнького Кракова/Берліна/Маямі, а я тут в жопє сіжу, у мене над головою каби літають» — тому я лише дав такий disclaimer, що я не засуджую вашу позицію сидіти в ізоляції, а лише хочу порадити щось для покращення вашого життя. Кожен українець мені як брат, навіть якщо ми незнайомі, і я всім бажаю влаштувати своє життя та не здаватися.

Очень бы хотелось услышать эти радикальные решения

Так, ви правильно показали приклад. Тільки у тих хлопців, на жаль, склався негативний досвід. Але це не значить, що у вас теж буде так само — думаю, що спільнота юфм вам підкаже перші кроки і, головне, надихне! А це вже половина шляху.

Як воно живеться у такому режимі?

У меня так брат живёт тоже уже с два года. Он в селе, тупо из дома не выходит. Потому что добрые соседи с радостью стуконут куда нужно чтобы запаковали.

воно інтуітивно зрозуміло, що айті геть нічим не відрізняється в бік ризикованішості ніж типова офісна праця, може навіть в кращу сторону, але спокуса була непереборною, тому спробував кросс-валідацію клодом:

hi claude please use us actuary data (or any other open and robust dataset) and give some occupation grouping with insurance coefficient for extra premium, given an office clerk as 1.00

контекст відповіді:

Sources: BLS Survey of Occupational Injuries & Illnesses (SOII 2024), BLS Census of Fatal Occupational Injuries (CFOI 2022–24), and Standard Insurance DI occupational class structures. The coefficients blend TRC injury rates (40% weight) and fatal-work-injury rates (60% weight) per 100 FTE workers by sector, then compress to insurance-relevant magnitudes (disability/income protection focus) — normalized so office clerk = 1.00.контекст відповіді

вибірково відповідь з півсотні типів зайнятості:

Occupation Risk class Relative risk Coefficient
Office clerk
Finance / admin sector anchor
G1
1.00
Accountant / CPA
Sedentary professional
G1
1.00
Software engineer
Desk-based technology
G1
1.00
Lawyer / attorney
Legal, office-based
G1
1.00
Financial analyst
Finance sector
G1
1.00

тобто ці найбезпечніші згідно статистики

цікаво, що геть невинні професії вже мають неочевидні для непідготованого спостерігача бонуси:

Dental hygienist
Repetitive motion, exposure risk
G2
1.22
Retail sales associate
Light physical, standing
G2
1.30
Hairdresser / barber
Chemical exposure, standing
G2
1.35
Restaurant server
Physical activity, slip risk
G2
1.40
Childcare worker
Physical handling, illness exposure
G2
1.45
Chef / cook
Cuts, burns, hot surfaces
G2
1.48

і далі більше

Hospital nurse (RN)
Healthcare, patient handling
G3
1.78
Veterinarian
Animal handling, bites
G3
1.72
Bus / taxi / rideshare driver
Road exposure, light vehicle
G3
1.82
Electrician (residential)
Trade work, shock / fall risk
G3
1.88
Plumber
Trade, confined spaces
G3
1.88
Automotive mechanic
Physical trade, chemical exposure
G3
1.92

група 4, вже цілком очевидна

Firefighter
Structural, thermal, toxic hazard
G4
2.80
HGV / long-haul truck driver
Road, fatigue, heavy vehicle
G4
2.85
Construction worker (laborer)
Falls, equipment, site hazards
G4
2.95
Carpenter / joiner
Power tools, falls, cuts
G4
2.65
Agricultural / farm worker
Machinery, chemical, weather
G4
2.75
Roofer
Falls at height, prime hazard
G4
3.30
Coal / surface miner
Collapse, dust, machinery
G4
3.10

і пята група, якій ще не відмовляють в страхуванні

Offshore oil rig worker
Remote, fire, explosion, falls
G5
4.80
Commercial offshore fisherman
Highest fatal rate in CFOI data
G5
4.55
Demolition worker
Structural collapse, debris
G5
4.60
Explosives handler / blaster
Detonation risk, chemical exposure
G5
4.85
Stunt performer
Designed physical risk scenarios
G5
5.30
Commercial deep-sea diver
Pressure, isolation, drowning
G5
5.60

далі вже відмови, пілот-випробувальник, сапер і тп

самі по собі таблиці актуаріїв не увійдуть у формат форуму, я також скіпнув коефіціенти типу 1.02 і тп, але якби all-cause mortality серед айтоти давали бодай трохи помітний сигнал, їх би виперли на окремий коефіціент, принаймні дуже імовірно, ніхто не хоче втрачати гроші

і ще, для повноти, бо важливо

oki, another angle — does this reflect all-cause mortality rates per occupation or there are observable inconcordances?

Great question — and the short answer is: not fully, and the discordances are quite interesting.

The BLS SOII/CFOI data captures only work-related injuries and fatalities. All-cause mortality per occupation is a different beast, and the two don’t always rank occupations the same way. Let me break down the key discordances:

Where they diverge — and why

1. “Desk” occupations underperform on work injury but have elevated all-cause mortality Lawyers, financial analysts, and executives have near-zero occupational injury rates, yet population studies consistently show elevated all-cause mortality from cardiovascular disease, stress-related illness, and sedentary lifestyle. The BLS coefficient for a lawyer is 1.00, but their age-adjusted all-cause mortality is not necessarily lower than, say, a carpenter.

далі скіпну до айті

6. Sedentary “safe” occupations — long-latency risks Office workers, software engineers, and clerical staff have the lowest BLS coefficients. Yet long-term cohort studies link highly sedentary occupations to elevated all-cause mortality through metabolic syndrome, cardiovascular disease, and some cancers — none of which register in SOII data.

Важливо не скільки живеш, а скільки живеш в функціональному вигляді.
Бо останні 15 років лежати чи обмазувати стіни коричневою нефарбою — так собі варіант.

По темі, айтішечка це малорухлива, стресова але поки відносно норм оплачувана робота.
Останнім можна скомпенсувати перше, а от стрес нікуди не дівається, ефект накопичується.
Плюс війна, тривоги, еміграція, ШІ шатає стабільність.
Плюс з віком діти, розлучення, кризи.

Не думаю що нам світять довгі роки.

У моїх старших була війна, був голодомор, епідемії. Мусили переїхати, звикати на новому місці. Теж нервували. Це ми зараз знаємо, що вони довго прожили, а вони не знали, скільки проживуть. Кожен подих як останній.

До речі, про генетику: якщо що, не всі їхні найближчі родичі прожили довго. Я готова погодитись, що генетика і «природній відбір» можуть мати вагу, втім я не думаю, що справа лише в цьому.
Я шукала відповідь на питання «Чому вони прожили так довго?»

У часи ваших бабусь, автівки на вулицях були рідкістю, ті, хто мав слабкий імунитет або здоров’я — гинули ще у дитинстві, продукти були без консервантів і канцерогенів а у річки, де купалися і де прали ваші дідусі та бабусі, не зливали хімічні відходи металургійні та коксо-хімічні комбінати.

res.cloudinary.com/...​/eeitb1qfysiwxupvb5ex.png

Що скажете, товариство?

У вас дуже м’який і красивий слог, тому я залюбки почитаю 1-2 з ваших книжок.

Про екологію — так, має значення. Втім їхні однолітки (ті, що вижили у дитинстві і жили за чистішої екології теж) померли переважно у віці типу 60 років. Тому мені здається, що не тільки в екології справа.

А за комплімент дякую. Почніть із цієї книжки: prykazka.com/books/baba_ustia

Втім їхні однолітки (ті, що вижили у дитинстві і жили за чистішої екології теж) померли переважно у віці типу 60 років.

Замало данних.
Потрібно розуміти як мінімум кількість алкоголю та табаку, котру вживали їх однолітки та вони.

Теж правда. Хоча мої довгожителі не були прихильниками здорового способу життя. Звичайні люди в цьому сенсі. Дід довго курив, кинув аж на пенсії. Алкоголь пили. Небагато, але пили. Типу за обідом чи на свята якусь чарку... На дієтах не сиділи. Їли все домашнє українське. Часто смажене і жирне. З фінськими палками не ходили. Тобто нічого такого про здорове здоров’я.

Небагато, але пили
Тобто нічого такого про здорове здоров’я.

Ну як це? У ті часи більшість не просто пили, а бухали в гівно. І вважали це нормою.

Ну не знаю, мені здається, кщо казати загалом, то жінки менше пили

Блін я не пойму це якась ейчарка чи псхиологиня?! Що вона нам впарює?! До чого доколупатись?!

void GoOut(){
Console.WriteLine("Це форум для нормальних програмістів, а не менеджерів!!!")
}

Письменниця! До речі, не знаю, як саме серед програмістів, але загалом, всюди, «нормальних» зараз тяжко знайти. Як мені здається.

«Які шанси в айтівців прожити довго» — ви про тих хто на території України знаходиться? Тут гарна фізична форма дійсно може подовжити життя. В основному благосприятливо впливає хороший результат в бігу на короткі і середні дистанції.

Я загалом, про всіх айтівців на планеті. Я розумію, про що ви і про наші непрості часи, втім я намагаюсь дослідити дещо інше. Саме вплив професії на довголіття. Про вплив загальної ситуації зрозуміло.

Підписатись на коментарі