Сабатікал: хто реально брав відпустку на пів року і чи вдалося потім нормально повернутися?
Я довгий час працювала в сапорті, і чесно кажучи, тоді бажання піти в сабатікал на кілька місяців виникало стабільно 😅
Але в моїх попередніх компаніях такої офіційної плюшки не було, та й зі звичайним відпочинком усе було складно, бо було багато задач, які робила лише я. Так вийшло, що за попередні шість років я тільки одного разу була у справжній відпустці два тижні без жодних робочих задач — коли йшла Camino de Santiago, бо там бути на зв’язку і працювати було фізично неможливо. Усі інші мої відпустки на минулих роботах я завжди працювала, навіть на пляжі.
Серед моїх знайомих сабатікал теж якось не зустрічається, тому стало дуже цікаво, як із цим йдуть справи на ринку загалом.
Чи є у вас така опція від роботодавця і головне — чи хтось із вас реально нею користувався? Розкажіть, як воно взагалі: повністю випасти з робочих процесів на пів року, відключити мозок від тасок, а потім спробувати нормально повернутися назад у цей ритм.
70 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарівНе працювала півтори року, знайшла нову роботу за 2 тижні у вересні 2024.
У мене був класний «саббатікал», або краще сказати gap year, коли я закінчив універ (точніше, отримав 2 вищі освіти — одну денно, другу заочно) і настільки задовбався, що вирішив не одразу шукати роботу, а трошки зачекати і понасолоджуватися життям. Але мені так сподобалося, що тижні перетворювалися на місяці, а місяці склалися у цілий рік. У мене були певні заощадження на особисті витрати, але я продовжував жити з батьками, щоб не витрачатися на оренду (решта — їжа, одяг, розваги і т.д. було за власні гроші).
З тих пір як той період закінчився і я знайшов першу роботу весною 2014, от вже 12 років працюю взагалі без перерв між роботами — весь час або мене хантять, або я шукаю нові варіанти і переходжу на нову роботу без паузи між новою і попередньою. Але якщо раптом потраплю під хвилю скорочень — то точно ще раз піду у довгий відпочинок, як мінімум на рік, а може й на 2. Бо за ці 12 років кар’єри стільки ідей накопичилося, стільки планів, а вільного часу та енергії є лише десь на10-20% від запланованого.
От і у мене так, коли і міняла роботу, то без жодних пауз, але краще, мабуть, брати хоча б місяць відпустки між роботами, щоб повністю переключитись. А краще більше, якщо є можливість!
Також, може не зовсім в тему, та все ж: повернувся в IT (розробником) після5-ти років перерви, протягом яких був менеджером не в IT сфері. І допомогла повернутись саме компанія, в якій працював менеджером, бо в неї виникла потреба в автоматизації.
Звільнявся і йшов у відпустку 2 рази на 5 і на 9 місяців. Останній раз на пошук роботи пішло 3 місяці.
після відпустки код ледвє сі кодує...
«Звільнився» (тимчасово не було проекту і вирішив не чекати новий) та повернувся до співпраці з компанією через 5 місяців відпочинку. Це був сабатікал чи таки ні?
Колеги кажуть що таки сабатікал, просто більш радикальний 😀
Батя повертається тверезим. В руці буханка.
Я ще перший раз 10 років тому пішла в «нікуди» бо разом з чоловіком ми поїхали подорожувати на рік. Пізніше були ще кілька раз перерви на3-4 місяці (подорожі) — роботодавець завжди готовий був нас чекати,але завжди то були продуктові компанії.
Зараз, коли зібралася зробити перерву на 1.5 роки, то навіть не думала що фірма запропонує не оплачувану відпустку (я зараз в Польщі, контракт, не відпустці без оплати навіть звільнити не можуть), так що за півтори роки повернуся і просто буду знову працювати :)
Індустрія зараз рухається надзвичайно швидко, не боїтесь що коли повернетесь вже не будете мати актуальних навичок?
Які це навички з’являються які не можна опанувати за2-3 тижні? От інше діло що домовленості про повернення то добре, але як повертаєшся то можуть сказати що сорян, нема роботи для тебе і до побачення. бо якось рік без тебе жили, може когось іншого знайшли чи оптимізували щось і навіщо тепер тобі платити зп. з точки зору фаундера я б так і робив. сабатікал це при поверненні я дивлюсь чи потрібна мені нова людина. саме нова. і якщо я в цей час не шукав людину то сорян.
Все вірно, тому і я і hr були трохи здивовані, але деякі якості в людях досить складно знайти, теж підхід до праці який підходить в цій фірмі, та ще і знання домени — тут можу сказати що я дивуюся як можно деяких речей не знати коли працюєш в фірмі кілька років — але на жаль є багато девелоперів і qa — які нічого більше за свої таски знати не хотять... В такому випадку вартість для фірми — мінімальна і нема на що чекати і тоді ваш сценарії цілком вірний
А чому нажаль людям не цікаво більше їх тасок, це навмисно культивується керівництвом : «Не лізь куди не просять, роби те що сказали». Взагалі так працює, якщо начальство хоче інше — воно це стимулює відповідними робочими процессами і долларом (євро, фунтом і т.п. конвертованою валютою) . Якщо бізнес в продажі попо-часів, буквально тасочок замовнику так і буде. Головне щоб замовник справно платив і не додавав хотілок з гори за обумовленмй по котракту скоуп. Якщо немає зафіксованих домовленностей — тих самих прописаних письмово тасочек, замовник може вічно не приймати результати і не розрахуватись за роботу чи вимагати скидки. Реальна поведінка вищого керівництва завжди росповсюджується і копіються до самого низу, так працювало всюду і завжди працює.
Взагалі, робоча культура Toyta чи Sony , це насправді не всюди навіть в самій Японії і зараз частіше можна зустріти десь в : Британії, Китаї або в США наприклад в Apple. В класичній ієрархічній структурі керування якщо ви будете лізти за приділи ваших робочих завдань, вас просто виженуть.
Тому я не працюю в фiрмах де потребують попо-години... Але комусь подобається
Так ви і в Україні не живете :) В Польщі тобто ЄС радикально інша економічна та соціо-політична ситуація. Позиція Польщі в індексі простоти ведення бізнесу на 24 позиції вище від України. В індексі економічної свободи розрив вже 80 позицій. Індекс глобальної конкурентно спроможності розрив — 40 позицій.
Ведення продуктового ІТ бізнесу в Польщі легше орієнтовно на 60% ніж в Україні по низці економічних показників. У України лише одна перевага — менші витрати на зарплатню ІТ-шникам, що правда із не можливістю 100% бронювання автоматично проблеми. Стартапи на бутсрапінгу взагалі зараз за такою схемою не можливі. По якості освіти тобто сучасних випусників Польщі і сучасних випусників України саме в ІТ, (QS та THE) — випукники в Польщі теж суттєво кращі в середньому за українців. Розрив до 500 позицій, наскільки сучасна українска освіта втратила і є не актуальною до сучасних потреб ринку праці. Тобто і нема кого наймати на продуктову розробку, бо тотальна Індія пішла. Україна тримається за рахунок Adaptive Learning, тобто коли компанії доучують чи перенавчають людей власним коштом та стимулюють активно самонавчання. Часто вже з третього курсу починаючи суденти вчаться в лаба і ходять на роботу стажерами, відпрашуються в тім ліда здати сессію. На питання " - Як ти здав ти ж жодного дня не ходив тут був, дорого було ? — Нам з першого курсу читають одну і ту саму лекцію, що я тут усі в курсі" .
Лідером ЄС для розвитку саме продуктового ІТ зараз є Єстонія, саме через державну программу із стимулювання цієї економічної галузі.
В таких умовах можна собі дозволити «вибрики Долини» підти в сабатікал, зїздити в Тібет по медітувати, шукати Дзен та вдохнлвлення для прояву креативу в умовах низького стрессу і позитивних вражень. 16% в Україні при цьому сидять без роботи і активно її шукають, бо альтернатива як грошей не буде — бусік і в якості камікадзе в атаку з криками Банзай! на посадку.
Мiй перший саббатiкал був ще в Укрїнi. Але фiрма продуктова. Зараз ситуацiя розумiю що змiнилася, але все ж таки... Тут в Польщi таке саме — а кому я буду потрiбен...
Да запросто, різниця між скажімо Frontend/Beckend розробником React/Node десь в сфері ecommerce, Embedded С++ і затребуваними нині дата аналітиками із Python, Nympy, Tensorflow, PyTorch — а головне придметною галузюю автоматизованного маркетингу та таргетованих продажів, аналізу великих данних та мат статистики, алготрейдингу і т.д. колосальна.
Для зовнішнього світу ви усі — ІТ-шники, для внутрішнього це абсолютно різні профессії взагалі які не мають між собо майже нічого спільного і треба вчитись з нуля буквально.
Різниця як між кассиром десь у віділені банку, біржевим маклером, співробітником фінансового відділку великої корпорації, бухгалтером і аналітиком в інвеститаційному банку десь на Манхетені, хоча написано з гори в усіх «Економіст».
Якщо вже маєш базу, певний тип мислення, а також вміння шукати та аналізувати інформацію, то це все надолужується
Ні, бо ніхто мені не заважає бути up-to-date з навичками, та є ще інше — знання домени, знання архітектури, etc
Це набагато швидше відбудеться на проекті болоті чи фірмі/акаунті болоті бізнес стратегія якої — підтримка легасі COBOL чи Fortran, Visual Basic і т.п. С++98, Java —1.2-1.4 і тому подібним.2-3 таких вакансії на країну і так само 0 кандидатів. А.сучасні технології які затребувані ринком вивчати самі в особистий час, якщо він взагалі буде.
Від вас там вимагатимуть робити по сучасним нормам виробничості із сучасними фреймверками і сучасної классності та якості софту, що не можливо без зміни технології як ми знаємо навіть теоретично.
Ви витрачатиме робочий час на вивчення нікому на ринку непорібної лабуди, яка не буде потрібна жодній сучасній опублікованій вакансії крім такого самого лайна де
Так що в такому випадку, сабатікал якщо є можливість — за кордоном живете наприклад і давно і є накопичення та пассивний дохід, сабатікал краща ідея.
Після останньої роботи 5 місяців відпочивав. Це не зовсім класичний сабатікал, але в розумінні відпочинку він ним і був. Потім за 2 тижні знайшов роботу і вже 2.5 роки працюю на новому місці. Воно однозначно було варте того
Якщо не секрет, що вдалося за ті 5 місяців зробити чи досягнути? Чи хоч якесь задоволення отримати? Власне, який вихлоп? Окрім, вочевидь, спокою для душі і тіла.
-багато часу проводив на рибалці (одне з хоббі carpfishing)
-робив нові фічі на власному проекті (pigeons.in.ua), на які раніше не ставало часу
-прочитав пару книг
-більше займався спортом, особливо в той час коли саме хочеться, а не коли є можливість (ранок чи вечір)
тай загалом відключився від звичного робочого ритму (займався чим хотів і коли хотів)
А розкажіть будь ласка в чому каєф у змаганнях спортивних голубів?
Це справжній менеджмент живих істот. Основний кайф у стабільності та прогресі. Тут все залежить від твоєї дисципліни: як ти годуєш, як лікуєш, як тренуєш.
По суті, це інтелектуальний виклик: створити такі умови, щоб голуб хотів і міг повернутися додому якнайшвидше. Коли бачиш, як птах заходить на посадку після дистанції, розуміючи, що це плід твоєї щоденної праці протягом місяців чи років, це і є той самий спортивний азарт.
Як і в будь-якому спорті, це задоволення від перемог чи просто стабільних результатів.
Твій результат на дистанції — це пряме відображення того, наскільки якісно ти підготував птахів: від селекції та режиму харчування до здоров’я та психологічного стану. Коли твій вихованець повертається першим серед сотень чи тисяч інших, долаючи сотні кілометрів, а то біля тисячі за світловий день, це і є саме те неймовірне відчуття і розуміння того, що твоя система підготовки спрацювала на всі 100%
Можна довго писати, але хто це відчув, залишається з цим хоббі на все життя
блін, помітна частина людей менш серйозно до взрощування своїх дітей відносяться, «інстинкт відпрацював», а мотивації далі чи творчої енергії брак
не втримався від здивування..
Мобілізація рахується?
Спитав у командира про сабаттікал — сказав шо я довб***б і вліпив догану.
Доу, що я роблю не так?(
Do you know, how they call sabbatical in armed forces?))
В Інтеліасі є можливість взяти неоплачувану відпустку до трьох місяців. Я брав і ще деякі знайомі брали.
До війни це було дійсно крутою можливістю, назбирати грошей і піти відпочивати, подорожувати, вчитися, копатися в саду чи робити ремонти своїми руками аби розвіятись.
Зараз, наскільки мені відомо, але треба уточнити, якщо ти береш таку неоплачувану відпустку, з тебе знімають бронювання, якщо воно було.
Стосовно коментарів про те, що навіщо брати сабатікал якщо можна просто звільнитись і потім знайти нову роботу — хз кому як, але я був би в постійній напрузі і шукав би роботу, навряд вийшло б повноцінно розслабитись.
Дійсно круто, що компанія має певну довіру до команди та з повагою сприймає бажання розвіятись чи переключитись.
А щодо звільнення — погоджуюсь. Невизначеність у майбутньому якось не сприяє відпочинку та розслабленню)
взагалі не ясно, навіщо бронювання чоловікам, які аутсорсорсять для закордонних замовників...
Also not clear why women are not eligable to be drafted.
Mainly because of differences in physical capabilities between men and women. Historically, men were more often fighting, while women were more likely to manage the household and raise children.
That’s not true now. There is no physical fighting on the frontline at the moment. All the fighting is done by aerial drones. Human job is mainly supervision and reconnaissance to detect the movement of enemy troops. Absolutely doable by women (and a lot of them are actually doing this).
On the other hand, software engineers are the top-paid specialists and destroying them in infantry is like lighting the stove with dollars.
Israel.
як і не зрозуміло чому у нас громадянкам дозволено не захищати Батьківщину, а підіймати індекс народжування країн ЄС
Сподіваюсь, це товстий тролінг, інакше я хз навіть як це прокоментувати.
Запровадять жіночу мобку — подивимось як ти зашкварчиш;)
ЛОЛ.
А навіщо бронь аграрію який вирощує зерно на експорт, а не кормить виключно Українців?
Навіщо сталевар, який робить метал і вироби з нього на експорт, а не лише гармати і снаряди?
Для чого треба виробник зброї, якщо не 100% його виробів йдуть на фронт, а частину він продає на експорт?
Для чого величезна фармацевтична і хімічна промисловість в Україні, якщо їх ліки експортуються, а не виключно для українських аптек?
Навіщо існують українські художники і майстри по склу, якщо вони продають на закордон, а не лише розважають своїми виробами українських дітей і не підтримують бойовий дух військових?
Тепер розумієте, чому ваш коментар, м’яко кажучи, не мудрий?
Можете будь ласка розгорнути вашу думку? Бо ваші слова можна прочитати двома різними способами:
1) Навіщо бронювання чоловікам, яку функцію воно виконує в їхньому житті?
2) Чому у цих чоловіків є бронювання, чому вони настільки цінні, що їм аж треба давати бронювання, а не відправляти на фронт?
Відповіді, відповідно, будуть різні:
1) Бронювання таким людям потрібно для того, щоб не лише заробляти свої кілобакси, а ще й мати змогу спокійно подорожувати країною та насолоджуватися заробленими грошима: купити авто, поїхати в інше місто, сходити на конференцію, відвідати батьків, зустрітися з друзями (жінками та іншими заброньованими чоловіками) і т.д., а не сидіти вдома 24/7, відчуваючи себе просто машиною по зароблянню грошей.
2) А от це питання вже не до DOU спільноти, а до тих державних організацій, які приймали рішення про бронювання конкретних людей. Якщо людина заброньована — значить хтось на високому державному рівні побачив цінність у тій діяльності, якою ця людина займається, інакше б людину вже давно мобілізували, бо «в армії від неї більше користі».
Все залежить від команди і процесів. Чув про такі історії від знайомих.
Але моя практика показує, що не завжди хочеться повертатись на ту саму роботу. Особливо якщо причина вигорання не вирішена.
Якщо питання вже стоїть відкритим, то я б пропонував це проговорити з керівником чи HR щодо такої можливості. Навіть якщо вам почнуть одразу шукати заміну — у вас вже буде впевненість що ви робите далі.
З мого досвіду — коли ставалось вигорання і варіантів вирішення не було, то просто йшов з проекту чи компанії в свій «сабатікал» настільки щоб відновитись. А потім шукав без проблем нову роботу.
Якось пробував відпустку, повернувшись з новими силами напоровся на ті самі проблеми і мою ініціативу їх вирішення зупинили відсторонненям від проекту.
купу народу зараз в вимушеному саббатікалі через скорочення
Спущу в унітаз залишки свого вайбу...
Це нагадує анек про гея і п-са.
Якщо ви цінний спеціаліст, то компанія і сабатікал дасть і чекати буде, і роботу якщо що ви знайдете наступну легко.
Якщо ж з «серединки» то «Куди куди Вася зібрався? В сабатікал на пів року? Відкривайте вакансію на заміну!»
з іншого боку — можна показово відпустити рядових «розхідників» в сабатікал (таких, чия відсутність не впилне проект та задачі), щоби віртуально замотивувати дійсно важливих мастодонтів, типу ну дивись — в нас таке є, і воно працює. Тому давай-ка дядя, повджобуй до 23:00 щоби покращити rookie numbers в квартальних звітах, і можливо теж підеш в сабатікал
А це вирішується іншим шляхом. Навіщо чекати, допоки якась компанія це запропонує як «плюшку»? Можна свідомо піти з однієї компанії, а після сабатікала влаштуватися в цілковито іншу компанію, та й все, от вам і сабатікал, і нікого не треба нічого просити та умоляти.
Єдиний мінус, звісно, що дохід обнуляється і кошти за цей час тільки спалюються на життя. Але якщо вам це не критично і не пече, то чому би й ні.
В мене на одній попередній роботі була «необмежена відпустка», але насправді вона не працювала. Ніхто не брав відпустку на більше часу ніж звичайно, і навіть у employee handbook визнавалося що це не те що ви можете просто взяти й піти на кілька місяців.
О, на цю тему вже багато сказано, якщо вам цікаво, то ось тут — dou.ua/forums/topic/57438
Сабатікал то щось міфічне
А ось це — круто, є мрія також пройти його, хоча б частину.
Сабатікал це «зізнайся чесно що ти вигорів і піди з компанії достойно»
Camino так затягує і не знаю як це працює, але відпочила там більше, ніж лежачи на пляжі, хоча в день проходили по 25+км. Із побічних ефектів — проходить буквально місяць і хочеться знову пройти, як би важко не було. Тож у мене тепер в мріях ще пройти Португальский шлях. А вперше я йшла північним трохи більше 200 км, краса нереальна. Тож бажаю і вам пройти це :)
Buen camino 🙌
о, про каміно
я так розумію мова про той десь 280км відрізок? якщо так — чому не можна було працювати «на ходу» — режим праці чи брак покриття мобільним інтернетом? (прикидаю чи стиль праці occasionally connected плюс там щось вечір-ранок сумісний)
Ні, ми трохи пізніше почали з містечка Tapia (не дуже популярний початок) в нас десь вийшло 210 км))
Про працювати: не знала чи буде ок інтернет та і ноут тащити до тих всіх речей таке собі, тому завчасно сказала, що не зможу ніяк. Хоча приходили майже завжди в обід і по суті час би був.
Але ну по чесному, там не хочеться працювати, хочеться ще подивитись околиці, познайомитись з кимось та і відпочити під іспанське біле 😁
дяк)))
Не знаю жодного сабатікалу після якого б не звільняли через певний час (кілька місяців), так само і з декретами 🥲
Я хотів би якось у майбутньому взяти спробувати, щоб поподорожувати по світу, але відчуваю що це буде не сабатікал, а перерва між двома роботами 😄
Якщо ти один із засновників бізнесу, можуть і не звільнити. Скажімо Сергій Брін пробув років 5, набридло повернувся робити Gemini.
Залежить від фірми, один раз я сама пішла за кілька місяців після повернення, в іншій де теж робила 4 місяці перерву працюю до зараз і йду навіть на більшу перерву.
Так і є. Це або ТОП 1% перформер, якого чекають назад, або інший ТОП перформер, якого хочуть звільнити і він бере саббатівал і його все ж таки звільняють. Решті саббатікал не дають
завжди звільняємо після сабатікалу людей, нащо це треба
У мене на початку війни була перерва в роботі десь на 7 місяців, але мабуть, це не рахується як сабатікал 🥲
Хоча перерва навіть в таких умовах відчувалась дуже вчасною
Я брав, потім нормально повернувся на іншу роботу)
пішов в сабаттікал на 2 тижні,5-й рік не можу повернутись
Де береш ресурси на існування?
В армії видадуть.
Plan B
Кажуть що є компанії і навіть цілі країни, які перейшли на 4 денний робочий тиждень
Але їх чомусь ніхто не бачив
Так і з саббатікалом. Підеш — не првернешся
Сабатікал Шрьодінгера 😁
Треба читати першоджерела — зазвичай у тих новинах іде мова про роботу держустанов, і виглядає це як спосіб урізання костів державою, а не якась турбота про робітників.
Та да
Бувають навіть і 3 денні робочі тижні, якщо у компанії якісь великі проблеми. Наприклад зниження попиту на продукцію. То можна і за 3 дні всіх клієнтів задовільнити. Звісно ЗП співробітників при цьому пропорційно скорочується