Вайб-кодинг викликає залежність. Як не потрапити в пастку «ще одного промпта»?

💡 Усі статті, обговорення, новини про AI — в одному місці. Приєднуйтесь до AI спільноти!

Мене звати Віталій Стукін, я світчер з маркетингу в аналітику, і я жодного дня не вивчав розробку і не працював розробником. Саме тому ця стаття про те, як виглядає вайб-кодинг очима людини, яка прийшла в нього з іншої сфери.

Я хочу поговорити про те:

• як формується залежність від вайб-кодингу;
• чим це схоже на казино та які паралелі між ними є;
• як вберегти себе від такої залежності;
• та чи є в усьому цьому хоч щось позитивне.

Спойлер: є.

На написання цієї статті мене підштовхнула рефлексія над власним досвідом створення апки в Perplexity Computer (Claude Opus 4.7), а також те, що ця тема майже не розкрита в українському інфопросторі.

Якщо сьогодні ввести у LinkedIn запит «вайб кодинг залежність» вам видасть 4 пости, «vibe coding залежність» — 1 пост (при чому це буде 1 з 4 з минулого запиту). І навіть гугловська ai-шка такі запити або взагалі омине і почне розповідати, що таке вайб-кодинг або максимум скаже: «Вайб-кодинг це погано, бо люди забудуть як програмувать».

Якщо ж змінити запит на «vibe coding addiction» — ми отримаємо значно більше релевантних результатів. Це означає, що проблема вже існує, але в нас вона ще не набрала такого розголосу. Тому я зі своєї сторони це виправляю ;)

Але перед початком — кілька базових порад для тих, хто вже пробував або тільки планує вайбкодити:

1. Перевіряйте які моделі вам доступні і за можливості використовуйте простішу — вона витрачатиме менше токенів (читайте грошей).
2. Пишіть запити англійською. Якщо не знаєте її — пишіть українською, закидуйте в перекладач і лише потім відправляйте. Моделі оптимізовані під англійську і так витрачають менше токенів.
3. Регенеруйте вже існуючий запит, а не створюйте новий, якщо це можливо.

Тепер перейдемо до самого процесу вайб-кодингу, щоб зрозуміти — коли, як і чому виникає залежність.

Отже, ми вирішили створити власну апку, сайт тощо.

1. Навіщо? Причини бувають різні:

• реальна потреба;
• FOMO через успіхи інших;
• лист на пошту про те, що нам нараховано кредити (токени), які згорять за тиждень, якщо ми їх не використаємо. Це зазвичай відбувається, якщо у вас є платна підписка на ШІ (якщо ви читаєте цю статтю — скоріш за все є).

Значить треба щось створити.

2. Що? Тут обмежень немає — апку Health&Fitness, сайт генератор мемів тощо. Цей етап настає через те, що:

• ми не рісьорчили ринок;
• ми вважаємо, що на ринку немає продукту, який вирішує нашу проблему;
• продукт є, але він вирішує проблему лише частково;
• продукт вирішує проблему повністю, але ми думаємо, що навайбкодити свій буде дешевше (спойлер: ні).

Тут з’являється перша пастка — ми уявляємо ідеальну версію продукту, який має бути результатом нашого вайб-кодингу.

3. Ми відкриваємо чат і пишемо перший запит. Готово, працює! Мозок думає: «Вау, я можу створювати продукти». Саме тут формується небезпечне відчуття — що будь-яку ідею можна реалізувати в один клік. Але це ще не кінець.

4. Ми знайшли перший баг! Щось не так відображається, не натискається кнопка або в якийсь момент застосунок просто вилітає. Не біда, ми ж вайбкодери! «Ще один промпт» і все запрацює.

5. Ми відкриваємо чат і пишемо другий запит. Упс! Закінчились токени. Треба купити. В цей момент з’являється думка: «Та шо там ті 10$? Один раз куплю і все запрацює». Дійсно, баг пофікшено і ми вже відчуваємо себе справжніми розробниками. Отримали швидкий дофамін — залежність все ближче.

6. Раптом наша фантазія (або ж сам ШІ в кінці відповіді — він таке любить) підказує нам додати фічу, якої так не вистачає і без якої продукт — ну взагалі не те. Не біда, ми ж вайбкодери! «Ще один промпт» і все буде.

(Тут ми вже повністю потрапили в замкнене коло, коли продукт ніколи не здається «повністю готовим»)

7. Ми відкриваємо чат, пишемо запит, токени закінчились, і ми знову витрачаємо ті ж 10$ з думкою, що: «Це точно останній раз».

Але насправді, це лише «перший раз», після якого в голову приходять нові ідеї, а в продукті з’являються нові фічи і баги.

З позиції аналітика це особливо помітно, оскільки вона вимагає «закопування» в дані продукту — для того щоб знайти відповідь на бізнес-питання.

Тому у мене вайб-кодинг перетворюється на нескінченний цикл пошуку багів і фікс кожного з них з паралельним витрачанням на це коштів і доведенням продукту до омріяного ідеалу (бо треба ж людям достойний результат показати, бо ще знайдуть якісь недоліки і розкритикують!)

Що ж ми маємо в результаті?

Вже після 1-2 циклів «нова фіча + баг фікс» ми витратили на це більше коштів, ніж вартував би вже існуючий на ринку продукт. Але найжахливіше те, що навіть коли ти це усвідомлюєш, все одно думаєш: «Та й нехай. Головне, що це моє. Один раз можна і 50/100/200 доларів витратити. Зате я отримав досвід». І ще будь-які відмовки, які можна собі уявити, спричинені потраплянням у пастку незворотних витрат часу і грошей.

Все ще думаєте, що це НЕ залежність? Давайте спробуємо провести паралелі (взято з картинки в інтернеті) між казино та вайб-кодингом:

1. У казино ми купуємо фішки — у вайбкодингу ми купуємо токени.
2. У казино ми натискаємо кнопку, щоб прокрутити слот — у вайбкодингу ми натискаємо Enter, щоб почати генерацію.
3. У казино ми можемо виграти джекпот, якусь невелику суму грошей або взагалі нічого — у вайбкодингу ми можемо отримати повністю працюючий продукт, продукт з багами або взагалі шматок коду, який навіть не запускається.
4. У казино нас оточують яскраві звуки та анімації виграшу — у вайбкодингу ШІ каже нам: «Супер!», «Геніальна ідея!», «Оце класний варіант!».
5. У казино ми думаємо, що у нас є стратегія, завдяки якій ми зможемо вийти в + - у вайбкодингу ми думаємо, що ми — професійний розробник, який з першого разу створить працюючий продукт.
6. У казино ми думаємо: «Ще одна спроба і я точно виграю!» — у вайбкодингу ми думаємо: «Ще один запит і продукт точно стане ідеальним!»
7. У підсумку в обох випадках — house always wins.

Що з цим робити і як вберегти себе?

Дайте собі відповідь на наступні питання.

Їх ми формулюємо, спираючись на етапи процесу вайбкодингу, описані в першій частині статті.

1. Чому насправді ми захотіли щось створити? Це наше внутрішнє бажання? Чи можливо ми просто зловили FOMO і вирішили повторити успішний успіх з соцмереж? Чи продовжили би ми цей проект, якщо про нього не можна було б нікому розповісти? Якщо це справді виключно наша внутрішня потреба, рухаємось до наступного пункту.
2. Ми прорісьорчили ринок на предмет вже існуючих рішень для нашої проблеми? Ми ДОБРЕ прорісьорчили ринок? Можливо треба просто глибше закопатися? Якщо вже існуючий продукт, який для нас підходить коштує 100$ а на вайбкодинг власного ми витратили вже 150$ — можливо час згадати про пастку незворотних витрат і все ж купити існуючий за 100$? Якщо після цих питань ми все ще впевнені, що варто продовжувати — рухаємося до наступного пункту.
3. Баг, який ми знайшли в своєму продукті дійсно критичний? Він справді заважатиме саме НАШОМУ сценарію використання?
4. «Супер важлива» фіча, яку ми хочемо додати входить у НАШ сценарій використання продукту? Чи ми просто хочемо її додати, тому що «ну зазвичай вона має бути».

Якщо після відповідей на ці питання ми сумніваємось — чи варто нам продовжувати вайбкодити — слід зупинитися. У нас або вже є гарний продукт, який закриває наші потреби, або варто придивитися до вже існуючих рішень на ринку і нарешті вилізти з пастки незворотних витрат.

Якщо ж ми впевнені, що варто продовжувати вайбкодити — що ж — можливо ми дійсно праві.

Тепер перейдемо до того, в чому я бачу позитив. Не самої залежності, а скоріше вайб-кодингу загалом.

Коли я ще працював ЮАМом, у нас завжди був величезний беклог ідей, які треба було колись реалізувати. А того, що хотілось протестувати вже зараз, було настільки багато, що доводилось розділяти це на «Дуже важливе» і «Дуже-дуже важливе». І корінь проблеми тут в тому, що одна людина за місяць може нагенерувати стільки справді цікавих ідей, скільки протестувати НЕ вийде навіть за рік. І тут ШІ приходить нам на допомогу, але з однією умовою.

Хочеш протестувати все? Плати. І плати багато.

І завдяки такій можливості (а скоріше навіть напів-можливості) людина зможе навчитися головному — балансу. Реалізувати значну частину ідей, але все ж найнайкращі з найкращих, в які вона дійсно максимально вірить.

Висновки

1. Вайб-кодинг може викликати залежність, про це треба пам’ятати і ставитися до нього з обережністю.
2. Для того, щоб зрозуміти, чи вийшов процес вайб-кодингу за межі адекватних рамок — задайте собі 4 блоки питань, які я наводив вище. Якщо розумієте, що щось не окей — зупиніться.
3. При відповідальному використанні — вайб-кодинг справді може бути корисним і допомагати реалізувати ідеї у світ.

Якщо ж казати зовсім коротко: «З великою силою вайб-кодинга приходить велика відповідальність за управління ресурсами»

Закінчити цю статтю я хотів би фразою підприємця та інвестора Навала Равіканта: «Вайб-кодинг викликає більшу залежність, ніж будь-яка відеогра коли-небудь створена (якщо ви знаєте, що хочете створити)»