Як я написав застосунок для харківського метро разом з AI: чесний досвід від початківця
Мене звати Олександр Фоменко — я Chief Software Engineer in Test з десятирічним досвідом. Я сподіваюся, що ця стаття буде цікава початківцям-розробникам і QA-спеціалістам, які хочуть зрозуміти, як виглядає AI-assisted розробка в реальному проєкті — без маркетингу та рекламних тез.
Цю статтю я писав довго. Не тому що не знав що сказати — а тому, що хотів бути чесним. Не зробити ще одну публікацію «AI — це круто, використовуйте AI». А розповісти, як воно є насправді: що спрацювало, що ні, де AI реально допомагав, а де заважав. Через призму десяти років роботи з якістю, тестуванням і архітектурою.
З чого все почалося
Харків, метро, офіційний розклад. Якщо ви ним користувалися, то ви розумієте проблему. Він показує час відправлення. Але не відповідає на питання, яке мене цікавить: якщо я виходжу зараз — коли я буду на місці? А якщо мені треба зробити пересадку?
Щоразу я робив це в голові. Іноді помилявся. Одного вечора я відкрив редактор і вирішив зробити щось для себе.
Я не планував публікувати це в магазині. Просто інструмент для особистого використання.
Перші кроки: браузер, ChatGPT, Gemini
Спочатку я використовував AI так, як більшість розробників — через браузер. ChatGPT, потім Gemini. Підхід простий: пишеш запит, копіюєш код, вставляєш, виправляєш, повторюєш.
Це працює. Але є нюанси.
- ChatGPT непоганий для початкового скаффолдингу. Добре пояснює концепції, генерує шаблонний код. Але часто «галюцинує» з бібліотеками — особливо якщо версії трохи застарілі.
- Gemini Pro мене здивував у хорошому сенсі під час побудови методів. Якщо треба написати нову функцію з нуля, він часто видає чисте рішення. Але є серйозна проблема: коли просиш зробити маленьку зміну чи рефакторинг — він змінює значно більше, ніж ти просив. Я кілька разів отримував код, де «виправлена одна функція» несподівано змінювала три інші місця в коді. Для мене як QA-інженера це червоний прапор.
- Claude через браузер (claude.ai) став наступним кроком. І тут я одразу відчув різницю — саме в тій точності змін, якої мені не вистачало в Gemini. Якщо просиш виправити одну функцію, виправляє одну функцію. Ніяких «а ще я трохи оптимізував ось тут». Це вже набагато ближче до того, як має працювати інструмент для живого коду.
Але браузер є браузером. Копіювати-вставляти, втрачати контекст між сесіями, вручну відстежувати, що вже змінилося — все це залишалося.
Claude CLI: до і після
Момент, коли продуктивність виросла в рази, — це підключення Claude CLI (Terminal).
Якщо ви ще не пробували, спробуйте. Різниця між роботою з AI через браузер і через CLI приблизно така сама, як між редагуванням коду в Notepad і в нормальній IDE. Формально те саме. Але насправді — зовсім інакше.
Що змінилося:
- AI бачить весь контекст проєкту, а не тільки те що ти вставив у чат
- Зміни відразу відбуваються у файлах — не треба копіювати-вставляти
- Можна будувати складні multi-step сесії
- Якість коду відчутно краща — менше «загальних» рішень, більше тих що відповідають твоїй архітектурі
Claude має одну властивість, яку я ціную більше за все: він змінює рівно те, що ти просив. Якщо я кажу «виправ цю функцію», він виправляє цю функцію. Не «а ще я оптимізував ось тут і тут і вирішив видалити тут». Це критично важливо в живому проєкті, де кожна несподівана зміна потенційно є регресійним дефектом.
Як виглядає додаток зсередини: покрокове знайомство з додатком, розклад, маршрут і його планування
AI і дефекти: чесна розмова
Тут треба бути відвертим.
AI вносив дефекти. Особливо після великих рефакторингів. Ти просиш «переробити цей модуль» — і отримуєш щось, що виглядає краще структурно, але ламає три речі в іншому місці.
Я проходив через це кілька разів. І в якийсь момент зрозумів, що це не проблема AI — це проблема мого підходу.
Правило, яке в мене виробилося: робити зміни гранулярно. Не «зроби великий рефакторинг усього модуля», а «зміни тільки цю функцію, нічого більше». Чим менший і точніший запит, тим передбачуваніший і якісніший результат.
Другий висновок: тести не опціональні. Я і раніше їх писав, але після перших кількох AI-галюцинацій і багів я почав додавати їх набагато системніше. Що іронічно — бо AI теж допомагав їх писати.
Про генерацію тестів
Окремо хочу поговорити про це, бо тема цікава для QA-аудиторії.
Спочатку результати були... прийнятними. Тести формально правильні, компілюються, проходять. Але покривають «Happy Path» і очевидні кейси. Edge Сases — майже ні.
Ситуація покращилась через кілька ітерацій. Ключ — давати AI достатньо контексту: «ця функція кешує дані в трьох шарах, ось граничні умови ..., ось що може піти не так ...». З таким промптом якість тестів зростає суттєво.
Але і зараз я не довіряю тестам від AI сліпо. Переглядаю кожен. Не тому що AI поганий — а тому що тести це критична документація поведінки системи.
Microsoft Copilot: несподіваний герой
Окремо варто згадати Microsoft Copilot — не для коду, а для зображень.
В застосунку є декілька ілюстрацій. І тут Copilot виявився набагато зручнішим за інших. Особливо для ітеративних правок: «змінити початкового кота на рудого» — і він справді змінює тільки колір кота, зберігаючи все інше. Це саме та точність, якої мені не вистачало в Nano Banano (Gemini).
Згенероване зображення для сторінки в Google Play через Microsoft Copilot
Людський фактор
Технічна частина — це половина історії.
Я показав застосунок колегам. Вони почали його використовувати. Потім давати фідбек. Business Analyst допоміг мені думати як користувач, а не як розробник. QA-спеціалісти знайшли edge cases, які я б навряд чи помітив, бо мені як розробнику «все ясно і зрозуміло». Дизайн став чистішим і інтуїтивнішим після декількох раундів фідбеку.
В застосунку вже була карта — статичне зображення з офіційного ресурсу. Моя сестра подивилась і сказала: «Це виглядає застаріло»
Це і є справжня підтримка — не просто сказати «круто», а взяти час, розібратися і сказати правду. Я опирався тижнями. Потім переробив карту — зробив її інтерактивною. Це стало найкращою функцією у всьому проєкті.
Інтерактивна карта додатку
Взагалі, я вдячний усім, хто не був байдужим: сім’ї, колегам, які не просто сказали «норм», а реально розбирали кожну деталь, Business Analyst і QA-спеціалістам, які дивились на це як на справжній продукт, а не іграшку. Вони підняли планку якості — і наполягли, що треба публікувати.
Чому без реклами
Багато існуючих застосунків мають рекламу. Я ненавиджу рекламу в утилітарних застосунках. Вона відволікає, вона продає твою увагу. Я зробив свідоме рішення: ніякої реклами ніколи.
Це не жертва. Це продуктове рішення. Довіра користувача коштує більше, ніж банер.
Про застосунок у контексті
Останнє і найважливіше.
Харків — це місто за 40 кілометрів від кордону. Люди там щодня їздять метро на роботу, додому, до лікарень. В умовах, яких більшість з нас не може навіть уявити. Сподіваюся, що він хоч трохи полегшує щоденне пересування у цьому місті.
Kharkiv Metro Helper доступний безкоштовно в Google Play та App Store. Буду вдячний за будь-який зворотний зв’язок.
Посилання на Play Store: play.google.com/...ithub.kharkivmetro.helper
App Store: apps.apple.com/...metro-helper/id6766494549
43 коментарі
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарівЗапитайте будь-ласка у чата, для чого він пише про безкоштовну довіру користувача, якщо сам дере $20 долярієв за підписку?))
Дякую за статтю, Олександре! Дуже тверезий і чесний погляд на речі, без маркетингового хайпу. Опис гранулярного підходу до промптів та роботи з тестами це взагалі золоте правило, під яким підпишеться будь-який лід чи архітектор.
Проте, як розробник, хочу трішки заступитися за веб-версію ChatGPT, яку ви згадали на початку. Мені здається, ви зарано списали її з рахунків, упершись у специфіку інтерфейсу, а не самої моделі.
Маю протилежний досвід: з кінця минулого року я у вільний час і виключно для власних потреб самотужки переписую величезний і заплутаний open-source проєкт з важкою legacy-архітектурою. Весь рефакторинг і зміну парадигми на чисті модульні рейки роблю якраз через браузерну версію GPT. І саме її логічний двигун (reasoning) зміг витягнути аналіз гігантського контексту, де логіка була розмазана між десятками файлів.
Ба більше, за допомогою GPT мені вдалося повністю перевернути архітектурну парадигму вихідного проєкту (Inversion of Control). Замість простої кастомізації, я перетворив важку open-source систему на гнучкий фреймворк, де моя власна модульна оболонка повністю керує всіма процесами. На базі цього я реалізував Low-Code конструктор: тепер і бізнес-логіка, і кастомний UI (динамічна генерація медіапотоків), і взаємодія з різною зовнішньою периферією та кастомними протоколами даних декларативно адаптуються під будь-яку конфігурацію «на льоту» з JSON без переписування ядра системи.
Людина в соло на такому обсязі каскадних архітурних змін у C++ та UI-шарах гарантовано замила б око й пропустила регресію чи витоки пам’яті.
Тому мій висновок: Claude CLI — це дійсно зручний і точний «скальпель» для локальних правок. Але якщо потрібно розплутати великі архітектурні вузли, змінити парадигму або в поодинці розгорнути масштабну керуючу платформу GPT у тандемі з досвідченим інженером (навіть через звичайне вікно браузера) творить дива. Головне правильно годувати її контекстом.
Успіхів з вашим застосунком, ініціатива дійсно крута й корисна!
Дякую! Це чесне доповнення — ви праві, я занадто широко узагальнив з одного сценарію. Складна legacy-архітектура з розмазаним контекстом — це зовсім інша задача. Запишу собі ваш висновок про правильне годування контекстом 🙂
О, робив дещо схоже для іншого міста, але так і не вистачило часу закінчити.
А потім втратив мотивацію, бо на цьому не заробити, це все соціальні проєкти.
Мотивація — найскладніша частина будь-якого pet-проєкту. Гроші б точно допомогли 😄 Але я вирішив для себе інакше: це передусім експеримент з AI, а не продукт. Тому фінансове питання просто не стояло з самого початку.
На рівні теорії, такі думки щодо окупності та рентабельності:
— комісія від продажу квитків (1-2-3%)?
— замовлення від держави (на обласному рівні чи на рівні міністерства транспорту / інфраструктури)?
— інтеграція з іншими бізнесами?
— реклама?
Практично ... я би поцікавився як подібні сервіси працюють (фінансуються, підтримуються) за кордоном (спілкування з їх командами та компаніями-власниками, запит на поділитися досвідом).
Цікаві ідеї, дякую! Комісія з квитків і держзамовлення — звучить красиво, але в українських реаліях це поки що більше фантастика. Citymapper, Moovit, Transit App — всі вони починали як соціальні проєкти і знайшли свою модель. Але це вже зовсім інший масштаб і інша команда.
Мій застосунок поки що просто працює — і цього достатньо 😄
Розкажи детально про підписку. Як швидко закінчувались ліміти, наскільки вистачало?
Я використовую Gemini-CLI та Kiro-CLI (в минулому Amazon Q, а ще раніше якась консольна утиліта для автодоповнення — так він в мене і зьявився). Використовував тільки безкоштовні версії — ліміти дуже щедрі — на kiro-cli там взагалі був якийсь баг — можна було працювати не логінячись — фактично безлімітна підписка.
Питання в чому. Фактично Kiro CLI працює набагато краще ніж Gemini (безкоштовна версія і там і там, модель за замовчування) — можу попросити створити кілька агентів і вони працюють — архітектор, девелопер, тестер. Ще краще працює warp — але дуже жорсткі ліміти в безкоштовній версії.
Так як ти вже пробував Claude CLI — можеш спробувати дати ту ж саму задачу Gemini CLI, Kiro CLI та Warp і дати свій порівняльний відгук. Цікавить якщо вже оформлювати підписку, то на що краще? Claude, Codex, Kiro CLI, чи можливо щось інше?
Дякую за детальний коментар!
Про підписку: я використовував Claude Pro. Для pet-проєкту з реальною розробкою вистачало — але якщо сесія була інтенсивною (великі файли, багато контексту), ліміти відчувалися. Зазвичай «упирався в стелю» десь після2–3 годин активної роботи, чого для мене було з головою, зважаючи на те, що займався я цим проєктом у вільний час.
Kiro CLI з мультиагентним підходом — звучить цікаво, не пробував. Робити чесне порівняння «на льоту» не буду — це окрема велика тема, щоб зробити правильно. Але якщо зберуся — однозначно оформлю окремою статтею :)
До 2022 року дивував той факт, що
— в5-мільйонній Словаччині існує єдиний та зручний транспортний ресурс по всім видам транспорту від будь-якого найменшого та найбільш глухого села до столиці з точністю до хвилини з актуальними розкладами та цінами.... cp.sk/vlakbusmhd/spojenie
— а в40-мільйонній Україні важко знайти єдиний, актуальний та зрозумілий транспортний ресурс, який би сполучав би хоча би міста (хоча би від 100 тис населення)... не кажучи вже про маленькі містечка та села.
В Словаччині міг заїхати в найбільш глухе село і спокійно з нього виїхати як іноземець.
В Україні не знаєш як доїхати до найближчих міст в радіусі50-100 км (немає ні актуального графіку руху, ні розкладу, ні інформації по ціні квитка, ні по зупинкам, особливо проміжним).
Про українські села — там взагалі печаль, глухість, забитість та невідомість. Фактично відрізнані від всебічного життя, взаємообміну, комунікацій та цивілізації десятиліттями.
Ви великий молодець, що доклали власних зусиль та професійних експериментів до транспортного питання в Україні.
Дякую, це дуже влучне спостереження.
Транспортна інформаційна інфраструктура в Україні — це справжня біла пляма. Люди звикли не знати розкладів і просто чекати. Це ненормально, але стало нормою.
Мій проєкт — маленький, локальний. Але сподіваюся, що таких ініціатив ставатиме більше. Все починається з того, що хтось просто бере і робить.
Я ще у 2005му був в шоці у першому бізнестріпі в Голандію. Там був сервіс в якому вказуєш звідки і куди тобі потрібно, та в який час. Він практично з аптечної точністю будував маршрут громадського транспорту зі всіма пересадками.
Єпл мап то родить бо зна стільки років, у мене працював\працює і Бельгії, Германії, Англії.
Не працював нормально тільки в Італії )))) Там у братушків все як положено на півдні — автобус може буде може не буде ))))
Такого додатку немає, бо немає даних, на які можна спертись. Я був трошки залучений до внутрішньої «кухні» громадського транспорта в Херсоні і вивчав досвід інших міст (не з точки зору програмування), все насправді дуже сумно: чим менші міста, тим більше там транспорт захоплений мафією. Наприклад в тому ж Херсоні до повномасштабного вторгнення на лінію35-40 тролейбусів і 240-260 маршруток. І якщо у тролейбусів хоч якісь графіки були, то у маршруток в кращому випадку були «інтервали руху». Причому всі маршрутки були під приватними фірмами, на яких не було впливу, навіть технічно «комунальне» підприємство було просто злочинною парасолькою для окремих власників 1-2 мікроавтобусів і там обертались такі гроші, що вони фактично призначали керівника (підконтрольного) управління транспорту, а в таких умовах, зрозуміло, що нічого покращитись не могло. Тролейбусний парк кілька разів намагались закрити, водіїв тролейбусів били на кінцевих, якщо вони не хотіли пропускати маршрутку вперед (це більше стосується почату 2000х, але тим не менш). Аналогічна ситуація в Одесі — в місті катастрофічна ситуація: місто велике і розтягнуте, промзони між районами, швидкісні і масові засоби перевезення (як от метро і швидкісний трамвай) відсутні, на деяких вулицях навіть демонтували свого часу трамвайні лінії, щоб розширити дорогу. Засилля маршруток, які об’єднані в ОПГ (юридично — спілка автопепревізників) які лобіюють своі інтереси системно, керівник управління транспорту, схоже, теж підконтрольний, а разом з цим ряд порушень і в комунальному транспорті (кричущий приклад — в тролейбусах і трамваях фактично завжди відбувається безквитковий проїзд і оплата при виході, що є (було на час, коли я був в темі) прямим порушенням закону про громадський транспорт, в результаті квитки ніхто ніколи не брав, відповідно отримані гроші не контролювались).
Міжміські (приміські) перевезення, це взагалі окрема тема. В Херсонській області популярний напрямок був на море влітку (Херсон — Залізний Порт, Херсон — Лазурне ...) добра половина перевезень була нелегальною (без ліцензій на перевезення, невідповідним рухомим складом) а орган, який мав це контролювати (Укртрансбезпека) якось дуже зручно нічого не помічав, і навість після заяв з доказами чомусь не міг підтвердити факти порушень (всі ми знаємо чому).
У деяких підприємців були спроби зайти на ринок з гарним рухомим складом, розкладом і офіційно, закінчилось тим, що в Херсоні спалили автобуси, а на «морському напрямку» вчинили рейдерське (збройне) захоплення автостанції і змінили власника.
Зрозуміло, що в таких умовах вони працюють як хочуть, здебільшого розвозять години пікового навантаження і все, відповідно ніякі графіки в принципі не існують. Тому і немає в Україні подібних додатків. Але я сподіваюсь, колись це зміниться.
Якщо цікаві цифри, то тут є трохи docs.google.com/...x603P4Zk/edit?usp=sharing
Дякую за такий чесний і детальний розбір — це справді пояснює чому в Україні все так, а не інакше. Проблема не в технологіях і не в розробниках, а в тому що немає нормальних даних, бо немає нормальної системи. З Харковом у цьому плані просто пощастило — метро структуроване, з фіксованими інтервалами і робить без запізнень. Тому і можна було зробити застосунок. Будемо сподіватися, що колись система зміниться.
Дякую за такий ґрунтовний коментар з деталями.
Не лише в Херсоні. Мафія різноманітних дикунів 100%.
Завжди користувався
metro.kharkiv.uk для таких цілей.
Харків в United Kingdom?
Знаю цей сайт, сам ним користувався! Він добре показує розклад і час до відправлення — але якщо потрібно розрахувати час у дорозі, побудувати маршрут з пересадками або подивитись на інтерактивну карту, то тут вже мій застосунок :)
В Харкові є метро?
Дата відкриття 22 серпня 1975 (50 років)
Щоденний пасажиропотік ▲ 599,8 тис. пасажирів (2017)
Річний пасажиропотік ▲ 212,85 млн пасажирів (2017)[1]
Кількість ліній — 3
Кількість станцій — 30
Довжина мережі −38,1 км
uk.wikipedia.org/.../Харківський_метрополітен
є, і дуже гарне)
Червона та синя гілки — це надбання радянських часів. Бездумні та поверхново-примітивні хейтери (які зараз дуже модні) усього радянського чомусь не відмовляються від щоденного користування радянським метрополітеном. Парадокс.
Зелена гілка була побудована після 1991 року... по інерції радянського часу. Як і в Києві...
uk.wikipedia.org/...арківського_метрополітену
Це якась болюча тема? Які хейтери, до чого тут «як і в Києві» та ряднські часи?
Чому харків’яни мають відмовлятись від метро які будували вони самі? У тебе вавка в голові? Те що Харків в окупації був у той момент, не означає, що містяни не мають права користуватись результатами своїх надбань. Те саме стосується і атомки й всього іншого.
Там вавка в голові, бо для таких метро збудували аборигенам білі люди, яких аборигени вигнали в 1991
А ви скажіть або підкажіть будь-ласка, що суттєвого та масштабного було збудовано з 1991 до 2021 роки ...
Без образ чи насмішок ... от що було збудовано українцям (архітекторами, інженерами, конструкторами, будівельниками) в Україні з українських матеріалів, інструментів, розробок та засобів?
Цікаво дізнатися вашу думку... чим ви пишаєтесь з 1991 до 2021 роки?
Я приїхав у Харків в2001-му і бачив як він змінюється на краще, до 2022 це було дійсно гарне місце для життя в Україні.
Що було масштабо збудоване? Ну наприклад збудували з нуля економіку товарів та послуг що робила життя комфортним — не совецкі пусті магазина а великі ТРЦ де можна купити дуже багато різної смачної їжі, товари на вибір від дешевих до дорогих. Купа побутової техніки та автомобілі стали доступні для звичайних людей, ел чаники, мікрохвилові, кондиціонери...усі ці дрібниці що роблять побут комфортним.
Тепер не треба стоят в черзі за товаром паршивої якості...
Сфера розваг — кінотеатри, трц, реторани, дитячі розваги.
Парки та лавочки в Харкові хоч і стали мемом але тупо ігнорувати що місто стало значно чистіше, охайніше та яскравіше, особливо центр.
Дороги відбудували і практично анріал занйти вбиту дорогу.
Европейські та інші закороднні подорожі стали звичаною річчю для дуже багатьох людей, навіть не багатих.
Турція та Єгипет стали доступні навіть для людей із не великими статками хоч і не кожен рік.
Стосовно метро, додали 4 станції від Научки до Перемоги.
Ну вобщем іще дуже багато чого робилось саме для комфортного життя, а не будування аналоговнетих вундервафлів чи ядерних піпісьок щоб турсити ними перед заходом.
Головна цінність періоду після розвалу совку що житя стало вільним і комфортним, ресурси людей витрачались на те що їм потрібно, а не на те щоб ми запустили якусь вундерфалю аналговніт у космос...бо нафіг вона не потрібна, окрім полоумних ідіотів.
это не совсем честно, в Харькове были Кушнерев и Кернес, а у других городов не было нормальных меров никогда. если бы и у нас не было, то все что ты привел умножилось бы на ноль
)))
Це шикарно.
ну назови, если я не прав
1. Кожен народ, кожне суспільство, кожна громада заслуговує на ту владу, яку має (відповідно від власного рівня суспільно-людського розвитку або «розвитку»). І ту реальність, яку має навколо.
2. Якщо народ, суспільство, громада — дикі, відсталі, нерозвинені, інфантильні, суспільно поверхневі (наприклад, не знають навіть професійної біографії, рівня та досвіду кандидатів на посади)... то вони навіть не можуть зрозуміти, що таке нормальний, професійний керівник, і, як правило, тягнуться до різного роду «папочек», «бать» з понтами та показухою. Інфантильне та відстале суспільство поважає патерналізм + показуху.
3. Кернес — це те, на що заслуговувало 70% (а можливо і більше) харківської громади. Це такий собі «папік», «хазяін», «мєстний царьок»....
Моя думка про Кернеса ... це державний злодій та політичний шахрай вищого ґатунку. Ще з 2004 року... Їздив в Москву регулярно навіть після 2014 року. І мусора та «сбу» цього не помічали.... що теж закономірно та логічно.
Але харків’янам він подобається... і це нормально. Такий реальний рівень більшості харківської громади та і більшості українського суспільства (бо Зеленський — це ж друг та соратник Кернеса).
бла-бла-бла прежде чем бросаться цитатами, стоит разобраться в их происхождении и уместности
о нем много сомнительного можно вспомнить, но не это. чтобы попасть к Кернесу на прием надо было просто прийти и в тот же день с ним поговоришь, чтобы попасть к условно Садовому на прием, то нужно собрать пакет документов, пройти предварительный отбор и раз в месяц он проводит прием, уверен что по графику, а не до последнего посетителя
думаешь кому-то интересны «серьезные» мысли анонима с развлекательного форума?
Так в Україні є свої ДВА МОРЯ?
Ви ніколи не думали чому українці (як і росіяни) не змогли створити нормальну, людську туристичну галузь (інфраструктуру) на берегах Азовського та Чорного морів...?
Чому у нас відпочити у турків вважалося престижніше ніж відпочити в себе?
Невже ми (як суспільство) гірше за турків ... що вони змогли створити на своїх морях гідні курортні містечка та інфраструктуру ... а ми ні?
Ви чули, щоб турки їздили на відпочинок на береги Азовського чи Чорного морів хоча би на кількісному рівні 10% того, що їздили українці в Туреччину?
Харків був гарним містом для життя. І якість життя була достатня для того щоб взагалі не дивитись у сторону Європи. Нашо релокуватись на менші гроші, втрачати друзів і рідних, впрягатись в іпотеку на приватний будинок з купою тупих регуляцій коли вдома роби що хочеш — сад, фруктові дерева, басейн з водичкою 26 градусів, і не в радіусі 800м від помешкання, а на території господарства, та і просто нашо вчити будь яку європейську всрату мову. Місцеве сільске господарство у Харкові так само було високого рівня якості — з сел привозили фермери картопельку, фрукти, молочні продукти, курочок, та усе інше що потрібно родині.
Місто Харків — населення 1.3 млн. Це як Естонія на яку кацапи поклали око. 1.3 млн людей це потужна економіка, сконцентрована у кружочку радіусом
800м20км.Я бачив майбутнє коли жив там.
А потім прийшли русаки і все зруйнували :-(
Дуже скучаю, навіть не думав що це місто було для мене таким важливим.
А ви впевнені, що ми зараз не в окупації? Чи вам подобається називати поточний стан — демократією, свободою та вільною країною вільних людей?
Ви спробуйте подивитися на історію без емоцій та пропаганди.
Наприклад, проводите власний аналіз загального стану системи освіти станом
— на 1891 рік,
— потім станом на 1911,
— потім станом на 1991 рік,
— і потім станом на 2011 рік....
І порівнюйте без емоцій, сопель та стереотипів...
Мій коментар про те, що в різні часи були різні події, різні люди, різні досягнення та проблеми ...
Кожне суспільство, кожен народ, кожна громада так чи інакше заслуговує ту реальність, яку воно має та ту владу, яка в нього є....
Якщо існував СРСР .... то, імхо, був відповідний запит місцевого суспільства на цих землях, де були присутні совєти та совєтська влада. Це, імхо, було невипадковим явищем.
Сталін, Хрущов, Брежнев, Кучма, Янукович, Зеленський — це фактично безпосередні індикатори реального стану (рівня розвитку або «розвитку») суспільства, в якому вони є керівниками.
Не може бути в дикого, лицемірного, інфантильного, егоїстичного та відсталого суспільства ... керівником цивілізований, щирий, зрілий, альтруїстичний та розвинений аристократ...
Чи може?
Радянський союз існував, бо був відповідний запит у переважній більшості представників тих суспільств.
Це була тюрма народів в якій ніхто в здоровому глузді не хоче жити. рашка і зарз цією тюрьмоє є і хоче затягнути туди Україну.
Напала хуєсосія і вона є головною прчиною того жаху що твориться. Тому просто іді наxyй, мразотний ватнік.
Ви історично та політично тупий (примітивний) + грубий в комунікація.
А чому ви вважаєте, що таким як ви тюрма не підходить? Ви ж навіть іншої точки зору не сприймаєте ... яка вам не подобається. Чим ви відрізняєтесь від зазомбованих росіян ... які так само посилають ... усіх, чия точка зору їм не подобається?
Невже ви нормально може сприйняти демократію чи плюралізм думки...? Ви ж чисто тоталітарний стиль сповідуєте в комунікаціях.... грубий та зневажливий.
Саме такі як ви (за ставленням до точок зору інших людей).... в часи комунізм гнобили так само... усіх, хто казав про недоліки та проблеми комунізму.
Ваші батьки та предки як ставилися до війни у Фінляндії в 1939, окупації Польщі в 1939, танків в Чехословаччині в 1968 році, СВО в Афганістані?
Воювали з режимом ... чи мовчали так само як зараз мовчать 99% росіян?
Є навіть пісня:
www.youtube.com/watch?v=SIcV7O-mefs
Дякую за статтю, гадаю ви отримали дійсно крутий досвід побувавши у шкурі розробника )))
Питання а як ви знаєте розклад потягів? Хіба вони викладають у відкритий доступ точний час відпарвлення потягу? І якщо так настільки точно це працює?
Дякую! Дані про розклад беруться з офіційного сайту метрополітену — вони у відкритому доступі. Я створив окремий API-сервіс для менеджменту розкладу, через який застосунок отримує дані. Потяги ходять з фіксованим розкладом, тому розрахунок виходить досить точним для практичного використання. Сам не раз практично перевіряв :)
Дякую, 20 років прожив у Харкові і не знав. )))