CRS та іноземні рахунки: що потрібно знати, якщо ви працюєте або отримуєте дохід за кордоном

Коротко про головне

Якщо у вас є іноземний рахунок, частка в іноземній компанії або ви отримуєте виплати від закордонного роботодавця — українська податкова про це вже знає або дізнається найближчим часом. Це не страшилка, це робоча правова система під назвою CRS. Розберемо, як вона працює і що з цим робити.

Що таке CRS і навіщо він існує

CRS (Common Reporting Standard) — міжнародний стандарт автоматичного обміну фінансовою інформацією між податковими органами різних країн. Розробила його ОЕСР у 2014 році.

Якщо спрощено: банки та фінансові установи по всьому світу щороку збирають дані про своїх клієнтів-нерезидентів і автоматично передають їх до податкової країни, де ці клієнти живуть. Без жодних запитів, без судових рішень — просто раз на рік, у фоновому режимі.

Станом на початок 2024 року учасниками системи є близько 110 юрисдикцій, включно з усіма державами ЄС.

Коли Україна підключилась до системи

Процес був поетапним:

• Серпень 2022 — ДПС підписала Багатосторонню угоду CRS
• 28 квітня 2023 — набрав чинності Закон № 2970-IX, який імплементував стандарт у Податковий кодекс
• 1 липня 2023 — початок першого звітного періоду: саме з цієї дати фінансові установи України розпочали збір та облік підзвітних рахунків
• 28 червня 2024 — Багатостороння угода CRS офіційно набрала чинності для України після позитивного проходження оцінювання інформаційної безпеки Глобальним форумом ОЕСР
• 30 вересня 2024 — перший реальний обмін відбувся: ДПС отримала дані від іноземних партнерів і передала їм інформацію про нерезидентів в Україні

Система запущена і працює.

Що саме передається

У рамках обміну передаються: ім’я та дата народження власника рахунку, адреса реєстрації, податковий номер (TIN), реквізити рахунку, баланс на кінець року, а також отримані доходи — дивіденди, відсотки тощо.

Тобто це не просто сигнал «рахунок існує». Це повна фінансова картина за рік.

Що потрапляє в зону дії CRS — не лише банківські депозити:

• поточні та депозитні рахунки
• брокерські та інвестиційні рахунки (Revolut, Interactive Brokers та інші)
• страхові накопичувальні продукти
• рахунки іноземних компаній, де ви є бенефіціаром або контролюючою особою
• частки у фондах, трастах, партнерствах
• окремі рахунки у фінтех-сервісах

З якого моменту це стосується вас особисто

Обмін запроваджується поетапно:

• 2024 рік — рахунки понад 1 млн доларів
• 2025 рік — понад 250 тисяч доларів
• з 2026 року — всі рахунки незалежно від суми

З 2026 року порогу фактично не існує. Якщо є рахунок — він у системі.

Воєнний виняток: є, але з важливими застереженнями

Під час воєнного стану ДПС тимчасово не може використовувати CRS-дані для донарахування податків резидентам України, якщо загальний баланс їхніх рахунків не перевищує 250 000 доларів.

Але тут є суттєві застереження:

• це тимчасово — після скасування воєнного стану обмеження зникає
• це не скасовує обов’язку декларувати іноземні доходи
• це не поширюється на інші канали отримання інформації: прямі міжнародні запити, AML-процедури, кримінальні провадження

Іншими словами, це не вирішення проблеми — лише її тимчасове відкладення.

Відповідальність: що каже Податковий кодекс

Стаття 118¹ Податкового кодексу передбачає штрафи за порушення у сфері CRS. Важливо розуміти, що ці санкції адресовані насамперед фінансовим агентам — банкам, страховим компаніям та іншим фінансовим установам, які зобов’язані збирати та передавати дані.

Зокрема:

• неподання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки — штраф 100 мінімальних зарплат (у 2025 році це близько 800 000 грн)
• несвоєчасне подання звіту — 0,5 мінзарплати за кожен день прострочення, але не більше 100 мінзарплат

CRS — не єдиний спосіб, яким ДПС отримує інформацію

Хибна логіка: «не через CRS — значить не дізнаються». Автоматичний обмін надає ДПС інформацію, яку раніше можна було отримати лише за судовими запитами або в межах окремих проваджень.

Але паралельно існують інші механізми:

• FATCA — окремий стандарт, зокрема щодо осіб із зв’язками зі США
• прямі міжнародні запити між податковими органами
• AML/KYC-процедури банків і фінансових установ
• запити іноземних регуляторів
• перевірки криптобірж

Нерідко інформація надходить до ДПС ще до офіційного CRS-обміну.

Кілька практичних прикладів

ФОП і Wise або Revolut Business. Залежно від того, як фінустанова класифікує ваш рахунок, він може підпадати під обмін.

Співзасновник або бенефіціар іноземної компанії. Рахунки компанії потрапляють в обмін, і ДПС отримує інформацію про вас як контролюючу особу.

Акції або опціони від іноземного роботодавця. Брокерський рахунок, на якому вони обліковуються, підпадає під CRS.

Рахунок на криптобіржі. Великі платформи дедалі активніше потрапляють у периметр CRS та суміжних регуляторних механізмів.

Головний висновок

Питання вже не в тому, чи побачить ДПС ваші активи. Питання в тому, чи правильно вони структуровані та задекларовані на момент, коли вона їх побачить.

Розібратися з цим заздалегідь — значно простіше і дешевше, ніж усувати наслідки після перевірки.