Чи є сенс іти в університет на спеціальність кібербезпека з майже нульовими знаннями програмування? Якщо так, то куди (бажано в Україні)? Якщо ні, то з чого почати вивчення?
Стосовно першого питання — так, можна йти, бо зазвичай в університетах щось реально корисне по спеціальності починається лише з 2-3 курсу, а 1й курс це самі основи практично всюди, тож (умовно) достатньо вміти лише читати, писати й рахувати та мати голову на плечах, а знання й навички здобудуться.
А от в глобальному сенсі — чи варто взагалі обирати таку професію — от тут відповідь вже не настільки однозначна, бо світ змінюється дуже швидко і те, що актуально зараз, може вже бути вкрай застрілим через 4-5 років.
Тобто на мій погляд, зараз (2026-2030+ роки) універ це більше про соціальне, ніж про академічне: побудова соціальних зв’язків, практика навичок працювати у команді, вкладатисяу дедлайни, розуміти «замовника» (викладача) тощо. А от знання, отримані в універі, можуть не бути настільки корисними, як може здаватися зі сторони.
хз щодо практичних порад про навчальні програми укровишів, просто роздуми на тему
праця медсестри, парамедика, фельдшера це медицина, але базова і праця практикуючого лікаря загальної практики це теж вона, але вже повновагова і праця спеціаліста («третій поверх», надбудова над попередніми)
от в безпеці мабуть перший рівень в аналогії буде під максимальним трансформаційним тиском і цілити в нього зараз так собі план
але, якщо очікування не сфокусовані на швидкому результаті, але на побудові фреймворку для карєрної траекторії на десятиліття, то йти можна (маючи деяку фінансову фору, або план дій на десяток років) туди, де будуть давати фундаментальщину для кібербезпечника, це в першу чергу досить специфічна як на програми укровишів математика, її самому набрати «модулями» буде важко і тп, її розуміння є офігєнним бонусом до розуміння чималого класу задач поза безпекою, як теоретичних так і прикладних інженерних
чому так? з тієї самої причини, що й інші речі, що вже відбуваються — те, що можна «скоротити на людину» скорочують, але важливим є розуміння, що чимало речей людина може зробити дуже повільно, а ллмка швидко, тільки «не в той бік»
це добре зрозуміло з успіху прогнозів погоди в порівнянні з прогнозом наприклад землетрусів — з погодою люди підсилюють статистичний підхід постійною корекцією вхідних даних до яких моделі надчутливі, тим самим постійно інкрементально звужуючи швидко розлітаючийся т.зв. «конус непевності», вони маючи можливість скоригувати контекст в рамках якого стат методи інтерпретації корисні (дані без контексту мають нульову, або відємну цінність — от ті галюцінаціїї)
тобто людина+ллм є суперською комбінацією і людський внесок в цю пару це якраз добре розуміння і швидка орієнтація в контексті
кібербезпека як така це не професія, це кут погляду на буквально все, такий самий як і продуктивність, надійність, юзабіліті і тд
спеціаліст корисний в ній на десятиліття вперед це людина з глибокими фундаментальними знаннями в першу чергу, прикладні навики будуть будуватися і змінюватися
тому треба зараз мабуть очікувати повільний вихід на гроші, як ото власне у лікарів в конкурентних ринках типу штатів і тп якщо це не ок — ну тоді мабуть треба інше щось обирати
нет состава преступления, нет возможности предсказать, ответственность лежит на компании, а не на инженере. подать в суд можно за что угодно, но перспектив такое дело не имеет
18 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарівСтосовно першого питання — так, можна йти, бо зазвичай в університетах щось реально корисне по спеціальності починається лише з2-3 курсу, а 1й курс це самі основи практично всюди, тож (умовно) достатньо вміти лише читати, писати й рахувати та мати голову на плечах, а знання й навички здобудуться.
А от в глобальному сенсі — чи варто взагалі обирати таку професію — от тут відповідь вже не настільки однозначна, бо світ змінюється дуже швидко і те, що актуально зараз, може вже бути вкрай застрілим через4-5 років.
Тобто на мій погляд, зараз(2026-2030+ роки) універ це більше про соціальне, ніж про академічне: побудова соціальних зв’язків, практика навичок працювати у команді, вкладатисяу дедлайни, розуміти «замовника» (викладача) тощо. А от знання, отримані в універі, можуть не бути настільки корисними, як може здаватися зі сторони.
хз щодо практичних порад про навчальні програми укровишів, просто роздуми на тему
праця медсестри, парамедика, фельдшера це медицина, але базова
і праця практикуючого лікаря загальної практики це теж вона, але вже повновагова
і праця спеціаліста («третій поверх», надбудова над попередніми)
от в безпеці мабуть перший рівень в аналогії буде під максимальним трансформаційним тиском і цілити в нього зараз так собі план
але, якщо очікування не сфокусовані на швидкому результаті, але на побудові фреймворку для карєрної траекторії на десятиліття, то йти можна (маючи деяку фінансову фору, або план дій на десяток років) туди, де будуть давати фундаментальщину для кібербезпечника, це в першу чергу досить специфічна як на програми укровишів математика, її самому набрати «модулями» буде важко і тп, її розуміння є офігєнним бонусом до розуміння чималого класу задач поза безпекою, як теоретичних так і прикладних інженерних
чому так?
з тієї самої причини, що й інші речі, що вже відбуваються — те, що можна «скоротити на людину» скорочують, але важливим є розуміння, що чимало речей людина може зробити дуже повільно, а ллмка швидко, тільки «не в той бік»
це добре зрозуміло з успіху прогнозів погоди в порівнянні з прогнозом наприклад землетрусів — з погодою люди підсилюють статистичний підхід постійною корекцією вхідних даних до яких моделі надчутливі, тим самим постійно інкрементально звужуючи швидко розлітаючийся т.зв. «конус непевності», вони маючи можливість скоригувати контекст в рамках якого стат методи інтерпретації корисні (дані без контексту мають нульову, або відємну цінність — от ті галюцінаціїї)
тобто людина+ллм є суперською комбінацією і людський внесок в цю пару це якраз добре розуміння і швидка орієнтація в контексті
кібербезпека як така це не професія, це кут погляду на буквально все, такий самий як і продуктивність, надійність, юзабіліті і тд
спеціаліст корисний в ній на десятиліття вперед це людина з глибокими фундаментальними знаннями в першу чергу, прикладні навики будуть будуватися і змінюватися
тому треба зараз мабуть очікувати повільний вихід на гроші, як ото власне у лікарів в конкурентних ринках типу штатів і тп
якщо це не ок — ну тоді мабуть треба інше щось обирати
якось так
Ніхто не знає. Думаю що в тому вигляді як зараз через 5 років цієї професії не існуватиме.
jobs.dou.ua/.../?search=кібербез&descr=1 vs jobs.dou.ua/...ancies/?search=AI&descr=1
Вакансії з кібербезпеки краще дивитись так:
jobs.dou.ua/...ancies/?category=Security
Все одно дуже мало і зарплати дуже низькі
так и работа не пыльная
І відповідальність аж до в’язниці, ага
за халатность? ну такое...
Яка ще халатность? Від помилок нульового дня ніхто не застрахований.
за это нет ответственности
До суду на тебе подати ніхто і нічого не заборонить. І твій роботодавець може це зробити.
А вже про те, що за це немає відповідальності, прокурору розкажеш.
а в остальных случаях в суд подать физически невозможно?
А в інших випадках ти зробив баг, QA знайшов і ти виправив.
Я виконував роботу над виправленням помилок та виправив усі зауваження QA у non-prod stage, ніхто від цих помилок не постраждав.
А тепер — твій хід, що ти скажеш, якщо через вразливість нульового дня підломили прод і сайт компанії дефейснули?
нет состава преступления, нет возможности предсказать, ответственность лежит на компании, а не на инженере. подать в суд можно за что угодно, но перспектив такое дело не имеет
Може SET University програма F3. AI &Cybersecurity має сенс.