Вибір — бути частиною боротьби

Думаю, що найбільша зміна зі мною за цю війну — це розуміння власної причетності.

Я більше не спостерігач, не глядач новин, не коментатор, не той, хто «десь там переживає». Я — частина тяжкої боротьби, Я частина країни, яка зараз, в цей момент вирішує, чи буде Україна взагалі. Я відчуваю, що кожен крок є внесок у велике, у перемогу, яка вже наче дихає.

І як доходять новини, що наші х-уяч-ть, куди треба (мацква, прівєт), що з’явилися власні КАБи, що ворог точно починає відчувати, що роками відчували ми. Це баланс, це ціна. Це нове українське військо. Це справедливість в жорсткому і чесному сенсі.

Я не радію страху інших, та ми не живемо з безсилля, ми стратегічно змінюємо ситуацію, системно трансформуємося, інституційно ростем.

Є речі, які складно пояснити цивільним (так, вже не відчуваю себе таким, хоча ще «піджак»). Наприклад, як змінюється відчуття часу, як день і ніч втратив рамку, як календар стерся, як не знаєш, який сьогодні день, бо важливим стає, чи виконали задачу в строк, чи вистояли...

Також відчуваю гордість. Не пафосну, не показову, внутрішню. Дивишся на побратимів та посестер, і вони такі круті — я пишаюся, що поруч люди, які не втекли, не сховались, не відвернулись. Які настільки потужні, що хочеш стати кращим, сильнішим, і що ти серед них. Я знаю, яка у цьому сила, — таку силу ка-ап не зламає. Ми на своїй землі! ©

Перемога — то мільйони різних виборів та рішень, які кожен із нас робить щодня: не здатися, не зрадити, не опустити руки, і все це робить нас єдиними. Місцями не ідеально, але траєкторія — попри всі проблеми та негаразди ми тримаємо стрій, і коли важко, і коли втома накриває, і коли спати не можеш.

Щодня знаєш, навіщо я зробив свій вибір. Я за тих, хто:

Вдома.
Вже не повернеться.
Я за країну, яку я мрію бачити!

І мені стає простіше.

Ще не перемогли, це правда, та ми вже довели і собі, і цьому меркантильному Світу, що здатні на речі, які раніше здавалися неможливими, в які ніхто не вірив. Ці зміни ввійшли в історію, і кожен пише свій розділ.

І я пишаюся, що я тут. Я пишаюся, що можу сказати — я роблю свою частину.

Наша перемога не прийде сама. Її створюють люди. Як то кажуть — вогнем і мечем! І я один із них.

Слава Україні!
Героям слава!