Хто власник коду, написаного з ChatGPT чи Copilot? Розбираю як юрист, який вже стикнувся з цим на практиці

💡 Усі статті, обговорення, новини про AI — в одному місці. Приєднуйтесь до AI спільноти!

Мене звати Назар Костенко, я юрист із семирічним досвідом у сфері IT-права та права інтелектуальної власності. Ця стаття — для розробників, PM-ів і CTO, які щодня використовують ШІ-інструменти в роботі й досі впевнені, що питання авторства коду їх не стосується. Стосується, ще і як.

Як це питання взагалі до мене потрапило

Рік тому до мене звернулася невелика українська аутсорс-компанія. Вони здали продукт американському замовнику, підписали акт, отримали гроші. Через місяць замовник виявив, що кілька фрагментів коду майже дослівно збігаються з ліцензованою бібліотекою, з якої не можна брати код у комерційні проекти без відкриття власного вихідного коду. Коли почали розбиратися, зʼясувалося, що розробники активно використовували GitHub Copilot, і він підтягнув ці фрагменти прямо з репозиторіїв, на яких навчався.

Замовник виставив претензію. У договорі був стандартний пункт про те, що підрядник гарантує чистоту прав на переданий код. Як результат — довелося екстрено змінювати умови співпраці та йти на певні поступки. Це найкраще, що можна було зробити у тій неприємній ситуації, хоча це й коштувало клієнту нервів, часу і грошей.

Відтоді я усвідомив, що це реально проблема в IT-сфері. Що більше я занурювався в це питання, то більше розумів: переважна частина розробників просто не знають усіх ризиків та «підводних каменів» такої моделі роботи.

Що говорить українське законодавство про авторство

Почнемо з основи. В Україні авторське право регулюється Законом «Про авторське право і суміжні права» (надалі — «Закон») та Цивільним кодексом України.

Стаття 1 Закону визначає автора як фізичну особу, творчою працею якої створено твір. Не юридичну особу, не алгоритм, не нейромережу. Саме фізичну особу.

Це й є відповідь на питання в заголовку — в Україні ШІ не може бути автором коду. Юридично такої категорії просто не існує. ChatGPT і Copilot — це інструменти. Так само, як, наприклад, Word. Ніхто ж не вважає, що Microsoft є автором вашого звіту тільки тому, що ви його набрали у Word.

Але тут починається цікаве. Якщо ШІ не є автором, то чи виникає авторське право взагалі — і в кого?

Нижче розбираю три сценарії, і кожен — окремий юридичний кейс

1. Сценарій перший: ви використовуєте ШІ просто як автодоповнювач

Ви пишете код, приймаєте або відхиляєте пропозиції Copilot, редагуєте, адаптуєте під архітектуру проекту. ШІ тут — як підказка, ваш творчий внесок очевидний. У цьому сценарії авторство залишається за вами. Але з одним застереженням:якщо Copilot запропонував конкретний фрагмент, який ви прийняли без змін, і він збігається з чиїмось захищеним кодом, проблема може виникнути не з авторством, а з ліцензійною чистотою.

2. Сценарій другий: ви генеруєте код повністю через ШІ з мінімальним втручанням

Якщо ваш внесок зводиться до складання промпту й натискання Enter, то про творчу працю у правовому сенсі говорити важко. Авторське право в Україні захищає лише твори, що є результатом творчої діяльності людини. Механічна генерація без творчого вкладу — не охороняється. Такий код може взагалі не мати правової охорони, він нічий.

3. Сценарій третій: ШІ реалізує детальне технічне завдання

Ви пишете ТЗ, описуєте структуру, бізнес-логіку, патерни, а ШІ просто реалізує. Тут є аргумент, що творчий внесок полягає у самій концепції та архітектурних рішеннях. Але доводити це в суді — окрема і непроста розмова.

Copilot і ChatGPT навчались на величезних масивах публічного коду. Публічний — це не означає, що не охороняється авторським правом. На GitHub є репозиторії з GPL, LGPL, AGPL, Apache, MIT, BSD-ліцензіями. Умови в них кардинально різні.

Наприклад, GPL-ліцензія вимагає, щоб будь-який похідний твір також поширювався під GPL. Якщо Copilot відтворив фрагмент GPL-коду у вашому комерційному продукті — формально ви порушуєте ліцензію.

Microsoft це розуміє. Саме тому в умовах використання GitHub Copilot є пункт про те, що відповідальність за перевірку вихідного коду та дотримання ліцензій лежить на користувачеві.

На практиці я рекомендую клієнтам просте правило: якщо Copilot пропонує блок коду більше 10-15 рядків, особливо алгоритмічно нетривіальний — перевіряйте через пошук. SearchCode або звичайний GitHub search допомагають виявити джерело за лічені хвилини.

Що відбувається в США і чому нам не байдуже

Більшість українських IT-компаній працюють із американськими або європейськими замовниками, тому правова позиція США тут важлива.

У лютому 2023 року Бюро авторських прав США відмовило у реєстрації зображень коміксу «Zarya of the Dawn», згенерованих Midjourney. Позиція чітка: реєстрація можлива лише для елементів, що є результатом людської творчості.

У справі Thaler v. Perlmutter дослідник намагався зареєструвати твір, стовідсотково створений його ШІ-системою DABUS. Федеральний суд підтвердив, що авторське право можливе існувати лише у людини.

У 2022 році було подано колективний позов проти GitHub, Microsoft і OpenAI (Doe v. GitHub). Розробники стверджували, що Copilot відтворює їхній код без дотримання ліцензійних умов. Справа досі у процесі, але її суть вже зараз підтверджує, що Copilot навчався на публічних репозиторіях, і ніхто не питав авторів, чи можна використовувати їхній код для навчання комерційної системи.

Що це означає для вашого договору із замовником

Ось тут я хочу бути максимально конкретним, бо це те, що напряму бʼє по гаманцю та репутації.

Більшість договорів на розробку ПЗ містять стандартну гарантію: підрядник підтверджує, що переданий код є оригінальним і не порушує прав третіх осіб. Якщо ви підписали таке і здали код, згенерований ШІ — це означає, що ви взяли на себе ризики, про які, можливо, навіть не думали.

У такому випадку проблеми можуть виникнути у двох площинах.

— Ліцензійна чистота. ШІ міг підтягнути фрагменти з GPL-репозиторіїв, і тепер ви гарантуєте замовнику те, що не можете гарантувати.

— Передача прав. Якщо код не охороняється авторським правом (бо він повністю згенерований ШІ без творчого вкладу людини), ви не можете передати замовнику виключні права. Ви передаєте щось, чим юридично не володієте.

Що ж робити? Якщо ви активно використовуєте ШІ — це треба відображати в договорі. Або прописувати обмежену гарантію щодо ШІ-генерованих компонентів, або ж інвестувати час у перевірку й переписування ШІ-коду вручну.

Практичні поради

Кілька конкретних речей, які можна зробити вже зараз.

1. Ведіть документацію про використання ШІ. Відзначайте у внутрішній документації, які частини були створені ШІ, а які — написані та переписані вручну. У разі суперечок це важливо.

2. Перечитайте свої договори. Особливо пункти про гарантію оригінальності та передачу прав. Якщо там абсолютна гарантія без застережень, краще поміркувати з юристом щодо реальності такого положення.

3. Не ігноруйте умови використання OpenAI та GitHub. Там прямо написано, що вони не несуть відповідальності за ліцензійну чистоту генерованого коду.

Підсумок

ШІ-інструменти справді прискорюють розробку, і я не закликаю від них відмовлятися. Але розуміти правову реальність, у якій ви працюєте, необхідно.

В Україні ШІ не може бути автором — авторське право виникає лише при наявності творчого вкладу людини. Код, повністю згенерований ШІ, може взагалі не мати правової охорони. Copilot і ChatGPT навчались без чіткої ліцензійної фільтрації і можуть відтворювати фрагменти чужого захищеного коду. Стандартні договірні гарантії оригінальності не адаптовані до реальності ШІ-розробки, і це вже зараз створює ризики.

Світова регуляторика вже рухається до більшої відповідальності постачальників ШІ (EU AI Act, судові процеси в США, перші прецеденти з ліцензуванням навчальних даних). Однак, поки що ризики лежать на кінцевих користувачах.