Затишний світ ІТ проти реалій Defence tech: записки з «фронту» найму

💡 Усі статті, обговорення, новини про оборонні технології — в одному місці. Приєднуйтесь до DefTech спільноти!

Я Денис, керівник бізнес-юніту автономності у The Fourth Law — компанії, що займається автономністю робототехніки для Сил Оборони України. Останні місяці провів багато часу за резюме і на інтерв’ю кандидатів, і за цей час назбиралося чимало спостережень, якими хочеться поділитися.

Це запрошення до розмови. Не з претензією. Тут радше хотілося б обмінятись думками. Напишу, як це бачу зі свого боку я — наймач, у якого вакансії висять відкритими місяцями, а заявок на них катастрофічно мало.

Контекст нашої роботи простий: ми будуємо модулі автономності для українських БПЛА — те, що дозволяє дрону самостійно знаходити, утримувати і вражати ціль під перешкодами РЕБ і у швидкозмінному середовищі. Це поєднання computer vision, ML, real-time систем контролю і фізики польоту. Наша мета — щоб українські дрони мали мізки, які роблять його ефективнішим у рази. Команду під це треба збирати швидко, інакше вікно можливостей закриється.

Що кажуть цифри

За перший квартал 2026 року в українській оборонці відкрилось близько 3 000 вакансій. При цьому тільки на DOU за той самий період опублікували майже 23 000 ІТ-вакансій. Пропозиція робочих місць є — і в ІТ, і в оборонці.

Питання в попиті. Середня ІТ-вакансія в Україні збирає близько 26 відгуків. Оборонна — 9. Майже втричі менше, втричі, Карл!

Що рухає тих, хто все-таки йде в оборонку? За даними Forbes, серед стимулюючих чинників за п’ятибальною шкалою найбільший бал у конкурентної зарплати (3,8), а сенс і внесок в оборону — 3,4. Різниця невелика, але вона є.

Топ причин не йти в оборонку: побоювання щодо безпеки — 67%, високі вимоги до компетенції — 44%, зарплатні очікування — 41%, локація офісу — 37%, незрозумілі кар’єрні перспективи — 33%. Безпеку можна зрозуміти: в офіс оборонної компанії ймовірніше щось прилетить, але стандартні заходи безпеки ніхто не відміняв. Я очікував, що основною причиною буде навантаження, складність процесів — але про це мало хто думає.

Пишу цей текст, коли за вікном літають ворожі дрони, — чи цього не достатньо, щоб захотіти це змінити?

А тепер чесно

Запитайте себе: чому я не працюю в оборонній галузі? Що може змусити умовного архітектора з аутсорсу — у якого за плечима десять років на тому самому проєкті, крісло Herman Miller і повний імунітет до питання «коли релізимо», — перейти в мілтех? Спойлер: ні премія, ні бронювання, ні плюшки від компанії. Тільки бажання.

Тим часом одна з найгарячіших тем на форумах DOU зараз — релокація у 2026 році. Серйозний топік на пару тисяч повідомлень. Шановна спільнота обговорює, де краще жити. Нещодавно на DOU Day, одній з найбільших ІТ-подій року, на головній сцені брали інтерв’ю у CEO великої дефтех-компанії. Зал був повний. На запитання «підніміть руку, хто працює в мілтеху?» я нарахував чотири руки. Багатьом цікаво — але на цьому й усе.

І знаєте, в чому парадокс? Найкращі інженери планети залишають зону комфорту, щоб робити щось значуще. А частина інженерів в країні воліють залишатися в зоні комфорту, бо за вікном уже відбувається занадто значуще.

Але є й інші. Ті, що приходять самі — без рекрутерів і великих офферів. Коли питаєш чому, відповідь завжди схожа: «Я все більше замислююсь, чи не хєрньою займаюсь» або «Не хочу заробляти гроші закордонним компаніям — хочу приносити користь тут». Саме такі люди будують індустрію.

Це не якась окрема каста «героїв». Це звичайні інженери, які зробили нормальний дорослий вибір — направити свої скіли туди, де вони найбільше потрібні. І, що цікаво, серед них дуже високий відсоток сильних спеціалістів. Простіше кажучи, мотивовані люди тягнуться до мотивованих людей — і це створює середовище, в якому ростеш швидше, ніж у будь-якому продуктовому стартапі.

Чому оборонка — це не про «героїзм» і «патріотизм»

Я навмисне не апелюю до патріотизму. Бо це не дуже працює. Тоді спробую раціональні аргументи.

По-перше, це найшвидше зростаючий сектор економіки України. Це не «поки що», це структурний зсув. Україна вже є світовим лідером у низці напрямків галузі. Тут формуються компанії, які визначатимуть її вигляд на десятиліття вперед. Хочете побудувати кар’єру до пенсії? Вона тут.

По-друге, ви маєте можливість працювати з найновішими технологіями і зразу перевіряти їх в реальних умовах.

По-третє, ваші користувачі особливі. Я не знаю, як це сказати без перебільшення, але спробую. Коли ваш користувач — оператор БПЛА на нулі, ставки трохи інші, ніж «не конвертнувся в платну підписку».

По-четверте, це не благодійність. Ринкова ЗП, бронювання, бонуси, гнучкий графік, медстраховка, навчання. Все є. Згідно з даними Forbes, основні джерела мотивації, які пропонують роботодавц в дефтехі:

• бронювання — 74%;
• бонуси і премії — 59%;
• гнучкий графік — 56%;
• навчання — 47%;
• медстраховка — 19%.

Тобто компанії дають усе, що тільки можуть дати. А кандидатів все одно мало.

По-п’яте, ви будуєте індустрію з нуля. Стандарти, протоколи, інтерфейси, інженерні практики — все це формується прямо зараз, і рішення, які ви приймаєте сьогодні, стають еталоном завтра. Це інший рівень впливу, ніж писати ще один сервіс у компанії, де все вже визначено на десять років уперед.

Чого очікувати від defence tech

Це інший темп. Тут менше місця для чотирьох місяців «адаптації», для «пройду ще два спрінти і скажу, що estimate був неточний», для «у Q3 не встигаємо, перенесемо в Q4». Тут є жорсткі дедлайни, зумовлені гострою потребою, державними контрактами і особистими комітментами.

Українська оборонна галузь зараз — це Кремнієва долина у її найкращі роки. Темп, амбіція, ставки. Треба швидко, якісно, інколи понаднормово. Але воно того варте — і це не гучні слова, це банальна арифметика сенсу.

Що робити, якщо ви все-таки хочете в defence tech

Окей, припустимо, я вас якщо не переконав, то хоча б зацікавив. Що далі? Ось простий план.

Крок 1. Зануртесь у контекст.

Почніть із профільних медіа: DOU Defense, Мілітарний, Оборонка, Defense Express тощо. Дослідіть різні теми — РЕБ, FPV, перехоплювачі, автономність, виробництво. Перші 20 годин ресерчу зекономлять вам потім місяці.

Крок 2. Зберіть дрон.

Серйозно. Витратьте 25 000 гривень, пройдіть курс Victory Drones або аналог. Навіть якщо ви не хочете йти в напрям БПЛА. Це для того, щоб ви фізично зрозуміли, що таке сучасна зброя. Це складна система з багатьма компонентами, де один неприкручений болт може призвести до втрати борта. Це інший рівень відповідальності за код, ніж «забув додати null check, користувач побачив 500».

Крок 3. Поговоріть з військовими.

Зараз неможливо не мати знайомих військових. Вони із радістю розкажуть, з чим вони мали досвід, чого їм бракує, що працює, а що ні. Це фактично безкоштовне UX-research від найвимогливіших користувачів у світі — варто цим скористатись.

Крок 4. Дізнайтеся, хто гравці.

Через інтернет, через військових. Хто робить FPV, хто — антишахедні системи, хто — РЕБ, хто — софт для управління роєм, хто — наземні платформи. Розберіться в ландшафті, виберіть свою нішу.

Крок 5. Якщо хочете в дрони — навчіться літати.

Хоча б у симуляторі на Steam (Liftoff). Краще — пройдіть курс пілота. Те саме для інших напрямків: курси з РЕБ/РЕР, схемотехніки, зв’язку тощо. Усе доступно, усе порівняно дешево, усе дає реальне розуміння домену.

Крок 6. Почитайте про хард і виробництво.

У нас усі люблять софт. Софт чистий, софт елегантний, софт можна закомітити з кав’ярні. У мілтеху софт без харду мертвий. Зрозуміти, як ваш код потрапляє з ноутбука на плату, що летить на 80 км/год під вогнем. Як ця плата виробляється у промислових партіях, як її тестують — це must-have, а не nice-to-have.

Не обов’язково виконувати всі шість пунктів одразу. Достатньо почати — навіть з першого. Більшість людей, які заходять у домен, починають саме з ресерчу. А далі затягує саме — бо стає очевидно, скільки тут реальних, нерозв’язаних, дорослих інженерних задач.

Замість висновку

Я не закликаю вас покинути все і йти в дефтех завтра. Кожен робить свій вибір — і це нормально. Але якщо у вас є інженерні мізки і час подивитись у цей бік — варто хоча б подивитись.

І ще одне: те, що ми зараз будуємо, працюватиме не тільки на війну. Логістика, агро, енергетика, медицина — всюди, де потрібні автономні рішення в реальному світі. Якщо вас цікавить «мирне» технологічне майбутнє кар’єри — варто розуміти, що значна його частина починається саме тут.

І так, у дефтеху ви реально можете змінити щось навколо. Це, виявляється, не метафора з мотиваційного постера, а просто job description.

Про нас можна дізнатися тут. А наші вакансії тут.

Підписуйтеся на WhatsApp-канал DefTech спільноти!