Подвійні стандарти Google Play/Apple чи легальна лазівка? Аналіз кейсу з оплатою повз білінг у додатку-мільйоннику
Привіт, DOU-спільното!
Хотілося б підняти тему, яка болить багатьом mobile-розробникам (особливо інді та невеликим студіям) це політика монетизації Google Play та правила використання Google Play Billing.
Усі ми знаємо базове залізне правило: якщо ти продаєш у додатку цифровий контент (підписки, преміум функції, доступ до відео), ти зобов’язаний використовувати платіжну систему Google та віддавати їм комісію у
Проте нещодавно я звернув увагу на checkout-флоу в одному з найбільших українських додатків — Київстар ТБ
Усередині Android та iOS додатка користувачам пропонують купувати пакети каналів та підписки на фільми (чистісінький цифровий контент). Але оплата відбувається напряму через вбудовані форми для введення платіжних карток (або мобільний рахунок), повністю обходячи платіжне вікно Google Play. Жодного згадування комісії Google, жодного стандартного native інтерфейсу оплати від стору.
Звідси виникає логічне та суто професійне запитання до спільноти та колег, які працюють з Enterprise сегментом: як це працює з погляду комплаєнсу?
- Ексклюзивні Enterprise умови? Чи існують у Google якісь закриті, непублічні індивідуальні угоди для Tier-1 національних телеком операторів, які дозволяють їм ігнорувати загальні правила монетизації?
- Статус Reader App? Чи може стримінговий сервіс підпадати під категорію «Reader App» (як Netflix або Spotify), якщо він дозволяє не просто споживати раніше куплений контент, а активно створює paywall та пропонує нативне введення картки для нових покупок прямо в клієнті?
- Програма Alternative Billing? Якщо тут використовуються офіційні програми альтернативного білінгу (як у ЄЕЗ чи Індії), то чому немає обов’язкового екрана вибору платіжної системи, затвердженого Google?=
Як ви вважаєте, це реальний «immunitet» для великих корпорацій через прямі зв’язки з Google, чи просто діра в автоматичній модерації (Bouncer), яку великий гравець використовує на свій страх і ризик? Хтось стикався з подібними кейсами у своїй практиці?
Буде цікаво послухати думки Android та iOS розробників
1 коментар
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарівПривіт! Дуже влучне спостереження і хороше питання.
Ви мислите абсолютно в правильному напрямку щодо корпоративного сегмента. З досвіду інтеграції платіжних ядер та роботи з великими Enterprise/FinTech рішеннями можу сказати, що це точно не «діра» в автоматичній модерації (Bouncer), яку використовують на свій страх і ризик. Великий бізнес ніколи б не ризикував основним каналом дистрибуції.
Гравці рівня Tier-1 (національні телекоми, великі банки, стрімінги) оперують у зовсім іншій площині партнерства зі сторами. Для таких компаній існують індивідуальні комплаєнс-процеси, виділені акаунт-менеджери та часто доступ до специфічних API або whitelist-статусів. Стори чудово розуміють, що такі корпорації мають власну гігантську білінг-інфраструктуру.
Тому це не стільки «обхід» правил, скільки зовсім інші правила гри, закріплені прямими контрактами. Автоматизована модерація їхні релізи пропускає цілком легально. А от інді-розробникам чи невеликим студіям повторювати такі флоу точно не варто — алгоритми стору відпрацюють миттєво і видадуть пермабан.
Кейс дійсно цікавий, дякую, що підняли цю тему!