Як я поєднав IT та бджільництво

💡 Усі статті, обговорення, новини про Mobile — в одному місці. Приєднуйтесь до Mobile спільноти!

Всім привіт. Мене звати Олег, я Senior Technical Architect в компанії SoftServe. Маю вже понад 13 років досвіду в IT-індустрії і встиг трохи надивитись та попробувати того «айтішного життя»: в моєму доробку веб-проєкти, геймдев, купа мобільних застосунків в різних сферах: e-commerce, healthcare, adtech, retail, інтернет речей та багато іншого добра. Можливо, ви навіть читали мої статті тут на DOU про «Давай займемось текстом», який я розробляв. За плечима — різні сертифікації, конференції в Україні, за кордоном, а ще два успішно завалені стартапи. Мій основний профіль — мобільна розробка, але трохи наївся різного. Фактом, є певний досвід в текнолоджіях.

Бджільництво

Як і кожен поважаючий себе айтішник я слідую чіткому кар’єрному розвитку:

Trainee / Associate —> Junior —> Middle —> Senior —> Tech Lead —> Architect —> Farmer (сюди можна раніше, але я собі так вибудував roadmap’у).

Позаминулого року ми з дружиною повертались з відпочинку в горах (а я завжди туди їжджу на своє день народження і хай хоч світ горить — я не працюю в цей день) і зупинились купити меду десь між Івано-Франківськом і Львовом. Слово за слово і я запитав в продавця скільки живуть бджоли:

— Приблизно 45 днів в цей період, — відповів він мені.

— Ого! Я думав довше. А чому так мало? — поцікавився я.

— Вони зношуються: приносять нектар та випаровують його, перетворюючи в мед, який ви придбали. Одна бджола приносить приблизно 1/12 чайної ложки меду за все життя. Десь пів грама.

Залишаючись враженими, ми попрощались та й рушили далі додому. Буквально за місяць ми відвідували родину дружини на Рівненщині і як виявилось тесть мого швагра має декілька вуликів. Я напросився з ним на огляд. Запалили димаря, мені урочисто наділи маску та й наказали стояти поряд. Там я ще більше дізнався про біологію бджолиного суперорганізму. Тоді-то я і вирішив, що хочу зайнятись пасічникуванням. Дружина подарувала мені першу книгу «Бджільництво» В.П. Поліщука і я захопився її читати. Далі багато YouTube відео, розмови з досвідченими бджолярами, консультації з ШІ, відвідини ще декількох пасік.

Минулого року, 30 квітня, я купив три відводки (це спеціально відібрані рамки з необхідною конфігурацією бджіл, розплоду, кормом та поточною маткою — королевою сім’ї) і створив власну пасіку, яка з трьох вуликів протягом сезону зросла до п’яти. Зібрав в результаті 40 літрів меду, що по загальних мірках є небагато, але враховуючи коли почав та інші нюанси, то це хороший результат.

Більшість врожаю залишив для себе, але друзі та колеги цікавились, то ж продав трохи співробітникам, сусідам, і також мав солодкий гостинець на відвідини до друзів та рідних. Навіть трохи пилку зібрав, потестити. В моно маю банку «Бджоли заробили», зараз там 7000 грн. Навіть ексельку веду з усіма витратами та надходженнями (для простоти рахую собі, що весь цей мед я хоч і не продав, зате зекономив, бо не купив).

В результаті я відбив половину вартості пасіки за перший сезон. Зараз в мене 8 вуликів: в один недавно заселив рій бджіл, який сам зловив, в одному пробую нову породу, також хочу спробувати ще в одному сім’ю-виховательку і збирати маточне молочко. Якщо все буде добре, то після цього сезону маю вийти в нуль, а то й плюс.

Це мій перший підхід до бджіл після заселення

Врожай меду після одної з відкачок

Незапечатаний ще мед, але дуже вже хотілось сфотографуватись!

Пошук існуючого рішення

Дякую вам, якщо дочитали до цього моменту, бо звідси починається те, що стосується заголовку статті. Більшість пасічників, принаймні в Україні, ведуть свої записи в блокнотах або на вуликах чи спеціальних роздруківках, які кладуть всередину під дах вулика. Крутіші з них тримають то все в голові. А я ж айтішник, мені таке не підходить. Відповідно я почав шукати застосунок, який мені підійде. Що ж там має бути? Ось неповний перелік моїх вимог:

1. Зручний і функціональний — бджільництво величезна сфера, тому якісний UX та наповнення топ-1
2. Інноваційний — AI, IoT, hands-free, автоматизація та інші модні штуки
3. Красивий та сучасний — не хочеться вертатись на пару років назад, деякі підходи в пасічництві в Україні й так відстають
4. Локалізований — не всі поняття в бджільництві я знаю англійською
5. В ідеалі, щоб був mobile + web — зараз я на пасіці, потім в дорозі, потім вдома — хочу мати доступ всюди
6. Активно підтримувався — бо як мені бути впевненим в майбутніх фічах і баг фіксах?

І точно ще якісь були вимоги. Фактом шукав-шукав — не знайшов (або не трапилось те, що хотів). Є якісні розробки, як-от i-bee — IoT-центричне рішення від українських розробників, але там мова більше про графіки і останнє оновлення 2024 року. ApiManager — по факту CRM-like система пасік, занадто попахує «облік і аудитом», незручно мені, ApiNote — функціональне, некрасиве як на мене, нелокалізоване, HivePal, ApiLog і багато інших. До речі, HivePal фактично open-source, клонуєте, піднімаєте контейнери і маєте своє рішення up-and-running. З цікавого — ApiLog має голосові огляди, як і моє рішення, але воно в мене нормально так і не запрацювало :( .

Приклад застосунку від i-bee

Як ви здогадуєтесь — яжпрограміст, тому, так і не знайшовши того, що мені підходить, вирішив написати своє рішення, про яке і розкажу нижче в статті.

P.S. Коли я починав розробку — застосунків було значно менше, аніж зараз, що дає відчуття і дух конкурентності.

Своя розробка

Перші напрацювання з UI/UX дизайну були ще задовго до старту власної пасіки, бо це був ще один зі способів дізнатись більше про бджільництво. Його розробляти погодилась Христина, з якою ми вже працювали над декількома проєктами. Перший коміт зі структурою я зробив в березні 2025 року. Тоді я вирішив чомусь заодно погратись в технології і написати все на Dart’і, cloud-agnostic і т.д. Фактом, вирішив побавитись в жорстку архітектуру на одній мові. Також я вирішив погратись в embedded і розробляв прототип датчика мікроклімату всередині вулика та ваги. В цілому я люблю попрактикуватись з технологіями на власних ідеях.

Десь так спочатку це все було: Dart API в контейнері, AI-двіжок в контейнері, Postgres як база, IoT пишуть в BigQuery (тут я не встиг заморочитись Parquet, Iceberg та іншими прилягаючими). Відверто це все діло так туго йшло, що просто капець, а коли починав, то Claude/Codex/Copilot ще не були мейнстрімом і я неактивно це юзав (хоч і юзав копілота). Згодом почалась пасіка, сімейні турботи, додаткові залучення в SoftServe і було якось не до того всього, то ж проект заморозився до осені 2025-го року.

Дослідження

Повернувшись з новими силами я вирішив змінити фокус з IoT частини на те, чого мені бракувало в існуючих застосунках і втілювати. Дизайнерка зробила свою роботу чудово — застосунок був красивим, сучасним та зручним. Крос-платформенність забезпечував Flutter, відповідно на мені залишились інноваційність і локалізація, а останню зробити дуже просто, оскільки я початково цілився в український ринок та закордонний in-general, тому англійської було достатньо.

З цього моменту стартували, як-то кажуть «глибинні інтерв’ю», де я активно опитував досвідчених бджолярів, долучився до товариства пасічників «Рій», спілкувався з наставниками. Ось ключові проблеми та болі:

1. Кліщ Варроа — найбільший ворог бджіл глобально. Є ще інші паразити, але цей є найгіршим та наймасовішим.

2. Недобропорядні фермери, які кроплять пестицидами свої поля і не повідомляють про це, через що відбувається масова загибель бджіл. Та і в цілому взаємодія з фермерами швидше схожа групу ОСББ, ніж на щось централізоване.

3. Нотатки губляться, забуваються, історія втрачається, завдання на візити чітко не прописуються, відповідно якась частка роботи на пасіці не відбувається.

4. Асистент — чи ШІ, чи не ШІ, неважливо. Потрібен помічник, а не просто записник.

З гугл формами, відповідями та натхненням я продовжив розробку. Першим, що я зробив — це викинув свої амбіції модної архітектури, відсунув в сторону IoT-частину і тому все стало значно простіше.

Так, OpenAI API, які гарно загортаються на бекенд частині в нейтральні контракти на випадок зміни AI-двигуна. Чому OpenAI? Найкращий transcribing service, що я знайшов, добре себе поводив при тестах в агентному режимі, велика база general-purpose знань, які доповнені деякими пасічницькими даними та ресурсами.

Дещо з функціоналу я запозичив в інших застосунках, не без цього. Зробивши alpha-версію я рушив до тих же пасічників з тестом. Найбільш помічним мені стала зустріч з президентом об’єднання маткарів України. Завдяки одному блогеру-бджоляру я отримав його контакт:

— Добрий вечір. Я Олег, телефоную вам з приводу платформи для пасічників, хотів би почути вашу думку, показати, чи варто це робити чи ні тощо.

— Добрий вечір. Приїжджай до мене в Броди на пасіку.

Приїхав, слово за слово, випили подолянської кави з канапками з ікрою (я думав будуть з медом), показав застосунок і на мою думку найбільшу killer-фічу: запускаю голосовий огляд, диктую спостереження, AI транскрибує, аналізує, вертає мені json, який заповнює дані огляду, натискаю «підтвердити» і всі згадані вулики в мене оновили показники, на базі чого тригернулось створення чек-листа на наступний візит (фактично todo-list з нагадуваннями). Цей пан є чоловіком поважним, був дуже здивованим і каже: «То взагалі бомба! Не знаю, як воно так робить, але то супер. Чим я можу помогти?».

В результаті він був одним з бета-тестерів включно з декількома знайомими молодими пасічниками. Я звісно теж є користувачем мого ж застосунку. В результаті я відполірував ще трохи продукт та й випустив його в світ 1 квітня (смішно).

Нижче демонстраційні екрани з маркетів застосунків:

Гортайте вбік, щоб подивитися всі зображення

Що зараз і що далі?

Чому платформа, а не застосунок? Бо буде ще сайт і, можливо, десктоп та компанйон застосунки під wearables, IoT (відклав, але не забув). Веб-частина є відмальована, але поки не в пріоритеті. Що ж вміє застосунок на даний момент, після декількох релізів?

• Облік вуликів, маток та корпусів на пасіках, історія обробок та сили колоній, тобто ви чітко бачите скільки чого у вас є і в якому стані.
• Записувати дані про огляд пасіки вручну або ж можете надиктувати голосом, а ШІ це розшифрує в текст і занотує там, де треба. (я іноді це роблю на пасіці, а іноді за кермом, надиктовуючи спостереження)
• Можна створювати собі завдання, календар з важливими подіями (включно з календарем медоносів). Також застосунок може створювати автоматичні нагадування по стану ваших вуликів тощо.
• ШІ-помічник, який зможе відповідати на питання, що стосуються даних про вашу пасіку та виконувати дії за вашим запитом в чаті чи голосом. (створи вулик, познач матку тощо)
• Сповіщення від фермерів про обробку чи запилення полів. Фермери зможуть повідомляти через спеціальний телеграм бот на Python. Тут поки ще не дуже активно, але фундамент закладено.
• Інтегровано це все з сервісами погоди (ще багато є ідей щодо покращень та фіч в цьому напрямку)
• NFC-мітки, по яких можна вибрати дію над вуликами — прийшов до вулика, тицьнув телефоном по тегу і запустилась відповідна дія в застосунку через deep-link’у.

Над чим зараз йде робота:

• Знайшов досвідчену людину по IoT і з бджолярським бекграундом. Він розробляв пристрій для підрахунку бджіл у вулику (counter на льотку (вході) у вулик). Вже почали працювати в цьому напрямку.
• Покращення до AI, рекомендації, автоматизації та більше hands-free плюшок.
• Глибша інтеграція з погодою, локацією, іншими пасічниками, сезоном та календарем бджоляра (ага, такий існує)
• Підтримка більшої кількості use case’ів для користувачів згідно відгуків та сфери (кочові пасіки, селекція маток тощо)

Бізнес модель

Економіка ШІ запакована в застосунку під Нектар — внутрішній замінник «токенів», але не зовсім. По факту це «кредити» і є певна внутрішня розцінка запитів до ШІ: текстовий — 5 нектарів, медіа — 20 нектарів, 1хв аудіо — 3 нектари. Застосунок безкоштовний до 10 вуликів. Також користувачеві надається 50 нектару на місяць. Вони накопичуються до певного максимуму.

Далі є три рівні підписки:

1. Хобі — 2.99$ за місяць, до 50 вуликів, 500 кредитів, максимум 2000 кредитів.

2. Про — 9.99$ за місяць, безліміт вуликів, 2000 кредитів, максимум 10000 кредитів.

3. Бізнес — pay-as-you-go модель

Також в преміум користувачів є певні розширені можливості зі сторонніх сервісів: календар медоносів (рослини, що виділяють мед, коли цвітуть), графік та динаміка історії сили сім’ї (безкоштовний має лише поточне значення), розширені погодні можливості та інші.

Зараз практично 1000 реєстрацій всього, 80% з України і нижче буде пояснення чому так. 1% платних користувачів (небагато, та все ж!), а що ще цікавіше — це все українці, а українські пасічники в народі чомусь вважаються бідосями (в що я категорично не вірю).

Маркетинг

Аудиторія додатку — пасічники — дуже вузька. Згідно зі статистикою, в Україні ~700 тисяч бджолярів. Глобально, чесно, не дивився, але Україна топ-1 по експорту меду в Європі, топ-5 в світі, тому можна собі «прикинути». ШІ каже, що до 5 мільйонів, думаю більше.

Пасічники — це дуже «реферальна» аудиторія — вони активно діляться між собою усім, про що чують чи бачать (тут є дві сторони — про погане теж говорять). Вони доволі активні, тобто не просто реагують на пости чи новини, а обговорюють їх, дискутують, часто сперечаються :D

Середній вік пасічника зменшується глобально, тобто це вже не «старі діди» в своїй більшості, відповідно комунікувати про технологічні рішення — простіше.

Де комунікувати? Провівши трошки дослідницької роботи, я побачив, що в сфері бджільництва відбувається багато тематичних заходів, є достатньо спільнот в соціальних мережах, тематичних інформаційних ресурсів, а також блогерів-пасічників, які щоправда поки не дають зворотнього звʼязку. Крім того, є спеціалізовані магазини, як онлайн, так і офлайн, з якими можна співпрацювати.

Що я вже зробив:

• Додався у групи в Facebook (як українські, так і закордонні), Telegram. Там найбільша і найактивніша спільнота. Продовжую це робити надалі. Саме з Facebook я отримав найбільше завантажень. Рекламний кроспостинг між групами у Facebook (сумарно біля 150 тисяч учасників) + 1 pinned пост коштував мені 1700 грн (виявляється, можна було хоч кожен день постити, а я думав, що то разова акція :( За ці гроші я отримав понад 1000 завантажень.
• Пости на особистих сторінках (threads взагалі вогонь заходить), поширював серед моїх колег-бджолярів. Конверсія з поста в районі 0.5-1%.
• Надрукував флаєри і відвіз в магазин «Гарбузовий Вулик» у Львові. Є ще 2 магазини, ніяк не можу доїхати, але туди теж так планую, там найбільш прямий контакт з цільовою аудиторією. Хотів би надіслати в схожі магазини в інші регіони, але ще руки не дійшли. Тут конверсія набагато менша, як виявилося, але на днях поїду розбиратись чому так, можливо аудиторія офлайн-магазину — старша і ще так би мовити не достатньо «оцифрована».

Також планую відвідувати події пасічників, щоб там же ж піарити (знову ж таки прямий вихід на потенційних користувачів) та вийти таки на TikTok/YouTube блогерів-бджолярів.

На закордонну аудиторію не роблю нічого поки, бо просто не вистачає часу. Лише іноді пости в Facebook групах.

Ця стаття на DOU теж може вважатись свого роду маркетингом, але думаю, що ІТ-вців, які займаються бджільництвом не так багато. Нижче аналітика за 2 місяці, поки продукт на ринку.

Чітко видно, коли я робив пости в групах :D . В середньому DAU 15-20 користувачів зараз. Подобається retention — 15% з циклічністю кожні 2-4 тижні, тобто використовується як задумано — тоді, коли відбувається візит на пасіку чи оновлюються записи.

Користувачі

Я вже казав, що потенційна аудиторія платформи — доволі активна, зокрема ще й активно критикуюча і не завжди це тактовно підібрані слова :) Це треба витримати, я фільтрую, на деякі коментарі не зважаю, а щось беру до уваги.

Бджільництво — це неймовірно широка сфера, яку охопити MVP релізом нереально. Її в принципі охопити повністю, на мою думку, нереально. Але очікування в користувачів інші. Було дуже багато відгуків різного ґатунку, але найбільш цінним був конструктив людей з досвідом. Приклади різних відгуків і мої думки, як розробника і як бджоляра:

• Нащо мені на головному екрані пасіка? Коли я підходжу до вулика я маю бачити що? Правильно, вулик, з яким я працюю і всю інформацію по ньому.

Валідно? Валідно. Головний екран має бути про календар бджоляра, а на початку вийшло як dashboard. Нічого, працюємо і є ідея вирішити це в стилі ПриватБанку — модульно. Щодо другої частини — чи можу я автоматично відкрити в застосунку вулик? Можу, якщо вліпити бікон чи NFC-мітку на вулик (і то треба натиснути на сповіщення на iOS).

• Чому ви не кажете, що застосунок платний?

Кажу. Кажу, що безкоштовний до 10 вуликів чи якщо вам бракує іншого. Але хто ж читає :)

• Додайте Х, заберіть Y, покращте W, стабілізуйте AI і т.д.

Оце найцінніше, бо тут можна подумати і втілити, але було й таке:

• Має бути можливість додати запис, в яку сторону дивиться вулик.

А навіщо? Так, це впливає на роботу бджіл, тому що вулики бажано розташовувати льотком на схід/південь, щоб раніше сонечко зустрічали і летіли працювати, проте що це дасть з точки зору аналітики? Кореляцію між зібраним медом і розташуванням вулика? Якщо це вже відомий факт, навіть для початківців, то для чого це в застосунку? Я не зміг знайти вагомий аргумент.

Найцікавішим було побажання визначати феромонний фон у вулику. Якщо хтось це зробить — скажіть мені.

Найкорисніше для платформи, як на мене, це те, що її розробник — пасічник, відповідно я знаходжу дефекти, невідповідності, незручності та багато іншого, коли сам використовую його на пасіці. Мені «пощастило», що в мене інтернет «стрибає» від 1 позначки LTE до 2 позначок 3G, до 4 позначок EDGE :) краса!

Висновок

Плюси:

• Я розробив застосунок, яким користуються пасічники. Надіюсь, він полегшить їм роботу з вуликами.
• В процесі розробки та релізу я дізнався більше про бджільництво, ніж якби просто читав чи дивився відео. Хочеш щось зрозуміти — спробуй це пояснити іншим. А тут ще й закодити.
• Вперше побудував свого прикладного AI-агента, який справді спрощує життя. І як на мене цікавий AI-pipeline, який вирішує реальну проблему.
• Приєднався в багато груп, тепер бачу інфо про бджіл ще частіше :D
• Познайомився з крутими людьми зі сфери.

Мінуси:

• Роботи ще мільйон. Надіюсь, буде ресурс і підтримка, я не планую зупинятись. Може хтось грант дасть?
• Маркетинг страждає, але «батя, я стараюсь». З активнішими діями справи могли б іти краще.
• Виходити на інші ринки буде боляче, але цікаво, бо кожна країна, а тим паче континент, унікально займається бджільництвом.
• З чотирьох стартових проблем я поки вирішив половину. З фермерами ще треба спілкуватись і залучати їх використовувати бота, протестувати та відполірувати це все. Як боротись з кліщем Варроа? В застосунку є лікування та скоро появляться рекомендації щодо «час перевірити та обробити». А ще я десь бачив дослідження щодо осипання кліща під дією певного спектру звуку. Треба знову це знайти і скинути IoT-шнику.

Завантажити застосунок можна тут, дізнатись більше можна на сайті.

Дякую за увагу!