Відмова в роботі через дітей

Якщо дати хабара рекрутеру €100-€300 щоб отримати роботу, то це ефективніше ніж консультація? Ми ж в Україні, тут хабарництво звична річ. А €100 завжди €100!

Вже анонім 😀

Топікстартера забанили?

А в який момент на співбесіді задають питання про дітей?

А потім — відмова. Причина? У мене двоє дітей. Не досвід. Не навички. Не комунікація. Не результати тестового. Діти.

Якійсь блювотний рефлекс вже на цю чатовську писанину. Доу міг би ізі блочити це... Але чомусь ні.

Найстрашніше це не тексти, а те, що десятки коментаторів сприймають їх всерйоз та намагаються сперечатися з жптшною копіпастою, отримуючи у відповідь такі ж згенеровані коментарі від топікстартера. Байт спрацював!

Сподіваюсь, ви подали скаргу на компанію за порушення анти-дискримінаційного закону і залишили відгук у них на сторінці...

А, чекайте, ви навіть назву компанії не кажете. Правильно! Нехай і далі порушують закон, все норм. Хата, край...

В чому ціль писати цю статтю?
Без жодних деталей, без можливості перевірити.
Щоб що? Написати що в світі є погані компанії? Так це давно не секрет...
Зробити срач, чи що?

Вважаєте що правда на вашій стороні, то пишіть хто це, бажано з іменами.
Бо зараз виглядає як інформаційний шум

Це типова поведінка від гімедрілу насправді. Типу я йду на полювання на мамонта тільки взявши кращії з кращіх в команду, бо можу сам загинути. І кращіх з кращіх відбипають по принципам : статі,віку, національності і т.д. Більше за те в певних організаціях, десь на транспорті і т.п. — цього цілеспрямовано вчать.

бо для мене тут важливіша сама проблема, а

А вона існує ця проблема? Саме системно.
Кожне 8 березня на доу випливають «офігенні історії» про сексизм, але чомусь ні разу не бачив нічого схожого на те що ви описали. Якщо це системна проблема, то чому воно ні разу не озвучувалось?

офіційна причина відмови була «overqualified». Але в телефонній розмові окремо(попросила деталізувати що саме не підійшло)озвучували питання дітей і пов’язаних із цим «ризиків». Саме тому в мене й виникло це відчуття.

Оце вже конкретика. І ви правильно написали, що у вас виникло відчуття. Але ваше відчуття — не те саме, що проблема.
Оверкваліфаїд — таки дивно звучить на фоні вашого ліндекіну і провілю. 3 роки ОР — дуже складно бути оверкваліфаїд :)
Але давайте пам’ятати, що «оверкваліфаїд» — це фактично відмова вказувати причину відмови, типу відповідь яка не має образити і не розізлити кандидата (що відбувається на практиці — це окрема історія). Ви банально могли бути запасним варіатом, або позицію кенсельнули.
Щодо деталей, то спробуйте пригадати тон і слова, що використовував рекрутер. Бо по опису дуже може бути, що людина спробувала «згладити ситуацію» в стилі «у нас тут багато овертаймів і ми не впевнені, що вам воно підійде» (ну типу попіклувались про кандидата).

Взагалі з мого досвіду, дуже смішно виходить, що контори пробують згладити конфліктні ситуації (типу тієї ж відмови кандидату, якого мурижили 5 співбесід) та зберегти обличчя, але після цього виглядають ще більшими мудаками ніж чесно сказати причину.

Оверкваліфаєд це з Долини, в нас «погані софтскіли».
І так, проблеми сексизму і ейжизму в нашому суспільстві існують і в будь якому теж, в нас ще м’ягше вони бо був СРСР довго і це досі має вплив наприклад в усьому законодавстві та усій системі освіти хоча вже стльно менше бо вже бумерів замінили меленіали і зміна моделі фінансування в слід за еконрмікою.
А в Авфганістані, наприклад, Таліби забороняють дівчатам ходити в школу. І суспільсво не постало проти них хоча були лідери проти і т.д. і т.п.
Про іноземців, то тут у нас якраз навпаки — завжди чорношкірий студент з Африки або араб, індієць чи кубинець, болгари із югославами т.п. мали перевагу над місцевими бо в них валюта яку платять за освіту і в армію не беруть (податок на бідність, вже в піздньному СРСР, хоча щоб потрапити служити в Німечинну навпаки давали хабаря так само як і хабаря щоб не потрапити в Афганістан).
А тих же кавказців чи узбеків або корейців наприклад, ніхо не дискримінував принаймні я такого не бачів.

Ціль поста не в тому, щоб «зробити срач» чи влаштувати публічне цькування конкретної компанії.

Я питаю в чому ціль а ви мені розказуєте в чому НЕ ціль.
Що з вами?
Нащо писати тонну тексту без жодної конкретики...

Я не ставила собі за ціль когось звинувачувати, збирати хайп чи провокувати дискусію заради дискусії.

ОМГ!
Якщо ви вважаєте що з вами повелися погано і так робити не можна, то чому прямо не сказати що «ось так робити не можна». Бо якщо не звинувачуєте у непрофесійній поведінці когось з рекрутерів і до них питань нема. То значить і сенс допису зникає.

І це іде на користь думки що ви написали маркетинговий допис з цілю прорекламувати себе/компанію.

Навряд це коипанія сама по собі, це намаючий менеджер з прибацом. Так я з таким стикався особисто, при чому хлопець який нм схотів взяти жінку пісоя дикрету — собі гірше зробив, та пішов в іншу контору з рештою, так би був тестлідом, навіть чк би йшов вже би на кращу позицію із кращім резюме. Жінку взяли на інший проект, вона собі нормально працювала.
Також бачів як в одну жінку загнали в демотивацію не давали нічого робити, теж через упередження. При чому в їх директорки в самої двоє дітей, і ці епізоди для них мали абсолютно конкретні фінансові наслідки.

Щось мені, якщо чесно, слабо віриться, що рекрутери «однієї з найбільших ІТ-компаній України» прямим текстом сказали, що причина у дітях.

А так відмовити під надуманою причиною можуть через будь-що. Он, наприклад, як нижче написали дуже часта причина відмов — це те, що людина чоловік 23-60 без відстрочок. Хоча кандидату звичайно скажуть зовсім інше.

Он, наприклад, як нижче написали дуже часта причина відмов — це те, що людина чоловік 23-60 без відстрочок. Хоча кандидату звичайно скажуть зовсім інше.

Згадав як співбеідував джунів (уже після 2022). То чомусь навіть шарящі кандидати 25+ провалювали потім співбесіду з менеджером через софтскіли, а значно слабші кандидати до 25 років демонстрували кращі софтскіли.
Щось є магічно у віці 25 років, що софтскіли так просідають. Не знаєте що може бути причиною?

В 2022 просідання софтскілів було б в 27.

Це якщо раціональне мислення включити, а не емоціональне яке керується інстинктами. Інстинктами — слабий фізично, повільно бігаєш і слабко кидаєш спис — мене можуть затоптати мамонти.
Коротше усі намагаються відбирати людей як в Барселону чи Реал Мадрид, на ті гроші що в них є і скільки це коштує на ринку.

У мене обратне, коли кажуть що є — вони не часті і за них платять. А коли «в нас важливий проект» то і проект херня де пошляпили комунікацію із замовником і 996 культура, а то і по 14-16 годин безпреривно. І на виході з вами звісно не діляться, це і не ваш бізнес і не ваші досягнення.

Як у кандидата резонне питання має постати, як часто це відбувається і чи платите ви за це. Відрядження за свої і безкоштовні овертайми, це по суті крадіжка рейту.

Манера тексту нагадує жптшний стиль з постів в Threads чи LinkedIn, які байтять на реакції.
В дивний час живемо — щодня коли читаєш щось в інтернеті все частіше є сумніви, людина це писала чи це згенерований текст для збору реакцій...

Цікаво, коли почнуть відмовляти через те, що є руки-ноги і все тіло, а значить потенційно можна їх зламати чи захворіти і не ходити на роботу?
Наші роботодавці і Їх представники — це якісь біороботи, без дітей, сім’ї і планів?
Що за дурня з цим всім відбувається?
Коли почнуть реально дивитись на життя а не жити очікуванням що співробітники — бездушні машини, які не мають особистого життя поза роботою?

А потім — відмова. Причина? У мене двоє дітей. Не досвід. Не навички. Не комунікація. Не результати тестового. Діти.

І знаєте, що мене зачепило найбільше? Навіть не сама відмова. А те, наскільки буденно це прозвучало. Наче це нормальний критерій оцінки кандидата у 2026 році.

Ось тому у відмовах і пишуть типове «вирішили рухатися з іншим кандидатом».
Бо незважаючи на те, що всі хочуть знати реальні причини відмови, колі, таки, ці причини узнають, починають хейт на бордах, а деякі і судові процеси.

Мені просто цікаво: як це взагалі називати? Прихованою дискримінацією? Чесністю бізнесу? Ринком роботодавця? Чи просто моментом, коли красиві корпоративні цінності закінчуються при першому ж ризику для KPI?

Це зветься «реальним світом», коли вам можуть відмовити за зовнішністю, наявністю дітей, вашої локації на ремоут позицію, або ще щось, взагалі не пов’язане зі скілами.

Бо якщо рішення приймається не на основі компетенцій, результатів чи досвіду, а через сімейний статус — це вже дуже тонка межа між «бізнес-рішенням» і дискримінацією.

У світі є процеси, де співпрацвник сплачує щомісяця частину від ЗП менеджеру за те, що той його розглянув і за те що не звільнює. І такі процеси ні десь там, а у великих компаніях.
У світі є процеси, де головний HR, будучи самою привабливою, реджектить більш молодших і привабливіших співпрацівниць. Якщо це є у шоу-бізнесі (фонові танцори не повинні бути більш привабливими, ніж головна зірка), з чого ви вирішили, що цього немає у компаніях?
У світі є процеси, де кандидата оцінюють зовшнішньо і на загальну привабливість і сумісність з колективом, і тільки після починають дивитися на його професійні навички.
У світі є процеси, де овнер шукає у першу чергу людей, хто буде тішити його его і тільки після дивиться на професійні навички.

Фільтрів значно більше, ніж лише професійни.
Ви зіткнулися з одним з таких фільтрів.

PS: Вас могли зареджектити за дітей навіть не тому, що вони вам будуть якось заважати у роботі, а тому що жінка, котра вас реджектила (чомусь впевнений, що реджект був від жінці), своє особисте життя не влаштувала і реджектить привабливих жінок з влаштованим особистим життям.

На таке питання ви можете відповісти щось типу: «Особисті питання я зазвичай не обговорюю на співбесіді»

Це все добре, але звідки відома причина відмови? Неофіційний фідбек?

В топових ІТ компаніях ( галерах) ейчар інтерв’ю проводять або рекрутери, або посада може називатися Talent Acquisition Specialist. Тобто, не ейчар менеджер проводить інтерв’ю.

В продуктових компаніях теж з посадами все чітко.

Відповідно, із того, що ви писали, це явно компанія не серед 10 по рейтингу доу.

Не те, щоб я вас звинувачувала в неправдивої інформації, але щось воно не сходиться.

А хто з вами інтерв’ю проводив перше?
Не ображайтеся, воно просто виглядає дуже дивно. Тут же майже всі працюють в тих самих топ 20 , умовно, і знають, як воно всередині.
Тому, коли ви з таким меседжем виходите, то треба казати і назву компанії. Або відгуки писати. Бо не можна відхиляти чз наявність дітей.

Тобто, вас процесів рекрутер, а правдиву причину надавав ейчар? Дуже дивно.
Тоді знову неясно. Вас пропустив сорсер, рекрутер. А потім відмовили чз наявність дітей в кінці етапу. Все каже про те, що діти взагалі не до чого тут.Як критерій відбору.
Скоріш, ви або грошей більш попросили, або та людина, яку найняли ,їм більш підходила під їх задачі.
Повірте мені, переважна більшість співробітників серед рекрутерів, сорсерів- дівчата. Ну, відхиляти чз наявність дітей- атавізм якийсь.
Ще раз кажу, сумувати чз цю відмову не варто. Ваше вас знайде.

Удачі вам.
На майбутнє. Якщо ви бачите такі ситуації, можна і треба відгуки писати. Їх читають роботодавці.
І ще, сімейний стан, наявність дітей ітд- давно вже дуже обережно з цим. Більш того, часто даже не питають на інтерв’ю. При оформленні можуть попросити надати інформацію HR admin.

Будь які неофіційні коментарі можуть бути суб’єктивними.

одну з найбільших IT-компаній України

Тобто, на 95%, прокладку між замовником (зазвичай, забугорним) і локальним спецом. Якщо це була умова замовника? Що має робити компанія — не працювати з ним зовсім, чи набрати таких, яких ще можна? Морально я за перший варіант, але, скоріш за все, вибирати зараз нема з чого.

Прочитайте іншу тему авторки. Замовник тут ні до чого.

Я чув розповіді, коли чоловіка з дітьми навіть охотніше брали, бо він більш чутливий до втрати роботи і тому менше буде вимагати...

Я прям уявила собі кадровичку із 2000х, котра грозно дивиться на кандидатку, мов:" дивись, діти в неї є. Та , ще й на лікарняний може піти.100% не принесе користі компанії. Не беремо її")

Якраз в 2000-х такою фігньою не страдали, тим більше в реальному секторі. Це вже тема з сучасного укрІТ, де з тебе хочуть витиснути всі соки, пропонуючи 5 днів лікарняних в рік, як «бонуси»

Якраз в 2000-х такою фігньою не страдали, тим більше в реальному секторі.

Ви що називаєте «реальним сектором»?
В 2005-2010 (за чутками в 2000-2005 теж) упередження типу «вона завагітніє», «його заберуть в армію (строкова служба)», «у цієї 3 дітей, то її неможливо буде звільнити», «їм більше 40 — це вже передпенсійний вік» були досить розповсюджені в торгівлі (опт), виробництві та і в ІТ воно теж проскакувало, хоч і з певними змінами (сплав до Дніпру в 35)

Я можу сказати після 2010. Воно було, просто теж замасковане. Наприклад, я мала можливість попрацювати як ейчар і в авто і в агро компаніях. Переважно було так, що розглядали чоловіків від 25 до 45 років , і не більш. В нас були майже всі чоловіки на керуючих посадах( торгівля авто, техніка, запчастини). Єдина на всю компанію жінка була директоркою філіалу по Київс. області( вона знала всі назви запчастин ітд, і мала можливість пропонувати кращий прайс на запчастини для аеропорту в Борисполі). Були на співбесідах дівчата, котрі могли по авто сказати, чи вона горіла, чи тонула, чи спідометр хтось підкрутив ітд. Але їх відхиляли, мов, не жіноча ця справа з деталями і в олії возитися; або, тут скільки чоловіків, що в декрет піде , а потім знов шукай фахівця.
Мені здається, що в айті з цим зараз простіше чз те, що працюють команди з різним менталітетом, різного віку і всі ці питання/ реджекти відійшли вже в тінь, або не так світяться . Бо багато в командах і чоловіків, що в декреті теж.

Народились діти — кар’єра закінчена, роботи не буде, загортайся в помиральну ковдру і повзи в помиральну яму.

Це дивна відмова, бо зараз спостерігається , навпаки, бебі- бум. Плюс, це незаконно відмовляти саме чз наявність дітей.
Тобто, якщо в них гіпотетично є пунктик на відмові кандидату чз факт наявності дітей, то вас би не пропустили би після ейчар.
Думаю, що причина в іншому.
Але в любому випадку- знайдете більш класну команду, компанію. Головне, не падати духом. Удачі вам.

Я саме мала на увазі в компаніях. Багато знайомих колег або при надії, або їх колеги ітд. Щодо України — так, тут ви маєте рацію.
Тобто, в контексті конкретного кейса дівчини, відмова по факту наявності дітей, коли у компаніях багато жінок при надії, якось виглядає алогічно.

Краще отримати чесну відповідь, ніж стандартний шаблон: «Ви нам дуже подобаєтесь, але ми вирішили продовжувати роботу з більш досвідченим кандидатом». Це краще, навіть якщо справжня причина в тому, що компанії не подобається мій знак зодіаку. Очевидно, що ваші цінності та цінності компанії не збігаються. Шкода лише, що це з’ясувалося не на перших етапах співбесіди.
Уявіть як це отримувати відмову через те, що ти чоловік призовного віку і знаходиться на території України.

Кзот України забороняє відмовляти у прийомі на роботу через наявність дітей (або навіть вагітність).
Якщо не секрет, що за компанія?

в одну з найбільших IT-компаній України.

А потім — відмова. Причина? У мене двоє дітей.

Назвіть компанію.
Дуже цікаво, що це за контора, яка підставляється під судовий позов, через таку «причину». «Причина» саме в лапках, бо не ясно як кількість наявних дітей має вплинути на робочий процес.

Розумію цікавість 🙂 Але не хочу перетворювати це на публічний шейм конкретної компанії чи людей.

Для мене цей пост більше про те, що навіть у сучасному IT такі підходи досі існують. І, чесно, я не думаю, що це проблема однієї конкретної компанії — скоріше ринку й певних страхів бізнесу загалом.

Не розумієте.
Може бути 2 варіанти:
1) Відмова через наявність 2 дітей — це абсурд і неадекватна поведінка. Відповідно маємо справу з неадекватними процесами «в одній з найбільших IT-компаній України». Відповідно не публікуючи назву компанії, ви робите гірше всій спільноті, бо люди будуть витрачати час на спілкування з неадекватами, і бонусом людина, що таке вичудила зможе легше зробити кар’єру і продовжувати чудити. Тому без назви ваша тема — це просто «бурлєніє говєн».
2) Ви щось не так зрозуміли, відмова була через інші причини. В цьому випадку ваша тема — це просто «бурлєніє говєн».

Оця частина:

І, чесно, я не думаю, що це проблема однієї конкретної компанії — скоріше ринку й певних страхів бізнесу загалом.

Це дуже сміла і безпідставна оцінка. Неадеквати трапляються, але в великих конторах їх або менше, або там є процеси, що не дають їм розкритись.
Ви хоча б можете пояснити в чому може бути страх бізнесу, щодо жінки з 2 дітьми? Чому чоловіків з 2 дітьми, а з 3 так взагалі радо ;), наймають на роботу?

Неадеквати трапляються, але в великих конторах їх або менше, або там є процеси, що не дають їм розкритись.

Ахахахахаха!!!

Неадеквати трапляються, але в великих конторах їх або менше, або там є процеси, що не дають їм розкритись

Oh my sweet summer child...

Сміявся як кінь

От усі такі юмористи, але чомусь не наводять прикладів де люди в великих конторах пиблічно б поводились як мудаки в робочих процесах.
З мого досвіду, то мудаки, як правило мутять все за спинами «жертви», а в пиблічній площині сама ввічливість

Богдане, ну, вона не буде цього робити. Не дуже конструктивно було цей топік створювати, але якоїсь мети в ньому теж не має. Просто поговорити і все( можливо, на підтримку людина розраховувала, або якусь пораду. Що в цілому є нормальним явищем )

Можливо, вона боїться, що чз скандал їй потім взагалі трудно буде працевлаштуватися будь-де. Бо досвід маленький, а кандидатів дуже багато.

ну, вона не буде цього робити

Моє питання було до Bot Bot, Igor Korchynskyi, Philip Pristupa

Але ТС в принципі достатньо описала ситуацію тут dou.ua/...​rums/topic/59670/#3084099
Дуже схоже, що все ж проблеми немає, просто представник компанії так професійно «згладив» ситуацію, що аж вибісив кандидата. І я можу зрозуміти ТС, бо коли довго шукаєш роботу, а тобі відмовляють по надуманим причинам — це виводить з рівноваги.

Це вона ще в європейські компанії не подавалася, де в 99%- дженерік фідбеки) чз 2 тижні — півроку після інтерв’ю.
Але, ок, не буду заважати вашому діалогу з панами.