Коли «все самі» — це помилка? Як обрати між розробкою й інтеграцією в оборонному hardware-продукті

💡 Усі статті, обговорення, новини про оборонні технології — в одному місці. Приєднуйтесь до DefTech спільноти!

Привіт, спільното DOU. Я Павло Косолапкін, співзасновник та CTO української defence tech компанії Frontline Robotics. Займаюся дронами з 2014 року, тож за цей час встиг трохи накопичити досвіду, випустити кілька продуктів які донині активно використовуються Силами оборони України, і продовжую цей шлях і далі.

Переді мною, як і перед усіма інженерами, які працюють з hardware-продуктами, часто постає питання: робити власну технологію чи інтегрувати готову? Сьогодні поділюся власним досвідом того, як це відбувається в нашій R&D команді.

Щоби зрозуміти, які технології важливо інтегрувати, а які краще взяти готові, треба розуміти загальний життєвий цикл продукту:

Ідея → Розробка технології → EVT → DVT → PVT → Mass. Prod

Це циклічний процес, який у хороших продуктах ніколи не закінчується. Як з айфонами, де кожен рік виходить наступне покоління. Це результат попередньої роботи інженерної команди, яка проаналізувала попередній продукт, зрозуміла, що в ньому потрібно покращити, і прийнялася активно створювати наступну модель.

Етап 1. Ідея

Етап ідеї дуже драйвовий та цікавий. Коли вам здається, що робота піде швидко, а результат НУ ТОЧНО буде і він НУ ТОЧНО потрібний користувачу. Найважливіше зараз — відшліфувати ідею та чітко визначити, що саме ви робите. Якщо ви хочете зробити класний дрон, то «класний дрон» — це не ідея, а лише її початок. Ви маєте визначити, що це за дрон, які в нього мають бути ключові характеристики, які ТТХ. Для цього найкраще поспілкуватися із військовими, дізнатися про потреби, які вони мають сьогодні й максимально спрогнозувати їхні потреби завтра. Саме зараз вам дуже важливо сформулювати вимоги до того виробу, який ви почали розробляти.

Якщо пропустите це «шліфування», не зрозумієте, коли варто переходити на наступний етап, і можете загубитися в покращеннях. Покращення в R&D — це нескінченний процес, який може призвести до того, що ви так ніколи й не зарелізитеся. Тому обмежуйте ідею чіткими вимогами і саме зараз визначте, з чого продукт складатиметься: чи візьмете ви все готове, чи розроблятимете власні технології.

Вибір: Інтеграція чи власна розробка

Є різні переваги та недоліки як в інтеграції, так і в створенні технології.

Очевидні й не дуже переваги інтеграції:

1. Економія часу. Ви заощадите час на створення нового просто інтегрувавши готове рішення.
2. Готова технологія. Рішення вже протестоване, не ваша команда розробки вже вистраждала.
3. Прогнозованість характеристик. Ви знаєте, що очікувати від технології, які її характеристики, плюси та мінуси. Не треба це визначати емпіричним шляхом.

Очевидні й не дуже недоліки інтеграції:

1. Гроші. На жаль, часто трапляється, що готова технологія, яка ідеально підходить за характеристиками не задовільняє за вартістю. Це дуже розповсюджена проблема.
2. Ризики постачальника. Вас може повністю задовільняти якийсь крафтовий виробник,не зацікавлений у масштабуванні технології. Надзвичайно часто стикаюся із таким у hardware.
3. Закритість. Трапляється, що технологія майже ідеальна, але все ж не повністю відповідає вашим вимогам. Найчастіше ви не можете залізти всередину й змінити все під себе.

Тож якщо ви бачите, що недоліки переважають над перевагами — ухвалюєте рішення роботи технологію власними силами. На перший погляд тут все класно, але, звісно, все може піти не так.

Очевидні й не дуже переваги розробки власної технології:

1. Контроль вартості. Коли ви самі визначаєте, наскільки бюджетним чи дорогим робити розробку.
2. Незалежність та безпека. Ви чітко знаєте, яких вимог та контролів дотримуватися.
3. Унікальні й гнучкі ТТХ. Тут ви можете, як кажуть, зробити все по-нормальному.

Очевидні й не дуже недоліки розробки власної технології:

1. Час. Як і ремонт, розробка технології майже завжди потребує значно більше часу, ніж ви закладали на початку. Виникають нові виклики, з якими постійно доводиться розбиратися.
2. Гроші. Як і у випадку з часом, ви ймовірно не вкладетеся в зазначені раніше кости. Довше = дорожче.
3. Відповідальність за якість. Не вийде комусь написати, що щось не так, попросити виправити чи змінити — хіба собі в особисті.

Етап 2. Розробка технології

І от, зваживши всі за та проти ви вирішили розробляти технології самостійно. Для цього вам знадобляться прототипи. Дуже часто розробникам хочеться одразу зробити гарно, красиво, щоби продукт мав крутий дизайн. Але якщо ви в першу чергу взялись за розробку технології, вам взагалі не варто чіпати дизайн.

Якщо на цьому етапі продукт виглядає жахливо, як на фото вище, — це грунт, основа і база. Спочатку переконайтеся, що технологія працює, а вже потім прикрашайте її бантиками.

На прикладі нашого дрону Лінза ми визначили, що ключова для нас технологія — це зв’язок. Власне, з цього ми і почали. Ми брали рандомні дрони, ставили на них свій зв’язок і тестували, літали, пробували різні антени та прошивки. І поки не побачили, що все працює так, як би ми хотіли, не рухались далі.

Етап 3. Engineering Validation Test (EVT)

Ось ви тут. Розумієте, що розроблена технологія починає відповідати закладеним раніше вимогам і рухаєтеся далі до EVT, етапу болю, страждань та адаптації. Саме тут ви поєднуватимете усі власні технології з чужими й перевірятимете, чи вони взагалі можуть інтегруватися між собою.

У нас був смішний кейс (на фото вище), коли перший прототип почав потроху обростати різноманітними компонентами й формуватися як продукт. Ми вже мали інтегровану камеру, яка, на жаль, могла конфліктувати з іншими комплектуючими дрона та зменшувати їхню ефетивність. Ми думали, що із цим зробити і як допрацювати. На початку ізолювали сигнал камери консервною банкою. Звісно, згодом спробували низку рішень і врешті перемогли проблему, але для цього знадобилася ще низка різних прототипів.

Тож чекайте, що на етапі EVT ви матимете низку несхожих один на одного продуктів. Це довга стадія вічних тестувань, перероблень та перезбирань.

Тому ще на етапі формування ідеї в технічне завдання дуже важливо не закопатися і переконатися, що ті характеристики, яких ви зараз досягнули, відповідають тим вимогам.

Етап 4. Design Validation Test (DVT)

Наступний етап — Design Validation Test. Власне тут ми вперше тиражувати прототип з EVT-стадії, який найбільш наближений до майбутнього серійного продукту. Кількість виробів залежить від їхньої складності. Ми виготовили п’ять.

Зібрали ці вироби однаково й очікували, що й працюватимуть вони також однаково. Але на етапі DVT стається так, що очікування не справджуються, і п’ять, здавалося би, ідентичних продуктів працюють по-різному. Це нормально. З прототипів ви ніколи не зрозумієте, як продукт працюватиме на серії.

Тому важливо бути готовим до такого повороту подій, ретельно відтестувати всі характеристики і довести цю пробну партію до стану, коли всі борти працюють однаково. Логічне завершення DVT-партії — передати внутрішньо відтестовані борти лояльним користувачам для отримання відгуків.

Фідбек — дуже підступна річ. Як правило, користувачі нададуть вам дуже багато побажань. Важливо вчасно відсіяти критичні зауваження і почати пропрацьовувати саме їх. Вдосконалення та фічі залиште у беклозі до наступної моделі, інакше релізу ніколи не відбудеться.

Етап 5. Production Validation Test (PVT)

Це сталося. Ваша DVT-партія успішно пройшла піддослідну експлуатацію, виріб відповідає вимогам і переходить на стадію PVT. Продукти, які до цього ніколи не вироблялися серійно, йдуть в доросле життя з рук розробників до рук виробництва. Саме тут ви маєте «подружити» R&D та виробництво і зрозуміти, чи взагалі реально масштабувати процеси.

Тут з’являються зовсім нові виклики: підготувати документацію, прописати інструкцію, можливо, внести невеликі мінорні зміни у сам виріб. Саме на етапі PVT якщо ви бачите, що для переходу до масового виробництва продукт потребує низки змін, або ж змін критичних компонентів, повертайтеся на етап EVT. Обов’язково відкотіться назад, інакше потрапите у пастку, коли в mass.prod. йде продукт, який до цього не готовий.

Етап 6. Mass Production

Масове виробництво — етап, на якому продукт нарешті дихає на повні груди. Ви масштабуєте виробництво, виробляєте багато продуктів, маєте свою частку ринку та збільшуєте її. Ви багато спілкуєтеся з користувачами до цього активно долучений сервісний відділ, ви розумієте свої сильні й, що важливіше, слабкі боки. Саме зараз час формувати банк ідей для роботи над наступним виробом чи новою версією вже наявного. Ідеальний момент, аби повернутися до беклогу, який сформувався на етапі DVT.

Так ми у Frontline Robotics наразі перебуваємо у безперервному масштабуванні, відкрили спільне підприємство за кордоном із німецькими партнерами. Нові Лінзи 3.0 виробляються і в Україні, і в Німеччині для Сил оборони України. Власне, ми збираємо фідбек і готуємось до наступних релізів. Для цього вкотре формуємо вимоги, ідеї, а попереду вже знайомі EVT, DVT та PVT. І так по колу.

Правило № 1. Час — ваш головний ворог

Як висновок пораджу завжди пам’ятати, що вас час обмежений, оособливо в оборонці, де кожен продукт критично необхідний користувачу на вчора. Все змінюється швидко: від тактики застосування до умов, у яких продукт буде працювати. Тому важливо вже на етапі ідеї чітко розуміти, що ви хочете і на що у вас є ресурс.

Не соромтеся інтегрувати готові технології, якщо вони не мають критичних зауважень, навіть якщо вони неідеальні. Беріть їх у реліз, беріть їх у прод, працюйте над локалізацією технологій, працюйте над збільшенням доданої вартості і частки українських компонентів, але пам’ятайте, що час — ваш найголовніший ворог.

Підписуйтеся на WhatsApp-канал DefTech спільноти!