Вайбкодинг та промпт-інжиніринг для продактів: хайп чи нова база, без якої не побудуєш глобальний продукт
Привіт! На зв’язку Роман Калинчук, Product Lead в українській продуктовій IT-компанії appflame та лектор в Genesis Academy. Це мій третій продуктовий щоденник на DOU. Попередні я присвячував монетизації. Цього разу хочу обговорити з вами тему, яка останні пів року не виходить з мого порядку денного і, здається, з порядку денного кожної продуктової команди навколо.
Якщо ви продакт і не чуєте фразу «вайбкодинг» щонайменше тричі на тиждень — ви або дуже щасливі, або варто перевірити, чи не на м’юті ваш Slack. Я ненадовго потрапив до першої групи, проте тренд став настільки масштабним, що його вже неможливо ігнорувати. Тому пропоную відверто поговорити, чи справді вайбкодинг та промпт-інжиніринг — це корисні інструменти для продактів чи все ж лише гарно упакований хайп.
Чому важливо мислити не просто як Product Manager, а як Product Builder?
Якби рік тому мені сказали, що о 22:00 я сидітиму в Cursor і збиратиму чорновий прототип нової фічі з AI-підказками, бо мені це справді цікаво, я б посміявся. Але ця реальність мене наздогнала.
Сьогодні ринок тихо ділить продактів на дві категорії. Перші чекають на макет від дизайнера та тікет від розробника, щоб перевірити гіпотезу. Другі — за один вечір збирають клікабельний прототип, проводять користувацьке тестування й приходять на зустріч уже з першими даними, а не тільки запитаннями.
У нашій команді швидкість без втрати якості — це базова вимога до роботи. Ми живемо в biweekly release cycles: від ідеї до фічі в продакшені минає два тижні. Якщо етап Discovery триває місяць, є ризик, що ринок за цей час зміниться. Якщо ваша гіпотеза «живе» виключно в Notion-документі без прототипу — вам буде складно конкурувати в такому середовищі.
Холівари на тему «Чи має продакт уміти кодити?» поступово втрачають актуальність. Натомість дедалі важливішим стає інше питання: «Чи вміє продакт мислити як Product Builder?». Мова не про знання синтаксису мов програмування, а про здатність діяти автономно. Умовно, за допомогою No-code та AI-асистентів перевірити гіпотезу за день, замість того, щоб кілька тижнів чекати на розробку відповідної фічі.
Вайбкодинг у руках PM-а — це Product Delivery 2.0
Важливо одразу підкреслити, що вайбкодинг для продакта — це не про те, щоб перекваліфікуватися в розробника. Це про принципово інший темп перевірки гіпотез.
Згадайте класичний сценарій, знайомий кожному продакт-менеджеру. Ви хочете протестувати нову форму онбордингу: описуєте ідею в PRD, дизайнер тиждень-два малює макети, розробка займає ще два-три тижні. Лише після цього з’являється щось, що можна протестувати. Тобто ми витрачаємо щонайменше місяць, щоб отримати перший сигнал щодо гіпотези.
Завдяки вайбкодингу та AI-асистентам (Cursor, Replit, Claude, v0 тощо) продакт збирає робочий прототип із UX-логікою за кілька годин. Нехай він буде не pixel-perfect, не production-ready — але цього буде достатньо, щоб показати його стейкхолдерам, провести перші користувацькі тести й зрозуміти, чи вибудовується взаємодія так, як ви уявляли.
У нашій команді ми прийшли до цього на практиці. Наш продукт — це складна система з мережевим ефектом (network effect). Тобто цінність для користувача зростає зі збільшенням кількості інших користувачів, наразі це понад 37 млн юзерів. Більше про мережевий ефект можна дізнатися у статті Олексія Шевченка на DOU. Щоб утримувати аудиторію, продукт має постійно адаптуватися. Нові фічі потрібні регулярно — і AI дозволяє рухатися швидше, не жертвуючи якістю рішень.
Ось кілька реальних кейсів для прикладу:
- AI assistant. У застосунку є функція, де AI-асистент, отримавши активну згоду від користувача, надсилає взаємодії (айсбрейкери, лайки тощо) від його імені іншим учасникам. Логіка базується на скорингу сумісності користувачів за фільтрами, геолокацією та активністю. Коли виникає взаємний інтерес, обидва отримують пуш-сповіщення. Вся ця логіка побудована на поведінкових даних і потребує постійної ітерації. Якби ми не могли швидко прототипувати окремі елементи цієї системи — ми витрачали б по місяцю на кожну зміну тригерної логіки.
- Auto-Ping та реактивація. Інша AI-фіча — Auto-Ping. Коли в користувача є діалоги, де остання активність була понад 24 години тому, AI-асистент, отримавши активну згоду від користувача, автоматично надсилає реактиваційне повідомлення. В інтерфейсі (UI) воно відображається з бейджем «Powered by AI assistant» — виключно для відправника, щоб він розумів, що це AI. Перш ніж затвердити фінальні тригери, частоту та типи повідомлень, ми протестували десятки варіантів прототипів на реальних даних.
- AI Photo Enhancer. Для покращення якості завантажених фото ми запустили власний AI Enhancer, який прибирає зернистість, коригує контраст і яскравість. Фіча вмикається виключно за згодою користувача. Перед фінальним релізом UX-підходу ми провели кілька раундів A/B-тестів із різними сценаріями відображення та активації.
Загалом, вайбкодинг у руках продакта скорочує шлях від ідеї до першого сигналу. Замість сотні сторінок текстових описів ви отримуєте інтерфейс, який можна поклацати й відчути. Це допомагає приходити до розробників уже з верифікованою логікою і заощадити час усій команді.
Промпт-інжиніринг: нова мова, яку варто вчити вже зараз
Кілька років тому точився холівар: «Чи має продакт знати SQL?». Я й сам тоді у турборежимі вчив його на DataCamp. Зрештою, більшість дійшла консенсусу, що базові знання необхідні. Сьогодні я б ставив питання інакше: чи вміє продакт писати промпти так, щоб отримувати від LLM валідні продуктові дані й рішення?
Існує величезна різниця між абстрактним «Give me insights about user feedback» та структурованим промптом. У правильному запиті ви задаєте контекст продукту, вказуєте джерела, просите категоризувати теми, пріоритезувати за частотою й рівнем впливу (frequency та impact score), а також окремо виділити аномалії. Результати в цих двох випадках відрізняються як небо і земля.
Ми аналізуємо user feedback з усіх ключових каналів: Google Play Store, App Store, Reddit, Facebook, TikTok. Вручну читати тисячі рев’ю — це або дуже дорого за часом, або взагалі нереально в live-режимі. Завдяки правильно побудованому промптинг-пайплайну ми отримуємо структуровані інсайти до ранкової кави: топ-5 pain points тижня, динаміку sentiment за релізами та порівняльний аналіз між версіями продукту.
Але промпт-інжиніринг — не тільки про аналіз фідбеку. Ось кейси, де він добре трансформував нашу роботу:
- Створення якісних user stories. Це важлива рутина, яка швидко виснажує. З правильним промптом LLM стає вашим першим драфтером: ви описуєте контекст фічі, edge cases, acceptance criteria й отримуєте структурований текст для доопрацювання. АІ працює не замість вас, а разом з вами, що дозволяє фокусуватися на сенсах, а не на оформленні.
- Hypothesis Scoring Framework. Ми з командою побудували власний фреймворк пріоритезації гіпотез під назвою PAC Score™. Оцінюємо кожну ідею за трьома осями:
- P (Proof) — наявність доказів, що ідея спрацює (попередні тести, аналіз конкурентів);
- A (Adoption) — відсоток DAU, який зачепить ця зміна;
- C (Contribution) — прогнозований вплив на конкретну ціль команди (retention, revenue тощо).
Сума показників дає фінальний PAC-бал, який ми фіксуємо в Jira Epic. LLM допомагає на вході: стандартизує формулювання гіпотези, ставить уточнювальні запитання за незаповненими метриками й виводить готову інформацію для Jira. У результаті ми зменшуємо кількість суб’єктивних дискусій на плануванні на кшталт «яка задача важливіша», й маємо більше структурованого ухвалення рішень на основі спільної системи координат.
- Release Optimizer. Це окремий від PAC-скорингу інструмент, який вступає в гру вже на етапі release planning. Коли ми готуємо biweekly release, він автоматично підтягує всі епіки в статусі «Ready for Planning» з Jira, зчитує PAC-бали, підраховує story points за дисциплінами (BE/FE/QA з підзадач) і відповідно до заданої спроможності інженерної команди видає готовий Ship list і Park list. Release Optimizer побудований за принципом задачі про рюкзак (knapsack problem): є фіксована місткість — спроможність інженерної команди у story points — і набір задач із різними Story Points та PAC-балами; інструмент знаходить комбінацію, яка максимізує сумарний PAC у межах доступного ресурсу. Тобто замість ручного зведення таблиць і роздумів «а чи влізе це в спринт?» — один запит і структурована картина релізу готова. Але, знову ж таки, фінальне рішення завжди за командою, яка має повний контекст.
Промпт-інжиніринг став новою базовою грамотністю продакта, яка сильно підвищує ефективність команди. Якщо ви не вмієте чітко формулювати завдання для LLM, ви фактично втрачаєте навичку делегування у 2026 році. А вміння делегувати — це одна з ключових компетенцій продакта.
Де можна прокачати навичку промпт-інжинірингу
Є багато онлайн-курсів, YouTube-роликів і статей на Medium про AI для продактів. Ось з чого рекомендую почати, якщо хочете розібратися системно:
Безкоштовна база
- Prompt Engineering Guide — найповніший безкоштовний ресурс із промпт-інжинірингу.
- OpenAI Prompt Engineering Guide — офіційне та доволі стисле керівництво від творців ChatGPT. Вчить мислити так, як «мислить» модель.
- Prompt Library — бібліотека з готовими кейсами від Anthropic (Claude).
Спеціалізовані ресурси
- Lenny’s Newsletter — тут регулярно виходять матеріали про AI в продуктовій роботі.
- Reforge — окремі безкоштовні статті про AI for PMs, решта за підпискою, але є купа класних кейсів.
- Product Management курси на Coursera / Udemy: шукайте програми, які комбінують Generative AI + Product Management (наприклад, курси від Vanderbilt University чи Стенфорда щодо застосування LLM у бізнесі).
Якщо потрібно зібрати все в систему
Оскільки я особисто дотичний до програми як лектор, можу радити Genesis Product School. Коли ми з командою Genesis Academy обговорювали програму, заклали AI-модуль, в якому буде вайбкодинг, автоматизація процесів, No-Code рішення. І все це на фундаменті з Unit-економіки, A/B-тестування та продуктової стратегії. Бо AI без бази — це дорогий генератор галюцинацій. А от AI в руках продакта, який розуміє метрики, поведінку юзерів і Unit-економіку — це конкурентна перевага на ринку. Навчання безоплатне, але з відбором, тому якщо любите виклики, раджу зареєструватися.
Коли вайбкодинг перетворюється на хаос і чому база залишається незмінною
Наостанок пропоную поговорити про ризики. Бо є моменти, коли захоплення AI-інструментами починає грати проти продакт-менеджера. Ось два поширених ризики:
- Ілюзія швидкості замість реального прогресу. Коли ви за вечір зібрали прототип, легко почати думати, що ви зробили продукт. Але прототип — це не валідація. Це артефакт для отримання першого сигналу про те, чи рухаєтеся ви у тому напрямку. Без правильної методології перевірки гіпотези, метрик успіху та розуміння сегментів ваш вайбкодинг буде марним.
- Заміщення системного мислення інструментом. Продакт, який не тямить в Unit-економіці, не почне розуміти її краще, якщо просто попросить LLM порахувати LTV. Моделі помиляються, галюцинують і підтягують неактуальні дані. Задача продакта — не змусити інструмент думати замість себе, а точно знати, як і де перевірити його відповідь.
Ми маємо правило: усі AI-фічі вмикаються виключно через affirmative consent (активну згоду) користувача. Якщо ми будуємо AI-асистента, якому люди готові відкритися, жодна автоматична дія не повинна відбуватися без їхнього дозволу. Повага до користувачів — це та продуктова база, яка не змінюється, наскільки б крутим не був ваш AI під капотом.
Та ж логіка працює і всередині команди. Усі наші внутрішні тулзи на кшталт Hypothesis Scoring Framework чи Release Optimizer — це інструменти підтримки рішень, а не їхні замінники. Головний поінт — фінальний вибір завжди робить людина з повним контекстом — продакт, аналітик чи команда.
Замість підсумку
Вайбкодинг та промпт-інжиніринг — це справді нова база, без якої вже зараз складніше будувати швидко в конкурентному середовищі. Але вони не замінюють метрики, психологію користувача, Unit-економіку і продуктову стратегію, вони їх прискорюють.
Для створення успішного глобального продукту необхідні як сильний продуктовий фундамент, так і володіння AI-інструментами. Головне — прокачувати ці навички системно, а не збирати по шматочках із випадкових джерел.
Якщо є питання або хочете обговорити якийсь конкретний кейс із власного досвіду — пишіть у коментарях, завжди радий обмінятися досвідом.
P.S. Якщо вам цікаво, як виглядає продуктовий процес в appflame зсередини — попередні статті можна знайти на моїй сторінці на DOU.
3 коментарі
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарівяк же ви за***ли
маю питання по Release Optimizer — а навіщо там АІ?
тобто деякі інструменти вже мають готові тули по типу release planner — вони роблять +\- те саме.
якщо треба порахувати, капасіті + цінність — це просто python script. Для прикладу, моя команда використовує ADO:
- ADO API ключ
- АІ генерує скрипт
- Скрипт рахує все, що нам треба по нашим правилам
- Скрипт генерує будь який файл від excel, word, powerpoint до повідомлення в будь який месенджер
- скрипт ставиться як «джоба» і раниться ад-хок+графік
ви не витрачаєте кошти, результат завжди стабільний, результат +\- швидший за АІв основному питання, там є щось де АІ додає цінність поверх «детерміністичного» обрахування цифр?
за промпт енженірінг — ну це ж мем, фікція) Типу, промпт інженірінг може бути скілом тільки для тих людей які не вміють писати вимоги. Ми всі працювали хоч з 1 менеджером де ріквест виглядає як «зробіть класно і щоб там швиденько все було». Але це ж не промпт інженіріг, це просто можливість формулювати речення і вимоги)))
бо всякі «лінкедін» інфлюенсери просувають це як «супер скіл», а бібліотека Claude нам показує..... «summarize what we did this session and suggest what to add to CLAUDE.md».... ОГО БЛЯХА! або оцей «create a drag-and-drop Kanban board with three columns using HTML, CSS, and vanilla JavaScript»
ну типу, якщо для таких промптів людям потрібно курси, то у вас значно більше проблеми
Станіслав, дякую — коментар по суті, відповідь теж.
По Release Optimizer — частково погоджуюсь. Детермінований розрахунок capacity + вага задач — так, це python script. Але в нашому випадку це живе в Claude Project, шареному на всю команду: кожне рішення «що шипаємо і чому» логується і видно всім. Прозорість рішення — не менш важлива частина, ніж саме рішення. Скрипт в ADO це не дає з коробки.
По промпт-інжинірингу — ти влучив не в ту проблему. Приклади з бібліотеки Claude — згоден, не скіл. Але «декомпозувати аналітичну задачу в послідовність верифікованих кроків і знати, коли не довіряти результату» — це вже ближче до вміння писати нормальний acceptance criteria. А з цим у більшості PM-ів реальна проблема, як ти сам і навів прикладом з «зробіть класно і щоб все було».