Страхування ІТ діяльності
Питання до IT-фахівців, які працюють із закордонними замовниками 👇
Чи вимагав від вас клієнт наявність страхування для виконання проєкту? Якщо так, то яке саме:
• Professional Indemnity (професійна відповідальність)?
• Cyber Liability (кіберризики)?
• General Liability?
• Errors & Omissions (помилки та упущення)?
• Інший вид страхування?
Цікавить також:
🔹 з якої країни був замовник;
🔹 чи була вимога обов’язковою;
🔹 на яку страхову суму мав бути оформлений поліс.
Досліджую попит на страхові рішення для IT-спеціалістів та цифрових професій в Україні, тому буду вдячна за будь-який досвід у коментарях.
10 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарівПрямий контракт з компанією зі США вимагав мати professional liability. Типу на момент підписання ніхто не перевіряв, але у випадку інциденту з моєї вини просили б надати. Вимоги по сумі покриття не було, я показав їм драфт контракту з Colonnade на $250,000 і їм підійшло. В Україні не знайшов альтернативи Colonnade, тому був змушений брати в них це покриття на півроку за ₴31,000. Для розуміння, в Європі поліс feather на таку ж суму покриття коштує ~500€ на РІК. Colonnade трохи а*уєвші зі своїми цінами.
Якщо страхова без20-сторінкової анкети з технічними деталями отак просто продала поліс ІТ страхування, то це сміттєвий папірець. Справжнє страхування, відповідно до якого потім справді надійде платіж, вимагає вкрай ретельного дослідження вхідних умов.
Кажете дорого — ну то спробуйте придбати медичне страхування для людини з хронічним захворюванням. А якщо людина навіть не заповнювала жодної анкети і не приносила довідки, то таку людину за замовчуванням вважатимуть хронічно хворою.
Повинен бути сформований ринок ІТ страхування, встановлені процедури. Зараз в Україні це «дикий захід».
Саме тут про це запитувати має мало сенсу, бо більшість гребців веслають через великі галери, котрі вже взяли на себе ризик і відповідно абсолютно гарантовано застрахували його, за що й забирають половину заробітку гребця собі.
Гребці з вказаним місцем проживання «Україна» просто ніколи в житті не отримують дзвінків (так-так, саме дзвінків, бо це де-факто стандарт на IT ринку Європи) напряму від рекрутерів з Британії (і останнім часом часто те саме з Нідерландів).
Якщо ж місце проживання «правильне», то зателефонують (перед тим вимагатимуть номер телефону в переписці Лінкедін — і повірте, ви поділитеся своїм телефоном обов’язково, бо інакше далі буде тиша, тому приготуйтеся придбати собі окремий номер для цього, щоб розділити роботу і особисте) і першим запитанням зазвичай буде «what’s your current situation» (щоб зрозуміти чи гребець достатньо desperate аби впарити йому смішну ставку), далі residence permit, work permit, ставка _за день_ (хоча часом бувають і погодинні), а потім якщо це Британія то обов’язково буде страхування відповідальності IT.
Спробую відповісти на запитання автора, зазвичай компанія-прокладка рекрутера пробує впарити максимум — там буде не лише IT страхування аналога ФОП, а й фізичної особи яка стоїть за аналогом ФОП (бо в Британії рідко коли це саме ФОП, зазвичай ТзОВ, відповідно може мати працівників — і нікого не колише що це ФОП сам гребе в одне рило), а також страхування тимчасової втрати працездатності і далі за переліком. Суми звісно космічні, на мільйон британських фунтів і більше. Тут вихід один-єдиний — мати декілька оферів на руках, або ж хоча би мати декілька hr процесів на фінальній стадії і тоді впевнено відповідати «в мене також є інший hr процес і там так сильно не нагліють, просять лише страхування Х, але не Y, N, M) і тоді раптом рекрутер каже щось типу «зараз уточню з замовником», після чого повідомляє «все, ви винятковий кандидат, клієнт згідний лише на страхування Х». Суми страхування теж таким чином різко падають. Якось так.
В мене так ніколи і не дійшло до купівлі полісу страхування. Я був саме тим «винятковим» кандидатом (насправді тонко відчував що мною пробують маніпулювати і у відповідь маніпулював сам). Якось навіть почав спілкуватися всерйоз з декількома страховими компаніями. Відповіді були різні, одна з них від страхового агента що працює з різними страховими мені дуже сподобалася: «якщо ви хочете дійсно отримати відшкодування, а не просто отримати папірець для рекрутера, то вам обов’язково потрібно звертатися до компанії А чи Б, але не В, Г, Д). І от компанії типу А і Б витрясли з мене всі нерви, змушуючи заповнити анкету на 20 сторінок з найдрібнішими технічними деталями, які ФОП просто ніяк не в змозі надати, це прерогатива великих айті галер зі своїми підрозділами секуріті і т.д.
Тож хто зараз на ринку Європи і хоче отримати страховий поліс IT відповідальності аналогу ФОП, пропоную розмовляти зі страховими агентами максимально відверто, разом прозондувати страховий ринок вашої країни і обрати щось «середнє» — не відвертий треш де просто візьмуть гроші за папірець, але і не страхову для корпорацій. Ну й з рекрутерами розмовляти на рівні «я не дурак», не куплятися на вимогу страхування всього підряд включно зі смертю сусідського кота.
Якось так.
Мені пару разів телефонували, але я не зміг розібрати, що вони говорять(((
Саме з Британії.
Якщо був виразний індуський акцент, то звісно що незрозуміло, я почав їх чітко розуміти лише після тісної співпраці впродовж багатьох років. До речі, доволі легко визначити що людина телефонує насправді з Індії, а номер просто придбали для ІР-телефонії: просите щось надіслати на whatsapp, номер з великою імовірністю буде індійський.
Якщо ж телефонував расовий британець, тоді пропоную несамовито рвати волосся на грудях з відчаю, бо без цього скілу на цьому ринку робити абсолютно нема чого.
Ну я їх раніше ніколи не чув. Амерів можу парсити, Ізраїль — можу. А тут поки розділю його речення на окремі слова — він ще2-3 речення наговорить. Ну от реально не чути де одне слово скінчилося а інше почалося.
В них (британців, якщо це дійсно така людина телефонувала) є таке поняття як received pronunciation, штучна така вимова, щось на зразок «української мови для дикторів на центральному телебаченні» — якщо людина достатньо освічена, то вивчала щось таке в навчальному закладі.
Ну й завжди можна попросити говорити повільніше. Хоча для того й телефонують, між іншим, щоб зрозуміти чи вдасться співпрацювати надалі. Такий собі фільтр нульового рівня. Якщо ваш рівень англійської достатньо високий, від C1 і вище, то розпарсити вимову британця вдасться, якщо ні — значить на такому проекті вам робити нема чого. Висновок — продовжувати вчити англійську далі.
Ну й припускаю що могли телефонувати ірландці — є такі навіть в складі Британії. Тоді випадок важкий, я за весь час співпраці з ірландцем на проекті так і не почав його розуміти на 100%, в крайньому випадку на дейлі при всіх просив написати в чаті що він хоче сказати.
Відчуваю разводку на бабки
Особливо якщо рекомендуют перевірених брокерів
Причому развод може бути фатальним — тобі кидають грошей на карту, ти оплачуєш брокера, тобі кажуть пасиба та пропадають
Через 2 місяці чаржбек, тому що платили з краденої картки + повний букет за підозрою у криміналі
Взагалі-то це гарна практика.
Я б непроти страхування від брехливих роботодавців (коли умови, зазначені під час співбесід, не відповідають кмоваи співпраці. Іщоб це все контролював якийсь ШІ-адвокат)
Жодного разу за таке не чув. Але більшість українців працюють через компанії-посереднків. Можливо, саме вони покривають ризики.