А це точно ваш дрон?
Звідки беруться і куди діваються права інтелектуальної власності, поки ви будуєте, фінансуєте й продаєте дрон
Пару років тому в селі Разіне під Покровськом, я прокидався о п’ятій ранку, щоб не втарчати зв’язок з рідним мені правом. Я вчив нове про право та писав про право. Адже в ЗСУ я пішов з позиції керуючого партнера юридичної фірми «Результат». Я не став юристом в армії, бо тут вони займаються бюрократією, а не правом. І все ж намагаюся не відриватися від проєктів, які веде моя команда і тому зараз, поки небо чисте, я пишу цей текст.
Станом на зараз у вас є право продавати дрони за кордон. А от права реалізовувати це право немає. Завтра ви захочете дорого продатися іноземному інвестору або навіть вийти на біржу. І прийде до вас прискіпливий аудитор, який запитає: «А це точно Ваш дрон?». І ви скажете: «На 100%». А хитрий аудитор прагнучи збити ціну починає почергово ставити запитання: «Які права зареєстровані?.. Код?.. Винахід?.. Зовнішній вигляд?.. Назва?.. Хто фінансував розробку?.. Чи залучалися державні кошти? Чи є секретна складова?.. Хто саме розробляв?.. Де договори з працівниками?.. Що в договорах з підрядниками?.. Чи виплачено винагороду авторам та винахідникам?..» І оскільки ви прагнете продатися дорого, то починаєте панічно шукати відповіді.
Це не теоретизація. У 2026 році японська Terra Drone інвестувала в українських виробників дронів-перехоплювачів і консолідувала компанію Amazing Drones як дочірню, придбавши 50% через свою європейську структуру в Естонії. Мета — використати бойовий досвід, здобутий в Україні, для виходу на зовнішні ринки. Таких історій буде дедалі більше. І щоб бути до цього готовим, зараз ми з вами спробуємо розібратися з тим, як вести свої справи так, щоб ви в цій ситуації мило усміхалися, а не пітніли в пошуках вчорашнього дня.
Що захищати
- Код ви писали?
- Ми.
- Весь?
- Ні. Є частина open source і частина де ми домовилися з колегами.
- А конструкція чия?
- Майже повністю наша. Трохи позичили.
- Зовнішній вигляд унікальний?
- Здебільшого...
- Торговельна марка зареєстрована?
- Здається так.
- Є щось своє і унікальне?
- Звісно! Алгоритм!
- Як захищений?
- Ну... Це наша таємниця...
- Режим секретності дотримано?
- Ну, ми нікому не розповідаємо... А ще є частинка, яку держава сама засекретила.
- А держава тут до чого?
- Ми трохи залучали кошти Brave 1, а трохи розробляли на держзамовлення...
- Буде важко. Давайте по порядку.
Гроші завжди мають значення
Держзамовлення, грант від Brave 1 та власна розробка
В сиву давнину я представляв в суді інтереси агропідприємства, проти якого діяли прокурор, казначейство та податкова. Справа була про повернення фінансової допомоги держави. Ми виграли, але думка, про те, що брати гроші держави, це трохи рулетка тепер живе в мені постійно.
Що відбувається коли ви розробляєте свій продукт чисто на держзамовленні?
За дефолтом статті 11 Закону «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» майнові права на технологію та/або її складові, що створені у процесі виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів, належать підприємствам — виконавцям цих робіт (тобто вам), але за певними виключеннями. Ключове виключення це наявність секрету у вашій технології. Якщо держава вирішить, що ваша технологія надто крута, щоб бути відомою широкому загалу і засекретить її, то і права на неї мають відійти замовнику. Законом можуть бути встановлені і інші винятки. Держава залишає за собою право використовувати вашу технологію. Все це відбувається не автоматично, здебільшого через договори з державними установами, але все це варто мати на увазі.
Технології та/або їх складові, створені або придбані за бюджетні кошти, використовуються переважно на території України (привіт експортний контроль).
Тепер розглянемо залучення фінансування від Brave 1
Це програма державних грантових коштів. Тобто кошти «безкоштовні», але з умовами. Читайте умови конкурсу і дивіться розділ прав ІВ. Читайте договір. За замовчуванням майнові права залишаються в розробника, «якщо інше не визначив розробник».
Майте на увазі безоплатну невиключну ліцензію Фонду на отриману документацію. Ви вже ніколи не зможете продати технологію гарантуючи повну ексклюзивність прав на неї. Також врахуйте обов’язкову передачу зразка з технічною документацією уповноваженому органу.
І найкращий варіант, — фінансування розробки власними коштами.
В цьому випадку всі права безумовно ваші. Виключення будуть залежати вже не від джерел фінансування, а від інших деталей, які ми розглянемо далі.
Творець
Автору — авторство, власнику власність. Обговоримо міграцію прав від розробників до компанії.
Відразу винесемо за дужки немайнові права творця, як автора так і винахідника (право вважатися автором, і т.д.). На відміну від англо-американської системи права у нас вони невідчужувані ні за яких обставин. Але оскільки вони не впливають на комерціалізацію продукту, то ми їх тут не чіпаємо.
Тепер про авторів та винахідників. Код створює автор. Зовнішній вигляд дрона чи його частин створює автор промислового зразка. Винахідник створює винахід або корисну модель (технічне рішення).
Співробітник (працівник за трудовим договором)
Майнові права на код як службовий твір переходять до роботодавця з моменту створення (ст. 14 Закону «Про авторське право і суміжні права»); право на патент на службовий винахід теж роботодавцю (ст. 9 Закону «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»), як і на службовий промисловий зразок (ст. 8 «Про охорону прав на промислові зразки»).
В Цивільному Кодексі містяться дещо інші правила, а саме про спільні права. Але за загальним правилом спеціальний закон вважається сильнішим. Проте в будь якому разі ці речі необхідно чітко описати в трудовому договорі, щоб уникнути будь яких непорозумінь.
Слід пам’ятати, що для автора та винахідника закон гарантує винагороду. Виплата чи невиплата винагороди не перешкоджають реєстрації та комерційному обігу ваших прав, проте це може бути прихованим боргом і такі речі теж слід врегулювати договором.
Гіг-спеціаліст
Все просто. Майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений гіг-спеціалістом у зв’язку з виконанням гіг-контракту, належать резиденту Дія Сіті, який є замовником за таким гіг-контрактом, якщо інше не передбачено гіг-контрактом (стаття 24 Закону «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»). Не проґавте договір.
ФОП-розробник
Дефолт проти вас. Work for hire — не застосовується. Тільки чіткі умови контракту, як між рівними учасниками господарських відносин. Відчуження виключних майнових прав та передача права на одержання патенту (адже на момент створення винаходу патенту ще не існує). Без такого контракту ви не власник, а співвласник, і будь-який співвласник блокує і продаж, і ліцензування.
Компанія-підрядник
Правила аналогічні до ФОПа, але з тим застереженням, що варто вимагати доказів чистоти переходу прав від автора до підрядника (договори з ФОПами чи працівниками). Адже автор це завжди людина, і ви маєте простежити ланцюг переходу прав починаючи з людини-автора.
Військовослужбовець
Спочатку я вважав цей блок зайвим, але згадав серіал «Silicon Valley». Там в якийся момент наші герої майже втрачають права на «Флейтиста» через те, що робота над ним велася на робочому ноутбуці «Hooli». Так от, якщо вашого інженера мобілізували, але він вечорами підпрацьовує на вас, то пам’ятайте, що винахід вважається створеним у зв’язку з виконанням службових обов’язків під час проходження військової служби, якщо він створений військовослужбовцем:
- у зв’язку з виконанням службових обов’язків, визначених відповідно до статутів Збройних Сил України та інших законів України;
- з використанням службової інформації, досвіду, отриманого під час проходження військової служби, озброєння, військової та спеціальної техніки або іншого військового майна.
В цивільних правовідносинах в Україні використання робочого ноутбука не передає права на винахід наймачеві, якщо робота робилася не за посадою і в позаробочий час. А от в армії ще жорсткіше ніж в Каліфорнії.
Наостанок пам’ятайте, що закон захищає автора у його творчості. Норми договору, про заборону створення чогось подібного будуть нікчемними. Тож тут слід використовувати інші механізми, такі як NDA та NCA.
Патент vs Таємниця
Авторське право не захищає алгоритм чи функціональність. Якщо хтось реалізує вашу ідею переписавши код «своїми словами», то нічого не порушить. Проте тут ви теж не беззахисні.
Пан Патент
Патент це легалізована дуже вузька монополія. Патент дає виключне право використання технології, яку він захищає. Можна дозволяти чи забороняти, продавати, ліцензувати... Патент захищає винахід. Щоб бути винаходом ваша технологія має відповідати трьом ключовим критеріям: новизна, винахідницький рівень (рішення не є очевидним для фахівця в цій галузі) та промислова придатність. З корисною моделлю трохи простіше, не потрібен винахідницький рівень.
Алгоритм сам по собі запатентувати неможливо. Алгоритми і математичні моделі непатентоспроможні. Але якщо ви покажете, як ваш алгоритм перетворюється на технічне рішення, яке відповідає критеріям винаходу чи корисної моделі, то ласкаво просимо у клуб патентовласників.
Слід пам’ятати, що ширша формула, то складніше її обійти. Зміна однієї ознаки вже дозволить конкурентам обійти ваш патент.
Та, мабуть, найбільший мінус патенту це його публічність. Запатентував — показав технологію усьому світу. І це одна з головних причин розглянути варіант комерційної таємниці. Причому Кабмін може дозволити використання вашого патенту без вашої згоди (з виплатою вам якоїсь компенсації).
Є ще звісно секретний патент. Це випадок, коли держава розуміючи важливість для оборонки вашої розробки та за наявності в ній ознак державної таємниці засекречує інформацію. Але це ставить майже хрест на шансах вийти на зовнішні ринки.
Пані Комерційна таємниця
Комерційна таємниця ніяк не реєструється і тому не передбачає розкриття інформації. Її сенс фактично протилежний. Технологія є, ви її використовуєте, але нікому не показуєте.
Вимоги до існування: інформація секретна, має цінність через секретність, і вжито розумних заходів охорони. Питання заходів охорони тут не теоретичне. Це процедури, які ви зможете довести при потребі. Витік інформації вбиває секретність і фактично і юридично. Ви не можете більше захищати те, що відомо широкому загалу.
А якщо ви побачите патент на винахід, який ви тримали в секреті? Зараз ми не говоримо чи конкурент сам дійшов до цього чи йому злили, але патент вже в нього. За вами залишається, так зване, право попереднього користувача. Тобто новий патент не перешкодить вам працювати з вашою розробкою, якщо ви можете довести, що використовували її до дати подання заявки на реєстрацію патенту. Розширити наявні на момент подачі конкурентом заявки у вас права буде неможливо.
Також пам’ятайте, що на відміну від патенту, який можна продати, комерційна таємниця живе лише разом з вашим бізнесом. Вона не дуже так оборотоздатна і продається лише разом з корпоративними правами.
Вибір способу захисту слід обирати дуже ретельно, адже це значною мірою незворотні процеси.
Епілог
Я хотів написати про алгоритми самоперевірки, але це вже тягне на інструкцію. Хотів написати про експортний контроль, але його мабуть лишу на наступний раз. Будуйте дрони. І будуйте їх якісно. Все буде Україна!
25 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарівНасправді алгоритм простий і не стосується тільки оборонки — оформляйте все що можете на компанію в іноземній юрисдикції.
В Україні — тільки прокладка (з іноземним засновником), для здійснення мінімально потрібних функцій.
Знайдуться якісь патентні тролі , Реверс інжинирінг магія та через декілька місяців це вже оформлено на спеціальні контори без участі українських компаній.
Не виключено. Та хіба це привід не прагнути захистити себе?
мабуть тому наші дрони так швидко й розвиваються, бо не стримує бюрократія.
Продавати права важко, а енфорсити їх дотримання ще важче, бо як ти доведеш, що в якомусь там дроні твоя інтелектуальна власність.
Як показує досвід триваючої війни в Перській Затоці, наші дрони швиденько купили не розбираючись з нюансами.
Працюють? Беремо.
Є таке. А в контексті Перської Затоки хочу окремо написати пр оекспортний контроль. Там жорста історія)
Але так саме західні компанії наймають консультантів які є інженерами мілтеху і спокійно отримують перетік знань та технологій
що це за технології такі — невідомі західним компаніям?
Наприклад у знайомих пішов розробник силової частини і я бачу що на ринку через місяць зʼявилася плата pmu майже така сама яку він робив для спільного проекту, секретних технологій нема, але місяців 8 вони зекономили — бо плата з пасивним охолодженням, 8 мосфетів, токи до 100А вимагають пошуків та ітерацій, плюс фірмварь, dronecan та патчі на px4. І замість ліцензійних чи купівлі тільки пісю на комір, бо треба все оформлювати
якщо той розробник розробив усе це в одну каску, то ті знайомі продемонстрували класс у софтскіллах та розумінні з якої сторони на хліб масло мажуть )
то був «дерев’яний сінйор» © (тм)
а як же «ринкова зепе», «цікаві проекти», «свобода приймати архітектурні рішення»?
не засуджую сам факт зміни роботодавця, але треба все так оформлювати, щоб результат праці був однозначно у конторі
схема книжна/каталожна/даташітна, а не IP блок до асіка/фпга
схема може не складна, а от плата з приколами, відвід тепла через xt90, монтажні термал віа на шассі і все це перевірено, три ітерації плат, тести по дсту-в, прошив-очка
з унікальною цифровою сигнатурою.
Це все змінює.
патенти на комбінації слів існують навіть, що казати про дизайн.
зроблений по хоч публічній спеці теж є subject of copyright, і брати його покидаючи компанію з собою не можна, якщо все оформлено
що він взяв? відкритий дизайн публспеки?
а якщо взяли опенсорц і приліпли збоку бант, то це вже все є копірайтсабжєкт,чиі тільки бант, чи бант збоку, чи як ?
навики ручної пайки теж він забрав із собою, бо NCA?
дизайн плати і пісофкод фірмавара були запатентовані і закопірайчені?
вперед по ньюйорксим і лондонським судам, якщо що
Столман ще не викатав кейс щодо гну ліцензій?
Код не збираєтесь викладати в паблікрепо?
там вище все написано, якщо є складності з розумінням, то не знаю як допомогти. який відкритий дизайн на плату чи на прошивку? я ж і кажу, довірливі українські стартапи наймають вороватих інженерів, не оформлюють копірайти та трансфери як треба, а далі більш розумні американські компанії кидають фопчику додатково зерняток і він все що наробив у дзьобику приносить і далі це вже патентується та копірайтиться як треба. тому і не буде ніяких «українських дронів» чи мілтеху, все розтягнуть. єдине що страх мобілізації хоч якось допомагає
дерев’яних сінйорів
а поліграф не рішає?
Оце 5 з 5 віктімблеймінг та ремсентімет у одному реченні ) Одні навіть НДА перед собесом пишуть так, що вже винен ) і вони «довірливі» )) презумція винності — їх Фсе )
А до інших не доходить наскільки швидко досвідчена особа може повторити )) І це ще вони результатів спеціального обходу патентів не бачили )
en.wikipedia.org/...right_brothers_patent_war
ото ж нда та поліграфи не на рівному місці зʼявилися, треба бути обережними
і яка кореляція одного з другим?
Безумовно, і саме тому власникам українських компаній слід гарно подумати, як недопустити витоку.
де саме вони розвиваються?
Захеканий мудило. Там! (Помирає).