«Ти і є продукт»: історія переходу з медицини в Product Management
Привіт! Мене звати Володимир Хильчук. Це мій перший пост на DOU про шлях від лікаря до продакт-менеджера, наскільки потрібна доменна експертиза та в чому проблема health tech в Україні.
Останні 10 років я працював у сфері охорони здоров’я на різних ролях, останні два — в продуктовому менеджменті у Doctor Eleks, де відповідав за напрям веб- та мобільних рішень для пацієнтів та лікарів. Зараз допомагаю розбудовувати продуктовий напрям як Product Partner, менторю внутрішні команди, а також допомагаю фаундерам стартапів у вільний час. Мені завжди можна написати в LinkedIn з будь-яких питань, але тільки якщо вони про технології та медицину :)
Чому вирішив піти з професії
Я лікар за освітою, закінчив медичну академію в Дніпрі (чомусь для лікарів важливо, де ти вчився) та працював лікарем-рентгенологом (це той лікар, який оцінює рентген-знімки й КТ-обстеження та пише висновок із купою незрозумілих термінів, який тепер пацієнти нарешті можуть зрозуміти за допомогою великих мовних моделей). А оскільки я виявився єдиним лікарем своєї спеціальності в лікарні, до якої мене направила держава, то одразу став ще й завідувачем відділення. Починаючи роботу, планував собі поступово навчатися, набиратися досвіду поруч із колегами, але сталося трохи не так, як гадалося. Довелося вчитися самостійно, швидко й багато.
Насправді десь половина лікарів іде з професії: хтось одразу після навчання, хтось — трохи попрацювавши. І коли запитують, чи не шкода стільки років життя викреслювати, то відповідь — ні, не шкода. Зростати кар’єрними сходами в медицині майже неможливо, а підвищення зарплати часто лінійно пов’язане з витраченим часом. Хочеш платити за оренду житла й заробляти на 20% більше — будь ласка, ось тобі ще 20% твого часу на додатковій роботі. Фактично лікар має працювати на двох, трьох чи навіть чотирьох роботах, щоб адекватно заробляти. (Це якраз причина, чому запис до деяких лікарів за таким непостійним графіком).
У 2016 році, коли я ще працював лікарем-радіологом, переді мною з’явилася можливість: або продовжити розвиватися в професії, на яку пішло 8 років навчання та 2 роки роботи (абсолютно нічого з погляду медичного досвіду), або спробувати себе в новій ролі — менеджера з інновацій у приватній клініці Into-Sana. Тоді це виглядало максимально божевільно, а в медичному середовищі — особливо. Оскільки я пишу цей матеріал для DOU, а не для медичного журналу, то ви вже здогадалися про моє рішення. «Якщо не вийде — зможу повернутися», — подумав тоді. Але я не повернувся. Ні через три місяці, ні через три роки, ні через десять років.
Які знання і вміння лікаря корисні для продукт менеджера
Звісно, що роки навчання в медичному та роботи лікарем не минають безслідно — накопичені знання допомагають у роботі продакт менеджера.
Для мене спочатку неочевидно було, наскільки важлива емпатія, яка прийшла зі мною з роботи лікарем. Про це рідко пишуть у вимогах вакансії для продакт менеджерів. Але це професійний інструмент, який вчишся застосовувати спочатку інтуїтивно, а потім більш системно. Якщо лікар лише механічно виконує свою роботу, але не розуміє пацієнта та колег — то це не дуже добрий сигнал для нього. Щось подібне існує і для продакт менеджера — якщо ти гарно вмієш будувати дашборди, писати ТЗ, але не розумієш проблему, яку описує респондент, — то як ти створиш продукт, який дійсно полюблять користувачі?
Другий момент — медична освіта допомагає швидко ітерувати — без додаткового залучення медичної експертизи — або залучати її обґрунтовано. Наприклад, ми з колегами робили proof of concept розпізнавання мовлення лікаря і заповнення медичної документації. Треба було зробити первинну розмітку, здійснити перевірку якості та прогнати внутрішні тести декілька разів, щоб валідувати PoC. Завдяки поєднанню медичного досвіду ми з технічною командою це зробили вже в першій ітерації, і лише після PoC і підтвердження технічної працездатності — стали залучати лікарів різних спеціальностей.
Третій момент — evidence based medicine product management. У медичному вчать з першого року працювати з медичними даними, статистикою, оцінювати не просто висновки дослідження, а й його методологію та репрезентативність. В охороні здоров’я використання правильно задизайнених досліджень — це критична необхідність, і фактично вони побудовані на тих самих підходах, що й продуктові A/B тести. Вони ґрунтуються на роботах Рональда Фішера з дизайну експериментів («The Design of Experiments», 1935). Фішер працював над сільськогосподарськими дослідженнями врожайності на ділянках поля з різними добривами і саме там сформулював ключові принципи: рандомізацію, контрольну групу, поняття статистичної значущості та нульової гіпотези.
Але в доменній експертизі є і зворотний бік — а як зрозуміти межу своїх знань? І де це «Та це все дурниці, яку проблему сімейного лікаря вирішують дані Google Fit у медичній картці?» (реальний запит до продукту). А де — можливість вирішити проблему користувача, яку ніхто не помітив? І раптом це допоможе прогнозувати ризики для здоров’я людини, вирішувати проблему охорони здоров’я і запустити новий продукт для B2G?
Висновок: мати доменну експертизу — це, звісно, добре; це допомагає пришвидшувати валідацію гіпотез, але це небезпечна пастка будь-якої доменної спеціалізації — думати, що ти знаєш ринок, користувача та всі відповіді на питання.
Ти і є продукт
До того як стати продакт менеджером, я працював на різних посадах — лікаря, менеджера з інновацій в Into-Sana, операційного керівника в стартапі Lab24, продукт овнера в Harwind. Чесно кажучи — навіть не одразу розумів, наскільки такий досвід релевантний до продакт менеджменту. Але, читаючи матеріал про важливість продуктового мислення, усвідомив, що я настільки довго був усередині продукту, що фактично зрісся з ним. Це як дивитись на порожню сферу, знаходячись усередині неї, а не зовні. І тільки поглянувши збоку, нарешті побачив роль, яка мені найбільше підходила.
Це не стільки про те, як стати продакт менеджером, скільки про — а як я можу щось змінити у цій галузі? І виявилось, що продакт менеджер найкраще відповідає на це питання. І в мене склався пазл — що для мене найважливішим завжди було змінювати щось у цьому світі, і я цим весь час займався — поки йшов до продакт менеджменту. Так виявилось, що це гарна назва для того, що мені подобається робити і що драйвить мене.
Тут є один важливий нюанс у такому підході до кар’єри — не кожна позиція продукт менеджера дає такий вплив, і не кожному бізнесу потрібен такий продукт менеджер. Помножте це на доменний досвід, який не завжди можна перенести в інші ніші, — і коридор професійної траєкторії різко звужується. З одного боку — можна мати чудове ринкове позиціонування як спеціаліста у своїй галузі, а з іншого — можна перетворитись на пташку, яка застрягла у своїй доменній клітці. Це може бути болючим і раптовим усвідомленням, тому варто планувати свій професійний шлях продуктовими стежками.
Медичний досвід важливий, але не обов’язковий
Знання домену — як на мене, найкращий спосіб почати свою кар’єру продакт менеджером. Хай то буде health-, HR-, edu- чи інший tech. Вони потрібні, щоб навігувати в новій ролі. Знання ринку, користувачів, трендів — це ключовий важіль, який допомагає продукт менеджеру знаходити шляхи вирішення технічних та юридичних обмежень та, зрештою, впливати на продукти, які він створює з командою.
Але з часом попередній досвід виявляється не головним в медичному домені. Звісно, він відчиняє двері й дає можливість рухатись швидше — але досвід має властивість швидко застарівати, і чим далі рухатись, тим важливіше стає вміння швидко перевчатись і втілювати знання на практиці.
Доменна експертиза — це лише 10% успіху, решта 90% — це якраз професійні вміння. І тут не тільки про те, що доменна експертиза не важлива, — важливо швидко додати до неї оту решту 90%. І, на мою думку, у медицині часто переоцінюють галузевий досвід і критично недооцінюють продуктовий (не тільки у продукті; згадайте, як ставляться до міністрів охорони здоров’я, у яких нібито має бути медична освіта). Моя суб’єктивна думка — у нас так мало класних цифрових медичних сервісів — саме через це.
Для healthtech потрібні люди не з досвідом, які знають, як є, — а люди, які уявляють, що може бути інакше. Бо для того, щоб щось почати робити, вистачить знань домену, а от щоб щось змінити і створити значні речі — потрібна божевільна сміливість та продуктова майстерність.
Як казав один колега:
— Чому healthtech — це завжди так складно?!
— Саме тому ми тут.
Тому якщо ви ще не в healthtech і любите складні виклики — то цей домен для вас. А якщо вже в ньому — то обіймаю. Буду радий почути думки, співчуття, привітання в коментарях. :)

10 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарівЗнайомий персонально з Володимиром,і як айтішник тих лампових часів (якщо не помиляюсь2007-2009) -, пам’ятаю як пили разом в Рівному каву напроти Плази і розмовляли про мій стартап для хірургічного відділення у Львові який працював на колінці в одному з відділень — > уже тоді я був мега фаном хілзкери і думав світчатись в медицину на що мені світила львівської хірургії крутили пальцем. Тепер впевнено можу сказати що дарма не спробував цю авантюру)) Але комент мій не про це а навпаки, — про обсервейшени того нового покоління лікарів Європи і Польщі які просто світься наскізь ентузіазмом, професіоналізмом і айтішкою...Так-так — айтішкою, та ще й якою! Розмовляв з кількома лікарями нової гнерації так би мовити (в межах свого інтересу в ІТ), і таке відчуття — ніби з айтішниками поговорив )) Почну з далеку — одним із лікарів, окрім того що на медицині на студіях встиг до ідеалу вивчити кілька мов (ну тому що симфозіуми по всьому світу і тре приймати активну участь в досліженні і розвитку світового медичного прогресу) так ще й навайбкодив купа речей які потрібні для роботи втч з піцієнтами — окрім купи основних систем якими користується. І ще — з їх же слів — тепер АІ (втч вайбкодинг) молодих лікарів в Європі — це просто маст-хев, як колись було знання англійської мови в лампові часи...І саме цікаве що і цей молодий лікар і знайома дильнича лікарка мають однаковий запал змінити світ (так би мовити виношують Амосова в собі) — це настільки надихає, що тепер лише можу констатувати факт що деколи внутрішнє чуття і гелікоптер в’ю говорить що ІТ лише інструмент для чогось більшого. А щодо заробків (якщо хтось лише на це орієнтується) — то якраз в європах ІТ троха пасе задніх, — і останні статті в польщі про лікарів які заробляють і місяць по 80+ тисяч долЯрів взагалі соціуму привідкрили справжні грошові перспективи для молоді.... А ще я маю знайомого ортопеда у Вроцлаві який має проблему де розмістити свій автопарк ексклюзивних автовок...віртасю в мілйони...Одним словом — заробітки...офіціні...втч приватні + мед реформа ітд... П-С: дочка закінчувала початкову школу 8 клас в Польщі, -майже всі діти розглядали наступним керунком вилкючно БІОХЕМ і відповідно проводили «терор» біологічки щоб максимально передала свої знання. Висновок — маю глибоке переконання що розвиток сучасної медицини не сповільниться ні світчингом ні іншими речами а лише набере обертів в контексті АІ в руках талановитої молоді яка накінеть переборе купу болячок які немають і половину відповідій а навіть правтильно поставлених питань.
Віталію, радий вас чути! Який тісний світ 😅
про вайбкодинг — цілком згоден — я вже бачив рішеня під невеликі клініки створені під себе. І якщо раніше одинці могли вивчити мову програмування паралельно з медициною — то зараз це просто безмежні можливості самому стврювати собі інструменти.
Ох, чувак, бачив би ти останні заголовки польських газет про місцевих лікарів, що заробляють мільйони за рік.
За 15хв прийому (в будь якого лікаря) в приватній лікарні стартує з 300зл. 15хв Карлл..
Не туди я свічнувся 12 років тому...
Ну зараз у Польщі антмосферка так собі.
Але це ціна консультації, лікарю ж не все йде. Комуналку лікарні теж треба платити
Краще б не чипали стару систему медицини, вмене є родичі медпрацівники вони дуже скаржатся на усе це ціфровізацію бо насправді нічого накраще не змінилося навіть навпаки стало усе складніше робити, електронні системи дуже погано працюють, працювати лікарям стало ще складніше. Я розумію, що хтось там зверху усе це лобіював і вбухує сюди тонн бабла знову ж, щоб ті хто там зверху ще більше на цьому заробляли. Хотіли ніби спростити бюрократичні етапи, але усе стало навпаки — складніше стало як пацієнтам так і лікарям — якщо раніше можна було просто прийти до лікая на прийом то тепер це ніби пройти дев’ять кол пекла — тонни непотрібних дозвілів, піддтверджень ітп... Як завжди хотіли краще але вийшло як завжди. Бо якщо тут відношення як до «продукту» і бізнесу то тут ви на цьому далеко не поїдете. Ваш Кеп.
Якраз працював лікарем у «старій системі». Якраз моя думка — хрінові сервіси для лікарів, якраз і є наслідком хрінового продуктового бачення. Оцифрувати паперову форму — багато ума не треба. А от зробити так, щоб вона було зручною і допомагала у роботі — хто про це подумає?
то чому так не відбувається?
і як завжди маємо те що маємо?
риторичні питання бо в нас усе чомусь через дупу робиться,
35 років у цьому році «незалежності» але якщо видживемо то усе прийдеться починати з нуля(хоча воно вже зараз з того самого нуля і починається)
Не розумію чому ви берете у лапки слово незалежність.
А щоб відбувалосб так, а не інакше — то треба взяти і змінити. Само по собі нічого не відбувається. Кожен здатен щось зробити.
Якщо говорити про зручність сервісів — то це вже тема окремого посту.
тому що її насправді немає поки нажаль
гарні лозунги — «надо», «треба», «кожен» але як воно насправді у реалі?
не ухиляйтеся, то чому сервіси не зручні? але як тут бачив команди які їх роблять сидять у великих скляних офісах з великими диванами ітд але роблять повну хрінь на яку ідуть гроші налогоплатитникиів
Здається у вас вже є всі відповіді.
Моя думка — що у медтеку ті самі проблеми що й у інших доменах. І не зручні інтерфейси це не специфічна для медицини, а загалом для розробки ПЗ. Можливо підготую окремий матеріал про UX, тоді там спробую відповісти розгорнуто.
Дякую вам за запитання та коментарі.