Як ми створили LMS на Bubble замість дорогого рішення на коді і що з цього вийшло

💡 Усі статті, обговорення, новини про продукти — в одному місці. Приєднуйтесь до Product спільноти!

Привіт, спільното! Мене звати Оксана, я академічна директорка та керівниця відділу підтримки студентів Фінансової Академії «Актив». Багато років працюю в EdTech та онлайн-освіті, займаюся розвитком освітніх програм, навчальних процесів і цифрових продуктів для навчання.

У цій статті хочу поділитися нашим досвідом переходу з Moodle на власну LMS, створену на Bubble. Матеріал може бути корисним Product Manager’ам, фаундерам, no-code-розробникам та всім, хто зараз обирає між готовим рішенням, власною розробкою і no-code-підходом.

Якби мене спитали про найбільш епохальну подію за час моєї роботи у Фінансовій Академії, то я б однозначно відповіла: перехід з однієї LMS на іншу — від поважного сера Moodle до власного продукту, створеного на Bubble ін-хаус-командою.

Але давайте по порядку. На початку 2019 року я прийшла працювати у відділ супроводу студентів. Академія займалася (і продовжує займатися) навчанням і підвищенням кваліфікації фінансових фахівців. Грубо кажучи, у нас онлайн-курси (синхронні й асинхронні) для індивідуального та корпоративного навчання. Це означає, що потрібна LMS, тобто платформа для навчання. У 2019 році цю потребу закривала навчальна платформа на Moodle. До цього востаннє я бачила Moodle в університеті, і це був досить сумнівний досвід :) У Академії Moodle був облагороджений: для студентів він виглядав досить-таки сучасно і приємно, але його «нутрощі», скажімо так...залишалися класичними. Редагування курсів нагадувало блукання лабіринтами Мінотавра, а за будь-якими правками кабінету потрібно було звертатися до технічного спеціаліста. Кабінет студента підтримував дуже мінімалістичний набір функцій, а індивідуальні графіки навчання доводилося робити в гугл доках. Ми виросли й хотіли більшого.

А саме, щоб ЛМСка вбудувалася в єдину екосистему компанії — інтегрувалася з CRM, розсилками, платіжними системами, месенджерами. Щоб вона була гнучкою і UX не починав шкутильгати на дві ноги під час перегляду курсу з мобільного. Щоб можна було зручно й легко збирати аналітику про наших студентів. І з кожним місяцем ми все більше впиралися в стелю можливостей Moodle для наших запитів.

Вже тоді ми почали думати над можливими альтернативами, зокрема дивилися на готові рішення. Досить швидко стало ясно, що будь-яке готове рішення — це компроміс, бо:

• ми завжди мали б підлаштовувати свій продукт під систему;
• впровадження навіть дрібних змін йшло б через погодження з вендором і займало багато часу;
• інтеграція з іншими нашими інструментами та системами все одно не була б ідеальною.

І ще багато чого. Це наштовхувало на думку: сильно багато хочемо :) Назовні нічого не знайдемо.

Залишався шлях зробити все самим, але й тут були питання. Розробка LMS на коді — це довго, дорого і капітально. І саме останнє напружувало найбільше. Ми розуміли, що, щоб йти у створення на коді, потрібно максимально чітко сформулювати архітектуру майбутньої LMS. І змиритися з тим, що суттєві зміни будуть проблематичними.

А ми, якщо чесно, ще й самі не до кінця розуміли, яка вона — наша ідеальна LMS :) Бачили лише, що ринок EdTech модернізується дуже швидко і ми постійно хочемо додавати та передбачати щось нове. У нас уже була одна LMS, яка зв’язувала руки, тож створювати ще одну таку, тільки свою і за ціною крила від літака, не хотілося.

І тут з’явився третій варіант, про який ми спочатку навіть не думали серйозно. Технічний відділ нашої компанії розвивав напрямок no-code, зокрема Bubble. Виникла ідея використати Bubble як спосіб знайти правильну архітектуру продукту: швидко зібрати, протестувати підходи, зрозуміти, що нам потрібно, і вже потім іти в код.

Нічого більшого особисто я не очікувала, бо, скажу чесно, не вірила, що на no-code може бути щось більше. У 2022 році ми запустили розробку. Створення MVP зайняло три місяці, після чого почався етап внутрішнього тестування. Ми почали завантажувати курси, тестувати різні сценарії навчання, логіку доступів, елементи курсів. І відчули... свободу :) Система не обмежувала нас, а підлаштовувалася під продукт. Ін-хаус-команда баблістів (саме так ми називаємо наших розробників на Bubble) дуже швидко реагувала на зауваження і вносила правки. Це був рівень комунікації навіть не «поставили задачу в таск-менеджері», а «написала в чаті, і через дві години вже працює так, як потрібно».

Наприкінці тестування і допрацювань, які зайняли ще приблизно три місяці, ми мали нову LMS. Вона була красива. Швидка.

Графіки студентів будувалися автоматично з урахуванням їхніх індивідуальних призупинок у навчанні. Згенеровані для студентів сертифікати потрапляли в їхні особисті кабінети й зберігалися там. На LMS можна було приймати іспити з прокторингом. Усі процеси в адмінці були інтуїтивно зрозумілими і зручними, спеціального тренінгу для занурення більше не потрібно було.

Ми почали думати: а чи точно це треба переписувати на коді?

Головний сумнів полягав у тому, чи потягне Bubble реальне навантаження з реальними студентами. З кінця 2022 року ми почали поетапно переводити студентів на нову LMS, при цьому частина ще продовжувала навчатися на Moodle. Це, до речі, був окремий виклик для нас як для команди супроводу студентів, але це вже зовсім інша історія.

Ще приблизно рік зберігалося паралельне існування двох LMS, бо мова йшла про тисячі студентів, яких я, як велика перестраховщиця, боялася масово переводити на нову платформу.

З появою справжніх користувачів ми «виловили» та виправили ще певну кількість багів. Раніше у нас навіть була швидка кнопка «жучок», яка дозволяла користувачу повідомити, що відбувається щось підозріле :) У 2024 році ми прибрали цю кнопку, бо вона втратила свою актуальність.

Мені подобалася і подобається гнучкість Bubble. З 2022 року ми, насправді, ніколи не завершували процес роботи над LMS. У нас з’явився курс, який передбачав різні сценарії підсумкового контролю для різних студентів? Не біда: написали ТЗ і реалізували. ШІ став маст-хевом? Без проблем інтегрували, тепер наші студенти отримують коментарі ШІ за результатами кожного свого тестування.

Також, як і планували, поєднали в єдину екосистему LMS, рахунки, розсилки і продовжуємо нанизувати це «намисто». Кількість реалізованих покращень та «наворотів» складно підрахувати. Як, мабуть, було б складно підрахувати чек таких покращень на коді :)

Але я не романтизую Bubble. Навпаки, з позиції містка між розробниками та студентами я дуже ясно бачила і його недоліки.

Було кілька ситуацій, коли через глобальне оновлення Bubble злітали деякі наші процеси. Це відбувалося без попередження: просто «сюрприз» у вигляді десятків повідомлень від студентів, у яких за одну ніч щось перестало працювати. Були й оптимізації сторінок, які містили забагато даних і ставали занадто «задумливими». А ще жоден деплой системи не проходить непоміченим: користувачі бачать сповіщення і мають оновити сторінку.

Отже, 2026 рік. До ідеї «переписати все на коді» ми так і не повернулися. Зайняли місце в двадцятці кращих AI-додатків, створених на платформі Bubble у регіоні Великої Британії (бо з моменту запуску ШІ знайшов застосування не лише у процесі коментування результатів тестів). Отримали десятки схвальних відгуків від студентів, які до цього навчалися з нами на Moodle, а тепер перейшли на нову LMS.

Тому так, історія про те, як ми не змогли помістити свій продукт у жодну коробку і вирішили зробити LMS самі, та ще й на Bubble, — найбільш епохальна пригода. І так, Bubble не ідеальний. Але він дав нам те, чого ми не могли знайти в готових LMS, — контроль над продуктом і швидкістю змін.