Чому я вирішив моделювати платформу для підтримки ЗСУ / Цивільних людей як pet-проєкт бізнес-аналітика

💡 Усі статті, обговорення, новини для аналітиків — в одному місці. Приєднуйтесь до Analysts спільноти!

Коли я вирішив робити власний pet-проєкт, мені не хотілося брати класичний приклад на кшталт інтернет-магазину чи системи бронювання. Хотілося попрацювати над задачею, яка має більше бізнес-логіки та реальних сценаріїв.

Ідея благодійної платформи виникла не випадково. За останні роки я неодноразово бачив у соціальних мережах дописи про збір коштів або пошук допомоги. Кожен збір існував окремо, на різних платформах, і часто виникало питання довіри: хто організатор, чи перевірена інформація, як зрозуміти, що допомога дійде до адресата. Саме тоді з’явилася ідея змоделювати платформу, яка могла б об’єднати такі збори в одному місці, додати процес перевірки заявок і зробити весь процес більш прозорим.

Одразу хочу зазначити, що це не готовий продукт і не спроба запропонувати новий сервіс. Для мене це був насамперед навчальний проєкт, який дозволив пройти повний цикл роботи бізнес-аналітика: від аналізу проблеми до створення вимог, моделей процесів і документації.

З чого я почав

Першим бажанням було одразу переходити до діаграм і опису процесів. Але досить швидко я зрозумів, що без чітких вимог моделювання не матиме сенсу.

Тому спочатку я визначив, хто буде користуватися платформою і які задачі вона повинна вирішувати. Для себе я виділив чотири основні ролі:

• донатор;
• людина, яка потребує допомоги;
• модератор;
• адміністратор.

Після цього почав описувати бізнес-вимоги та user stories, поступово деталізуючи сценарії взаємодії.

Найбільше часу зайняла не система донатів

Спочатку мені здавалося, що найскладніше буде продумати сам процес донату або інтеграцію з платіжною системою.

Насправді все виявилося інакше.

Найбільше часу я витратив на моделювання процесу створення та перевірки заявок на допомогу. Потрібно було продумати, які дані користувач має надати, як захистити персональну інформацію, хто і за якими критеріями перевірятиме заявку та що робити, якщо документів недостатньо або вони викликають сумніви. Саме на цьому етапі я зрозумів, що найбільш складною частиною системи є не функціонал донатів чи створення зборів, а система довіри.

Як гарантувати, що заявка реальна, і водночас не створити настільки складний процес перевірки, що людина, яка дійсно потребує допомоги, просто не зможе ним скористатися.

Що мене здивувало під час роботи

На початку мені здавалося, що я досить чітко уявляю, як має працювати така платформа. Але що більше я виконував задачі, то більше деталей з’являлося. Наприклад, після опису ролей користувачів стало зрозуміло, що потрібно по-іншому будувати процес модерації. Коли я почав моделювати User Flow, виникли нові питання щодо статусів платежів і взаємодії з платіжною системою.

Саме тоді я зрозумів одну річ: бізнес-аналіз — це не процес, у якому всі відповіді відомі з самого початку. Навпаки, кожен наступний етап допомагає краще зрозуміти систему і виявити речі, про які спочатку навіть не замислювався.

Висновок, який я зробив для себе

Для мене цей pet-проєкт став не просто способом попрактикуватися у створенні BPMN чи написанні SRS.

Найціннішим було побачити, як із простої ідеї поступово формується система. Я ще раз переконався, що роль бізнес-аналітика полягає не лише в описі вимог. Вона полягає в тому, щоб ставити правильні запитання, знаходити слабкі місця ще до початку розробки й допомагати команді будувати систему на зрозумілій логіці. Поки я вивчав теорію, BPMN, User Flow чи SRS існували для мене окремо. Але коли почав застосовувати їх у межах одного проєкту, усе поступово стало на свої місця. Я побачив, як кожен артефакт доповнює інший і як разом вони допомагають побудувати цілісне бачення системи.

Повний проєкт для перегляду Notion:

Проєкт