Стіл для роботи стоячи чи дитяча парта?

Доброго дня. Я все ще Сергій Смолін і все ще у вільний час намагаюся розвивати туристичний путівник Tip-to-Trip.com.

Дісклеймер: хоч це вже друга моя стаття про столи з регулюванням висоти, я ніяк не пов’язаний з Tehnotable окрім промокоду CHYTAVNA_DOU, що дасть Вам 5% знижки на їх продукцію.

Пам’ятаю, що обіцяв у наступному пості розповісти про те як зовсім без досвіду зібрав потужний настільний ПК власними руками. Але з останнім подорожчанням комплектуючих це вже буде не корисна стаття, а якесь знущання: «дивіться як круто я зекономив». Якщо все одно цікаво було б щось таке почитати від мене, напишіть у коментарях і я постараюся випустити матеріал якомога скоріше. А поки відкладу його до моменту, коли ціни хоч трохи стабілізуються.

Тим паче, що в мене є нова тема для історії. Донька так швидко росте, що скоро пора йти до школи. А отже, дитині потрібне власне робоче місце... Якщо собі я замовив напів-преміального стола, то тут планував придбати щось значно дешевше. Ось і подивимося як воно вийде.

Що з моїм столом для роботи стоячи від Tehnotable? Відгук за рік користування

Та нічого. Працює як і в перший день. Дерев’яну стільницю не перекосило. Вона не тріснула і навіть не витерлася. Я не підкладаю ніяких ковриків під клавіатуру, а «совають» її частенько. То дружина розмальовує акриловими фломастерами, то дитина щось пише за столом. Але лак поки «тримається». Жодних подряпин.

Можу сказати, що лак повністю перестав липнути до рук, як це було в перші місяці використання. І може то мені тільки здається, але наче як трішки сильніше проявилася текстура деревини. Для мене це плюс, бо стіл відчувається приємніше.

Огляд на стіл з фото і процесом вибору можете глянути в першій статті цього графоманського циклу. А різні гаджети для нього — у другій.

Зробив тільки один ультрабюджетний апгрейд, що одразу вдвічі підняв естетичне задоволення від користування столом та периферією. Ось він:

Я про квітку. Але й тримач для джойстиків теж не завадить.

Тепер короткий апдейт по самопочуттю. З моменту покупки стола в мене пройшло безсоння. Більше немає такого, що годинами лежу і не можу заснути. Наче як трохи менше крутить ноги. Але набагато частіше болить спина. Можливо, це можна буде підправити покупкою ергономічного крісла замість дерев’яного стільця. Не знаю чи пов’язано то все з переповзанням з ліжка за стіл. Бо після не обов’язково означає внаслідок.

Якщо чесно, я трішки втомився «відвойовувати» свій стіл у домашніх. Коли не прийду, за ним хтось сидить. То ж покупка парти напрошувалася сама собою.

Як обрати дитячу парту і чому я замість неї придбав стіл?

Звісно ж, обирати я почав з ергономічних дитячих парт. В моєму невеликому місті «вживу» нічого дійсно якісного не знайти. Інформації та відгуків в інтернеті теж не дуже багато.

Поки був у відрядженні в Києві, зміг зайти в кілька магазинів. Багато вільного часу в мене не було, та на перший погляд сподобалися парти від Mealux. Вони регулюються по висоті (треба крутити ручку), можуть мати нахилену стільницю та купу різних поличок і шухлядок, які помітно впливають на ціну.

Базовий варіант парти в магазині коштував 6700 гривень, а повний фарш — 29900. Це вже наближається до ціни повноцінного стола з електричним регулюванням.

Про шухлядки і полички в мене дуже неоднозначна думка. З одного боку, туди можна розкласти зошити та книжки. З іншого — в дитини й так багато поличок, на яких нам з дружиною постійно доводиться прибирати.

Проблема в іншому. Усі ті парти дуже маленькі. В мене стіл шириною 1200 мм. І це не те щоб багато. У більшості парт ширина взагалі 800-1000 мм. Мені показали кілька моделей шириною 1100-1200 мм. Але там глибина 600-660мм. Цього замало, якщо через 5 років доведеться ставити на парту монітор. Все ж парта купується щоб вистачило хоча б до кінця школи.

Найдешевша парта шириною 1200 та глибиною 760 мм коштувала в магазині 23 490 грн. Це Mealux RichWood Multicolor MG. Виглядає трохи футуристичною, але загалом я міг би уявити таку парту в нас вдома.

Поличок в неї немає. Але це скоріше плюс. Якщо потім вони знадобляться, їх завжди можна повісити на стіну. Або й на парту. Нічого складного в тому немає.

Парта чи стіл можуть бути чудовим подарунком на день народження!

Нам з дружиною на дні народження частенько дарували речі, «які б і так купили». Взуття, куртку, одяг. Батьки робили це не від хорошого життя. Але в дитинстві мені було образливо. Тож виховуючи доньку ми старалися так не робити.

А виявляється, що даремно. Коли я жартома запропонував подарувати їй на день народження парту, дитина аж «загорілася». І майже одразу запитала дві речі:

1. Чи зможу я на ній кататися, як на твоєму столі?
2. А можна мені краще такий стіл, як у тебе?

Ми подумали, подумали і вирішили «а чому б і ні». Своїм столом я дуже задоволений. Річ однозначно якісна і сподіваюсь, що служитиме мені не один десяток років. То може купити щось схоже і для доньки? Стіл то ж не новий гаджет чи суто шкільна парта. Він і через 15 років залишиться корисною штукою. Забере як виросте і з’їде від нас.

Порада батькам: то нам набір солдатиків здавався в 100 разів кориснішим за звичайні речі. Бо іграшок було мало і вони цінувалися. Збирали тих солдатиків усім двором. В сучасних дітей різних «забавок» може бути в кілька разів більше, ніж їм потрібно. І вони можуть хотіти якісь «дорослі» штуки.

Як обирав стіл для роботи стоячи замість парти?

Я помітив, що донька дійсно часто стоїть біля стола. Поки грає на комп’ютері чи малює. Вона ж непосидюща. Десять хвилин пострибала, потім п’ять посиділа і знову п’ятнадцять хвилин стоїть. Сама навчилася регулювати висоту. І користується цим набагато частіше за мене.

Як не дивно, для дитини стіл для роботи стоячи з точки зору ергономіки може виявитися кращим рішенням за парту. Бо висота змінюється натисненням кнопки. Не треба довго щось крутити чи переставляти. Якщо регулювання механічне, то висоту в кращому випадку виставлять один раз на початку навчального року. І дитині суворо забороняють чіпати ту ручку «аби чого не сталося». А от «моторчики» дозволяють підправляти висоту хоч і кожні 15 хвилин.

Більшу частину вартості складає саме рама. Вона залізна і міцна. В найгіршому випадку через рік на ній з’явиться кілька шедеврів дитячого живопису і колекція шикарних наклейок. Стільницю можна замовити навіть з дешевого ДСП. А через кілька років, коли дитина трішки підросте, я зможу з легкістю її оновити.

Ну я так думав... Наївний хлопчик 40-ка з гаком рочків. Чи я дівчат не знаю? Донька одразу заявила: «не хочу таке, як наша шафа. Хочу дерево, як в тебе». І вмовити її мені так і не вдалося.

То ж, обирали з двох варіантів:

1. Стільниця з ясеня товщиною 20 мм, глибиною 820 мм та шириною 1200 чи 1500 мм. Довго сперечалися з дружиною чи потрібен нам такий широкий дитячий стіл. А як почали замовляти, виявилося що меблевих щитів на 1200 в наявності просто немає. То ж тільки 1500.
   Вартість такої стільниці 10 600 грн. Ось посилання.
2. Стільниця з МДФ «під парту». З можливістю регулювати кут нахилу, газліфтом та іншими «понтами». Може бути в різних кольорах. В тому числі і «під дерево». Цей варіант набагато більш «дитиностійкий».
   Вона коштує вже 13835 грн. Ось посилання.

Донька більше хотіла саме дерев’яну, спершу зупинилися саме на ній.

Щодо рами я вирішив «не випендрюватися» і взяти недорогу FlexiRise. Вона коштує 13000 грн. Але в процесі замовлення консультант все ж вмовив мене на дорожчу BestFit Pro вартістю аж 18000 грн. Аргументом був той факт, що у FlexiRise мінімальна висота 700 мм + 20 мм висота стільниці. І для дитини це може бути зависоко.

Раніше я такого не помічав. За моїм же сидить. Але придивився. І дійсно стало зрозуміло, що краще б було сантиметрів на 15-20 нижче. BestFit Pro дозволяє опускатися до 580 мм + стільниця. І загалом наче як більш стійка. Поскрипів трішки зубами, придушив жабу та й обрав саме її.

Епопея зі стільницею та чому люди перестали робити меблі з дерева

Ми замовили стільницю з ясеня. Зараз Tehnotable покриває свої стільниці навіть не лаком, як у мене, а маслом. В теорії так деревина відчуватиметься ще більш природньою. Але матеріал ще сильніше «дихатиме» і реагуватиме на зміни вологості.

Останнім часом я захопився off-grid роликами на Youtube. Це коли чоловіки і дівчата будують або реставрують будинки десь в горах або посеред лісу, де красива природа і жодної інфраструктури. От і помітив як часто в них щось тріскається чи перекручує. Не допомагають ніякі масла чи пропитки.

Дитячий стіл буде стояти у кухні-вітальні. Жодного іншого місця в квартирі для нього не знайти. Опалення поруч немає, але вологість коливається добряче. Зварю суп — отримаю + 20%. Як увімкну кондиціонер, буде навпаки —20% вологості. Умови не те щоб надскладні. Все ж зазвичай вологість знаходиться в рекомендованих межах 40-60%. Але для тонкого масиву ясеня такі постійні коливання все ж ризиковані. Може й викривити чи тріснути.

Трішки почитав на цю тему. Виявилося, що люди не просто так спочатку почали фарбувати дерев’яні столи масляними фарбами, а потім зовсім перейшли від натурального дерева на різні композитні матеріали. Це не дешевше. HPL, МДФ чи якісна фанера зараз коштують мало чи не дорожче за меблеві щити. Але з нормальним покриттям вони не так бояться перепадів температури чи вологості. Навіть дешеве ДСП у звичайній квартирі може виявитися довговічнішим за ясеневу стільницю. Особливо, якщо через русню взимку часто вимикають світло та опалення.

МДФ кухні зараз дуже популярні. Вони стоять в людей десятиліттями. Навіть прямо над плитою. Думаю, що і зі стільницею в протилежній частині кімнати все буде в порядку.

Ще раз поговорив з донькою і запитав у Tehnotable чи вони вже почали виготовляти мою стільницю. Якщо так — залишиться ясень і буде цікавий матеріал для наступного відгуку через кілька років. Якщо ж ніяких робіт не проводилося, то я б краще доплатив і отримав варіант із МДФ партою.

В будь-якому випадку нічого критичного не станеться. Я не розглядаю стільницю як щось вічне. Дитина все одно зіпсує її за 5-7 років і доведеться міняти. Але й МДФ тут не кращий варіант. Навряд чи в підлітковому віці донька захоче сидіти саме за партою.

Ергономічний стілець як бонус до стола

На цьому етапі я вже почав трішки «вилізати» за бюджет, який прикидав коли пропонував купити стіл. Планував вписатися в 20000 грн. На папері так і було. Рама FlexiRise за 13000 грн + простенька стільниця з ДСП за 3822 грн. Разом 16822 грн або 15980 грн, якщо скористатися промокодом CHYTAVNA_DOU (дає 5% знижки). Виходить цілком непоганий стіл. Ще й запас залишається.

Але дівчата не були б дівчатами, якби не «розкрутили» мене ще й на стілець. Вірніше, на ортопедичне дитяче крісло з дихаючою спинкою, поперечною підтримкою і купою регулювань. Якщо назвати так «високопарно», за кріселко не так шкода буде віддавати купу грошей.

Дві попередні статті виявилися доволі корисними і хтось навіть замовив кілька столів за моїм промокодом. Ось на них і придбали ергономічне дитяче кріселко.

Донька передає спасибі всім, хто купував столи за нашими з нею рекомендаціями. Каже, що то завдяки фото стола з її іграшками. Тепер збирає собі на тумбочку.

Почувши, що такі огляди приносять якісь гроші, донька навіть захотіла погратися в акторку. Ми почали знімати повноцінний відео-відгук про парту та стілець. До рівня техно-блогерів наша перша спроба поки не дотягує, але виходить корисно. Якщо колись доробимо, додам посилання.

З фінансової точки зору такий ролик ніколи не окупить витрачений на нього час. Але це чудовий спосіб розважитися разом з дитиною. Діти люблять різну творчість. То ж рекомендую і Вам спробувати щось таке зняти. Хто зробить, кидайте посилання в коментарі. Підтримаю лайком і теплим словом.

З усіх запропонованих стільців донька чомусь обрала найдешевший Dream Air. Це цілком непоганий варіант від Mealux.

Нам запропонували безкоштовну доставку прямо в квартиру Новою Поштою. Це великий плюс в порівнянні з іншими магазинами. Де в найкращому випадку доставка буде безкоштовною тільки до відділення. Коробка важить десь 15 кг, без власного авто це може стати невеликою проблемою.

Кріселко відправили наступного дня. А через 2 дні після замовлення у вітальні стояла ось така коробка:

Ось скільки деталей з неї дістали:

Вирішили погратися в майстер-клас зі збірки стільців. Дитина в неповних 6 років сама читала інструкцію і все збирала докупи. Я трішки поправляв і допомагав. Але на 90% вона впоралася сама. Підлокітники прикручуються товстенними болтами. В комплекті є ключ, але донька користувалася електричним шурупокрутом. Звісно ж, під моїм наглядом. Тож ось що в неї вийшло:

Від процесу збірки стільця ми отримали майже таке ж задоволення, як від якоїсь настільної гри. Рекомендую спробувати, якщо дитині цікаво щось збирати.

Сам стілець виглядає добротним. Спинка зроблена з дихаючої сітки. На неї та сідушку одягаються чохли з тканини. Їх можна буде зняти і випрати. Стілець має кілька більш-менш стандартних регулювань: по висоті сідушки, підставки для ніг і підлокітників та по вильоту і висоті спинки. Ще підлокітники можна нахилити назад, спочатку я не зрозумів нащо воно потрібно. Коли приїхала парта — все стало очевидно. Це щоб можна було глибше заїхати під стіл.

Загалом, стільцем ми дуже задоволені. Але перші дні на ніч ховали його в спальні. Бо донька ще не привчилася дивитися куди сідає. А стопери на коліщатках просто не дають перетворити крісло на гоночний болід, що в невеликій квартирі було б не дуже безпечно. Але воно все одно від’їжджає назад, якщо сідати необережно.

Кріслом користуємося вже більше трьох місяців (воно ж приїхало раніше). Жодних нарікань чи проблем з ним не було. Можливо в наступній статті напишу невеликий апдейт.

До речі, коли зібрали стілець стало очевидно, що за моїм столом дитині на ньому сидіти буде зовсім не зручно. Або треба підіймати сідушку так високо, що на стільця доведеться залазити, як Джеку на бобовий стручок. Або стільниця навіть в мінімальному положенні виявляється зависоко. Не обманули мене, коли радили взяти дорожчу раму BestFit Pro.

Стіл-парта для дитини: як прибув та чи важко було зібрати?

Раму ми обрали в білому кольорі. Ясеневу стільницю все ж встигли замінити на парту з МДФ. Окремо запитав за оту «пимпочку-стопер» на стільниці. Виявляється, вона на магнітах. То ж якщо буде заважати писати — її завжди легко прибрати.

Ось такі отримали креслення:

Не дуже розумію що тут можна було б поміняти. Ніяких поличок чи наворотів нам не пропонували. То й добре, бо мені й так вже було страшнувато від загальної ціни.

Колір можна обрати за посиланням. Цікаво що з моменту покупки вони оновили каталог кольорів. Стало краще видно, бо раніше якість зображення була така собі.

Донька обрала Sanremo Sand (в новому каталозі вже немає) і потім затвердила креслення голосовим повідомленням. Було весело не тільки нам, а може й менеджеру, що приймала замовлення.

Обіцяли зробити за 3 тижні, як і дерев’яну стільницю. Мені це здалося трішки дивним. Все ж дереву треба встигнути висохнути. А що так довго роблять з МДФ? Ну може в коментарі прийде хтось із досвідчених меблярів та пояснить чого воно так.

Десь через три тижні ми й отримали нашу парту-стіл. Доставка за рахунок Tehnotable. Їм вона коштувала аж 1630 гривень. Як вже казав, у конкурентів зазвичай безкоштовна доставка тільки на відділення. А там же рама і стільниця. Загальна вага: 32+14=46 кілограмів. Це я б попотягав... А так занесли прямо в квартиру:

З цією рамою в комплекті вже йшли роздруковані інструкції українською та англійською. Склав без особливих проблем. До стільниці інструкцій не було. Довелося уточнювати в підтримці де викрутити транспортувальні болти, щоб можна було нахиляти парту. Болти зберіг. Якщо потім буду ставити на парту монітор, вкручу їх назад.

Порівнюю рами: LiteQuad чи BestFit Pro

Купуючи дитині дешеву раму (зекономив 5000 грн), я розраховував що вона буде трішки гіршою за мою. А виявилося як би не навпаки. Зараз поясню:

Мотори і регулювання. Мотори на моїй LiteQuad не дуже гучні. В сусідній кімнаті вже майже не чути. Але на BestFit Pro вони значно тихіші. Звук якийсь приємніший. Піднімає до 125 кг (в мене 150 кг). Діапазон висоти 580-1230 мм. В нижньому положенні стіл опускається мені по коліно. Можна працювати навіть сидячи на підлозі.

З мінімального у максимальне положення рама підіймається за 16 секунд. Моя за 21. І це при тому, що мінімальне положення в мене значно вище. Максимальне — таке ж. Тобто, мотори їздять приблизно в 1,5-2 рази швидше.

Простота складання. BestFit Pro прийшла в одній коробці. І я зміг без особливих проблем скласти її самостійно. Моя LiteQuad приходила в трьох коробках. Інструкцію в комплект тоді не поклали, то ж ми з братом складали її дивлячись в екран смартфона. Стіл помітно важчий, сам би я його точно не зміг ні скласти, ні потім перевернути.

Пульт керування. В мене фізичні кнопки і пам’ять на 3 положення. В дитини сенсорне керування і пам’ять на 4 положення. Чисто візуально пульт від BestFit Pro виглядає симпатичніше. Але я більше люблю фізичні кнопки, їх простіше «намацати» всліпу. Також в мене є USB-A. В новій рамі його немає.

Зверху сенсорний пульт від парти. Внизу — від мого стола з механічними кнопками.

Стійкість рами. Обидві рами стійкі навіть у максимальному положенні. Мені здалося, що моя буквально трішки стійкіша. Але це може бути й результатом того, що у стола вужча дубова стільниця.

Колір. Обидві рами можна замовити в чорному чи білому кольорах. Суб’єктивно чорний колір виглядає трішки більш преміальним, але він би точно не вписався в кімнату, де стоїть парта.

Чорна рама LiteQuad на чотирьох опорах.

Біла рама BestFit Pro на двох опорах.

Також з BestFit Pro в комплекті вже йде лоток для кабель менеджменту. Естетично він мені подобається навіть більше того, що я придбав за 1400 грн. Тобто, фактична різниця в ціні становить вже 6400 грн. І я от не можу сказати, що моя рама LiteQuad хоч чимось краща окрім хіба естетики.

Лайфхак: якщо потім знадобиться покласти провід в кабель-менеджмент, не треба розкручувати його, як робив я коли чіпляв лампу. Можна просто максимально нахилити стільницю і буде дуже зручний доступ.

Стільниця-парта з МДФ: враження

Той випадок, коли отримали стільницю навіть кращу, ніж очікували. Оті 200 мм ширини перетворили парту на повноцінний зореліт. МДФ якісний, колір: як на фото.

Щодо деталізації текстури вийшло цікаво. В мене дуже сильна близорукість і я одразу бачу, що то МДФ. А от у брата звичайний зір. Він хвилин п’ять роздивлявся і сказав: «не розумію це дерево чи ДСП?». Я запропонував присісти — знизу воно біле і все одразу стало ясно.

Донька може сама налаштовувати кут нахилу, але поки важкувато: треба далеко тягнутися і прикласти чимале для неї зусилля. То ж десь до 10 рочків будемо допомагати їй з цим. Там 10 варіантів нахилу + пласка парта. Щоб прибрати нахил, треба спочатку підняти парту до кінця.

Стопер для зошитів непогано тримається, але дитині легко знімати його самостійно. З керуванням у свої майже 6 рочків розібралася дуже швидко. BestFit Pro дійсно підійшла краще: таки треба щоб парта опускалася нижче.

«Хлипкуватою» стільниця не відчувається. Донька спокійно на ній лежить. Пластикове покриття здається товстеньким. Але я його не міряв. Є якась текстура «під дерево». Малюнок нанесено непогано. Здалеку не кидається в очі, що то плівка. Знизу просто білий колір «під стільницю».

Як покористувалися, стало очевидно, що дерево дитині точно купляти не варто. За два місяці на парту вже був наліплений кольоровий пластилін, вона була залита водою з різними барвниками, на ній необережно совали доволі гості предмети і чого тільки не робили. Не те щоб донька робила все це спеціально. Наче й накриває стільницю слюдяним килимком і береже. Але все одно увесь час трапляється якась халепа. МДФ все це не зашкодить. А от вкрите маслом дерево точно отримало б кілька плям. А може ще й пошкрябалося б.

Мені подобається, що зліва і справа залишаються досить широкі ділянки, що не нахиляються. Там можна покласти олівці, фарби, пульт від лампи і т. ін.

Чисто психологічно мені приємніше сидіти саме за дерев’яним столом. Він дійсно дуже красивий. Але не кажіть про це доньці.

Із самоочевидних мінусів — на стільниці важче закріпити лампу. Посередині ж рухома частина. Це у всіх парт така проблема. Тому поки прикріпили ось так:

Це така ж лампа, як показував у статті з описом свого робочого місця. Тільки в білому кольорі. Світить нормально. Але могло б бути й трішки краще, якби вдалося її закріпити по центру. Поки подумую чи не причепити її до підвіконня.

Висновок: чи варто було купувати стіл замість звичайної парти?

Тут все залежить від бюджету. Якщо треба максимально дешево організувати дитині робоче місце, треба купувати якусь стареньку парту на OLX. Там є комплекти з кріслом від «майже безкоштовно». Навіть за 300 грн, якщо заберете самі. За кілька тисяч можна знайти цілком пристойні варіанти. Кращі, ніж стоятиме у школі.

А от якщо хочеться поберегти дитяче здоров’я, то тут не обійдешся ні столом, ні стандартною партою. Навіть якщо в неї буде механічне регулювання. Я і сам цього не розумів, поки не подивився як займається донька.

Ну нема однієї висоти, яка підходить завжди. Їх десятки: сидячи, стоячи, з нахиленою стільницею, з рівною, писати, малювати, грати на піаніно, читати книгу, складати конструктор, ліпити з пластиліну. Це все різні висоти, які донька швидко навчилася підбирати самостійно. За 2 місяці експлуатації помітив, що дитина за партою стоїть навіть частіше, ніж сидить.

Це дорослий може адаптуватися до столу на +/- 5 чи навіть 10 сантиметрів. А для дитини це різниця між «сидить більш-менш правильно» і «зігнулася в три погибелі». Буду вважати, що інвестували в її спину. Буде менший сколіоз, ніж у нас з дружиною.

Щодо якості саме Tehnotable: ми задоволені. Ну воно й логічно. Став би я купувати в них другого стола, якби мені не сподобався перший? Відверто кажучи, є відчуття, що ця нова рама навіть краща. Прогрес не стоїть на місці...

Доречі, перше вересня менш ніж за два місяці. Поки узгодите деталі замовлення і отримаєте парту, пройде мінімум місяць. То ж якщо плануєте зробити своєму школяру шикарний подарунок і інвестувати в його здоров’я, треба починати думати вже зараз. Не знаю чи варто нагадувати про промокод CHYTAVNA_DOU? Наче як в айтішників з пам’яттю все й так в порядку. Ми ж не покоління TikTok.

P.S. Сперечаємося з дружиною в якому віці краще віддати доньку до школи. У 6 років чи почекати вже до 7-ми? Також може хто має досвід з онлайн-школами? Варто воно того, чи краще віддати в звичайну?