Збираємо книжки для сільської бібліотеки
Привіт всім, у кого, можливо, завалялись вдома непотрібні книжки українською мовою! Всім, у кого не завалялися, теж привіт.
З початку війни, ми з подругою допомагаємо бібліотеці пгт Антоніни, що на Хмельниччині. Вони утилізували всі російськомовні книжки і залишилися майже ні з чим. Зараз вже ми і робимо поповнення, і відповідаємо на конкретні запити.
В основному цільова авдиторія — підлітки, але є і дорослі люди, які теж з нетерпінням чекають новинок. Останнім часом айті-тематика користується популярністю у них.
На лаври Емми Антонюк не претендуємо, але якщо у вас є книжки, якими ви б хотіли поділитися — будь ласка, пишіть.
10 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарівНаписав вам в особисті з пропозицією книг.
Тим часом на сторінці бібліотеки: antoninska-gromada.gov.ua/...dlya-doroslih-1522426583
Який обʼєктивний поточний стан? Чи були знищені УСІ російськомовні книги, навіть ті, яким майже 150 років?
Дякую вам!
Раритет ніхто не знищував, але ці книжки і не беруть читати підлітки))
Ок, зрозумів, тобто проблема стосується чогось сучасного.
А у вас не виникало запитання, як це так, що з 1991 до 2021 року майже нічого не було українського? Куди дивилися місцева громада (еліта), місцева влада, міністерство освіти 30 років?
От наприклад, ви знищили підручник з вищої математики або ботаніки російською мовою ... а ніякого іншого аналогічного підручника у вас нема (ні українською, ні англійською, ні польською, ні чеською) ... в чому сенс?
Ви допомогли місцевій громаді? Ви допомогли місцевим дітям та молоді мати доступ до знань (вилізти з багна відсталості, неосвіченості та дикості)?
Чому місцева громада не знає інших мов крім української та російської? Наприклад, англійської, французької, німецької, польської, іспанської?
Який сенс в знищенні книжок, якщо в моєму місті, центральна Україна — 70% (а може80-90%) дітей та молоді говорить російською з матюками (відповідно і переважна більшість їх батьків вдома говорить аналогічно — російською мовою з матюками)?
Знати російську мову — це одне ... і свідомо не користуватися нею в спілкуванні та комунікація — це зовсім інше.
Знати англійську мову — це одне ... і не користуватися нею щоденно — це зовсім інше.
Вибачте, а це точно до мене претензія?
Ну, так, батя, я стараюсь як можу.
Теж я винувата, походу?
Фактично, ви звітуєте / інформуєте суспільство (його частину) про стан справ в конкретній бібліотеці.
Відповідно, припускаємо, що ви маєте прямий контакт з представниками, керівниками, співробітниками цієї бібліотеки ... це ж логічно?
Представники бібліотеки можуть (якщо захочуть) прочитати цю тему на форумі та бути залучені до обговорення / дискусії (чи вам байдуже)?
Ви ж поділилися лінком на власний топік з представниками цієї бібліотеки, щоб вони були залучені в обговорення / дискусію?
Фактично ви виступаєте посередником в дискусії.... та взаємодії.
Ви ж розумієте, що проблематика однієї провінційної бібліотеки може бути схожою або аналогічною на інші сотні-тисячі провінційні бібліотеки?
Ви сприймаєте це як якусь претензію (саме до вас). Але це лише ваше сприйняття....
З мого боку — це скоріше відкритті питання для дискусії та обговорення. Власне для цього нормальні форуми існують — для дискусії та обговорення.
Мій коментар був до бібліотеки (та інших аналогічних) та її представників, які бездумно знищують книжки ... а ви як посередник можете (якщо захочете) передати хоча би лінк на цей топік.
Це ж правильно / нормально, якщо представники цієї бібліотеки зможуть прочитати цей топік самостійно?
Бібліотекар, імхо — це важливий член будь-якої громади, особливо провінційної.
До чого тут взагалі це моралізаторство ? Ви будете передавати книжки чи ні?
Звісно, бібліотекарка Тетяна Василівна, у якої кнопковий телефон та, скоріше за все, нема інтернету вдома, буде сидіти на форумі.
Яка взагалі ваша пропозиція? Не знищувати книги російською?
Дякую, поширю в книжковій спільноті 🩵
Дуже дякую!