Вступ до університету як старт кар’єри: мій підхід до підготовки

💡 Усі статті, обговорення, новини для початківців — в одному місці. Приєднуйтесь до Junior спільноти!

Привіт, спільното!

Коли говорять про підготовку до першої роботи в ІТ, найчастіше радять вивчати нові технології, розробляти пет-проєкти або шукати стажування. Але мене зацікавило інше питання: чи можна ще до вступу в університет зрозуміти, які навички будуть затребувані, куди найчастіше працевлаштовуються студенти та що реально підвищує шанси отримати офер?

Саме тому перед вступом я вирішив провести невелике дослідження. Мені хотілося не просто обрати університет, а зрозуміти, у якому середовищі доведеться навчатися та починати професійну кар’єру.: які компанії працюють у місті, з ким співпрацює університет, які технології використовують роботодавці та що варто почати вивчати ще до початку навчання.

Перш ніж перейти до результатів цього аналізу, коротко розповім про себе.

Цього року я закінчив 11 клас Ліцею КПІ. Програмуванням почав цікавитися ще у 9 класі: спочатку вивчав C++, згодом перейшов на Java. Через деякий час у Telegram-чаті української Go-спільноти я познайомився з ментором, який працював Go-розробником. Саме він допоміг мені глибше зануритися в екосистему Go, і згодом ця мова стала для мене основною. Пізніше я також зацікавився Rust і реалізував на ньому власний пет-проєкт.

Паралельно з розвитком технічних навичок я почав замислюватися над тим, як будувати кар’єру після школи. Уже в 10 класі вирішив, що хочу здобувати вищу освіту в Чехії, тому протягом двох років вивчав чеську мову та готувався до вступу.

За цей час я встиг попрацювати над власними проєктами на Java, Go та Rust, а також майже пів року був розробником в аутсорс-команді, куди потрапив завдяки вакансії, опублікованій у тому самому Go-чаті. Згодом вирішив завершити роботу, щоб повністю зосередитися на підготовці до випускних і вступних іспитів.

Після складання іспитів я подав документи до двох університетів:

• Vysoké učení technické v Brně (VUT);
• Univerzita Palackého v Olomouci.

Ще до початку навчання я поставив собі мету: отримати стажування або першу повноцінну позицію розробника вже з другого курсу. Саме тому вирішив не покладатися лише на навчальну програму, а заздалегідь розібратися, як влаштований місцевий ІТ-ринок і що саме допоможе стати конкурентним кандидатом.

Для цього я проаналізував:

• куди працевлаштовуються студенти цих університетів під час навчання та після випуску;
• з якими компаніями співпрацюють університети;
• які локальні та віддалені компанії пропонують стажування студентам;
• які навички найбільше цінуються на ринку;
• які пет-проєкти та Open Source-контриб’юції можуть підвищити шанси на успішне працевлаштування, особливо для Go- та Rust-розробника.

У цій статті хочу поділитися результатами цього аналізу та показати підхід, який допоміг мені зрозуміти, до чого варто готуватися ще до початку навчання в університеті.

Vysoké učení technické v Brně (VUT)

На момент проведення аналізу моїм пріоритетним вибором був VUT, тому саме з нього я вирішив почати.

Щоб отримати уявлення про навчання не лише з офіційних джерел, а й від студентів, я поспілкувався з кількома випускниками університету в LinkedIn. За їхніми словами, навчальна програма містить багато теоретичних дисциплін, тоді як практичних занять відносно небагато. Водночас значну частину лекцій можна переглядати онлайн, що дає студентам більше можливостей поєднувати навчання з роботою або стажуванням.

Під час аналізу мене найбільше зацікавила співпраця університету з ІТ-компаніями. Саме компанії-партнери університету регулярно пропонують студентам стажування, теми дипломних робіт і нерідко стають їхнім першим місцем роботи після навчання. Тому я вирішив детальніше розібратися, з ким саме співпрацює VUT.

Серед партнерів університету виділяють три рівні:

• Gold: Gen Digital, Red Hat, Honeywell;
• Silver: CAMEA, NXP, SAP, Thermo Fisher Scientific;
• Bronze: Oracle, OpenSSL, Seznam.cz, Edhouse.

Саме на компаніях із цього списку я вирішив зосередити подальший аналіз: які технології вони використовують, чи набирають студентів на стажування та наскільки їхні вимоги збігаються з моїм стеком (Go і Rust).

Ринок стажувань у Брно

Брно — це великий ІТ-центр. Я знайшов кілька класних варіантів для стажування:

Red Hat чи Gen Digital?

Після аналізу вакансій, партнерів університету та спілкування зі студентами я дійшов висновку, що для розробника, який хоче розвиватися в Go та Rust, у Брно найбільш цікавими виглядають саме Red Hat і Gen Digital. Обидві компанії активно працюють із системним програмуванням, використовують Linux і регулярно відкривають позиції для студентів та молодих спеціалістів. Водночас напрямки розвитку й корпоративна культура в них суттєво відрізняються.

Red Hat: системне програмування та Open Source

Брненський офіс Red Hat є одним із найбільших центрів розробки компанії. Він тісно співпрацює з факультетом FIT VUT: інженери компанії читають окремі дисципліни, на території кампусу працюють спільні лабораторії, а дипломні роботи можна виконувати в межах реальних проєктів компанії.

Для мене Red Hat цікавий насамперед своїм технічним стеком. Go широко використовується в екосистемі OpenShift і контейнерних інструментах, таких як Podman, Buildah та Skopeo. Водночас компанія активно розширює використання Rust у системному програмуванні, поступово замінюючи ним окремі низькорівневі компоненти, які раніше писалися на C/C++.

Під час аналізу Red Hat я також звернув увагу на велику кількість відкритих проєктів компанії. Незалежно від того, чи стане GitHub вирішальним фактором під час співбесіди, сильний профіль із власними проєктами та внесками в Open Source точно буде перевагою для розробника. Саме тому я вирішив окремо дослідити репозиторії Red Hat, у які можна почати контриб’ютити ще до вступу.

За словами одного з випускників університету, «стартові зарплати студентів у Red Hat можуть бути нижчими, ніж у Макдональдсі». Водночас це компенсується комфортним темпом роботи, сильною інженерною культурою та можливістю розвиватися в одному з найбільших Open Source-середовищ.

Gen Digital (екс-Avast): кібербезпека та швидкий професійний ріст

Якщо Red Hat більше орієнтується на Open Source та інфраструктурне програмування, то Gen Digital робить ставку на кібербезпеку. Інженери компанії працюють над антивірусними рушіями, системами аналізу загроз, правилами YARA та іншими інструментами для захисту користувачів.

За відгуками студентів і співробітників, темп роботи тут значно інтенсивніший. Від розробників очікують не лише впевненого володіння мовою програмування, а й готовності швидко занурюватися в нові предметні області та постійно вивчати сучасні методи захисту інформації.

Такий рівень вимог означає більше навантаження, але водночас дає можливість швидше набиратися досвіду та претендувати на вищу компенсацію вже на початку кар’єри.

Open Source як наступний крок

Після аналізу вакансій я вирішив окремо попрацювати над своїм GitHub-профілем. Самих лише пет-проєктів недостатньо, щоб показати вміння працювати з великою кодовою базою, тому я почав шукати Open Source-проєкти, які одночасно допоможуть покращити практичні навички та будуть пов’язані з компаніями, у яких я хотів би проходити стажування.

Під час пошуку я намагався відбирати репозиторії за трьома критеріями:

• вони використовують Go або Rust;
• мають активну розробку;
• підходять для перших контриб’ютів без необхідності місяцями вивчати кодову базу.

Проєкти Gen Digital та Avast

• gendigitalinc/sage — інструмент для захисту AI-асистентів (наприклад, Claude Code чи Cursor). Проєкт пов’язаний із безпекою агентів, тому дозволяє познайомитися з сучасними підходами до захисту LLM.
• avast/retry-go — популярна бібліотека Go для реалізації механізмів повторних спроб (retry). Завдяки невеликій кодовій базі та активному розвитку вона добре підходить для перших внесків.
• avast/apkverifier та avast/apkparser — інструменти на Go для роботи з Android APK. Перший перевіряє цифрові підписи застосунків, другий аналізує їхню структуру та ресурси.
• avast/yari — відлагоджувач для правил YARA, написаний на Rust. Проєкт використовується для аналізу та дослідження шкідливого програмного забезпечення.
• avast/mongodb-oplog-stats — невелика утиліта на Rust для збору статистики MongoDB. Через компактний розмір вона є хорошим варіантом для першого знайомства з кодом компанії.

Окремо мене зацікавили проєкти VirusTotal. Компанія активно розвиває новий рушій YARA-X, який реалізовано на Rust, а також підтримує відкриті репозиторії vt-cli, vt-go та go-yara. У цих репозиторіїв регулярно з’являються невеликі задачі, які можуть стати хорошою відправною точкою для перших контриб’ютів.

Проєкти Red Hat на Go

• containers/podman — один із ключових Open Source-проєктів Red Hat для роботи з контейнерами. Кодова база досить велика, але в репозиторії регулярно позначають задачі, які підходять новим учасникам.
• containers/skopeo — інструмент для роботи з контейнерними образами. Він значно компактніший за Podman, тому дозволяє швидше розібратися в архітектурі проєкту.
• operator-framework/operator-sdk — набір інструментів для створення Kubernetes операторів. Контриб’юти сюди дають можливість отримати практичний досвід роботи з Kubernetes та Go.

Проєкти Red Hat на Rust

• stratis-storage/stratisd — демон керування сховищами Linux, написаний на Rust. Проєкт буде цікавим тим, хто хоче глибше зануритися в системне програмування.
• coreos/zincati — сервіс автоматичного оновлення Fedora CoreOS. Кодова база добре структурована й активно використовує асинхронне програмування на Rust.
• rust-vmm/vhost-device — компоненти для віртуалізації та роботи з віртуальними пристроями. Це вже більш складний проєкт, який потребує розуміння Linux і низькорівневого програмування.

Звичайно, це далеко не повний список Open Source-проєктів. Я відбирав ті репозиторії, які найбільше відповідають моїм цілям: поглибити знання Go і Rust, отримати досвід роботи з великими кодовими базами та поступово сформувати сильніший GitHub-профіль.

Офлайн-події та нетворкінг

Підготовка до працевлаштування не обмежується лише навчанням і написанням коду. Під час аналізу ІТ-спільноти Брно я також звернув увагу на локальні конференції та зустрічі розробників.

Найбільше мене зацікавили DevConf.CZ та GopherCon Czech Republic (GopherCamp). Такі події — це можливість послухати технічні доповіді, поспілкуватися з інженерами місцевих компаній, дізнатися більше про їхні проєкти та знайти нові професійні знайомства.

На жаль, цього року ці заходи вже відбулися, тому потрапити на них мені не вдалося. Проте після початку навчання я планую регулярно стежити за такими заходами й по можливості брати в них участь, адже вони можуть бути не менш корисними для розвитку кар’єри, ніж університетські курси.

Висновок

Головний висновок, до якого я прийшов під час цього аналізу, — до першої роботи можна почати готуватися задовго до початку навчання в університеті. Для цього недостатньо лише обрати хороший ВНЗ. Варто також розуміти, які компанії працюють поруч, які технології вони використовують, які навички цінують і як можна отримати практичний досвід ще до першого стажування.

Для себе я сформував чіткий план: поглиблювати знання Go та Rust, освоїти Kubernetes, робити контриб’юти в Open Source та поступово розвивати GitHub-профіль. Навіть якщо згодом цей план зміниться, сам підхід до аналізу вже допоміг мені краще зрозуміти, у якому напрямку рухатися далі.

P. S.

Працювати над цією статтею я почав ще до оголошення результатів вступної кампанії. На той момент моїм пріоритетним вибором був VUT, тому весь аналіз будував саме навколо цього університету.

Зрештою мені не вистачило балів із чеської мови для вступу до VUT (математику я склав на 90%), тож восени я розпочну навчання в Університеті Палацького в Оломоуці.

Попри це я вирішив опублікувати статтю трохи сирою. Її головна ідея полягає не лише в аналізі конкретного університету, а й у самому підході до підготовки: ще до початку навчання зрозуміти, який вигляд має місцевий ІТ-ринок, які компанії співпрацюють з університетом, які навички варто розвивати та які Open Source-проєкти можуть стати гарною практикою.

Найближчим часом я планую провести таке саме дослідження вже для Університету Палацького, але цього разу — виключно для себе. Сподіваюся, що описаний у статті підхід також стане у пригоді тим, хто планує навчатися за кордоном і хоче заздалегідь підготуватися до майбутнього працевлаштування.