Як я створив платформу, що перекладає військовий досвід на мову ринку праці. Досвід ветерана та QA

💡 Усі статті, обговорення, новини про тестування — в одному місці. Приєднуйтесь до QA спільноти!

Більшу частину своєї кар’єри я працюю в ІТ. Починав із технічної підтримки інтернет-провайдера, займався системним адмініструванням, а згодом перейшов у тестування та забезпечення якості. Уже багато років я допомагаю із забезпеченням якості в компанії SoftServe: будую практики, консультую, навчаю людей. Останнім часом (після повернення зі служби) повністю занурений у тему штучного інтелекту та quality engineering.

Багато хто знає мене ще й з іншого боку — як лідера гурту «Веремій». Але це окрема історія. Ця стаття — про те, як я, не плануючи нічого подібного, створив платформу для працевлаштування ветеранів. І чому почав я не зі свого болю, а з чужого.

З цивільного IT — у розвідбат

До 2023 року я займався більше волонтерською та культурно-просвітницькою діяльністю. Під музику мого музичного проєкту пішов воювати не один доброволець ще з 2014 року, тому логічним кроком з мого боку було також піти на фронт, що я і зробив.

Службу проходив в окремому розвідувальному батальйоні ЗСУ (раніше він був стрілецьким) — під Лиманом, у Куп’янську, на Київщині. Коли батальйон стикався з нестачею людей, доводилося виконувати дуже різні завдання. За час служби я був і стрільцем, і водієм, працював із документами, займався дешифруванням даних із дронів, комунікаціями та управлінськими процесами. Під кінець служби очолив одну зі служб в управлінні батальйону.

У перший же тиждень служби я розробив для батальйону вебсайт. Але на той момент ця тема взагалі не була актуальною для армії, тому проєкт далі не поїхав. Звільнився за сімейними обставинами. Якщо вони зміняться — повернуся знову.

Повернення, яке досі триває

Повернення до цивільного життя було непростим. Найперше, про що згадую, — накопичена втома. Під час служби організм довго працює на межі можливостей, а коли повертаєшся — батарея просто починає просідати.

Але відпочивав я недовго. Розумів, що найкращий відпочинок для мене — переключити голову на роботу. Це дуже суб’єктивно, багато хто робить інакше. Я зробив так. І мені пощастило: я повернувся у свою компанію, де мене чекали. За це окрема вдячність SoftServe. З того часу я допомагаю розвивати експертизу у напрямку штучного інтелекту, досліджувати, будувати практики, навчати людей та консультувати.

Перші місяці були найскладнішими. Звикання до людей, до звуків міста. Уже минув деякий час, а відчуття, що я досі адаптуюся, нікуди не зникло. І, схоже, це може тягнутися ще довго.

Прірва між рекрутером та ветераном

Ідея платформи була спонтанною. Її ніхто не планував, і я точно не збирався вкладати свій час у такі ініціативи. Але я помічав у соцмережах одну й ту саму картину. Дуже багато ветеранів шукають себе — зокрема в IT, у напрямках, суміжних із моїми знаннями. І це виявилося складно. Вакансія з’являється в стрічці, її проскролили — і вона зникла, ти можеш до неї вже не повернутися. Навіть в окремому Telegram-каналі: виклали нову — стара загубилася.

Мене це дивувало. Я не розумів, чому немає простого ресурсу, де з одного боку, рекрутери, з іншого — ветерани, і вони просто знаходять одне одного. Нам бракувало окремої екосистеми. Щось робить і держава, але поки повільно.

А далі на поверхню випливла головна проблема: роботодавці часто не розуміють, як перекласти військовий досвід ветерана на цивільні компетенції, а сам ветеран не вміє цього зробити. Людина повертається з армії після кількох років служби в абсолютно іншому контексті. Вона не стежила за ринком праці, не писала резюме, не проходила співбесіди. Між ветераном і рекрутером виникає прірва: один не вміє перекладати свій досвід, інший — не вміє його зчитувати.

Мій побратим — класний спеціаліст із досвідом у розробці та кібербезпеці, працював із технікою, з БПЛА. А роботу шукав майже пів року. У резюме він просто писав, що робив на фронті: керував «тим», відповідав за «те». Але як перекласти це на мову цивільного ринку, не розумів. Щойно цю прогалину закрили, робота знайшлася. Саме тоді в мене з’явилася думка створити інструмент, який допоможе цей бар’єр прибрати.

Як я збирав прототип

Перша версія платформи Ветеран+ була схожою на дошку оголошень. З одного боку — суто ветеранські вакансії. З іншого — ветеран міг опублікувати свої дані (ті, що не є чутливими) і показати роботодавцям, що він уміє. А роботодавець — викласти вакансію, переглянути кандидатів і запропонувати роботу. Якщо вони бачать, що підходять один одному, то після взаємозапиту система відкриває контакти для подальшої взаємодії.

Я захопився. Робив це у вільний від роботи час. А коли траплялися складніші модулі чи я був у чомусь невпевнений — підключав побратимів, які також ветерани: вони дивилися на якість коду й щось підказували.

Коли версія була готова до релізу, спрацював мій інстинкт QA: без тестування нікуди. Я зібрав команду охочих допомогти — тестувальники, бізнес-аналітики, копірайтери, ветерани. Люди, які могли дати об’єктивну оцінку: розібрати логіку, перевірити функціонал. Після цього була робота над помилками. Зараз бета-версія платформи Ветеран+ у відкритому доступі.

Кілер-фіча: переклад ВОС на мову вакансій

Найсильніше в платформі — автоматичний переклад військово-облікової спеціальності (ВОС) на мову цивільного ринку праці. Як це працює: ветеран, який будує профіль на власній сторінці, або кар’єрний консультант заходить на окрему вкладку й вносить ВОС. Платформа підсвічує, якими якостями й навичками володіє ветеран з такою спеціальністю. У межах однієї спеціальності може бути кілька посад, і під кожну закладено окреме підсвічування компетенцій.

Розглянемо, наприклад, стрілецьку спеціальність. Вона передбачає дисципліну, командну роботу, тактику, навички стрільби тощо. У цивільному житті це може стати основою для роботи охоронцем, інструктором зі стрільби чи в суміжних напрямах.

А якщо це, скажімо, санітар-стрілець — додаються нові компетенції: перша медична допомога, евакуація, зупинка кровотечі, коректна робота з медикаментами. І ось людині вже відкриваються можливості в навколомедичних сферах.

Платформа показує, у яких напрямках можна себе шукати, які прогалини варто закрити курсами чи освітою і в яких категоріях робіт це знадобиться — щоб людина могла грамотно вказати все це у власному резюме.

Це інструмент не лише для ветеранів, а й для роботодавців, кар’єрних консультантів і фахівців супроводу.

Чому я свідомо не довірив це AI

Все це робилося не з голови й без підказок штучного інтелекту на перших етапах, бо мені банально не вистачало експертного контексту в ветеранській сфері. Тому все пророблялося предметно й глибинно разом зі спеціалістами, які працюють у цьому напрямку давно. Штучний інтелект був задіяний пізніше як допоміжний інструмент на фінальних етапах впровадження.

Ми опиралися на нормативну базу: документи Міністерства оборони, Генштабу, офіційні описи ВОС тощо. Усе бралося з першоджерел, а не зі стелі. Також дуже допоміг у роботі «Довідник-перекладач», який розроблявся проєктом «Назустріч» у колаборації з іншими ветеранськими організаціями, зокрема Veteran Hub. Це все лягло в основу інструменту.

Логіка перекладу ВОС свідомо побудована без інтеграції з AI-моделями. Це не та історія, де доречні ймовірності й «майже правильні» відповіді. Як ми знаємо, AI — це недетерміністична штука. Там, де вирішуються долі людей, усе має бути чітко, з мінімумом збоїв і ризиків.

Тому в основі лежить вивірена база, яка вже налічує близько тисячі позицій і постійно наповнюється. Зараз ми окремо опрацьовуємо офіцерські спеціальності. Штучний інтелект віднедавна також задіяний, — він допомагає роботодавцям підсумувати, перекласти й структурувати анкету ветерана-кандидата у вигляд класичного резюме.

Окрема подяка моїм побратимам, які допомагали на етапі розробки, за безпеку системи.

Що далі

У якийсь момент платформа почала давати результат. Ми бачили, що вакансії з’являються й закриваються, а частина ветеранів у базі переставала шукати роботу. Прямо за іменами ми це не відстежуємо — дані чутливі та конфіденційні, ми свідомо не будували таку логіку. Але сам факт, що люди знаходять роботу через платформу, є. І ми цьому надзвичайно раді.

Щоб будувати партнерства, самої платформи замало. Як продукт ветеранів для ветеранів вона несе соціальну місію, але не може виступати повноцінним юридичним партнером для інших. Тому з побратимами ми заснували громадську організацію, Українську Ветеранську ІТ Асоціацію, і почали розповідати іншим ветеранським спільнотам і організаціям про платформу. І партнерства почали складатися.

Під час створення інструменту мене консультували фахівці проєкту «Назустріч» від Work.ua, зокрема Анастасія Розлуцька. Саме тоді я значно глибше зрозумів тему перекладу військового досвіду на цивільні компетенції. Важливою стала співпраця з Veteran Hub, консультанти якого допомогли побачити багато речей, які складно помітити, коли дивишся лише з позиції розробника.

Сьогодні ми вже співпрацюємо з Veteran Hub, Українським ветеранським корпусом, Ветеранським корпусом, PMI (Project Management Institute), ІТ-компаніями, рекрутинговими агенціями та іншими організаціями. Ці партнерства допомагають не лише вдосконалювати платформу, а й поширювати її серед ветеранів і роботодавців. Важливо підкреслити, що ми не конкуруємо з державними сервісами пошуку роботи. Ми радше додатковий шар, допоміжний інструмент до того, що вже робить держава.

Я починав цей проєкт для одного конкретного побратима. А вийшов інструмент, який, схоже, потрібен багатьом.

• Якщо ви знаєте ветеранів, які шукають роботу — порадьте їм платформу veteran.plus.
• Якщо ви роботодавець і шукаєте в команду надійних людей — реєструйтеся та викладайте вакансії. Попит на фахівців із військовим досвідом зростає, а ми можемо допомогти вам знайти один одного.
• Якщо ви хочете допомогти — ми будемо раді бачити партнерів та експертів в Українській Ветеранській ІТ Асоціації. Ми також створюємо безкоштовні навчальні курси для ветеранів, зараз запускаємо першу групу в напрямку «Менеджмент на виробництві в Miltech/Deftech».