ERP не впорядкує хаос: чому автоматизацію варто починати з бізнес-процесів
Привіт! Мене звати Лізавета Попович, я маркетологиня в One Service Consulting — компанії, яка допомагає бізнесу обирати та впроваджувати ERP-системи.
Я не бізнес-аналітикиня і не налаштовую ERP власноруч. Моє завдання — пояснювати бізнесу цінність автоматизації, формувати попит і перекладати складні технологічні речі зрозумілою мовою. Тому я багато спостерігаю за тим, як компанії приходять до впровадження ERP — зараз найчастіше в контексті заміни 1С/BAS. І майже завжди перше питання звучить однаково — яку систему краще обрати?
Odoo, SAP Business One, Microsoft Dynamics 365 Business Central, українське рішення чи щось інше?
Але що довше я працюю поруч із командами впровадження, то чіткіше розумію, що часто це питання поставлене зарано. Спочатку варто з’ясувати, що саме компанія хоче автоматизувати, як працюють її процеси зараз і якою має бути майбутня модель роботи.
Автоматизація звучить привабливіше, ніж опис процесів
Набагато простіше розповідати про сучасний інтерфейс, автоматичні звіти, штучний інтелект, контроль залишків або єдину базу даних, ніж пояснювати, навіщо компанії спочатку аналізувати свої процеси.
Автоматизація обіцяє швидкий і помітний результат, водночас аналіз бізнес-процесів часто асоціюється з довгими нарадами, схемами BPMN та консультантами, які ставлять забагато запитань.
До цього додається звичний для багатьох компаній підхід встановити 1С, а потім роками дописувати її під усі наявні процеси, винятки та побажання. Проте саме запитання про бізнес-процеси визначають, чи допоможе майбутня ERP компанії, чи лише зробить її проблеми дорожчими.
Що відбувається, коли автоматизують хаос
Уявімо компанію, де замовлення клієнта проходить через кілька відділів. Менеджер записує інформацію в CRM, фінансист переносить частину даних у таблицю, склад отримує уточнення в месенджері. Керівник погоджує нестандартну знижку голосовим повідомленням. А остаточну версію замовлення знає лише людина, яка вже п’ятий рік розуміє, як тут усе працює.
Процес ніби існує, адже замовлення виконуються, рахунки виставляються, а клієнти отримують товар, але ніхто не може однозначно відповісти на такі питання: хто відповідає за результат, яка інформація є остаточною, хто і за якими правилами ухвалює рішення, які винятки допустимі, що робити, коли ключовий працівник у відпустці тощо.
Якщо просто перенести таку модель в ERP, система змусить команду закріпити суперечності. у налаштуваннях, маршрутах погодження, ролях користувачів і доопрацюваннях.
У результаті компанія може отримати кілька способів виконання однієї операції, десятки індивідуальних винятків, дублювання інформації, дорогі доопрацювання та спротив користувачів. Після цього часто приходять до висновку, що ERP просто не підходить. Хоча справжня проблема може бути в тому, що компанія не визначила, як саме вона хоче працювати.
Конференція, на якій майже кожен пізнавав свою компанію
Особливо чітко ця думка прозвучала для мене після однієї з конференцій, до якої моя компанія долучилася як партнер. Для знайомства учасників ми підготували гру Process Matchmaking. Одні учасники отримували картки з типовими процесними проблемами, інші — з можливими рішеннями. Потрібно було знайти свою пару.
На картках були ситуації, знайомі багатьом компаніям:
«Після години наради з 15 учасниками з’являється гостра потреба в ще одній зустрічі?»
«Рахунок безслідно зник між стадіями „я передала“, „він ніби бачив“, „зараз гляну“?»
«Файл „Фінал_фінал_точно_новий.xlsx“ знову отримав порцію правок?»
«Для оплати рахунку на 500 гривень треба зібрати підписи п’яти директорів?»
Люди усміхалися тому, що впізнавали в них свою роботу. Для мене ця гра стала простою ілюстрацією цінності процесного підходу. Окремо більшість операційних проблем не виглядають критичними, хоча разом створюють зайві погодження, ручні перенесення даних, повторні перевірки та залежність від окремих людей.
Бізнес-процеси — це не обов’язково бюрократія
Одна з причин, чому компанії відкладають роботу з процесами, — страх бюрократії. Здається, що процесний підхід означає багатосторінкові регламенти, складні схеми та заборону відхилятися від встановленого сценарію. Але насправді описаний процес — це передусім домовленість.
Компанія визначає:
- який результат має отримати клієнт або внутрішній замовник;
- хто відповідає за цей результат;
- які ролі беруть участь у роботі;
- яку інформацію передають між етапами;
- де ухвалюються рішення;
- як обробляються винятки.
Схема BPMN або текстовий регламент — лише спосіб зафіксувати цю домовленість. На конференції багато говорили про масштабування. Один з інсайтів, який мені запам’ятався, полягає у тому, що у певний момент компанія вже не може керувати роботою через особисті домовленості з кожним працівником. Вона має перейти до управління спільними правилами та процесами.
Поки бізнес має кілька точок або невелику команду, багато питань можна вирішувати вручну. Коли їх стає кілька десятків або сотень, однакову якість уже неможливо забезпечити лише завдяки досвіду окремих керівників. Тоді потрібні єдині стандарти й зрозуміла процесна модель.
З чого починати підготовку до ERP
Це не означає, що перед вибором системи компанія повинна витратити рік і описати абсолютно кожну дію працівників. Достатньо почати з основних груп процесів — тих, які найбільше впливають на клієнта, фінансовий результат, швидкість роботи та можливість масштабування.
1. Скласти реєстр процесів
Компанія визначає основні процеси та їхні межі: продажі, закупівлі, виробництво, склад, фінанси, проєктне управління, обслуговування клієнтів. Уже на цьому етапі часто виявляється, що різні керівники по-різному бачать структуру роботи компанії.
2. Описати поточний стан
Завдання — зафіксувати, як робота виконується зараз. Варто врахувати не лише офіційні інструкції, а й таблиці, повідомлення в чатах, усні погодження, ручні перевірки та неформальні обхідні шляхи.
3. Знайти вузькі місця
Потрібно визначити, де робота зупиняється, інформація втрачається або дублюється, а результат залежить від конкретної людини. Не кожну проблему потрібно вирішувати за допомогою ERP. Іноді достатньо змінити розподіл відповідальності, прибрати зайве погодження або встановити єдине джерело даних.
4. Спроєктувати майбутню модель
Компанія визначає, як процес має працювати після змін. Саме майбутня модель повинна стати основою вимог до ERP.
5. Обирати систему під процеси та цілі
Коли вимоги зрозумілі, порівнювати рішення значно простіше. Тоді питання стає коректним та звучить не «Яка ERP найкраща?», а «Яка система найкраще підтримує нашу модель роботи, масштаб, бюджет і плани розвитку?»
Це допомагає відрізнити справді важливі вимоги від бажання просто відтворити в новій системі все, до чого користувачі звикли в старій.
Не потрібно чекати ідеального моменту
Є й інша крайність — компанія може роками описувати та вдосконалювати процеси, але так і не перейти до автоматизації. Ідеального процесу не існує. Бізнес змінюється, з’являються нові продукти, клієнти, ринки та законодавчі вимоги.
Тому аналіз процесів і впровадження ERP не обов’язково мають бути двома повністю відокремленими проєктами. Головне — до початку налаштування системи зрозуміти критичні процеси, погодити основні правила й визначити, які проблеми компанія хоче вирішити. Деталі можна уточнювати під час моделювання та тестування.
Фраза «спочатку процеси, потім автоматизація» не означає, що бізнес потрібно спершу довести до ідеального стану. Вона означає, що технологія повинна підтримувати усвідомлену модель роботи, а не випадковий набір звичок.
П’ять запитань перед вибором ERP
Перед тим як дивитися демонстрації систем, я б запропонувала керівникам відповісти на п’ять запитань:
- Які процеси є критичними для нашого бізнесу?
- Де ми найбільше залежимо від ручної роботи та знань окремих працівників?
- Які дані дублюються або суперечать одне одному?
- Як має змінитися наша робота після впровадження?
- За якими показниками ми зрозуміємо, що автоматизація була успішною?
Відповіді не дадуть назву конкретної ERP. Але вони значно підвищать шанс, що обрана система справді допоможе бізнесу. Автоматизація може зробити компанію швидшою, прозорішою та керованішою. Але спочатку потрібно визначити, що саме ми хочемо прискорити, зробити прозорим і взяти під контроль.
Інакше система лише допоможе хаосу працювати швидше.
1 коментар
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарівНасправді дуже відгукується думка, що автоматизація не починається з вибору програми, бо спостерігала за тим як часто бізнес спочатку шукає CRM або ERP, але не описує власний процес роботи з клієнтом. Пам’ятаю в команді була схожа проблема, нам хотілося знайти систему, яка просто типу наведе порядок, але виявилося, що спочатку потрібно зрозуміти, де саме губляться заявки, хто відповідає за етапи і яку інформацію реально потрібно контролювати. Ми зараз ще порівнюємо різні CRM-рішення і звертаємо увагу на те, наскільки легко команда реально буде користуватися системою щодня.
Знайшли ще й корисний огляд альтернатив SalesDrive, там є різні варіанти CRM-ок і трохи про їхні особливості, прикольна штука tovarka-offer.com/...w-alternatyva-salesdrive
Може в когось був досвід, коли якась система CRM не дала очікуваного результату саме через те, що процеси не були підготовлені?