«Черговий прояв системного ідіотизму». Реакція IT та лідерів думок на звільнення Федорова
Звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони не залишило байдужим майже нікого. У різних містах України розпочалися акції проти відставки, а в соцмережах спільнота активно обговорює ситуацію. Ми зібрали реакції IT- та лідерів думок. І хочемо почути вашу думку також!
Олександр Борняков, т.в.о Міністра цифрової трансформації України
Віталій Дейнега, екс-заступник міністра оборони, засновник фонду «Повернись живим»
Олександр Косован, Founder and CEO MacPaw
Олександр Яковенко, Founder TAF Industries
Артем Бородатюк, Founder FRACTAL
Андрій Журжій, Founder Inzhur
Міша Рудомінський, Co-Founder Promin Aerospace
Ксенія Семенова, очільниця КАІ
Люба Шипович,
Антон Калакуцький, Information Security Specialist в Superhumans Center
Слава Павлюк, Human Resource Generalist in Deftech
Андрій Хома, ex. Senior NodeJS Developer / TypeScript / Full Stack
Юрій Ткаченко, Engineering manager в Wix
Юрій Пузіченко, AI Product Manager в Speed and Function
Аліна Король, Product & Design Strategist та Founder of noticelittlethings
19 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарівця вся наша політична система (тай і скрізь у світі) — анахронізм, видумана коли не було ані інтернету ані смартфонів, зараз закони мають голосувати люди через авторизацію бенк ід та у відкритій на читання базі, щоб не волав ніхто про махинації!
люди повинні голосувати голов сбу мвс та інших... бо люди платять їм зп, а так залізе чергове чмо у крісло прєзіка, назначить голов силових відомств, а 450 жирних котів у раді все підмахують... звісно вони ніколи на народ працювати не будуть
А що робот Софія каже по цьому приводу? Чому її до цих пір не запросили на передову та в Мінцифри (може там і там лад би навела ;) )
m.youtube.com/...RgtC-0Lwg0LvQuNGB0LjQvA==
От якби він ще тоді так і зробив — можливо хоч половина України зараз вже б була успішною європейською державою. А скільки б людей врятували!
Проблема армії в тому, що культуру УРСР/СРСР необхідно змінювати. Бо культура їсть стратегії на сніданок.10-15 років мінімум.
А це заміна близько 90% полковників та генералів та їх ієрархій. А деякі комбриги самі знаєте які!
З цивільного життя нема законного шляху призначити комбригом директора корпорації, СЕО, бо в них звання лейтенант, капітан.
Шоб стати полковником необхідно виховуватись, служити в «радянській системі» ЗСУ
Банальна ентропія.
Система завжди скочується до рівня 73%.
Я одного не розумію: а де ці лідери думок сидять? Зрозуміло що військовий стан, виборів нема — але ж ніхто ще не заборонив опозицію.
Чому Залужний, Федоров, Притула, Бігус та усі ці «лідери думок», які тут підтримують Федорова, не зробили власну партію порятунку України? Не обрали свій «альтернативний» уряд який би розбирав, критикував усі ідіотські рішення, викривав брехню влади та пропонував свої ідеї. Я впевнений що така команда могла б заручитися підтримкою на заході. Україні потрібна реальна альтернатива, яка готова прийти до влади зі своїм планом і своєю командою.
Маючи суттєву підтримку в Україні і світі — таку опозицію «зелена» влада вже не могла б ігнорувати. Навіть без виборів така опозиція мала б достатньо ваги аби просувати своїх людей на важливі посади.
.
в Україні немає опозиції. залишились окремі «блаженні» хто волає про права людини
решта по коньюнктурі — «за все хороше, проти всього поганого», фоточки з президентом — «обговорили важливі питання бла-бла-бла» і т.д.
немодно говорити про проблеми в армії, сзч, бусифікацію — не помічають чи «то іпсо», модно — прозрівають і пишуть слізні постики в фейсбуці чи телеграм.
А робити нащо? Коли наступні вибори? Чи створити партію в перспективі виборів 5(максимально позитивний сценарій)-10(помірковиний сценарій) років? Нахіба? Чекати з моря погоди?
Мабуть до кінця не дочитав:
Якщо хто не знає — то в Україні права опозиції захищені законами! І за ними опозиція має суттєвий вплив на рішення — у тому числі і на призначення міністрів.
Ситуація коли «монобільшість» усе вирішує, а опозиції не бачити — це не нормально.
І взагалі — партії працюють постійно. Невже ви думаєте що тільки партія, яка при владі усе вирішує — а решта, які зараз не при владі, просто сидять, нічого не роблять та чекають наступних виборів?
Політичний проєкт призведе до виникнення3-5 альтернатив. Партія може прийти до влади в мирний час, але медійно необхідно 3-5 років підготовки і 1-2 роки виборчої кампанії. Цього часу 2-3 роки навіть в України під час війни нема. 20-25 років консолідувалась навколо Зеленського. Медійність, широка підтримка населення або певного крила влади, армії. 1646-1667, 1917-1922 років, або новітнього періоду 2014-2019 можливі певні сценарії. Такий собі кейс Скоропадського, Петлюри.
В 2019 альтернатива проти політики минулих
В України через певну культуру та за прикладами
А цей варіант лякає цивільне населення, в якого формували «релігійну віру в демократію» остані 35 років. В той же час можуть бути варіанти, про які ніхто ще не здогадується.
На жаль недостатньо в Україні віри в демократію. Доречи зараз недостатньо навіть у США. І до чого це приводить — бачимо. Народ обирає собі «сильну руку» — і отримує царя. Зеленський обирався як «слуга народу», обіцяв бути максимально прозорим, робити тільки те, чого народ бажає, хіба що не по кожному питанню робити інтернет — опитування.
І що бачимо зараз? Готовність заплющувати очі коли «любі друзі» крадуть. Ставка на старих, але лояльних генералів — сраколизів. Бажання нічого не міняти — аби не втратити владу. Навіть якщо це означатиме продовження безнадійної війни.
Влада псує навіть найкращих людей. Саме тому є демократичний запобіжник і президентом можна бути обмежений термін. Навіть Трампу.
Але справжня демократія це як раз не вибори президента. А це вибори «свого» представника — депутата та постійна робота з ним. І це — політичні партії і активне суспільство. Аби влада справді належала народу — народ має не віддати її усю президенту і далі тільки лаяти його. Громадяни мають свідомо обрати свого представника чи партію — і постійно контролювати аби він відстоював їх інтереси!
Ось тому я і пишу що навіть війна і неможливість виборів зовсім не означає що у народа забрали владу! Справжня демократія повинна рости «знизу» — через об’єднання громадян зі спільними інтересами у партії. А велика партія — це політична сила, навіть якщо не сидить у Раді.
Цілком можливий сценарій коли загально — державні вибори президента та ради буде неможливо провести ще багато років. Наприклад — через окупацію, через біженців і т.і. Але це не відміняє демократії! Бо люди можуть локально обрати свого представника до влади — і він вже далі матиме повноваження від імені своїх виборців голосувати за представників до ради або на посаду президента. Поняття легітимність означає що владою наділяє тільки народ. Нема народної підтримки — нема легітимності, навіть якщо за законом повноваження ще продовжуються. Саме так втратив владу Янукович — через те, що більшість народу відмовилася більше довіряти йому владу. Народ надє владу — народ може і забрати.
Бобер, ти ж голосував за оцей весь підписздєсь. Я окремо виділю, як можна було купитися на уродське сталінське «слуга народу»? Це так совєцька інженерна освіта працює? Створює людей, які нездатні проводити паралелі і аналогії?
Ні — я голосував проти. Проти усього того, що відбувалося в Український політиці до 2019 року. Молоді може не пам’ятають: тоді у політиці тасувалися одні і ті самі рила, які мріяли тільки дірватися до корита. Жулька, Порох, «ригі», Тягнібок, Шляшко, Куля-в-Лоб, Ковалевська...
Я радий та щасливий що Зе відправив усю цю «стару гвардію» у забуття. Також, як не дивно, Зе, якого вважали «маріонеткою» Коломойського справді вигнав колишніх олігархів з політики!
Скажу так: до 2023 року Зеленський переважно виправдовував мої сподівання. Як на мене краще команда дилетантів у владі, ніж команда досвідчених брехунів та крадіїв. І на міжнародному рівні він отримав значно більше визнання та допомоги, ніж Порох.
Особливо смішно читати що коли були Порох проти Зеленського то порохоботи писали що Зеленський хоче домовлятися — він здасть Україну Путіну, а тільки Порошенко — патріот.
А тепер кажуть що це Зеленський винен що Путін напав — бо не захотів прогинатися під Рашку, збирався у НАТО і цим роздратував Хуйла.
Ой вей. Хєрова совєцька освіта таки. Недарма диктатури не люблять гуманітаріїв, бо вміння мислити заважає її будівництву і укріпленню.
Ну, горбатого могила виправить.
Тепер кажуть що Зеленський недостатньо підготувався. Сам придумав, сам переміг
всі заробляють на переглядах у ютубі