Чому один запит до ШІ перетворюється на десятки пошуків: як насправді працює retrieval-процес сучасних LLM
Великі мовні моделі (LLM), такі як ChatGPT, Gemini чи Grok, дедалі рідше відповідають на складні запитання, спираючись лише на знання, отримані під час навчання. Більшість сучасних ШІ-асистентів поєднують мовну модель із системою пошуку, яка знаходить інформацію в Інтернеті ще до того, як модель починає формувати відповідь.
Користувач бачить лише готовий результат, але перед цим виконується цілий ланцюжок дій. Один запит може породити кілька додаткових пошукових запитів, кожен з яких перевіряє окремий аспект теми. Потім знайдена інформація об’єднується, оцінюється, після чого модель формує фінальну відповідь.
У цій статті зібрані спостереження, отримані під час експериментів дослідницької команди Rankfor.AI, яка аналізувала роботу ChatGPT, Gemini та Grok. Також ми порівнюємо ці результати з сучасними дослідженнями у сфері Retrieval-Augmented Generation (RAG), агентного пошуку та планування запитів.
Пошук більше не складається з одного запиту
Класичний вебпошук працює досить просто:
Запит користувача → Пошукова система → Результати
Сучасні ШІ-асистенти використовують значно складніший процес:
Запит користувача → Аналіз наміру → Планування пошуку → Кілька пошукових запитів → Збір інформації → Аналіз → Формування відповіді
Такий підхід дозволяє моделі розглянути проблему з різних боків ще до того, як вона почне генерувати текст.
Один запит перетворюється на багато
Під час наших експериментів ми неодноразово спостерігали явище, яке називають query fan-out. Його суть полягає в тому, що модель не виконує один пошук, а розбиває початковий запит на кілька окремих. Наприклад, користувач запитує:
Де купити одяг онлайн у Європі?
Замість одного пошуку модель може окремо шукати:
- великі європейські інтернет-магазини;
- маркетплейси;
- порівняння популярних брендів;
- умови доставки;
- політику повернення товарів;
- відгуки покупців;
- сервіси з продажу вживаного одягу.
Точний набір додаткових пошуків залежить від конкретної моделі та навіть може відрізнятися під час повторного запуску одного й того самого запиту. Але загальний принцип залишається однаковим: спочатку система збирає інформацію, а вже потім формує відповідь.
Інформація збирається з різних джерел
Сучасні мовні моделі використовують інформацію не з одного сайту, а одразу з багатьох джерел. Серед них можуть бути:
- офіційна документація;
- корпоративні сайти;
- сайти з відгуками;
- статті з порівняннями продуктів;
- форуми та спільноти;
- технічні блоги;
- відкриті державні реєстри.
Замість того щоб просто переказати один матеріал, модель намагається зіставити інформацію з різних джерел і побудувати узгоджену відповідь. Саме такий підхід лежить в основі сучасних RAG-систем.
Чому знайдена інформація не завжди потрапляє у відповідь
Одне з найцікавіших спостережень під час експериментів полягало в тому, що деякі компанії або сервіси з’являлися на проміжних етапах пошуку, але повністю зникали з фінальної відповіді.
Чому так відбувається, достеменно сказати неможливо, адже ChatGPT, Gemini та Grok не розкривають внутрішні алгоритми ранжування своїх моделей. Проте існує кілька цілком логічних пояснень:
- під час наступних пошуків модель знаходить переконливіші джерела;
- різні джерела можуть суперечити одне одному;
- рівень довіри до окремих фактів змінюється після аналізу всієї інформації;
- під час фінального узагальнення модель відкидає менш релевантні варіанти.
Тобто потрапити до результатів пошуку ще не означає опинитися у фінальній відповіді.
Чому ChatGPT, Gemini та Grok відповідають по-різному
Багато хто очікує, що однаковий запит дасть однакову відповідь незалежно від моделі. На практиці це майже ніколи не відбувається. Кожен асистент використовує власні алгоритми:
- по-різному планує пошук;
- працює з різними джерелами;
- інакше оцінює достовірність інформації;
- використовує власні механізми побудови відповіді.
Через це навіть за однакового запиту можна отримати різні рекомендації. Останні наукові дослідження також показують, що на результат впливають формулювання запиту, мова, обрана модель і навіть повторний запуск того самого питання. Іншими словами, єдиної «правильної» відповіді ШІ часто просто не існує.
Пошук стає агентним
Останні дослідження показують, що сучасні ШІ-системи дедалі більше нагадують невеликих програмних агентів. Вони не просто виконують пошук, а проходять кілька послідовних етапів:
- визначають, якої інформації не вистачає;
- запускають кілька незалежних пошуків;
- аналізують отримані результати;
- за потреби виконують додаткові пошуки;
- лише після цього формують відповідь.
Такий підхід значно ближчий до того, як інформацію шукає людина, ніж до роботи класичної пошукової системи.
Чому це важливо для розробників
Якість сучасних ШІ-систем дедалі більше залежить не лише від самої мовної моделі, а й від того, наскільки добре працює механізм пошуку. На кінцевий результат впливають:
- розбиття запиту на підзадачі;
- якість пошуку;
- ранжування знайденої інформації;
- різноманітність джерел;
- обробка суперечливих фактів;
- ефективне використання контексту.
Частина проблем, які сьогодні називають «галюцинаціями» моделей, може виникати не під час генерації тексту, а значно раніше, ще на етапі пошуку або відбору інформації. Саме тому розуміння retrieval-процесу стає важливою навичкою для інженерів, які працюють із сучасними AI-системами.
Висновки
Фінальна відповідь, яку бачить користувач, є лише останнім етапом значно складнішого процесу. Перед тим як згенерувати текст, сучасні ШІ-асистенти часто аналізують намір користувача, розбивають запит на кілька окремих пошукових задач, збирають інформацію з різних джерел, оцінюють її якість і лише після цього формують відповідь.
Наші спостереження добре узгоджуються з сучасними дослідженнями Retrieval-Augmented Generation та агентного пошуку. У міру розвитку великих мовних моделей саме механізми пошуку та роботи з інформацією можуть стати не менш важливими, ніж самі мовні моделі.
Немає коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів