Sonnet 5 vs Opus 4.8: коли який брати для реальних задач розробки
Попрацював достатньо з обома моделями на реальному проєкті, щоб зробити чіткі, а не загальні висновки — де кожна модель реально сильна, а де підводить.
Sonnet 5 — сильний бекенд-інженер
Найбільше вразило: перед деплоєм модель сама парсить код, тестує на локальному сервері, ловить баги й помилки ще до того, як вони потраплять у продакшн. Це не просто «написав код за запитом» — це рівень, коли модель думає як досвідчений інженер, який перевіряє себе сам.
На задачах рефакторингу, пошуку багів, роботи з логікою — Sonnet 5 показує стабільно високий результат, і саме тому став основним інструментом для щоденної рутини в проєкті.
Але з фронтендом — інша історія
Коли справа доходить до дизайну — вибору стилів, UI-рішень, візуальної складової — Sonnet 5 не вражає. Код працює, але рішення часто виглядають типовими, без продуманої естетики. Тут модель поки не заміна дизайнерського чуття чи хоча б насмотреності самого розробника.
Opus 4.8 — для точкових критичних задач
Окрема історія — коли дійшло до security-аудиту проєкту. Opus 4.8 пройшовся по коду і знайшов реальні вразливості (в логіці авторизації, платіжному флоу), які я сам міг і не помітити, а потім одразу запропонував коректні виправлення.
Головний мінус — ліміти. З Opus довго попрацювати не вийде, витрачається швидко. Тому використовую його точково, а не як основний інструмент.
Як я тепер розподіляю задачі між моделями:
🔧 Sonnet 5 — щоденна рутина: бекенд, тестування, деплой, робота з логікою
🎨 Фронтенд і дизайн — доводжу сам, тут AI поки не показав себе на рівні бекенду
🔒 Opus 4.8 — точкові критичні задачі, де ціна помилки висока (безпека, складний аналіз)
Висновок
Жодна модель не ідеальна у всьому. Різниця в тому, наскільки чітко розумієш сильні й слабкі сторони кожної — і будуєш процес відповідно, замість того щоб сподіватись, що одна модель закриє всі задачі однаково добре.
Продовжую документувати чесний досвід роботи з AI у розробці в Telegram-каналі Байти і Боти — заходьте, якщо цікаво практичне застосування без хайпу.
12 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарівА загалом в Claude Code вже є команда
/advisor, яка чудово працює і викликає старшу модель там, де вона потрібна.Дякую, не знав про цю команду
Той момент, коли стаття застаріла на момент виходу, бо вже є Opus 5 :)
Розказую про те, чим сам користувався під час творення власного продукту. Зараз працюю з Opus 5, коли складу свою думку про нього і чим він кращий за 4.8. Зможете глянути тут: t.me/byti_boty
ИИ не сделают из вас такогового, как вспомогательные утилиты, да, экономят уйму времени но архитектурно они не понимают проблемы, только кучу слопов нагенерируют
Справедливо, і я з цим багато в чому згоден — AI не замінює архітектурне мислення, і сам писав, що без базового розуміння задачі результат буде хаотичним (мав це на власному досвіді на старті). Тут скоріше йшлося про конкретні задачі типу пошуку багів і рефакторингу в межах існуючої архітектури — там економія часу реальна. Архітектурні рішення й розуміння «чому так, а не інакше» — це точно ще залишається за розробником.
Дякую! Було цікаво 👍
Дякую за фідбек, приємно
Нашо я це прочитав, слоп якийсь
Прийняв, дякую за чесність. Продовжую ділитись досвідом — сподіваюсь, наступні пости зайдуть краще.
Цю замітку соннет 5 вам згенерував?
Так, використовую AI для структурування й полірування тексту — сам досвід, цифри, висновки реальні й мої, а фінальне формулювання дороблялось з допомогою Claude. Чесно кажучи, це і є частина меседжу каналу — показати, як AI реально інтегрується в робочий процес, включно з написанням текстів 🙂