Як ми використовуємо AI у продукті, не втрачаючи людського фактору

💡 Усі статті, обговорення, новини про AI — в одному місці. Приєднуйтесь до AI спільноти!

Сьогодні штучний інтелект вже практично скрізь, тому рішення про те, аби рано чи пізно його інтегрувати у свій продукт, доволі передбачуване. Реальне питання ж полягає в іншому: АІ — це пункт у пітчі для інвесторів чи він справді розв’язує проблему студента, персоналу або будь-якого іншого користувача продукту?

Я — Оля Мартинова, COO EdTech-провайдера корпоративної англійської YAPPI, і для нас відповідь на це питання є маркером освітньої цінності наших продуктів.

Як, коли і чи потрібен взагалі AI

Коли ми обговорюємо будь-яку фічу з AI всередині команди, перше питання завжди звучить так: який користувацький біль ми цим закриваємо? Якщо відповіді немає — фіча не йде в розробку, хай би якою модною вона не здавалася на ринку.

Якщо говорити конкретно про навчальні продукти, тут доречність AI визначається ще чіткіше. Штучний інтелект має допомагати людині навчатися, а не вирішувати задачі за неї, і тим паче не має вимикати її критичне мислення. Його роль — координувати процес навчання, коригувати його вектор, а не підміняти результат.

Наприклад, коли ми створювали індивідуальні курси для команд у форматі мікронавчання YappiGo, то довго обговорювали, де AI справді зберігає людям час та сили (як-от при перевірці виконаних завдань або у можливості практикуватися 24/7), а де — сильно поступається живому контакту із викладачем.

Суперсили та сліпі плями алгоритмів

AI сьогодні дійсно добре справляється з рутинними об’ємними задачами: надає миттєвий фідбек на вправи, необмежений у практиці розмовної англійської без страху помилки, доступний незалежно від часового поясу студента. Цим, власне, й займається наш AI Tutor, дає студенту простір потренувати speaking і grammar у комфортному темпі, без стороннього слухача.

Але тут є важливий нюанс. AI виправляє помилку в загальному вигляді, орієнтуючись на правило, а не на контекст конкретної людини чи ситуації. Він теж помиляється, не розуміє галузевої специфіки, тону ділового листування, підтексту фрази в конкретному робочому кейсі. І тоді виправлення, хоч і формально правильне, по суті не має сенсу. Це саме той кейс, де переоцінюють можливості AІ: вважають, ніби його фідбек свідчить про розуміння ним всієї суті.

Автоматизувати варто рутину. Натомість людині, а саме викладачу, залишається все, що стосується зчитування контексту, сенсу, емоцій та індивідуального підходу. Людська експертиза цінна для ґрунтовного засвоєння правил та логіки англійської мови, та й будь-якого іншого предмету для вивчення.

AI vs справжні викладачі

Чи замінить AI викладачів? Ні, я не думаю, що це станеться. Але технології точно змінять їхню роль.

У корпоративному навчанні викладач — це вже давно не просто людина, яка пояснює граматику. Інформацію справді можна знайти будь-де. Цінність викладача в іншому: він адаптує навчання під конкретну людину, її роль, робочі задачі, страх говорити, темп, рівень впевненості й контекст компанії.

AI дуже добре працює там, де потрібні повторення, швидкий фідбек, додаткова практика, тренування лексики чи граматики. Але в реальній комунікації важливі не лише правильні слова. Важливо зрозуміти ситуацію, відчути тон, підтримати людину, допомогти їй не просто якось сказати англійською, а сказати доречно, впевнено і в потрібному робочому контексті.

І ще один важливий момент: людині все одно потрібна людина. Особливо коли мова йде не лише про знання, а про невпевненість, страх помилитися, сором говорити або потребу, щоб хтось побачив твій прогрес і підтримав у правильний момент. AI може дати відповідь, але не завжди може дати людині відчуття підтримки та впевненості у її силах. Так, роль викладача трансформується з того, хто дає знання, на того, хто фасилітує прогрес.

Що принципово неможливо віддати АІ на аутсорс?

Категорично стверджувати, що щось неможливо, я не стану. Технології розвиваються швидше, ніж будь-коли раніше. Але сьогодні й у найближчій перспективі за людиною залишаються soft skills: здатність зчитувати емоційний стан студента, підбадьорити в момент, коли людина боїться говорити, адаптуватися під живу, непередбачувану розмову.

Також за людиною залишається розуміння бізнес-контексту клієнта: коли викладач знає специфіку індустрії команди і може будувати заняття навколо реальних робочих кейсів, а не загальних тем із підручника.

Окремий блок — розвиток критичного мислення. Вивчення мови — це не тільки про запам’ятовування правил, а про здатність аналізувати, чому саме так, а не інакше, помічати нюанси й ставити під сумнів підказку AI, якщо вона не відповідає контексту. Це якраз те, що не можна зааутсорсити: якщо студент лише механічно приймає виправлення від AI, не розуміючи логіки, він не розвиває мислення, а просто виконує інструкції.

У наших продуктах ми будуємо процес так, щоб людина не просто отримувала відповідь, а вчилася доходити до неї сама.

Відмова від повністю автоматизованого продукту

На етапі проєктування згаданих вище microlearning курсів YappiGo в нас справді була спокуса зробити формат повністю автономним: self-study, AI Tutor, автоматизована практика — і без живого викладача. З погляду бізнесу це виглядає дуже логічно: дешевше, простіше масштабується, має менше операційних підводних каменів.

Але в якийсь момент ми чесно поставили собі питання: що тоді залишиться від цінності корпоративного навчання? Бо ж компанії купують не лише доступ до матеріалів чи черговий цифровий інструмент. Вони платять за результат: щоб людина стала впевненішою в реальній комунікації, могла говорити на зустрічах, ставити питання, пояснювати свою думку, отримувати живий фідбек і поступово знімати бар’єр.

Саме тому ми вирішили, що сесії із викладачем хоча б тривалістю до 30 хвилин мають залишитися обов’язковою частиною продукту, навіть якщо економічно простіше було б їх прибрати. Для нас це був момент, коли стало очевидно: технологія може підсилювати навчання, але не має забирати з нього те, що створює довіру, впевненість і реальний прогрес.

Просто маркетинг чи продуктова цінність?

Сьогодні багато продуктів використовують AI як маркетингову перевагу. Найчесніший спосіб перевірити, чи створює це реальну цінність — дати людині спробувати, а не просто прочитати про AI-фічу на сайті.

AI справді створює цінність тоді, коли студент відчуває конкретну користь: може більше практикуватися між заняттями, швидше отримувати фідбек, повторювати складні теми у своєму темпі, готуватися до заняття і приходити вже впевненішим. Тому ми даємо пробний доступ нашим клієнтам. Так компанія й співробітник можуть самі відчути різницю, а не просто повірити маркетингу.

Другий маркер: цінність AI має бути помітною не лише в описі продукту, а й у результаті. Якщо після взаємодії з AI студент розуміє: «Мені стало простіше», «Я більше попрактикувався», «Я краще підготувався», «Я впевненіше говорю» — це супер, і це справжня цінність. Якщо ж AI не доповнює якісно досвід навчання і не допомагає студенту рухатися вперед — варто переглянути його роль, або й зовсім від нього відмовитися.

Від продукування контенту до контролю якості: як трансформується R&D-команда

Роль команди, яка створює освітній продукт, з розвитком АІ точно полегшується і змінюється фокус. Нам у своєму досвіді легше стало з рутиною: генерувати варіанти вправ, готувати перші чернетки контенту, швидше перевіряти типові помилки, шукати ідеї для прикладів чи додаткової практики. Те, що раніше могло займати години, зараз часто можна зробити значно швидше.

Але водночас зросла роль якісного контролю. Коли інструмент генерує швидко й багато, команда має ще уважніше перевіряти фінальний результат:

• методичну логіку;
• рівень складності;
• релевантність бізнес-контексту;
• природність мови;
• коректність прикладів та відсутність дрібних AI-помилок, які на перший погляд можуть виглядати правдоподібно.

Тобто команда менше часу витрачає на створення контенту, але більше — на експертну верифікацію, адаптацію й доведення матеріалу до якості, з якою його справді можна давати студенту. Я б сказала, що роль методиста й R&D змістилася з виробництва контенту в бік кураторства якості. AI прискорює процес, але саме людина відповідає за сенс, точність і навчальну цінність фінального продукту.

Доступність без втрати людяності

Моя філософія така, що технології мають робити навчання доступнішим, але не менш людяним. AI може зняти рутину, дати більше практики, швидший фідбек і гнучкість у форматі. Він допомагає вчитися зручніше: за часом, бюджетом і темпом.

Але за сенс навчання все одно відповідає людина: викладач, методист, команда продукту. Саме людина має стежити, щоб навчання залишалося живим, релевантним і справді працювало для конкретного студента та бізнесу.

Ми будуємо свої нові продукти саме на цьому балансі. Майбутнє EdTech не в повній автоматизації, як і не в сліпому запереченні АІ, а в їхній грамотній синергії з людською природою та експертизою.