Працівники покоління Z тікають з офісу, щоб поспати й поплакати

Уявіть ситуацію. Ви купуєте квиток у кіно за 15 доларів, але навіть не плануєте дивитися фільм. Ви просто падаєте в м’яке крісло, натягуєте шапку на очі й спите півтори години, щоб потім повернутися до свого робочого столу зі свіжою головою.

Саме так зробив житель Нью-Йорка Бен Сандерсон.

Офіс та стрес

Якщо вірити статті видання Fortune, зумери та зіленіали настільки виснажені класичною роботою з дев’ятої до п’ятої, що змушені шукати будь-які схованки для емоційного розвантаження. Хтось тікає на залізничні станції, хтось на мости, а дехто взагалі закривається в примірочних Zara, щоб безпечно поплакати в тиші під час обідньої перерви. Згідно (відповідно :)) їхньому дослідженню, майже половина молодих офісних працівників кажуть, що робочий стрес регулярно доводить їх до сліз.

Багато хто звик звинувачувати саму молодь у надмірній чутливості чи небажанні напружуватися. Проте тренд на обов’язкове повернення до офісів повернув не лише живе спілкування, а й, як зазначає видання, негативну сторону соціуму — удари в спину, привласнення чужих заслуг, токсичність та відвертий саботаж. До речі, не так давно ми ще писали про те, що покоління Z не хоче працювати full remote.

Статистика така:

• 61% працівників хоча б раз ставали цапами-відбувайлами з вини колег.
• Кожного четвертого навмисно підставляв та доводив до провалу власний керівник.
• Близько 40% молодих спеціалістів серйозно думають про звільнення в перший же рік роботи.

Додайте сюди постійний зовнішній тиск. Старші колеги часто навішують на молодь ярлики «найскладніших у співпраці», дорікаючи зовнішнім виглядом чи поведінкою. Водночас тут ще й ШІ (куди ж без нього) дихає в потилицю, загрожуючи повністю знищити посади початкового рівня.

Здавалося б, найпростіший вихід полягає у звільненні. Але через шалену вартість життя та надзвичайно жорсткий ринок праці більшість просто не може дозволити собі грюкнути дверима. Тож молодим людям доводиться шукати компроміси. Дехто намагається монетизувати хобі чи йде в робітничі професії (світчнутися в плиточника — це теж варіант, як виявляється).

А як ви рятуєтеся від робочого напруження? Чи доводилося вам колись тікати з роботи серед дня просто для того, щоб перезавантажити мозок наодинці?