Тиха капітуляція: як інтернет змушує відступати від рідної мови
Я прибрав російську з усіх налаштувань, а інтернет все одно спілкується зі мною російською. Розбір, чому так стається, і що з цим робити.
Я видалив російську всюди, де її можна видалити. У системних налаштуваннях, розкладках клавіатур, налаштуваннях програм, переліку мов, з яких не потрібно перекладати, у Google — а там мова інтерфейсу, мова пошуку й мова Gmail налаштовуються окремо, у різних кутках налаштувань — усюди українська, потім англійська. Навіть перевіряв, як браузер відправляє заголовок Accept-Language, і що лежить у куках самих сайтів — чи не збереглася там колись обрана російська. Скрізь те саме: українська, потім англійська. З мого боку російської не лишилося ані сліду.
Але вебсайти та пошук вперто спілкуються зі мною російською. Я використав усі способи заявити, якою мовою хочу отримувати контент, але інтернет ігнорує мій вибір. А іноді ще гірше: російськомовний контент просто видають за український.
Майже кожен візит на сайт починається з пошуку перемикача на українську. Але досить одного некоректного посилання, редиректу чи переходу на піддомен — і сайт знову російською. Перемикаю. Ще раз. І десь на тисячний раз стає простіше пробігтися очима по російськомовній сторінці, ніж вкотре шукати той перемикач.
Це і є тиха капітуляція. Усвідомлення того, що відступаєш від власної мови, — гнітило найбільше.
Інтернет вперто навʼязує контент російською. Але на кожну дію має бути протидія.
Так народився Мовар — розширення для браузера з відкритим кодом. Цей проєкт має лише одну мету: змусити інтернет спілкуватися з вами рідною мовою.
Той самий домен, без жодного кліку по перемикачу: ліворуч сайт відкрився російською, праворуч — Мовар домовився про мову ще на етапі запиту.
Чому так стається
Немає однієї причини — це комплект факторів і механізмів, які в підсумку дають простий результат: контент не тією мовою, яку я обрав.
Мова браузера — лише підказка. Браузер відправляє заголовок Accept-Language з кожним запитом — це прохання, а не команда. Багато серверів на нього взагалі не дивляться. Обробка цього заголовка залежить лише від розробника конкретного вебсайту.
Geo-IP. Іноді для мови за замовчуванням враховується регіон, з якого йде запит: більшість людей із вашого регіону шукають російською — отже, статистично й ви шукаєте російською.
Кешування. Сторінка з некоректною мовою живе в кеші й не оновлюється.
Задекларована мова й справжня — різні речі. Заголовок можна не лише зігнорувати — на нього можна ще й збрехати у відповідь. Сайт віддає російський текст, а в розмітці зазначає <html lang="uk"> або через hreflang оголошує пошуковикам, що за цією адресою — українська версія. І ось що ключове: машинерія, яка вирішує, яку версію показати в пошуку й як її підписати, переважно довіряє тому, що сайт про себе декларує — атрибуту lang, hreflang, структурі URL, sitemap, — а не тому, що насправді в тексті. Ніхто не звіряє одне з одним. Тож російська сторінка потрапляє в індекс як українська; ви фільтруєте видачу за українською — і отримуєте російські результати з українською биркою.
Кирилицю читають як російську. Там, де надійного атрибута немає, мову вгадують статистичні детектори — CLD2 і CLD3, fastText. Вони не читають сторінку; вони обирають мову, чий тренувальний корпус має найбільше збігів за n-грамами. А російський сегмент вебу приблизно впʼятеро більший за український — за даними W3Techs, російською написано 3,4% сайтів проти 0,7% українською, — тож неоднозначний кириличний текст відкочується до більшого корпусу. Самі детектори до того ж схильні вважати ці дві мови близькими — надто на короткому вводі, де слову «погода» бракує сигналу, щоб їх розрізнити. У пошуку ще складніше: мова інтерфейсу, мова результатів і визначена мова запиту — три окремі осі, і всі три мають збігтися. А ШІ-відповідь зверху пише тією мовою, якою написані її джерела, — знову російською, бо саме таких джерел більше, і саме російською вони говорять за замовчуванням.
Двомовні сайти обирають за вас — і не тримають вибір. Український сайт часто має українську версію, просто заховану за російською. Російський варіант сидить на кореневій адресі, український — за /uk/ чи на піддомені; перемикач — у футері або під значком прапора. А коли ви його таки знаходите, вибір усе одно не тримається: кука вибору живе в межах одного піддомену й скидається на сусідньому, посилання в меню веде на кореневу російську, а поламаний hreflang мовчки редиректом кидає вас назад. Звідси й та сама мова, перемкнута вдесяте за сеанс.
Українська — на правах додаткової. Припустімо, ви таки дісталися української версії. Рівною вона буває рідко — і ось тут причина вже людська. Її роблять «щоб була», а далі підтримують за залишковим принципом, тож російське лізе точково, звідусіль, де про переклад забули. Кнопки, службові повідомлення, помилки у формі замовлення, підказки й сторонні віджети лишаються російськими, бо лежать не в тому файлі, який перекладали. Вбудований у сайт чат-бот відповідає російською, хай би якою мовою ви до нього писали. Банери та інфографіка намальовані російською: підпис усередині картинки — це робота дизайнера, а не рядок у файлі перекладу, тож текст локалізують, а зображення лишають як є. А сам переклад часто машинний і невичитаний — той, де «электропитание» стає «електрохарчуванням», електричний котел — «казаном», а «две недели» доставки — «двома неділями» замість двох тижнів. Формально українська версія є. Насправді ви читаєте суміш — і саме вона підштовхує повернутися на російську, де принаймні все написано людиною.
У списку мов російської немає — а в стрічці вона є. Окремий випадок — маркетплейси, дошки оголошень і все, де є користувацький вміст. Інтерфейс там буває бездоганно українським, а в перемикачі мов російської немає навіть у списку — обирати можна хіба між українською та англійською. Але картки товарів, описи, характеристики й відгуки — російською, бо мову вмісту не перевіряє ніхто або не звертає на це уваги. Тут навіть немає куди перемикатися. Сторінка справді українська — російські в ній лише окремі блоки.
І петля замикається. Найгірше — навіть не кожен окремий збій, а цикл, у який вони складаються. Аналітика показує власникові сайту, що «більшість читачів обрала російську» — хоча вибір робив не читач, а замовчування самого сайту. З цього сигналу ростуть бюджети наступного року: менша україномовна аудиторія — менше українського контенту в замовленні — менший індекс — детектори й ранжування нахиляються до російської ще сильніше. І цикл повторюється.
Найкраще цей цикл видно там, де цифри публічні. Опитування Steam показує, якою мовою користувачі запускають клієнт: станом на липень
Мовна статистика Steam за липень 2026 року — саме та таблиця, на яку дивляться видавці, вирішуючи, які локалізації замовляти.
Як Мовар визначає мову
Досі я казав «Мовар бачить, що сторінка російською», ніби це очевидно. Насправді це найважча частина всієї роботи, і найкраще видно чому, коли сигнали суперечать один одному. Перемикач мов показує активною «UA». Атрибут <html lang> каже ru. А класифікатор, подивившись на сам текст, повертає третє. Хто має рацію?
Мовар розвʼязує це не голосуванням, а зважуванням доказів — від найнадійнішого сигналу до найслабшого. Перший — активний пункт перемикача мов, і саме він важливіший за атрибут <html lang>, хоча інтуїція підказує навпаки. Причина проста: перемикач малює той самий код, що малює й контент, — вони розробляються разом і майже завжди збігаються. А <html lang> лежить у шаблоні й живе власним життям: є сайти, що віддають lang="ru" на всіх без винятку локалях. Далі — піддомен ru.example.com, потім сегмент шляху зі строгим збігом, щоб /ru-return-warranty не спрацював на ru, і насамкінець self-hreflang, коли сторінка сама вказує на себе з мовною міткою.
Коли всі пʼять сигналів мовчать, лишається сам текст сторінки. Тут Мовар пробує вбудований у браузер визначник мови — Chrome та Edge мають його з коробки: коли він доступний, то точніший, а коли його немає — працює franc на локальних таблицях триграм. Це шостий і останній крок для вердикту всієї сторінки.
Драбина сигналів: перший, що дав відповідь, вирішує; коли доказів бракує — вердикт «невідомо», і Мовар нічого не чіпає.
Але вердикт для сторінки — це ще не все. Окремі елементи — картку товару, пункт меню, заголовок результату — доводиться класифікувати поодинці, і тут не допоможе ні ШІ, ні триграми: рядок у три слова для них замалий. Для цього є окремий класифікатор.
Найочевидніше рішення — характерні літери: і, ї, є, ґ проти ы, ё. На абзаці працює чудово; на короткій назві без жодної такої літери мовчить, а на цитаті — бреше. Тому літери в Моварі — не весь метод, а лише перший щабель драбини з чотирьох. Виграє той щабель, чий лідер першим відірвався хоча б на одиницю:
- Літери — символи, характерні всередині набору кандидатів.
- Службові слова — вручну відібрані граматичні маркери, найвища точність.
- Частотні слова — контентні слова, згенеровані з корпусу субтитрів.
franc— триграмна підстраховка, і лише для тексту від 24 символів: коротше триграми — це вже шум, а не доказ.
Найелегантніше тут — що «характерний» означає не «унікальний у світі», а «унікальний серед тих мов, які ми зараз розрізняємо». Літера і вирішує суперечку між українською та російською, бо є лише в першій, — але між українською та білоруською вона не визначальна, бо є в обох. І навпаки: слово и розрізняє українську й російську, хоча сама літера и є в обох абетках.
Тому й висновок повертається не самим кодом мови, а разом із доказами: який щабель спрацював, з яким відривом і чи взагалі було з чого обирати — чи, може, кандидат був єдиним у своєму письмі й «переміг» без боротьби.
Окремий випадок — коли сама картка несе мовну мітку. Google, наприклад, підписує власним атрибутом блок ШІ-відповіді. Тоді Мовар не обирає між міткою й текстом, а зважує їх разом: мітка вирішує, коли тексту мало або його ще немає — скажімо, відповідь ШІ ще не дописалася, — але впевнене читання тексту мітку перебиває. Тобто картка, підписана українською, а насправді російська, за своєю биркою не сховається: щойно в тексті зʼявляються характерні літери, вирок виносять вони. Це рівно та розбіжність між задекларованим і справжнім, з якої починалася стаття, — тільки полагоджена на рівні окремого блоку.
А головне — буває вирок «невідомо». Коли доказів бракує або голоси розділилися, класифікатор не вгадує. Для Мовара «невідомо» означає «не чіпати».
Ця частина зрештою переросла сам Мовар. Класифікатор, профілі мов і коди винесені в окремий пакет langtell, опублікований на npm: він відповідає не на питання «якою мовою цей текст», як franc чи cld3, а на питання «якою мовою цей заголовок, з огляду на сторінку й заголовки, з якими він приїхав» — і показує, з чого склався висновок. Кириличний набір там ширший, ніж потрібно Мовару (є ще сербська, македонська, казахська), тож будь-хто може взяти його під власну пару мов. У Мовара лишилося те, що специфічне саме для нього: швидка евристика для основного шляху, оркестратор рушіїв і нормалізація BCP-47.
І все це — на пристрої. Жодного запиту назовні, жодної телеметрії. Це не побічний ефект, а умова.
Принципи
За всіма цими рішеннями стоять правила, які я намагаюся не порушувати навіть тоді, коли порушити зручно.
Спершу перемкнути, приховати — в останню чергу. Мовар не блокувальник. Головна його робота — знайти українську версію, яка вже існує, і перемкнути сайт на неї.
Через спільні механізми, а не через список сайтів. Заголовок, hreflang, розмітка, перемикач мов — це те, що є всюди, тож базовий рівень працює й на сайті, якого ми ніколи не бачили, без жодного рядка, написаного під нього. Для окремих сайтів — Google, YouTube — є власні моделі сторінки, які розширюють можливості там, де спільних сигналів не вистачає. Але це надбудова, а не фундамент.
Критерій — мова, а не зміст. Мовар не оцінює тексти й не вішає ярликів.
Краще не приховати російське, ніж помилково приховати українське. Весь механізм визначення базується на доказах, а висновок «не впевнений» означає «не чіпати».
Явний вибір користувача сильніший за налаштування. Якщо ви самі клікнули на сайті «російська», Мовар не перекидає вас назад — він відступає на цьому сайті до кінця сеансу (щонайбільше на добу). Інакше розширення скасовувало б ваш власний вибір.
Не фільтруємо контент за замовчуванням. Приховування вмісту вимкнене, доки ви самі не ввімкнете його в налаштуваннях.
Уся обробка — на пристрої. Включно з ШІ: коли браузер дає вбудований визначник мови, Мовар користується ним локально.
Опортуністично, а не обовʼязково. Є вбудований визначник — беремо. Немає — працюємо на локальних алгоритмах. Ніколи не завантажуємо ШІ-моделі й не вимагаємо новішого браузера.
Не заглядаємо в медіа. Мовар не читає текст усередині зображень, відео чи звуку. Це водночас принцип і обмеження.
Жодної аналітики. Ні лічильників, ні телеметрії, ні «анонімної статистики».
Обіцянки перевіряє алгоритм. Кожна з них звіряється з кодом на кожній збірці: скажімо, «нічого не покидає браузер» — це перевірка, яка сканує джерела на мережеві виклики й блокує збірку, якщо знайде. Не маркетинг, а тест.
Не перекладати. Ніколи, навіть опційно. Наступний розділ — саме про це.
Чому Мовар не перекладає
Найочевидніша реакція на «текст не тією мовою» — перекласти його. Машинний переклад під рукою, браузери вже вбудовують перекладачі, і вже доволі добре. Мовар цього не робить принципово, і це, мабуть, найважливіше рішення в усьому продукті.
Що він робить із російським вмістом, який таки лишився на сторінці? Не перекладає — і не ховає сторінку цілком. Він прибирає окремі елементи, рівно ті, що заблокованою мовою: варіант «російська» зі списку в перемикачі мов — на будь-якому сайті, де такий перемикач є; результат у видачі Google, який насправді російський, хоч і підписаний українською; картку відео на YouTube. Решта сторінки лишається як є. Саме тому фільтр працює поелементно, а не за одним вердиктом для всієї сторінки: сторінка буває чесно українською — а російськими в ній лише кілька карток, і перемикати там нічого. Ви можете ввімкнути це в налаштуваннях і обрати, що робити з відфільтрованим вмістом: приховати чи закрити шторкою.
Фільтр вмісту — свідомий вибір: вмикається вручну, а відфільтроване або зникає, або лишається на місці за розмитою завісою.
Чому не переклад, попри те, що технічно це найпростіше? Причин дві, і жодна з них не другорядна.
Переклад відмиває джерело. Машинна українська читається як питомий текст, і ви знову опиняєтесь наодинці рівно з тим вмістом, від якого відгородились, — тепер мовою, якій довіряєте, з пропагандою включно. Сигнал «це російське» і є те, заради чого Мовар встановлюють; переклад цей сигнал приховує. Чесних варіантів, коли українського контенту немає, рівно два: показати як є — або приховати.
Переклад гальмує розвиток української. Україномовної аудиторії не видно тим, хто створює контент, — вона розчиняється в російськомовній статистиці. Переклад це лише закріплює: читач задоволений, а автор так і не дізнається, що його аудиторія українською читає охочіше. Попит лишається невидимим, і українського контенту не стає більше.
І тут варто сказати прямо, бо це найчастіше непорозуміння. Мовар не ділить авторів на правильних і неправильних, і не претендує на те, щоб оцінювати зміст. Пропаганда чудово маскується й під українську — сама лише мова не гарантує нічого про якість тексту. Мовар робить рівно те, що заявлено: налаштовує інтернет на вашу мову й змушує сайти поважати вибір, який ви вже зробили. Так, під фільтр потрапляє й проукраїнський автор, який пише російською — бо критерій тут мова, а не лояльність. Будь-який інший критерій перетворив би мовний інструмент на щось зовсім інше. А якщо на конкретному сайті це заважає — його там можна вимкнути, на годину або назавжди.
Чого Мовар не може
Було б нечесно вдавати, що розширення лагодить усе. Мовар виправляє те, що відбувається у вашому браузері: запит, який надсилається, адресу, яку ви відкриваєте, параметри пошуку, перемикач, який він уже знає для сайту, — і прибирає окремі елементи, що лишились російськими попри бирку. Він не править закешовані відповіді CDN, не перетеговує неправильно класифіковані статті Вікіпедії, не перекладе текст, вкарбований у зображення, і не змусить ШІ відповісти українською.
Поелементний фільтр теж має чітку межу. Щоб прибрати картку, Мовар має розуміти структуру сторінки, а зараз він знає видачу Google і YouTube. Той самий маркетплейс із попереднього розділу — де в перемикачі російської немає, а в каталозі вона є — поки лишається неприкритим: перемикач Мовар там почистить, а картки товарів залишаться. Кожна нова структура — це окреме правило, і це чесна відповідь на питання «а мій сайт?».
Є й місця, де доводиться зупинятися на півдорозі. У YouTube немає аналога google-івського lr — жодного параметра, який справді відсіює російськомовні відео; hl і gl лише підштовхують інтерфейс, ранжування й рекомендації. Тож адреса там нічого не гарантує, і єдине, що прибирає російські картки, — той самий поелементний фільтр, який ви вмикаєте вручну. А коли фільтр Google за українською дає порожню сторінку, Мовар один раз перезапитує без нього: наполягати на мові до кінця означало б показати вам нуль результатів замість тих, що таки є, і врешті відмовитись від використання розширення.
Але чіткий сигнал — це передумова для всього іншого. Поки системи бачитимуть «брудний» сигнал, детектори, ранжування та ШІ-відповіді будуть орієнтовані на некоректну мову. Повернути собі свою мову сьогодні — це отримати більше українських джерел зараз і більше підтримки української завтра.
Сподобалась ідея? Долучайтеся
Мовар — некомерційний проєкт. Немає ні платної версії, ні преміум-функцій, ні даних на продаж, і монетизувати його я не збираюся. Мета одна — щоб української в інтернеті ставало більше. Тож якщо ідея вам близька, ось що справді допомагає:
- Відгук у магазині розширень. Chrome Web Store, AMO та App Store вирішують, кому показувати розширення, саме за оцінками й відгуками. Один чесний відгук важить більше, ніж здається.
- Розкажіть знайомим. Кожен, хто вмикає Мовар, — це ще один чистий сигнал у тій самій статистиці, з якої ростуть бюджети на локалізацію. Той самий цикл, що на початку статті, тільки вже в інший бік.
- Баг-репорти. Сайт, де Мовар не спрацював — або спрацював там, де не мав, — найцінніше, що можна надіслати. Кожен такий випадок стає тестом і більше не повторюється.
- Дизайн. Це те, чого бракує найбільше: іконки, ілюстрації, матеріали для сторінок у магазинах. Якщо ви дизайнер і вам близька ідея — напишіть.
- Зірочка на GitHub. Найдешевша дія з усіх: що помітніший проєкт, то більше людей його знайде.
Мовар працює у Chrome, Firefox, Edge, Opera, Brave і Safari (зокрема на iOS). Встановити, а також прочитати повний розбір усіх цих механізмів — на movar.fyi (сторінка «Чому так стається»); код — на GitHub.
А якщо вам у власному проєкті треба визначати мову — сторінки, заголовка, назви товару, короткого рядка з користувацького вводу — спробуйте langtell. Він народився в цьому проєкті, але еволюціонував в окремий пакет. Він дивиться не лише на сам текст, а й на <html lang>, og:locale та заголовок Content-Language, зважує ці докази й повертає вердикт разом із переліком того, що на нього вплинуло, — тож завжди видно, чому рядок класифіковано саме так. Нуль обовʼязкових залежностей, MIT, franc підключається окремо й лише якщо потрібен.
Мовар, langtell і решта моїх проєктів живуть на GitHub. Підпишіться на профіль, щоб бачити оновлення й нові релізи.
Налаштуйте інтернет на рідну мову.
Disclaimer: я автор проєкту Мовар. Це некомерційний проєкт, ліцензія MIT. Буду радий зворотному звʼязку, особливо критичному.
Eugene
Vitaliy Kaplenko
Іван Ковальов
Ювженко Денис
Влад Ковальчук
Ярослав Характерник
Dmytro Tyshchenko
Qaraimam
Kateryna Panchenko
anonymous
Andrii
Jane Doe
Sergey Zhornak
Jane Doe
Donald Trump
Donald Trump
Eugene
поплавок
Pavlo Trepytion
Vladimir Tasinich
Сергій Чоповський
Vladimir Tasinich
Type Shift
ghost314159
Ion Vladyslav
Artem
Lada Yefimova
Сергій Городілов
Oleksandr Melashchenko
Andrei Boiko
Cyril Chubenko
Andrei Boiko
Євгенія Невська
notus
Oleksandr Velychko
Stanislav The Android Developer
Andrii
Bot Bot
Роман Джіров
Oleksii
Volodymyr
Ел Ав
Mike Dobrin
Полуарлекин Полумонах
David Markovich
AQUA DECENTRALIZED
Maxim Falchenko
Slavik Savko
Viktor Zhurbenko
Slavik Savko
AQUA DECENTRALIZED
Evgen Petrow
Borys Zbunskiy
Cyril Chubenko
Саша
Ювженко Денис
sat-prof
Vladimir K
Nicklaus Brain
Владислав
Саша
Артур Мудрик
Viktor Zhurbenko
Vitaliy Kaplenko
Марія Дубініна
Bot Bot
Evgen Petrow
Dmytro Sirosh
Полуарлекин Полумонах
JP
Volodymyr Spodaryk
Andrij Kozoriz
RredCat
Віктор Павлов
Віктор Павлов
Sergey Podobry
Long John Silver
Philip Pristupa
Maksym Ganenko
Roman
Pasha ahsaP
yiuskiv
Pasha ahsaP
поплавок
Olexander Smolianinov
Руслан Бокач
Vlad Malyshev
SK
Найкращі коментарі пропустити