Interactive Brokers та пенсія
Вітаю.
На форумі є багато дописів, що треба інвестувати на IBKR.
Одним з найпростішим шляхів є довгострокове інвестування.
Людина протягом кількох десятків років інвестує певну суму кожного місяця у ETF, на кшталт S&P 500, VWRA, VUAA. І ось через
А що далі? Як правильно розпоряджатися цією сумою, а саме головне, чи треба змінювати портфель?
Мабуть є два варіанти: за скількись років витратити тіло інвестиції або недоторканим і отримувати тільки відсотки.
І ще питання. Чи знімати кожен місяць/квартал/півріччя/рік?
У кого які думки?
Дякую.
41 коментар
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарівЕсли опустить инвесторов в МММ, то я помню времена когда на серьезных щах обсуждали инвестиции в ФорексТренд, ПантеонФинанс. Теперь новая забава: Интерактив брокерс.
Можно пробовать и иметь шанс сохранить деньги, можно не пробовать и даже шанса не иметь. От вашей риторики веет безнадегой с подходом «не были богатыми — нечего и начинать».
Я вложил все свободные деньги в кумулятивные индексные фонды через ИБ в 2018. Проходя тот же жизненный путь снова рекомендовал бы себе не ждать 2018 и начать вкладывать ещё с 1 зарплаты.
Искренне желаю вам успеха. Тем не менее ничего из написанного вами не отменяет ничего из написанного мной.
Звучить як синдром вивченої безпорадності.
Ключова відмінність
від IBKR — це правове поле в якому воно оперує і що собою представляє. Бо IBKR — це брокер (тобто посередник для виконання фондових операцій) який за комісію дозволяє купити цінні папери (акції, облігації, etf) приблизно як нотаріус при купівлі квартири. Після чого інвестор є власником цих цінних паперів і ніхто цю приватну власність відібрати не може, бо вона належить інвестору а не брокеру, як квартира що належить власнику а не нотаріусу (IBKR — це публічна компанія на NASDAQ, яка працює з 1978 року, регулюється SEC і FINRA та має страховку рахунків SIPC і регулюється законами США).
А всі ті названі вище компанії були очевидною шахрайською схемою. В них були всі риси, по яким можна визначити шахрайство:
— Гарантований нереалістичний прибуток типу5-10% на місяць (60-120% на рік). В світі інвестицій гарантій не існує, навіть держоблігації мають ризик.
— Реєстрація в далеких офшорних зонах десь на островах де регуляції чисто формальні і оскаржити нічого ймовірно не вийде.
— Неможливість, або складність виводу грошей.
— Незрозумілість бізнес моделі взагалі і в що саме інвестор інвестує гроші.
— Відсутність стандартизованої звітності і належного аудиту акредитованими міжнародними аудиторами.
Взагалі в країні зі здоровою фінансовою системою всі банки мали б мати можливість виступати як брокери для своїх клієнтів і мати можливість зберігати цінні папери клієнтів, але в Україні банально немає фондового ринку, а отримати ліцензію за кордоном доволі дорого і не факт що НБУ допустить. Тому фінансова система України виконує лише 1 роль — фінансування держбюджету через ОВДП навіть в шкоду приватним інвестиціям і в шкоду розвитку бізнесу, якому фактично немає де взяти інвестиції крім як за кордоном, кредитів під неймовірні відсотки в банку, приватні кошти з реінвестицією прибутку чи якість державні гранти. В таких умовах виникнення будь-якого складного бізнесу з високою доданою вартістю і відповідно високими зарплатами фактично майже неможливо.
Так, так. Звичайно.
На головній сторінці IBKR написано «Earn interst up to USD 3,13%» і т.д. Про реєстрації нічого не можу сказати — для мене однаково неможливо було б що оскаржувати на Кіпрі щось, що в де там інтерактивні ці брокери зареєстровані. Виводилось все з контор, які я згадав раніше, за пару годин — аж до поки не перестало виводитись зовсім. Щодо розуміння куди інвестор інвестує і міжнародного аудиту — це все також працює до моменту «поки не перестало виводитись зовсім». У разі чого ви залишитися з особистим кабінетом і терміналом, в яких гарно відображаються суми, яких ви ніколи не отримаєте. І ніякий умовний міжнародний аудитор не понесе за це няікої відповідальності. Відкрив для інтересу Вікіпедію на статті «Афера Бернарда Мейдоффа». Прочитав «перевірки SEC і аудиторів не виявляли порушень у діяльності компанії. Фірма вважалася одним з провідних маркетмейкерів фондового ринку».
Зовсім безризикових інвестицій не існує. І в США (де зареєстровані IBKR) теж бувають проколи як от з кейсом Мейдоффа.
Хоча там теж було безліч червоних сигналів — таких як відсутність реального аудиту. Їм аудит проводили не хтось з великої четвірки, а мікроскопічна фірма Friehling & Horowitz на 3 людини, яка фактично нічого не робила.
Але знову ж таки — цінні папери належать інвесторам а не брокеру. В момент коли брокер закривається чи банкрутує — цінні папери залишають існувати і залишаються власністю інвестора. SIPC (страховка) до речі повернув 90% збитків інвесторам а самого Мейдоффа посадили до вʼязниці.
І після цього кейсу в США заборонили self-custody коли керований фонд є одночасно і брокером. Тепер закон зобов’язує тримати активи у незалежних депозитаріях (як DTC у випадку IBKR). Тобто брокер немає до них доступу навіть якщо захоче — DTC вимагатиме підтверджень що брокер діє з вимоги клієнта. Тому
Неможливе. Після закриття брокера — цінні папери залишаються в DTC і залишаються власністю інвестора і просто будуть переведені до іншого брокера.
Так. Ви праві.
Враховуючи куди котиться світ, я б не планував своє життя на20-30 років вперед доти, доки все більш-менш не стабілізується, а саме — доки не закінчиться війна в Україні та не спаде напруга в інших регіонах (США-Іран, Ізраїль-Палестина, Китай-Тайвань і т.д.) Бо існує досить висока ймовірність просто не дожити до виходу на пенсію, а потім не факт, що ваш рахунок зможе бути безпроблемно залишений у спадок нащадкам і в результаті існує ризик, що і ви своїми грошами не насолодитеся, і нащадкам нічого не залишите.
Я не кажу, що треба йти в казино і все спускати, або на повій чи наркотики. Не треба жити одним днем, але реально «довгострокове» планування в поточних умовах — це6-12 місяців максимум.
«Останні часи» були у кожному поколінні, конфлікти, війни тощо. Друга Світова по масштабу була круче поточного стану. Ті хто спокійно інвестував у сща осталися при грошах. Я взагалі не розумію концепцію куди зливати залишок кешу, от не робимо довгострокових інвестицій, що з цим кешем робити? На рахунку просто тримати?
Мені вже майже 50. За все своє життя в Україні я не бачив інвестиційного інструменту краще аніж лонг по долару в кеші.
І все ж таки нерухомість в Києві має кращу прибутковість навіть в доларах ніжно просто кеш, який знецінює інфляція.
Інвестування в Україні — це про дуже високі ризики, відсутність фондового ринку, відсутність верховенства права і дуже рудиментарну захищеність права власності і інвестицій (aka рейдерство і не тільки). В таких умовах для невеликих інвестицій (менше вартості квартири) якихось інших варіантів ніж кеш в доларах може і не було, бо навіть вклади в банках були дуже ненадійними, бо банківська система була дуже погано регульованою.
Еліта-Центр, Укогруп, продаж по підробним документах, чорні нотаріуси, родичі, що взнали про спадок лише через 5 років після смерті продавця і яким суд поновив право заявлення. У порівнянні з цим банківський вклад після того, як запрацював ФГВ виглядає значно привабливіше, якщо саме альтернативу кешу розглядати. Але я награвся вже зі всім цим. Залишуся при своїй думці.
Все описане вище підпадає під згадане мною
Але це недолік правової системи України. В світі існує багато місць, де приватна власність і інвестиції мають значно кращий рівень захисту. А країни ж відсутнім верховенством права, і незахищеною приватною власністю і інвестиціями приречені залишатися на узбіччі світової фінансової системи і в перманентних злиднях (за пояснення як правова система і багатство країни поєднані навіть дали нобелівську премію www.npr.org/...ation-of-why-nations-fail).
Покриває 600 тисяч гривень (після воєнного стану) це десь 11 тисяч євро. Це звичайно немало, але коли говорять про FIRE пенсію сума накопичень має бути на2-3 порядки більше.
Якщо в пана кілька мільйонів євро та ще й вільний доступ до країн з верховенством права, навряд пан буде дискутувати на форумах в інтернеті, що його краще з цим робити. Мої поради для більш-менш пересічних українців.
а еще на деда могут левый долг повесить и запросто отобрать хату www.obozrevatel.com/...vistavili-na-auktsion.htm
Поясніть чому вважаєте цей «інструмент» кращим і як боротись з інфляцією.
Моментальна ліквідність, незалежність доступу від волі третіх осіб, менший (або як мінімум більш контрольований) ризик втрати. Для мене цього достатньо. Для бортьби з інфляцією майте невелику власну справу. Просто знайдіть нішу і потихеньку різними каналами просувайте. Щось, що можна без ФОПа, ліцензій чи інших додаткових адміністративних чи капітальних вкладень.
мені теж, але сотня доларів у2000-му мала вагу набагато більшу ніж зараз, якщо вона лежала б ці 26 років у кеші то вона втратила відсотків 70
Ви праві. Але якщо ця сотня лежала б у ФорексТренд вона втратила б всі 100%.
якщо з собою у нічному парку її тягати, то −100% і синці на обличчі, там пан Бролінський добре про ризики розказує. Але мої акції з купівлі ораклом першого стартапу де я отримав equity досі у справі і дали 15х по розрахунку через опціон , а хлопці та дівчата які свої відразу продали і купили крузаки чи якісь інші речі у моменті отримали задоволення, але зараз баланс в мій бік
І з цього можна зробити 2 потенційні висновки на вибір
— інвестиції це завжди погано, бо інвестора всеодно надурять, інвестувати можна лише в долари під матрас
— перед тим як інвестувати потрібно зробити due diligence і розібратись з ризиками, законодавчою базою, гарантіями захисту інвестицій, в що саме відбувається інвестиція, який профіль ризику і отримати звіти незалежних аудиторів. І навіть після цього прийняти, що ризик всеодно не 0.
Або можна було вкласти ту сотню в акції Nvidia і мати сьогодні майже 250.000$ . Правда це можна було зробити в США/Європі, в Україні така опція доступна не була, бо треба було б отримати індивідуальну ліцензію НБУ на вивід капіталу за кордон, заплатити половину суми банку за SWIFT переказ на рахунок брокера і немало заплатити самому брокеру, бо дешеві брокери з фіскальними резидентами України могли б не захотіти мати справу. Українська держава завжди оберігала звичайних українців, особливо від можливостей потенційного збагачення. Замість цього в 2000 році можна було хіба що покласти ті 100 доларів на депозит у банку і сподіватись що він не розвалиться бо ніякого Basel I (попередник Basel II і Basel III) для банків в Україні тоді фактично не існувало (завдяки корупції і безвідповідальності).
Лол
Ціни на квартири гляньте
Якщо ви про ціни в Києві, то мені не потрібно дивитися на них: я бачив самі квартири (або що від них лишилося). По всій Україні плюс/мінус те саме. Поцікавтеся хоча б тут.
Ну і на своєму прикладі: за даними сайтів нерухомості квартира, в якій я живу, зараз приблизно на 20кбаксів дешевше ніж коли її купували 18 років тому.
-
Ці 2 фрази якось не поєднуються. ETF чи акції це не вклад у банку, у нього немає тіла і відсотків.
Інвестор купує, наприклад, 100 акції компанії A за 100 доларів за акцію, через 10 років ці акції вже коштують, наприклад 300 доларів за акцію і конкретно ця компанія не платить дивіденди, а робить stock buy back. У інвестора немає «тіла і відсотків», у нього все ще ті самі 100 акцій компанії А, просто ціна за яку він може їх продати на біржі виросла.
Пачка рису у США коштувала $1,25 доларів, а через 10 років вона коштує $4,26 доларів, так само до інших товарів (їжа, паливо, побутова техніка), хоча офіційна інфляція за весь період 32%.
Питання: скільки заробив інвестор реального чистого прибутку?
Питання з зірочкою: скільки нервових клитин втратив інвестор у періоди, коли вартість його акцій була нижче вартісті купівлі?
Це серйозне питання?
Рис і побутова техніка з часом втрачають свої якості і через 10 років будуть гарантовано коштувати менше. Якщо ж мова про матеріальні речі які не втрачають споживацькі якості як от метали (золото, срібло, мідь, тощо) то це буде +240% зростання ціни активу до інфляції, або +158% скориговані на інфляцію але до податків. Податки можуть бути дуже різні, але якщо взяти десь 30% то це 110% чистими.
Нащо таке робити? У інвестора має бути горизонт інвестування і толерантність до ризику. Без цього інвестувати не варто.
Так, на котре ви не відповили.
В США усе стало дорожче в х3,4. А акції в вашому прикладі сталі дорожче в х3.
При продажі акцій ви ще податок сплатите з різниці між продажем і купівлєю з кожної акції.
Мій приклад синтетичній і мав пояснити чому при інвестиціях в акції немає «тіла і відсотків».
За реальними даними можна звернутись до відкритих джерел наприклад www.eupersonalfinance.eu/...orical-returns-calculator
з червня 2016 по червень 2026 з реінвестицією дивідендів для SP500 вийшло десь 3.45 без корекції на інфляції і 2.22 з корекцією. На сайті є пояснення як працює їх корекція на інфляцію
Різниця Consumer Price Index (CPI) (www.bls.gov/cpi) за 10 років (з червня 2016 по червень 2026) 333.952/241.038 = 1.38 (а не 3.4) . Дані з www.usinflationcalculator.com/...hanges-from-1913-to-2008
Деньги под матрасом сколько % своей стоимости потеряли бы за это время?
Було б цікаво послухати десь у 1991 або 2001 про прибутковість золота у горизонті10-20 років тим, хто його купив у січні-березні 1980
Інвестиції — це ризик. В тому числі втрати всієї інвестиції. Зменшення цього ризику можливо через диверсифікацію і dollar cost averaging, але повна відсутність ризику — ніколи.
Колись я написав тут статтю про ризики в світі інвестицій і як вони вимірюються але вона виявилась занадто нудною dou.ua/forums/topic/59239
Тут описані різні способи: earlyretirementnow.com/...e-withdrawal-rate-series
правило 4% досі актуально en.wikipedia.org/wiki/4%_rule
так само можна оцінити чи вистачить цих грошей на планований лайфстайл на пенсії
А чи не дохідніше тоді продати акції та купити нерухомість? Там має бути більше 4%.
нерухомість як інвестиція це не пасивний дохід, але щоб не сумувати на пенсії можете спробувати
1. Продати всі акції — це одразу заплатити податок на прибуток20-25 річному проміжку, без врахування інфляції та девідентів). Покажіть мені таку дохідність в нерухомості на такому ж проміжку.
2. SP500 зростає на +/- 10% (на
3. Нас очікує глибока демографічна криза. Про яку нерухомість ми говоримо (окрім топ-10 країн по рівню життя), коли бумери скоро покинуть цей світ, а їхні діти та онуки щось не особливо хочуть розмножуватися
Не забувайте, що SP500 теж може спіткати нелегка доля коли оці самі бумери і міленіали почнуть виходити на пенсії, і знімати гроші з пенсійних фондів, які власне і вкладаються в SP500 та інші акції, що потягне за собою падіння фондового ринку.
Номінально... не факт. Бо якщо багато пенсіонерів будуть одночасно продавати акції щоб купувати реальні товари це призведе до інфляції, що призведе до росту очікування прибутку компаній в SP500 (бо інфляція і треба піднімати ціни), що призведе до росту номінальної вартості.
В реальності заплатять за це ті хто тримає кеш в будь-якому вигляді (гроші на поточному рахунку, пачки доларів під матрасом, usdt, тощо).
4% це не очікувана доходність від портфелю. 4% — це рівень зняття щороку (для портфелю 50/50 акції і облігації) щоб з ймовірністю більше 95%+ цього вистачило на 30 років. 5% — це випадки якщо за 30 років стануться якісь події (війни, епідемії, катаклізми, кризи, зникнення держав, або всі разом) які призведуть до значного просідання портфелю.
Продавати по 4% нерухомості щороку не вийде.
Жодна інвестиція не безризикова і якщо це не облігації то і немає ніякого «має бути» в якості гарантованої прибутковості