AI вперше створив геноми вірусів, яких раніше не було у світі
Дослідники зі Stanford University та Arc Institute вперше використали генеративний AI для створення повних геномів вірусів, які потім реально запрацювали в лабораторії. Йдеться не про віруси, небезпечні для людей, а про бактеріофаги, які заражають бактерії.
Для експерименту команда використала геномні мовні моделі Evo 1 та Evo 2. За принципом вони нагадують LLM, але замість текстових токенів працюють із послідовностями ДНК.
Для цього завдання моделі додатково навчали на майже 15 тисячах геномів родини Microviridae, до якої належить вже досліджений бактеріофаг ΦX174. Саме його використали як основу для дизайну нових варіантів.
AI згенерував тисячі потенційних геномів. Після фільтрації дослідники відібрали 302 кандидати, з яких 285 вдалося синтезувати та перевірити. 16 варіантів виявилися життєздатними — вони могли заражати та розмножуватися. Деякі з них у лабораторних тестах навіть показали вищу пристосованість, ніж природний ΦX174.
Рендеринг вірусу, створеного за допомогою AI. Семюел Кінг
Найцікавіший результат отримали з бактеріями, які вже виробили стійкість до природного бактеріофага — коктейль із AI-згенерованих фагів зміг її подолати. У перспективі такий підхід може бути корисним в боротьбі з бактеріальними інфекціями, стійкими до звичних методів лікування.
Водночас дослідники окремо звертають увагу на біобезпеку. Для роботи вони обрали прості бактеріофаги, а дані про віруси, здатні заражати людей, тварин чи рослини, навмисно виключили. Але така робота вперше наочно показує, що генеративний AI вже здатний створювати нові віруси, тому треба розвивати додаткові методи контролю за цим.
Що думаєте щодо ризиків, які з’являються разом із такими можливостями?
9 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарівУявляю, як черговий скайнет замість нюкати все підряд тихенько випустить глибокомодифікований токсоплазмоз, який буде викликати мімімішні емоції не від котиків, а від АІшок/датацентрів і т.п. І фактично змусить людство батрачити на розширення своєї інфри, на халяву
Я вважаю що наступним великим проривом людства буде саме біоінженерія.
Кібернетика, комп’ютери були попереднім величезним проривом. Перспективи досі є, але цей напрямок вже сповільнюється: мініатюризація має свої межі. Новий поштовх могли б дати квантові комп’ютери — але з ними поки не дуже зрозумілі перспективи. Тим більше що і наявних технологій цілком вистачає для наукових потреб.
Але саме комп’ютери відкривають шлях для біоінженерії. Бо дозволяють опрацювати величезні об’єми та ще більші комбінації інформації з геномів. І це відкриває зовсім новий напрямок розвитку: біотехнології — замість механіки та електроніки.
Більшість знають фантастику про Термінатора, Скайнет і як роботи знищують людей. Але мене більше зацікавила менш відома історія з гри Fallout.Там MIT займався роботами.
І спочатку роботи виглядали як зараз: людино-подібні андроїди з механічним скелетом та пластиковою шкірою. Але вони мали свої вади: велику технологічну складність та невелику автономність. По-перше вони потребували або підзарядки батарей, або взагалі заміни паливних елементів мікро-реактора. Будь-яке пошкодження можна можна було виправити тільки за наявності складних запчастин.
Друге покоління роботів вже були як «термінатори»: спочатку той самий механічний скелет а зверху жива шкіра, але потім зрозуміли що біологічні м’язи кращі за сервомотори! А для м’язів треба кров — отже серце, треба кисень — отже легені ...
Третє покоління роботів вже «друкували» цілком на біо-принтерах з живих клітин і вони на 99% були подібні до людини. Відрізнити можна було тільки по чіпу у мозку.
Розумієте ідею? Якщо ми почнемо оптимізувати роботів — то так чи інакше прийдемо до того, що природа вже оптимізувала за мільйони років!
Людина — ось найоптимальніший робот. Бо найбільш автономний, універсальний, та живучій.
Механічні роботи можуть бути сильніші, швидші, більші. Але у цього є ціна: їх складно створити (а людина народжується без усяких заводів), вони потребують багато ресурсів (заміни батарей чи якогось реактора), без регулярного обслуговування вони доволі швидко вийдуть з ладу, вони не зможуть самі створити себе запчастини та поремонтувати себе.
Уявімо що ми вдосконалимо роботів шляхом мініатюризації. Зробимо колонії нано-ботів і з них зберемо T-1000. Але фактично виходить що ми створили «механічні клітини»! І живі біологічні клітини знову будуть кращі, за механічних наноботів. Це через ті самі проблеми що механіка не може відновлювати та копіювати себе без складної інфраструктури (заводів, електростанцій, т.і.)
Тому наступним проривом я вважаю буде не створення нових чипів, роботів чи квантових комп’ютерів. Ним буде конструювання живих вірусів, клітин та організмів. «Програмування» рослин та виведення нової худоби. А згодом — розширення геному людини аби додати, наприклад, жабри та можливість жити в океані. Або для початку просто адаптувати людину до глобального потепління. Хоча потепління і не буде якщо людина виведе нові типи рослин, які будуть більш активно рости і поглинати вуглекислий газ.
Зараз багато кажуть про міста на Місяці чи на Марсі. А насправді людина ще не опанувала навіть свою планету! Набагато простіше побудувати місто в Антарктиді, ніж на Місяці. Чи місто в океані (якого більше ніж суходолу).
кремній легко масштабується на відміну від біо
і кремній — _абсолютно_ передбачуваний. на відміну від біо
в біо також обмеження — маса і відповідно емммм... тримання_купи зростає і відповідно падає пропорційно до куба розміру
Біо масштабується від інфузорії через гриби, комахи і до китів. І витримує температури від полярних до вулканічних. Я думаю ще не скоро з’являться автономні роботи розміром з блоху.
для роботопотреб масштабувати треба поведінку а не «тіло». роботопотреба ж не в перетравленні тіла
Згоден з усім, проте ви праві, що у всього є ціна і у людської автономності та універсальності також, а саме — час виробництва «готового» юніта. Дитину зробити досить легко, а от виростити дорослу людину, з набором знань і навичок, корисних у реальному світі — це довгий, складний, багаторічний квест. Фактично юніт homo sapiens має корисність близьку до нульової десь до 10-13-річного віку. До цього віку всі діти корисні на рівні «принеси, віднеси, подай». Десь лише з 14 року життя починається фаза, де людина може бути відносно корисна фізично (на рівні з дорослими), а з18-20 років — корисна інтелектуально, враховуючи специфіку сучасних професій та видів діяльності.
З іншої сторони, роботи навіть і близько не такі автономні та універсальні, зате їхнє виготовлення вже в готовому, повноцінному стані займає набагато менше, ніж 14+ років.
Тож, якщо ми візьмемо 2026 рік за точку 0 і перенесемося на 20 років вперед, то у 2046 році у нас з однієї сторони буде20-річна людина 2026 року народження, а з іншої сторони — робот 2045-2046 року виготовлення. І якщо чесно, я зовсім не впевнений, що навіть з точки зору автономності та універсальності людина буде краще за робота.
За умови що у нас є усі потрібні виробничі ланцюги для створення робота! Від видобутку ресурсів (у тому числі рідко-земельних), через хімічну промисловість, наноелектроніку, механіку і т.і. Ну і ціна робота буде набагато більша навіть за 14 років харчування дитини.
А що заважає включити ці дані? впевнений такі експерименти вже ведуться.
100 % ведуться з результатами, просто не етично про це писати.