Що буде далі з українським опенсорсом

Нещодавно GitHub опублікував великий масив даних про кількість внесків за перший квартал 2026.

З нього зрозуміло, що зростання від року до року за перший квартал 2026-го — 16%. Кількість пул-реквестів та комітів від року до року зростає величезними темпами.

Але у всій цій статистиці я звернув увагу на інше: у всіх країнах графіки стабільно і стрімко зростають, але не в України. На усіх графіках помітний відчутний спад 2022-го року, коли українцям довелось радикально перебудовувати власні життя. Після 4 років графіки так особливо і не відновились.

Звісно, війна дуже сильно внесла свої корективи. Хтось пішов у військо, хтось втратив житло — людям не до опенсорсу. У багатьох банально стало менше часу, сил і бажання робити щось поза основною роботою. Та й загалом людям, м’яко кажучи, вистачає інших клопотів, на які йде ресурс.

Одним із основних факторів зростання інших країн є штучний інтелект та агентна розробка. Але чому вона не вплинула на українців? Чи саме завдяки ШІ ці графіки ще тримаються на рівні, а не піранють до низу?

Головне питання: що буде далі? Чи побачимо ми нові проєкти від українських талантів? Чи будуть українці далі долучатись до публічних розробок? Чи все це не важливо і не має практичного виміру?

P.S: До речі, подібні прямі графіки (або навіть з падінням) є також у Росії та Китаю. Як думаєте чому?

A grid of line charts showing the top 30 economies by quarterly outbound collaboration from 2020-2026. Most of the charts show increasing collaboration volume, with the European Union ranked first.

A grid of line charts showing the top 30 economies by quarter-over-quarter change in repository count from 2020-2026. Most of the charts show increasing quarter-over-quarter growth of repositories, with India ranked first.

A grid of line charts showing the top 30 economies by quarterly git pushes from 2020-2026. Most of the charts show increasing counts of git pushes, with the European Union ranked first.

👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Але чому вона не вплинула на українців?

Мабудь щось трапилось

Чи будуть українці далі долучатись до публічних розробок?

Звісно. Усі ж інші проблеми українців вже давно вирішено — саме час долучитись.

Чи все це не важливо і не має практичного виміру?

«Блядські ці питання зайобують.»

Опенсорс це не про гроші = не цікаво для ДОУ

Не робити ж репозиторії на військову тематику відкритими

Одним із основних факторів зростання інших країн є штучний інтелект та агентна розробка. Але чому вона не вплинула на українців?

На мене вплинула, просто репозиторії приватні, може тому не враховуються в статистиці:

Это вполне ожидаемая тенденция. Open source в Украине был недостаточно развит, как и продуктовое сообщество. В основном рынок представлен аутсорсинговыми и крупными продуктовыми компаниями.
Возможно, такое впечатление сложилось из-за DOU, где редко публикуются материалы об open source проектах и событиях сообщества — преобладают статьи о курсах и аутсорсинге. Сейчас добавился деф тек, который, вероятно, также не окажет значительного влияния на open source статистику. Однако это не обязательно негативно: отсутствие интереса к подобным проектам у населения является нормальной ситуацией.

В моєму уявленнii — український опенсорс це українськi проекти а не комiти в чужi

Опенсорс опенсорсом, а хто за токени платитиме?))

навчись сам програмувати i не тре буде платити. Ч наприклад не поачу взагалi i не маю проблем

Навчись рахувати в стовпчик і не треба буде купувати калькулятор

Калькулятор робить обчислення бiльш
ефективнемми. На программування з ШI тратиться бiльше часу бiльше грощей щоб отримати на виходi бидлокод.
Тому компанii що робили укалькулятори отримували прибутки а не спалювали десятки мiльярдiв як роблять виробники моделей.
не кажучи же про оплату маркетодолгiв i блогерiв щоб пiдтримувати ШI психоз розказуючи розрахованi на домогосподароу байки про досягнення ШI

ШІ кодування як таке усе таки прискорює, хоча це най дешевший з процессів SDLC є і завжди був. Відладку ввід, розгортання ввід експлуатацію, та збір і узгодження вимог — жодним чином.
Ще є проблема ШІ коли він навчався на від початку на гімнокодній базі, і починає її відтворювати. Старе добре : " Шум на вході — шум на виході".
Тобто якщо стравити ШІ гімнокодну кодову базу індійського коду — то ШІ починає її повторювати.
IMHO програмістам подобається, що вдається заставити щоби ШІ відтворював ваш унікальний стиль програмування і дизайну і від цього є відчуття, що весь процесс прискорються, программісти часто страждають на Not invented hire. Хоча статистично, холівари особливо про таби чи пробіли, або 2 пробіли чи 4, multiple return чи single, CamelCase або snake_case, сортування констант та премінних по алфавіту чи за длцільністю чи за виравнюванням по типу т.д. жодним чином не впливають на кінцевий результат, навідміну від наприклад тест стратегії, DevOps, СІ/СD якісного планування, автоматизації і т.д. і т.п.

Ще є проблема ШІ коли він навчався на від початку на гімнокодній базі, і починає її відтворювати. Старе добре : " Шум на вході — шум на виході".

Багато хто поїхав і комітить з закордону, як гітхаб розуміє локацію?

Так могут ведь коммитить под VPN с украинским айпишником.

Підписатись на коментарі