Як я за пів року самотужки зробив портал української Laravel-спільноти

💡 Усі статті, обговорення, новини про AI — в одному місці. Приєднуйтесь до AI спільноти!

Мене звати Олексій Бабінцев, мені 41 рік, і 19 років я професійно займаюся розробкою. Останні сім — з Laravel. У червні я запустив laravelukraine.com — майданчик української Laravel-спільноти. Розповім, як він з’явився, що всередині і що з цього вийшло за два місяці.

Чому взагалі

Laravel — найпопулярніший PHP-фреймворк. Він активно розвивається, щороку виходять нові версії, навколо нього велика спільнота і кілька конференцій на рік. Але в Україні він представлений слабо: україномовних матеріалів мало, а спільнота розпорошена по чатах і групах.

Близько восьми місяців тому я вирішив це змінити — почав із групи в LinkedIn, куди викладав новини фреймворку, сніпети коду й поради. Зараз там понад 700 учасників.

На початку 2026 року стало зрозуміло, що групи замало. Логічним кроком був сайт — окремі україномовні ресурси про Laravel існують, але майданчика, де спільнота мала б усе в одному місці, не було. Спершу я планував невеликий блог. Але в процесі розробки ідей ставало дедалі більше, і блог перетворився на повноцінний портал.

Що всередині

Станом на сьогодні на сайті понад десять розділів:

• Документація — повний український переклад офіційної документації Laravel, синхронізований з оригіналом. Про механіку синхронізації — окремо нижче.
• Блог — 343 статті: туторіали, поради, новини екосистеми.
• Вакансії — джоб-борд із фільтрами й підпискою на нові вакансії. Система сама перевіряє, чи вакансія ще жива, і позначає закриті. Зараз 152 активні.
• Компанії — каталог із 358 компаній, що працюють з Laravel.
• Питання для співбесід і тести — 121 питання та онлайн-тести за рівнями складності.
• Події — конференції й мітапи з експортом у Google Calendar та iCal, плюс архів із 455 доповідей із Laracon.
• Пакети — каталог із 207 Laravel-пакетів за категоріями.
• Проєкти — будь-хто може додати свій проєкт на Laravel; якісні я публікую й анонсую в соцмережах. Так українські проєкти отримують трохи видимості.

Плюс повнотекстовий пошук по всіх розділах, вхід через Google, GitHub і LinkedIn, коментарі, а нові матеріали автоматично анонсуються в Telegram, LinkedIn, X, Mastodon і Bluesky.

Нещодавно запустив Telegram-канал, де публікую нові матеріали, новини розробки та проводжу голосування щодо нового функціоналу — щоб спільнота могла прямо впливати на те, куди рухається проєкт.

Документація: проблема не в перекладі, а в застаріванні

На сайті лежать 105 сторінок офіційної документації Laravel українською — повний переклад, а не вибіркові розділи.

Спроби перекласти документацію українською були й раніше. Але з такими проєктами майже завжди трапляється одне й те саме — вони застарівають. Laravel випускає нові версії, розділи переписуються, і переклад за пів року перетворюється на музейний експонат, який вводить в оману більше, ніж допомагає.

Сам переклад сьогодні — не проблема: з LLM це питання днів, а не місяців. Проблема починається наступного тижня після нього. Тому я витратив час не стільки на переклад, скільки на те, щоб відставання від оригіналу було вимірюваним і закривалося автоматично.

Кожна сторінка знає, звідки вона перекладена. На початку кожного файлу лежить YAML-хедер із хешем коміту оригіналу:

---
git: 0d61029ee4473fc32ef843ea6051b2db54647a34
---

Завдяки цьому в будь-який момент видно, які сторінки відстали й наскільки:

diff <(git show upstream/13.x:strings.md) strings.md

Синхронізація автоматична. Щодня workflow порівнює переклад з оригіналом і розводить зміни на два шляхи: дрібні правки перекладаються й ідуть у Pull Request на рев’ю, а великі зміни та нові сторінки потрапляють в issue — бо новий розділ потребує людини, а не автоматики.

Структура перевіряється машинно. Перед записом файлу відпрацьовує валідатор: звіряє кількість рядків, якорі заголовків, блоки коду й терміни. Це не педантизм — викинутий якір ламає бічну панель і всі глибокі посилання на сторінку, а в diff виглядає як звичайна зміна формулювання. Оком таке не ловиться.

Адреси дзеркалять оригінал. Імена файлів і якорі збігаються з англійськими, тому:

laravel.com/docs/13.x/installation
laravelukraine.com/docs/13.x/installation

Це означає, що будь-яке посилання на офіційну документацію можна перетворити на посилання на переклад, замінивши домен. І навпаки — посилання з перекладу веде туди ж, куди вело б з оригіналу.

Окремо — глосарій із узгодженою термінологією. Єдність важливіша за красу окремої фрази: коли middleware в одному розділі «проміжне ПЗ», а в іншому «посередник», читати стає складніше, ніж англійською.

Репозиторій перекладу відкритий — помітили помилку чи незграбну фразу, відкривайте issue або PR.

Технічна частина

Сайт написаний на Laravel — тобто він сам є прикладом використання фреймворку. Стек:

• PHP 8.5, Laravel 13 — бекенд
• PostgreSQL — основна база
• Livewire + Alpine.js — інтерактивність без окремого SPA
• Filament — адмінка й модерація
• Meilisearch — повнотекстовий пошук
• TailwindCSS — фронтенд
• Redis — черги, кеш, сесії
• FrankenPHP — рантайм у продакшені

Паралельно я пишу серію технічних статей «Як будувався laravelukraine.com» — про рішення, які виявилися неочевидними: від прихованого N+1 у Livewire до інвалідації edge-кешу за тегами на реальному прикладі.

Про ШІ — чесно

Так, я використовую ШІ в розробці, передусім Claude Code.

Він суттєво пришвидшує роботу й рятує там, де мені бракує експертизи — наприклад, у фронтенді. Але користуватися ним треба з розумом. Це інструмент, яким треба вміти володіти, а не чарівна кнопка.

Кожна функція починається з детального плану й закінчується перевіркою функціоналу та код-рев’ю всього написаного. Під час роботи ШІ доводиться зупиняти, коли видно, що він пішов не туди або переускладнює рішення. По суті, для мене це розробник-джуніор: спочатку поставити задачу, скоригувати в процесі, наприкінці перевірити результат.

Принципова річ: усе, що написав ШІ, я можу написати й сам — просто повільніше. Якщо не можеш прочитати й оцінити те, що тобі згенерували, ти не використовуєш інструмент, а покладаєшся на везіння.

Ще ШІ допомагає редагувати тексти й заповнювати мета-поля для SEO.

Результати за два місяці

Запуск — 14 червня. Станом на 13 серпня:

• 1239 користувачів, 3573 сесії, майже 18 тисяч переглядів сторінок;
• середня сесія — 5 хвилин 44 секунди, 29 тисяч подій, показник відмов 42%;
• 165 зареєстрованих користувачів;
• географія: 864 користувачі з України — Київ, Львів, Дніпро, Одеса, Вінниця, Запоріжжя, Харків, Хмельницький. Далі Польща, Німеччина, США, Іспанія.

Найважливіша для мене цифра — не кількість візитів, а ті 5 хвилин 44 секунди. Це означає, що люди читають, а не закривають вкладку.

Трафік переважно прямий, з LinkedIn і Telegram. Є вже й перші переходи з ChatGPT — невеликі, але показові.

А ось органіка за другий місяць потроїлася: 28 кліків із пошуку в перший місяць проти 69 у другий, CTR виріс з 4.8% до 10.7%. Цікаво, що середня позиція при цьому навіть трохи просіла — 33 проти 37. Тобто зростання дала не так якість окремих сторінок, як проста індексація: сайт стає видимим за ширшим колом запитів, і серед них дедалі більше низькочастотних.

За запитом «Laravel Ukraine» сайт на першому місці — і саме він дає більш ніж третину всієї органіки. Зручно тут те, що запит працює одразу і як назва проєкту, і як опис: так шукають не лише ті, хто вже знає про сайт, а й ті, хто просто шукає українську Laravel-спільноту.

Реклами не було жодної — усі відвідування органічні.

Скільки це коштує

Близько $100 на місяць: ШІ, хостинг, бекапи, домени. Оскільки всі ролі виконую сам, прямих витрат на розробку немає.

Монетизації зараз немає. У майбутньому планую — можливо, партнерські матеріали, буст вакансій, спонсорство. Але є принциповий момент: сайт робився для спільноти, а не заради заробітку, тому реклами igaming чи інших сумнівних джерел на ньому не буде.

Що далі

Найближче — наповнення, виправлення помилок і доопрацювання за запитами користувачів. Скоро запускається «Мапа спільноти»: розробники, які вкажуть місто, відображатимуться на спільній мапі. Ще планую можливість завантажувати резюме.

У довшій перспективі думаю про курси, можливо сертифікацію, власну Laravel-конференцію, можливо подкаст. Але це не зараз — радше через пів року-рік.

Про спільноту

Весь цей час я працював над проєктом сам — був автором ідеї, фронтендером, бекендером, девопсом, SEO-фахівцем, автором статей, трохи дизайнером і відповідав за просування.

Але після запуску я отримав багато фідбеку, який реально вплинув на продукт. Наприклад, у тестах була проблема: правильну відповідь можна було вгадати, бо вона майже завжди виявлялася найдовшою. Про це написали одразу двоє. Третій запропонував додати варіант «Не знаю» — щоб результат був чеснішим, а не випадковим тицянням. Обидва зауваження я закрив у наступній версії тестів.

Вже надійшло кілька пропозицій долучитися до розробки. Поки що я справляюся сам, але сам факт такого інтересу показує, що проєкт потрібен.

Технічно можливість наповнення спільнотою вже є: будь-хто може додати свій пост, вакансію, компанію чи подію — з подальшою модерацією.

Якщо ви пишете на Laravel — заходьте на laravelukraine.com. Якщо помітите помилку в документації чи маєте ідею, чого на сайті бракує, — пишіть, я читаю все.